Молоді пари практично не зіштовхуються з труднощами, працюючи разом, але з кожним днем в обох змінюється ритм життя: хтось починає швидше рухатися, в тому числі й кар’єрними сходинками, а когось усе влаштовую і так, як є.
Ось тоді романтика першого періоду стосунків, коли знаходишся з коханим цілий день поруч, нехай навіть у різних кінцях коридору, може перетворитися на непоборну перешкоду. Сумісна робота двох особистостей без явної конкуренції повністю можлива, якщо ваші біоритми співпадають. Найчастіше, люди в таких парах завжди разом, але сама по собі ця пара частіше одиначка, ніж активна соціальна одиниця.
Говорячи про недоліки сумісної роботи, найпоширенішим мінусом у такому “сімейному підряді” є зменшення особистого простору кожного у парі. В сучасному швидкому ритмі кожній людині хочеться викроїти свій особистий вільний час. Звісно, це стосується насамперед усунення від робочих питань у сім’ї. Однак у сучасних чоловіків та жінок є маса інших інтересів, в яких немає місця для другої половини: чоловічі види спорту та хобі, жіночі салони краси та фітнес-клуби, шопінг та автомобілі... Тотальне співпадання інтересів зустрічається доволі рідко, і не факт, що це добре. Звісно, крім суб’єктивних плюсів та мінусів є багато об’єктивних.
ПЛЮСИ -Не потрібно купувати другий автомобіль. -Можна заощадити на обідах, коли дружина турботливо прихоплює зранку кілька бутербродів. -Погодити свій робочий розпорядок таким чином, щоб по черзі забирати малюків із садочка. -Ввечері повертатися додому з чоловіком не так сташно. -Завжди знаєш, хто, де і з ким. -На корпоративних вечірках веселіше, тому що друга половинка поруч. -Можна пишатися досягненнями коханої людини, адже в ...
До недавна лікарі рекомендували мамам укладати дітей спати за режимом. І це прикро, оскільки немає найефективнішого засобу, щоб відучити дитину від її природного біоритму, ніж дотримання режиму.
Тому, якщо батьки хочуть, аби малюк добре і міцно спав, слідував своєму природному біоритму, потрібно дотримуватися головного правила: дитина повинна спати тоді, коли вона хоче, а не тоді, коли хочуть батьки. А тому ніколи не будіть сплячого малюка, навіть якщо час його годувати: немовляті важливіше виробити свій біоритм сну і неспання.
Звісно, можна і «сову» навчити засинати о сьомій вечора і «жайворонка» пізно вночі. Але без наслідків така «наука» не обійдеться. І потім не варто дивуватися, якщо маля «раптом» почне заїкатися або лякатися вночі, або у нього з'являться нервові сіпання ручкою або ніжкою чи істеричний плач.
Коли батьки дізнаються про наявність сексуального досвіду в дитини-підлітка, найчастіше вони не знають як правильно реагувати.
Підлітки рідко інформують батьків про перший сексуальний досвід, а якщо вони й діляться, то, в основному, з матір'ю - до батька така новина доходить украй рідко. Звісно, коли в підлітка з'являється партнер, дорослі розуміють, що якщо між дітьми ще немає сексуальних стосунків, то незабаром вони можуть виникнути. Як бути в цій ситуації вони часто не знають, тим більше, що підлітки не дуже відкриті до такого роду розмов.
Тому кращим варіантом буде сигналізувати про готовність говорити, у випадку, якщо в дитини виникне така потреба. І в жодному разі не дозволяти собі прямих питань, які стосуються інтимної території підлітка, наприклад: " И як давно це у вас?
Часто буває так, що підліток відмовляється обговорювати свої особисті стосунки й, зокрема, свого партнера. Однак дорослий на те й дорослий, щоб знати, як залишаючись коректним, перевірити емоційний стан своєї дитини.
Усе, що може собі дозволити батько в цьому випадку, це питання на предмет як справи, чи добре? И одержати відповідь, емоційне забарвлення якої можна ідентифікувати. Швидше за все відповідь буде односкладною, наприклад: "Добре". Але ж існує погляд, інтонація голосу, жести - ці супровідні знаки допоможуть зрозуміти чи усе гаразд.
Батьки можуть дозволити собі спостерігати, але не вистежувати. Зрештою, сексуальне життя дитини рано чи пізно буде, і найголовніше, щоб вона приносила йому радість. А от, щоб проблем не виникало, потрібно подбати про його сексуальний развиток, чим раніше почати приділяти цьому питанню увагу, тим краще. Джерело http://ivona.com.ua/ ...
Стреси на роботі на ранніх строках вагітності збільшують ризик народження дитини з низькою масою тіла.
Нідерландські дослідники проаналізували відповіді 8 266 жінок на питання про умови їхньої праці. Виявилося, що робочий тиждень тривалістю 32 години й більше та високі навантаження на роботі в першому триместрі вагітності негативно впливають на вагу немовляти. Поєднання стресів на роботі із тривалістю трудового тижня позв'язано зі зниженням ваги плода та збільшенням ризику появи на світ дитини з гіпотрофією.
Багато жінок намагаються скорочувати час роботи та знижувати навантаження до кінця вагітності. Однак дані дослідження демонструють: набагато більше користі щадний режим роботи принесе протягом першого триместру виношування плода.
Варто також нагадати й про шкоду роботи в нічну зміну. Дослідження показують, що через безсонні ночі жіночий організм виробляє менше мелатоніна - речовини, що придушує функцію полових залоз і допомагає запобігати раку грудей. Медики відзначають, що нічні трудівниці ризикують занедужати раком грудей на 60% більше.
Розглянемо меланхолійний тип темпераменту дитини та ознайомимося з практичними рекомендаціями правильного виховання з урахуванням темпераменту.
У житті темперамент в "чистому вигляді" зустрічається рідко. Звичайно має місце змішування різних типів темпераментів. Проте, найбільш яскраві риси однаково будуть "керуючими" у поведінці вашого малюка. Саме на них і звертайте свою увагу.
МЕЛАНХОЛІЙНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ (у його основі лежить слабкий тип вищої нервової діяльності)
Характерологические риси
Позитивні висока чутливість сердечність, здатність до співчуття тонка сприйнятливість у звичній обстановці - старанний працівник м'якість доброзичливість
Негативні
уразливий і сором’зливий, невпевнений у собі помисливість замкнутість знижена активність низька працездатність (у несприятливих умовах)
Меланхолік - це м'який і слухняний малюк. Меланхоліки сором’язливі, боязкі, а нерішучість - одне з основних властивостей їхнього характеру. Нерішучість проявляється в усіх рухах, жестах і вимові маляти-меланхоліка. Його засмучує і виводить з рівноваги будь-який дріб'язок, і ця емоційна нестійкість аж ніяк не каприз. Він чутливо реагує навіть на людський голос: спробуй його лише підвищити - і такий малюк відразу заплаче. Сльози в меланхоліків невичерпні, адже вони бояться усього, особливо незнайомих людей і нової обстановки.
Діти-меланхоліки часто замикаються в собі, дуже погано звикають до нового колективу, прагнуть бути в "тіні". Часто "зациклюються" на невдачах, дуже болісно реагують на негативні оцінки, а покарання сприймають як справжню трагедію. Ураз ...
Розглянемо сангвінічний тип темпераменту дитини і ознайомимося із практичними рекомендаціями правильного виховання з урахуванням темпераменту.
У житті темперамент у "чистому вигляді" зустрічається рідко. Звичайно має місце змішування рис різних типів темпераментів. Проте, найбільш яскраві риси однаково будуть "керуючими" у поведінці вашого малюка. Саме на них і звертайте свою увагу.
висока рухливість висока адаптивність (легко пристосовується до нових умов) захопленість товариськість життєрадісність, оптимізм доброзичливість не уразливий виразність міміки та пантоміміки
Негативні
незібраність ненадійність (завжди обіцяє, але не завжди виконує свої обіцянки) мінливість, легковажність, розкиданість поверховість сприйняття недостатня здатність до зосередження, відсутність посидючості недостатня наполегливість тяготиться одноманітністю діяльний за умови цікавої справи
Сангвінік - це дружелюбний, товариський, життєрадісний малюк. При цьому він досить покладливий і розважливий. Відкритий і говіркий, він обожнює нові обличчя і нові місця, йому необхідні зміни захоплень.
Дитина-сангвінік легко іде на компроміс. Не боїться труднощів. Легко переживає невдачі. Він без проблем вливається в будь-який колектив і пристосовується до незвичної обстановки.
Цікавість сангвініка безмежна, здається, що він просто зараз хоче осягнути неосяжне. Він завжди прагне дізнатися якомога більше і легко засвоює нову інформацію. Він швидк ...
Розглянемо флегматичний тип темпераменту дитини та ознайомимося з практичними рекомендаціями правильного виховання з урахуванням темпераменту.
У житті темперамент в "чистому вигляді" зустрічається рідко. Звичайно має місце змішування рис різних типів темпераментів. Проте, найбільш яскраві риси однаково будуть "керуючими" у поведінці вашого малюка. Саме на них і звертайте свою увагу.
ФЛЕГМАТИЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ (сильний, урівноважений, інертний тип нервової системи)
Характерологічні риси
Позитивні
завжди спокійний терплячий обов'язковість не уразливий його практично неможливо вивести із себе відрізняється високою працездатністю наполегливість здатний до великих навантажень в роботі врівноважений у стосунках
Негативні
все робить повільно малорухомість вимагає часу для зосередження повільно приймає рішення впертість безініціативність
За впертістю цей малюк перевершує всіх, а вдома його всі називають "копушею". Дитина з таким типом нервової діяльності завжди незворушна і спокійна. Поруч із цим нікуди не поспішаючим "копушею" здається, що час зупинився або його взагалі насправді немає.
Такому малюку властиве уповільнене, але сильне реагування, повільне, але міцне запам'ятовування. У середовищі дітей він відрізняється спокоєм. Почуття флегматика рівні, постійні та глибокі.
Флегматик все робить докладно, переборюючи всі перешкоди. Свої рішення він не міняє, а якщо їх треба відстояти, то виявить максимум упертості. Він дуже відданий своїм близьким і друзям, хоча йому важко знайти справжнього друга. Дитина-флегматик не за вік ...
Розглянемо холеричний тип темпераменту дитини та ознайомимося із практичними рекомендаціями з правильного виховання з урахуванням темпераменту.
У житті темперамент в "чистому вигляді" зустрічається рідко. Звичайно має місце змішування рис різних типів темпераментів. Проте , найбільш яскраві риси однаково будуть "керуючими" у поведінці вашого малюка. Саме на них і звертайте свою увагу.
висока активність енергійність швидко усвідомлює обстановку товариськість рішучість збуджена переконлива мова
Негативні невитриманість запальність агресивність нестійка поведінка різкість у відносинах, конфліктність циклічність у роботі, у переживаннях, настроях
Цей темперамент один з найяскравіших темпераментів дитини, що приносить батькам постійну турботу. "Спокій нам лише сниться!" - можуть сказати вони про свого малюка-холерика. Також деякі особливості такого темпераменту притаманні усім дітям.
Малюк з таким типом нервової системи - непосидючий, пустотливий. Він галасливий, нестриманий, метушливий, неслухняний, запальний, забіякуватий. Це невгамовний бешкетник і задира, що постійно влаштовує скандали і сварки. Мова холерика уривчаста, швидка, із проковтуванням окремих слів, однак дуже виразна та емоційна.
Рухи такого малюка стрімкі, різкі, енергійні. Умовні рефлекси в х ...
Покарання породжує страх. Ви можете так налякати малюка, що в результаті він відразу ж перестане поводитися погано. Але це лише видимість того, що покарання принесло бажаний ефект.
Уважно спостерігаючи за поведінкою дитини після покарання, ви помітете, що вона намагатиметься знайти способи, щоб звести рахунки зі своїми кривдниками. Дитя може дражнити молодших братів, сестер або домашніх тварин, отримувати погані оцінки в школі, псувати свої або ваші речі, тікати з дому й забувати про свої домашні обов'язки. Цей перелік негативних реакцій на покарання можна продовжувати ще довго.
Караючи, ви підмінюєте внутрішній контроль дитини за своєю поведінкою необхідністю контролю з боку інших людей. Дитя стає залежним від дорослого, одна присутність якого може викликати в ньому страх.
Покарання не робить ніякого впливу на розвиток навички відповідати за свої вчинки. Навпроти, караючи, ви встановлюєте такі норми поведінки, при яких винні діти намагаються вийти сухими з води. А це в жодному разі не сприяє вдосконалюванню їх власних моральних принципів.
Коли ви караєте, дитя стає або надто поступливим, або занадто впертим, а найчастіше й мстивим. Він зосереджується на тім, щоб звести рахунки з тим, хто його покарав, і не думає про наслідки своєї поганої поведінки, про те, який урок необхідно винести для себе.
Прямою протилежністю поведінки, контрольованої впливовою особою, є самоконтроль, заснований на ціннісних орієнтаціях самого малюка. Дитина учиться відповідати за свої вчинки сама і поводиться так, як вважає за необхідне.
Покарання також несе в собі й інші побічні ефекти. Це заниження почуття власного достоїнства, або поводження, продиктоване почуттям страху; це змішане почуття образи, нанесеної вам людиною, на любов якого ви р ...
Період новорожденості триває з моменту народження дитини до появи першої відповідної посмішки на звертання дорослої людини. Зазвичай він охоплює 1-й місяць життя дитини. У цей період відбувається підготовка дитини до спілкування. Щоб забезпечити включення механізмів спілкування, необхідне виконання трьох виховних завдань. По-перше, ви повинні ставитися до дитини як до особистості. Це означає, що будь-яку процедуру, проведену з дитиною, потрібно супроводжувати мовою так, начебто маля- все розуміє й може відповісти. Мова повинна бути дуже виразною й максимально адресованою дитині, говорити треба неголосним ласкавим голосом і обов'язково включати в "розмову" схвалення й осудження дій маляти, ніби він робив їх з повною свідомістю.
Таким чином, організується атмосфера спілкування, у якій дорослий виконує поки роль обох партнерів. Маля фактично ще не є партнером по спілкуванню, але поступово потік впливів, звернених до нього, створює в маляти звичку й смак до ласки, теплих слів, тобто формується потреба в спілкуванні.
Пам’ятайте, що спілкування полягає не тільки в словах. Ваша чуйність на ті або інші прояви маляти, співпереживання йому, швидкі й ефективні заходи з усунення дискомфорту також виражають ваше відношення до нього, надають значимість його поведінковим проявам, які незабаром стануть використовуватися дитиною як власні засоби спілкування.
Не менш важливе й друге завдання - встановлення контакту поглядів. Контакт поглядів - один зі значимих для людського спілкування компонентів поведінки, його необхідно всіляко підкріплювати. Із цією метою варто наближати або злегка видаляти свою особу, намацуючи найкращу відстань для його сприйняття дитиною. Супроводжуючи свої дії ласкавими словами й посмішкою, ви допоможете маляті скоріше виявити ...
