gototopgototop

Як не зіпсувати дітям канікули

PDFДрукe-mail

Статті - Психологія дитинства

holidayСталося! Табелі отримано, підручники вбік. У дитини — канікули! Здавалося б, раді і діти, і дорослі. Турбот поменшає: не треба щодня перевіряти уроки, скидати з сонного чада ковдру, тягти його в школу, і контроль можна трохи послабити. Але не судилося! Виявляється, дитині на літо задали неймовірну кількість завдань з математики, письма і довгий список літератури, яку слід прочитати. А якщо не задали, то мами-перфекціоністки завжди на варті "інтересів дитини" — вони самі навантажать своє чадо. Ну, щоб не забуло, не розслаблялося, було в тонусі, підтяглося, і взагалі — так йому й треба, цьому ледареві: не працював протягом року, то нехай попрацює тепер на канікулах.

І все-таки, дорогі батьки, щоб не зіпсувати відпочинок своїм дітям, а як результат і собі, виробімо кілька принципово важливих правил, які допоможуть вашій дитині добре й повноцінно відпочити, не зненавидіти навчання й читання, і у вересні радо піти в школу. Правило 1. На канікулах, так само як і в навчальний період, у дитини має бути режим дня — система певних дій в один і той самий час протягом доби. З біологічного погляду він забезпечує своєчасні реакції організму у відповідь на певні подразники, тобто режим дня виробляє в дитини певну послідовність дій, налаштовує на фізичну активність, навчання, відпочинок, тим самим полегшує процес виконання всіх справ, зокрема процес навчання. Із психологічного погляду режим дня дає дитині спокій, визначеність, знижує тривогу за те, що буде в її житті за годину, завтра, післязавтра. Тобто в рамках режиму дня дитина вільніша в мисленні, бо звільнена від батьківської непередбачуваності, необхідності швидко ухвалювати подекуди складні для її юної психіки рішення: куди їхати, що вибрати як заняття, де і як провести дозвілля. Так, ви виховуєте вільну особистість, так, права вибору дитину позбавляти не можна, але іноді цим правом дитина не здатна скористатися. Це тривожить її, викликає складні сумніви, не відповідно до віку навантажує відповідальністю за вибір, і як результат — дитина стає нервовою, тривожною і… пасивною, бо не подужала нести цей вантаж. Адже ви потім постійно картаєте її — мовляв, ти сам це вибрав, ти сам так вирішив, а тепер сам носи, їж, терпи. Надати дитині право ухвалювати рішення і нести за них відповідальність ви можете тоді, коли вона до цього готова. Але це тема іншої розмови. А на канікулах важливо все-таки знайти постійний час для ранкового підйому (нехай навіть не такого раннього, як у навчальний період), для сніданку й обіду, розваг, прогулянок. Якщо ви сім'єю кудись їдете, навіть ненадовго, важливо дитині позначити, як зміниться її режим у зв'язку з переїздом на нове місце. Діти часто самі ставлять багато запитань перед поїздкою: де ми будемо жити, спати, харчуватися? Так вони борються зі своїми хвилюванням, страхом перед усім новим і незвіданим. Ви повинні це все з'ясувати й розповісти дитині — це істотно знизить її тривогу і поліпшить якість сімейного відпочинку. Правило 2. Про шкільні заняття по можливості забути. Байдуже, як закінчило ваше чадо попередній навчальний рік і якими були його оцінки в табелі — ви все одно не зможете прищепити йому любов до школи й знань, зобов'язавши все літо навчатися за шкільною програмою. Скоріш за все, це матиме протилежний ефект — дитина надовго зненавидить усе, що пов'язано зі школою. Якщо все вже так погано, поясніть дитині, що вона повинна зробити, відвівши для навчання обмежений час, давши конкретну кількість завдань або позначивши рівень, якого вона має досягти в такій-то діяльності за такий-то період. Але не марнуйте на це все літо! Канікули — час для відпочинку! Багато вчителів зловживають батьківським почуттям провини за "недбалість" і "лінощі" дітей, намагаючись завантажити не самого учня завданнями на літо, а його батьків відповідальністю за виконання літніх завдань. Важливо самим відчути міру, зрозуміти, що насправді потрібно вашій дитині, де межа між успіхами в навчанні та її здоров'ям. Літо — час для поповнення сил, зростання, фізичної активності. Якщо вже так потрібно повчитися, нехай це буде саме перша третина канікул, бо якщо ви залишите завдання на кінець літа, то, скоріш за все, дитина, як і ви, змарудить все літо під дамокловим мечем необхідності щось зробити, а отже, не зможе повноцінно розслабитися, відпочити. Часто батьки, чиї діти йдуть у перший клас, намагаються за літо підтягти дитину до "потрібного" рівня: повчити читати, писати, лічити, щоб не було за неї соромно в першому класі. Такі батьки теж роблять малюкові ведмежу послугу, бо замість щиро полюбити ці заняття в першому класі, він зненавидить їх за літо. Адже ви напевно не маєте знань і навичок, як навчати писати й читати, у вас не завжди стає терпіння, ви дратуєтеся, кричите на дитину. Як у такій нервовій обстановці полюбити навчання? Усе перелічене вище НЕ стосується читання художньої літератури. Читання — заняття саме по собі захопливе і цілком підходить для відпочинку. Єдина проблема — як змусити дитину читати добровільно? У тому-то й суть, що змушувати не можна. До читання дитину слід привчити. Відпочинок — час для всієї родини, постарайтеся знайти можливість почитати дитині вголос. Незалежно від віку! Ще 100–200 років тому, коли не існувало аудіокнижок, була традиція читати на дозвіллі вголос усією родиною. У такій добрій сімейній обстановці й народжувалося в дитини бажання почитати самій. Адже перервати читання можна… на найцікавішому місці. Дитина, захопившись сюжетом, сама дочитає до кінця, нехай навіть це всього лише дві-три сторінки. Ну й аудіокнижки вам у поміч! Але неможливо захопити людину тим, чим ви не захоплюєтеся самі. Чим же, крім читання, варто зайнятися влітку, щоб чадо не нудьгувало і тренувало мізки? Є безліч занять, які, будучи реальними вправами, можуть перетворитися на захопливу гру. Наприклад, у поїздці завданням на увагу може бути пошук в околишньому краєвиді предметів певного кольору — усіх червоних або всіх жовтих, пошук предметів із назвами на певну букву, наприклад "Д": дім, дуб, дорога тощо. Ігри на узагальнення предметів: яблуня, сосна, береза, липа — дерева; штани, спідниця, майка, шкарпетки — одяг; кеди, чоботи, туфлі, капці — взуття. Грати можна всією сім'єю, по черзі, щоб показувати дитині приклад, змінюючи умови й ускладнюючи завдання. Завданнями на розвиток пам'яті можуть бути такі: знайти певний предмет у приміщенні або краєвиді за ознаками або після видалення цього предмета з поля зору. Зміцнити й підготувати руку до письма можна з допомогою графічних диктантів, які малюють по клітинках під диктовку, і в результаті малювання виходять різні картинки — птахи, звірі, предмети. Дитина заздалегідь не знає, що в неї вийде, і з захватом стежить за процесом, намагаючись точно дотримуватися інструкції. Та набагато кориснішим для майбутнього навчання буде вдосконалення психомоторних навичок. Нехай дитина бігає, стрибає, плаває. Є комплекс спеціальних вправ на психомоторний розвиток, які не тільки забезпечують дитині чудову рухову активність, а й поліпшують взаємодію між півкулями мозку, увагу, пам'ять, здатність довго й зосереджено сприймати інформацію. Літо — це час навчитися плавати, пірнати, кататися на велосипеді, скейті, грати в пляжний футбол і волейбол. Саме ці заняття на нейропсихологічному рівні сприяють успіхам у школі. Правило 3. Зміна обстановки. Найголовніше для повноцінного дитячого відпочинку — це зміна вражень і діяльності. Тому, навіть якщо ви не маєте коштів на путівки в табори й на курорти, постарайтеся вивезти дитину хоча б ненадовго на природу. Підійдуть дача, відвідини родичів в іншому місті і просто виїзд у ліс на вихідні. Якщо ваша дитина проводить літо вдома, не полінуйтеся, вигадайте якісь міні-подорожі, поїздки, прогулянки, щоб зробити канікули більш насиченими. У дорогу можна взяти олівці, альбом, гру, книжку, конструктор "Лего". Усе це допоможе дитині постійно бути при ділі й не нудьгувати. Запропонуйте дитині намалювати місце, в яке ви їдете: море, річку, ліс, парк. Це і займе її на певний час, і розважить. Звичайно, дитині старшій більше підійде табір — це спосіб трохи відпочити від батьків, занять, хатніх обов'язків і навіть шкільних друзів. А ще — це можливість набути нових навичок самостійності, спілкування, ухвалення рішень, це нові знайомства. Саме табір дає підліткові можливість пройти власну ініціацію — відчути себе дорослим, окремим від батьків. Та частину відпочинку дитина все-таки має провести з батьками. Весь шкільний рік ви спілкувалися з нею переважно на ділові шкільні теми: що задали, які оцінки? Тож канікули — чудова можливість поговорити на інші теми — розповісти про свої захоплення, краще дізнатися про інтереси сина чи дочки, обговорити сімейні плани. Знайдіть хоча б два-три тижні, щоб провести їх із дитиною. Багато дітей під час канікул увесь день проводять за комп'ютером. Батьки повинні обмежувати цей процес, бо дитина не зможе повноцінно відпочити. Водночас важливо пам'ятати, що канікули не мають асоціюватися в дитини з почуттям провини, страхом і розчаруванням. Відпочинок — це не спокій, а враження.
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/