Скачать бесплатные шаблоны Joomla

Найбільшим празником у жовтні є Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Богоматері як покровительки нашого народу існує від княжих часів. Марія була земною жінкою, яку вподобав Господь за матір свого сина, щоб у людській подобі він ніс праведне Боже слово до людей. Саме тому люди, прохаючи в Бога помочі, завжди зверталися до своєї заступниці, вважали, що вона, переживши мученицьку смерть сина, не допустить на землі неправди й насильства.


Приводом до встановлення цього празника стало видіння св. Андрія Юродивого, коли Царгород, столицю Візантії, оточили араби. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її риза та покров, правилася всеношна. Переляканий невідомістю й жахами перед напасниками, народ ущент заповнив храм. Між людьми ревно молилися про спасіння народу од вражих орд св. Андрій з учнем Єпіфаном. Коли відправа закінчувалась, св. Андрій побачив, що до царських врат, осяяна світлом, іде Богородиця у супроводі св. Івана Хрестителя та Івана Богослова.

 

Мати Божа зупинилася над престолом, стала на коліна й ревно молилася та проливала сльози. Вставши, вона хусткою (покровом), яку зняла з голови, покрила присутніх. Чутка про цю подію швидко стала відома всім. Люди так кричали, раділи заступництву Богородиці, що перелякані араби відступили без бою. Від тієї хустки-покрови празник і дістав свою назву.

 

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Дівчата, яким надоїло дівувати, в свято Покрови потайки просять: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”.



Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль.

 

У Карпатах до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки.

 

На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі — холодною, із Заходу — сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.

 

До Покрови всі польові роботи мали бути закінчені, озимина посіяна, земля зорана.



Прикмети на Покрову

 


  • Яка погода на Покрову, такою буде зима.

  • Якщо лелеки не відлетіли на Покрови — на теплу зиму.

  • Якщо на Покрову не випав сніг, то не буде його аж до січня.

 

Прислів’я на Покрову

 


  • Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови.

  • Прийшов Покров — не нагрієш хату без дров.

  • Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома.

  • Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.

Першими про наближення Нового року оповіщають святково прикрашені вітрини магазинів та універмагів. З цього й розпочинаються щорічні муки всіх батьків — що подарувати своєму обожнюваному маляті цього разу, чим потішити його у свято, і яким воно має бути, щоб запам’яталося надовго.

— Щасливим, — переконаний дитячий психолог Валентина Юдіна. — Адже для маляти що важливо? Святковий настрій, відчуття казки, дива. Дуже важливо створити в домі радісну, таємничу атмосферу, вміло піднести навіть найпростіший подарунок. Приміром, до коробки звичайних цукерок покласти «казковий» лист від Діда Мороза — усе в блискучих сніжинках, написане «срібним» чорнилом, із таємничим штемпелем. І обов’язково має бути справжня ялинка чи сосна. Запах хвої, таємниче мерехтіння іграшок усе життя нагадуватимуть дитині про найщасливіші дні дитинства, інколи допомагаючи долати різні життєві негаразди.

— Як бути, якщо дитина запитає: «Чому Марійці подарували будиночок для Барбі, а мені лише набір цукерок?»


— Звичайно, ситуація складна. Проте не варто вдаватися в глибокодумні пояснення про несправедливість та соціальну нерівність, які існують у світі. Навіщо наштовхувати дитину на такі сумні міркування? Краще сказати приблизно так: «Не важливо, який подарунок тобі подарували. Головне, що він чарівний, від самого Діда Мороза. Адже ти знаєш, у нього є величезний мішок, повен подарунків. Який витягнув — такий і дарує. Можливо, наступного разу тобі перепаде якась іграшка». І жодних «панікерських» настроїв: дитина сприймає дійсність такою, якою її подають батьки.


— Яким подарункам зрадіє маля, і взагалі — скільки їх має бути?


— Напевно, кожна мати, якщо вона цікавиться уподобаннями своєї дитини, знає, чому вона щиро зрадіє. Звичайно, можна вдатися до старого випробуваного способу — разом написати листа Діду Морозу. Коли мої діти були маленькими, ми теж писали такі послання, та я завжди намагалася подарувати щось таке, що дитина дуже хотіла б мати, однак з якоїсь причини не зазначила у «переліку подарунків». Адже чарівний подарунок має бути сюрпризом.

Деякі батьки намагаються «заощадити»: і подарунок зробити, і придбати корисну для дитини річ. Та мало якій дитині хочеться отримати в подарунок нову шубку чи чобітки — хіба що це «блакитна» мрія. Дочка моєї подруги, коли їй було років десять, мріяла про казкову сукню, «обсипану золотом, сріблом і коштовним камінням». На Новий рік їй подарували кілька дрібних, потрібних будь-якій дівчинці речей — косметичку, заколку, альбомчик для всіляких дівчачих записів і велику коробку, перев’язану стрічками, в якій виявилася найсправжнісінька «чарівна» сукня і черевички: подруга таємно від дочки замовила вбрання в ательє. Захопленню дитини не було меж, вона майже всі новорічні канікули проходила у вбранні, уявляючи себе то Попелюшкою на балу, то Золотоволоскою, то принцесою.

 

Хоча, безперечно, певну користь зі свята усе ж можна видобути: подарувати якусь гру, що розвиває дитину (приміром, якщо дитина захоплена комп’ютерними іграми), конструктор, дитячий пилосос (якщо дитина не любить прибирати іграшок, то це чудовий спосіб привчити до порядку — адже пилососити можна лише прибрану кімнату), пральну або швейну машину, яскраву гарну мочалку.

 

Якщо ж говорити про кількість подарунків, то їх може бути скільки завгодно. Тільки слід врахувати: щоб дитина не розгубилася, вони мають бути різними. Під ялинку чи під подушку можна покласти один «головний» подарунок (приміром, конструктор чи залізницю, які вона дуже хотіла) і кілька дрібних. Та, крім іграшок і цукерок, Дід Мороз може покласти квитки на святковий спектакль, у цирк, на цікаву виставку, дитину можна повести в її улюблений «Макдональдс».

 

— Деякі батьки намагаються перед святом приструнити малюка, вдаючись до шантажу: «Погано себе вестимеш (учитимешся, не прибиратимеш у кімнаті й т.п.), Дід Мороз тобі нічого не подарує».

 

— Хоч як дивно, однак такий спосіб виховання малоефективний. Дитина, звичайно, задумається — та лише на хвилинку, не довше. Набагато дійовіше говорити саме навпаки: «Ось бачиш, ти сьогодні постаралася й швидко з’їла кашу. Молодець! Дід Мороз зараз літає і все бачить. Він обов’язково такій гарній дитині щось подарує». Принаймні п’ятирічного сина наших друзів такі слова надихали на нові «подвиги». А після наступного «хорошого вчинку» він мрійливо казав: «Може, Дід Мороз подарує мені багато подарунків?»


— З якого віку маляті можна влаштовувати справжнє новорічне свято з ялинкою, Дідом Морозом, подарунками?

— Тут потрібно враховувати індивідуальні особливості дитини. Та все ж, на мій погляд, не варто влаштовувати гучне свято, якщо в домі є новонароджений або зовсім маленька дитина — для них небажані будь-які зміни в розпорядку дня. Гамірне свято, зміни в обстановці його можуть злякати, викликати нервовий стрес. У результаті малюк погано спатиме вночі, плакатиме, надовго виб’ється «із колії». Якщо в дитини старшого віку казкова обстановка в кімнаті викликає захоплення, то маля до року вона може дуже перелякати. Тому якщо в сім’ї кілька дітей, то святково прикрашати краще не дитячу кімнату, а будь-яку іншу. Маля має спати у своєму улюбленому ліжку у звичній атмосфері.

 

Одна моя клієнтка розповідала, як напередодні Нового року відправила півторарічне маля гуляти з бабусею, а сама з чоловіком вирішила прибрати кімнату до свята. Вони поставили ялинку, через що довелося зробити перестановку в кімнаті, під стелею розвісили гірлянди, на вікна наклеїли сніжинки. Коли маля повернулося з прогулянки і зайшло до кімнати, то злякано всілося на диван і почало оглядати кімнату. Дитина заспокоїлася, коли подивилася вгору і побачила на стелі знайому від народження люстру, — лише тоді вона зрозуміла, що потрапила саме додому.

 

«Проколи» трапляються і з ялинкою. Інше однорічне маля з цікавістю підійшло до прикрашеної батьками ялинки, торкнулося гілки і вкололося. Все, більше дитина до ялинки не те що не підходила, а навіть не дивилася в її бік — образилася.

 

Тому таких маленьких до нового і незвичного слід привчати поступово, бажано у матері на руках. Піднести до ялинки — хай маля відчує новий для нього запах хвої, провести його пальчиками по голках — нехай побачить, що гостя безпечна, приємна не лише на запах, а й на дотик. Прикрашати ялинку краще не звичайними іграшками, які продаються в магазині, а зробленими власноруч — загорнутими у фольгу горіхами, цукерками чи звичайними дитячими іграшками. Гарно й жодної небезпеки, що розіб’ються. До речі, про безпеку ялинкових прикрас варто подумати і в тому випадку, коли в сім’ї доросліші діти. Дешевий китайський ширвжиток досить часто просто небезпечний, особливо якщо йдеться про електрогірлянди й піротехніку. Таїть у собі небезпеку й звичайний «дощик» — у деяких дітей він може викликати сильну алергію.

 

— У спогадах багатьох знаменитостей обов’язковим атрибутом новорічних святкувань були костюмовані бали або дитячі спектаклі.

 

— Мені здається, це найкращий варіант організації новорічного свята, особливо якщо ви збираєтеся відзначати його галасливою компанією. Адже весь вечір сидіти за столом, хай навіть із різноманітними солодощами, дітям не цікаво. Та й дорослим, якщо їх як слід «розворушити», дуже сподобається брати участь у спектаклі. Нині для цього є всі можливості: продаються сценарії спектаклів, можна взяти напрокат будь-які костюми.

 

Для своїх дітей я влаштовувала таке лише один раз і, чесно кажучи, дуже шкодую: вони досі згадують лише те свято. Тоді ми домовилися з друзями, в яких були діти, влаштувати справжнє дитяче свято: із величезною ялинкою, справжніми Дідом Морозом і Снігуронькою, подарунками та спектаклем про крокодила Гену і Чебурашку. Готувалися тижнів два: шили костюми з марлі і старих суконь, підбирали реквізит (Гена, приміром, грав на своїй улюбленій гармошці), клеїли декорації, репетирували пісні та сценки. Мороки було чимало, зате захоплення потім — море.

 

— До якого віку маля може вірити в Діда Мороза? Коли розповісти йому правду?

 

— Чесно кажучи, я сама і досі у нього вірю. У моєму житті кілька разів саме під Новий рік траплялися події, які я нічим іншим, як подарунком від Діда Мороза, пояснити не можу. Адже недарма кажуть: «Кожному дано за вірою його». Якщо хтось вірить у диво — хай йому буде не п’ять років, а всі п’ятдесят — це диво з ним обов’язково станеться. Тому, на мій погляд, не варто передчасно розлучати дитину з казкою, «просвіщати» щодо того, хто насправді приносить подарунки, знімати з найулюбленішого свята покрив таємничості та чарів. Дитина й сама підсвідомо розуміє, що дива бувають лише в казках, та все-таки сподівається і, всупереч здоровому глузду, вірить. А що може бути прекрасніше за очікування дива?



[URL=https://www.dt.ua]Дзеркало тижня[/URL]


Новий рік — особливе свято: цього дня як ніколи тісно переплітаються спогади про дитинство, події року, що минає, надії на рік майбутній. Передсвяткова метушня, незвичайно радісний хвойно-апельсиново-шоколадний запах, зелена ялинка, яка збуджено тремтить під мерехтливими прикрасами, налаштовують на неповторний новорічний лад. Це свято завжди таїть у собі трішки таємниці: ніхто не знає, яким буде наступний рік, якими подарунками порадує і чим засмутить. Навіть дорослим хочеться вірити в чудеса: новорічна ніч — час загадування потаємних бажань.

Кажуть, як (і з ким) зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Вважається, що це — сімейне свято, але нікому не забороняється зустрічати його в компанії друзів і колег вдома чи у нічному клубі, в лісі чи на борту «Конкорда». Якщо ж ви вирішили провести це свято вдома, зібравши невелику компанію, необхідно організувати його так, щоб воно запам’яталося на весь рік.

Театр, як відомо, починається з вішалки, а свято — прямо у передпокої. Якщо ви чекаєте гостей, здивуйте їх тим, що, ледь переступивши поріг, вони зануряться в атмосферу свята і веселощів!

 

Святкові убрання. Новий рік годиться зустріти хоча б в одній новій речі — тоді протягом усього року у вас буде багато обновок. Дайте волю вашій фантазії. Чому б не надіти карнавальний костюм і не приготувати для гостей маски, паперові корони, віяла, мішуру? Можна оголосити, що в цю ніч усі мають бути одягнені в стилі ретро, і попросити гостей прийти в убраннях 20-х або 60-х років. У поєднанні з уміло підібраною музикою ніч набуде ностальгійного звучання.

Та навіть звичайне вбрання можна оживити новорічною мішурою — пов’язати її на голові, засунути в нагрудну кишеню піджака, приколоти на груди.

 

Ялинка. Гостей зазвичай запрошують на десяту-одинадцяту годину, щоб за старою традицією можна було провести старий рік і зустріти новий. Бажано, щоб до цього часу господарі були уже вільні від домашніх справ і могли зайнятися гістьми. Всі погляди, звісно, будуть спрямовані на ялинку. Можна нарядити її разом із гостями. Старі іграшки «з історією» є в кожному домі, і вам захочеться поділитися своїми спогадами. У будь-якому випадку невеликий екскурс в історію вашої сім’ї налаштує гостей на особливий ліричний лад.

 

Святковий стіл. Коли усі будуть у зборі, запрошуйте до столу. Новорічний стіл — це, звісно, дуже важливо. Але не збираються ж гості усю святкову ніч провести, не відходячи від столу. По-перше, це нудно. По-друге, багата їжа хилить на сон, позбавляє гостей веселощів і легкості. Тому переважати мають всілякі легкі закуски, салати, овочеві суміші. Звісно, будуть і гарячі страви, і фрукти, і пиріг або торт до чаю чи кава.

 

Аби новорічний стіл залишався гарним усю ніч, а не перші десять хвилин, краще взяти строкату скатертину темних тонів. Якщо ви ставите свічки на стіл, використовуйте низькі і розташовуйте їх так, щоб гостям було безпечно дотягтися рукою до страви або почаркуватися. Не варто залишати свічки за основне джерело освітлення — напівморок діє заспокійливо, і гостям захочеться спати.

 

Якщо хтось збереться йти раніше, приберіть зайві прибори і стільці, а решту гостей розсадіть вільніше. «Дірки» у застіллі суто психологічно створюють відчуття втрати, порушеного порядку, перерваного ланцюжка комунікації.

 

Подарунки. Новий рік завжди асоціюється з подарунками під ялинкою, і порушувати традиції не можна. Можна розвісити на мотузочці подарунки, а гостям запропонувати із зав’язаними очима зрізати один із них. Подарунки можна вручати як приз за найелегантнішу сукню, найкрасивіший танець, чудове виконання пісні. Завжди доречно подарувати ялинкові прикраси (адже в кожному домі ялинка!), книги (якщо ви знаєте читацькі переваги друзів), цукерки та шоколад, відео- й аудіокасети, засоби для ванної (гель, піна, сіль).

 

Якщо ви не можете дозволити собі купити дорогі подарунки для гостей, приготуйте веселі листівки з побажаннями і поздоровленнями і розвісьте їх у конвертах на ялинці — гості самі повинні знайти свій конверт. Можна покласти листівку з поздоровленнями на тарілку кожного гостя, заодно ви визначите, де хто буде сидіти.

 

Місця за столом можна й розіграти. Для цього картки заготовлюються в двох примірниках: один ставиться на стіл, а інший кладеться в капелюх, вазу, кошик разом з рештою. Прибуваючі гості беруть участь у цій бліцлотереї, де виграш — місце за столом. Такий спосіб розміщення за столом годиться і для малят, які ще не вміють читати: за яскравою веселою картинкою вони легко знайдуть своє місце. Після свята гості можуть забрати картки із собою на пам’ять. І, може, згодом у когось навіть збереться ціла колекція настільних карток.

 

Для любителів головоломок можна вирізувати з листівки фрагмент і покласти на тарілку. Гостю при вході вручити саму листівку — методом добору він знайде відсутній фрагмент і своє місце за столом.

 

Створіть дітям казку. Більше за все Новий рік чекають, звісно ж, діти. Якщо ваші друзі прийшли з дітьми, влаштуйте для них окреме свято — інсценуйте казку, що закінчується пошуком подарунків під ялинкою, організуйте парад масок, вийдіть із ними на вулицю і зліпіть сніговика.

 

Якщо дітей багато, можна організувати окремий дитячий стіл із новорічною випічкою та напоями. Не забувайте при цьому дотримуватися режиму, дозвольте дітям зустріти з вами Новий рік, однак через годину відправте їх спати, пообіцявши розповісти вранці чудову казку. Дорослі зможуть розслабитися, а діти не пропустять здоровий сон.

 

Розваги. Чудово, коли є свій тамада, коли ж його немає, ви повинні подбати про те, щоб хтось із гостей заздалегідь приготував новорічні тости.

 

Відірвавши увагу гостей від блакитного екрана, оголосіть святкову програму. Тут головну роль зіграє гарне знання талантів і хобі ваших друзів, а також фантазія. Як у будь-якій справі, головне — не переборщити і не перетворити зустріч Нового року на низку обов’язкових вправ.

 

Добре, коли є гітара чи караоке. Спів — чудовий супровід застіль. Існує сила-силенна способів перетворити спів на захоплюючу гру — можна вдавати знаменитих поп-зірок, решта гостей буде публікою. Нехай гості спробують змагатися в знанні новорічних пісень, хто більше знає, той отримає приз.

 

Танці, ігри, вікторини, конкурси з кумедними призами допоможуть зробити свято незвичним, веселим, пам’ятним. І не тільки малюки, а й дорослі із задоволенням грають в ігри, де потрібно проявити ерудицію, кмітливість, спритність. І призи, навіть найпростіші — кулькову ручку, гумку, календарик чи значок — одержують із великим задоволенням.

 

Господарю чи гостю можна попрацювати кіно- і фотокореспондентом, в іншій кімнаті можна зняти на камеру поздоровлення друзів один одному, а потім прокрутити їх перед усіма. Якщо ви вирішили виступити в ролі фотографа й увічнити на плівці ваше свято, використовуйте різні сцени — зніміть святковий стіл, прихід гостей, вручення подарунків, танці. Намагайтеся упіймати несподіваний момент, але так, щоб гості не позували і не бачили, що їх знімають.

 

Якщо ви зустрічаєте Новий рік разом цією компанією не вперше, зберіть фотографії минулого свята і зробіть альбом із веселими колажами на новорічну тему. Придумайте кумедні підписи, коментар, вірші. Роздайте кожному гостю по сторінці цього альбому.

 

Господиня може одягтися в циганський одяг і «наворожити» гостям долю на наступний рік.

 

Якщо ви дружите з сусідами і хочете їх поздоровити, домовтеся з ними про зустріч на сходовій площадці. Заздалегідь прикрасьте її мішурою, написами з жартівливими поздоровленнями і, може, маленькою ялинкою. У призначений час можна винести на сходову площадку невеликий столик із напоями і закусками. Ви й ваші гості, а також сусіди можуть позмагатися в умінні вимовляти короткі, але ємні тости. Якщо розміри площадки дозволяють, можна і потанцювати, а потім усією компанією вийти на вулицю: пограти в сніжки або запускати петарди.

 

З іграми, танцями, веселими витівками час пролетить непомітно. Ранок настає, ніч минає. Усі стомлені. Безсонна ніч бере своє. Перш ніж попрощатися з гостями, накрийте стіл для раннього сніданку. Це буде сигналом до закінчення свята.




[URL=https://www.https://www.dt.ua]Джерело[/URL]

Copyright © 2007 - 2019 Ресурс для батьків "Малеча" Всі права застережено.