gototopgototop

''А той третій празник..''

PDFДрукe-mail

Статті - Свята, традиції, обряди

\
Україна колядує. Після Старого Нового року нас чекає ще одне велике свято – Богоявлення,котре припадає на 19 січня. А напередодні, ввечері, тисячі українців знову сядуть за святковий стіл.

— Перед Водохрещем, тобто 18 січня, в нас традиційно готують Голодну кутю, — пояснює отець Трифилій (Галан), настоятель Святотроїцького храму. — На стіл, як і на Багату кутю (6 січня), ставлять тільки пісні страви, але рибу вже не подають.

Цю кутю називають Голодною тому, що цілий день 18 січня люди постили й пили лише свячену воду, котру освячували зранку. На службу Божу люди йшли з глечиками і банками. Раніше туди наливали тільки криничну чи джерельну воду, в котру додавали духмяний базилік, а глечики прикрашали віночками з барвінку та калини.

Після церкви дівчатка починали щедрувати. Цього дня вони поспішали із дзвіночками до родичів, друзів, сусідів. До вечора 18 січня господарі посилали своїх дітей віднести сусідам те, що позичали, й часто йшли перепроситися з тими, з ким посварилися.

Перед вечерею господині на свяченій воді замішували трохи борошна й робили хрести, які приліплювали на всі двері. Якщо поблизу жила самотня чи бідна людина, то до неї посилали когось із дітей, щоб віднесли їй вечерю. Також була традиція носити свячену воду та кутю хрещеним батькам.

Повечерявши, родина співала не менше як три щедрівки. У деяких хатах господар підкидав догори ложку з кутею так, щоб вона приліпилася до стелі. І ця кутя була там, аж доки хату не білили на Великдень.

— На Богоявлення також освячують воду?
— Так. Здавна 18 січня воду освячували у храмі, а 19 січня — на річці. Старші хлопці їхали саньми до річки чи озера й вирізали з криги великого хреста, якого інколи підфарбовували буряком. По кутах ополонки ставили чотири ялинки і прикрашали місцевість навколо. Цілу ніч на річці горіло вогнище. Тепер ці традиції також відроджуються.

Служба Божа закінчувалася молебнем і освяченням води у річці. Разом із церковним хором усі щедрували. Після цього подекуди було заведено, щоб хлопці випускали в небо голубів на честь появи над головою Ісуса Господнього Духа у вигляді голуба.

Загалом свято Водохреща пов\'язане з постаттю Івана Хрестителя, який вийшов до людей на проповідь і сказав покаятися, бо наближається Царство небесне. Хрещення Івана — це хрещення-покаяння. Як відомо, під час хрещення Ісуса на нього зійшов Дух у вигляді голуба й всі по-чули голос Отця з неба: \"Ти син мій улюблений...\" Тому свято й називається Богоявленням. Тієї миті Бог з\'явився у трьох особах: Бога-Сина, Бога-Духа і Бога-Отця. Хрещення у воді означає, що людина народжується не лише для тіла, але й для Бога.

Вранці 19 січня, після освячення води у річці, родина з піднесеним настроєм знову сідає до столу. Страви вже не пісні. Після цього до кожної хати приходили щедрувати і віншувати старше сестринство і молодше, при цьому збирали гроші на церкву.

А з наступного дня, 20 січня, коли святкується Собор Івана Хрестителя, подекуди є традиція ще третій раз святити воду. З цього дня по хатах ходить священик і окроплює водою хати, стайні, городи. Когось сповідає, когось мирить, кропить хату свяченою водою тощо.

— Чому йорданська вода цілюща?
— Воду, освячену в ці дні — на Богоявлення, називають \"великою Аріадною\", що в перекладі з грецької означає \"велика святиня\". Недаремно ця вода навіть служить святим причастям. І якщо людина, що помирає, не має можливості висповідатися в церкві або запросити священика, то досить прийняти цю святу воду. Це дорівнює прийняттю причастя.

Йорданській воді приписують особливі цілющі властивості, бо вона освячується одночасно у всіх храмах. Ця вода не псується цілий рік і здатна допомагати при різних недугах.

- А чи можна колядувати на Йордан?
- Звичайно! Колядувати можна аж до Стрітення, тобто до 15 лютого...

Джерело: \"Експрес\"