gototopgototop

ПОДАРУНКОВІ ПОСЛАННЯ

PDFДрукe-mail

Статті - Свята, традиції, обряди

Коли ми думаємо над тим, що подарувати людині на Новий рік, то, зрозуміло, не дуже стурбовані питанням походження цього славного й улюбленого свята. Однак...

Ви ніколи не замислювалися над тим, із чим ми, власне, поздоровляємо один одного під бій годинників? Із Новим роком, із новим щастям! Що це за нове щастя?
Давним-давно, десь на Сході, там, де жили давні індоіранці, де ще тільки починали формуватися перші перські держави, давні хлібороби вже мали свій календар і знали: є в році доба, коли найкоротший день змінює найдовша ніч. Після цієї ночі сліпуче, животворне Сонце із кожним днем дедалі довше затримується в небесах, природа починає прокидатися, а життя остаточно тріумфує над похмурою зимовою безмовністю і смертю. Цей день називається днем зимового сонцестояння і за нашим календарем припадає на 22 грудня. Цього дня давні перси-хлібороби святкували народження сонячного бога — Мітри. За допомогою спеціальних обрядів і ритуалів вони допомагали Мітрі народитися і перемогти лиходійку-Зиму, допомагали приходу весни і нового врожаю.

Надалі Мітра став одним із головних богів Перського царства, а вже з нього потрапив до римлян. У Римській імперії місяці мали різну довжину (іноді довжину місяця можна було змінити за хабар), але Новий рік незмінно припадав на 1 січня — дату зміни консулів. Кінець грудня був часом святкувань і всілякого розгулу. Дуже вдало лягав сюди і день народження Мітри — день перемоги Світла над пітьмою.


— Радій! — вітали один одного римляни. — Сонцестояння минуло, ще один рік пройшов, справа на весну... Радій!


Так вони й раділи кілька століть поспіль, а коли Римська імперія офіційно стала християнською, раптом якось несподівано з’ясувалося, що новий, єдиний Бог Ісус Христос народився... 25 грудня, і Різдво зовсім близько до свята зимового сонцестояння та традиційних для римлян новорічних гулянок.


— Радійте! — казали один одному нові римляни-християни. — Ісус Христос народився! — І йшли радіти.


Середньовічна християнська Європа, офіційна й похмура, на відміну від античних римлян, веселих свят не любила. Однак селяни, як і раніше, орали землю і потребували своєчасного приходу весни. Тому в день зимового сонцестояння вони робили все можливе, аби допомогти Сонцю народитися, — палили вогнища, проганяли Зиму палицями, прикрашали ялиновими і березовими гілками, які розпустилися у домашньому теплі, розв’язували вузли тощо.


До указу Петра І (1700 рік) українці вели свій календар «від створення світу» і початок нового року святкували де у вересні, після жнив, а де — у березні, у день весняного сонцестояння. Петро І привів наше літочислення у відповідність із європейським і повелів святкувати Новий рік узимку — 1 січня. Народ за звичкою поопирався і став святкувати.


Із цього стислого історичного екскурсу читачу, напевно, вже стало зрозуміло, із чим же ми поздоровляємо один одного в Новий рік, і яке саме нове щастя нас у цю ніч очікує. Отже, ми поздоровляємо один одного з тим, що:


1) вдалося пережити ще один період укорочення дня і наступу на світ пітьми;


2) тепер, коли Сонячний Бог уже народився і почав відвойовувати у пітьми свої позиції, усе буде гаразд;


3) нехай у прихованому вигляді, але весна і, отже, розквіт світу вже почалися. І це прекрасно;


4) ми пережили цей важкий період разом, не зрадивши і не втративши один одного, а отже, наші стосунки стали ще глибшими й міцнішими.


Як позначається усе вищесказане на новорічних подарункових традиціях? О, це усі знають! Паперові квіти, ялинові гілки, гірлянди та ліхтарики — світло, життя і радість! Позолочені шишки, горіхи і яблука — зародки, символи відродження і весни! Дитячі хороводи навколо ялинки з наступним розбиранням подарунків, які висять на ялинці, — усе це ніби імітує давні весняно-літні обряди, пов’язані з розпусканням листочків і збиранням плодів...


Які ж подарункові послання можна вважати специфічно новорічними? Мабуть, такі:


Найважче вже позаду, далі все буде гаразд! Людині, для якої минулий рік був нелегким, і ви про це знаєте. Дарується щось гарне, багато прикрашене, навіть трохи легковажне. Наприклад, деталь літнього одягу для жінки, ковбойський капелюх для чоловіка.


Попри все, цей світ прекрасний! Це послання згодиться як для формального подарунка (приятелю-співробітнику, секретарці начальника), так і для цілком серйозних стосунків. Загальне правило: відношення подарунка до світу прекрасного. Це може бути і колекційний альбом з мистецтва в кошику троянд, і мила новорічна листівка з прикладеною до неї квіткою, головне — ваша особиста впевненість в істинності послання. Якщо не впевнені, вкладіть щось інше.


Як це гарно, що у важкі часи ми — разом із тобою (із вами)! Особистий подарунок. Може, навіть щось саморобне. І вже обов’язково з особистим оформленням і упаковкою. У змісті подарунка цілком припустимий натяк на щось, пережите разом (необов’язково протягом цього року). Дарують у ситуації тривалої і перевіреної дружби, сімейного життя чи (рідше) тривалих любовних стосунків.


Спасибі, що нинішнього року ти був (була) разом зі мною! Подарунок теж особистий, але усе ж більш формальний, аніж у попередньому посланні. Разом із подарунком може бути виражена надія на розвиток і зміцнення стосунків. У цьому випадку з’являється обережний інтимний компонент. Наприклад, мужчина дарує жінці розкішний китайський халат (але не білизну!).


Я хочу, щоб наступного року в тебе усе було так само гарно, як і цього! Веселий, кумедно оформлений подарунок. З надувними кульками абощо. Підходить і для особистих, нічим не обтяжених стосунків, і для службової чи приятельської вечірки.


Я вірю, що наступного року буде краще! Подарунок-надія. Кожен вирішує сам. Від першого послання різняться тим, що труднощі, перенесені людиною, якій дарують подарунок, носять аж ніяк не минущий характер (наприклад, хронічна хвороба) і зовсім не закінчилися разом із настанням Нового року.



Джерело