Статьи и обзоры nachodki.ru

[size=3][color=#FF6600][b]Одягайся теплесенько! Вибираємо верхній зимовий одяг[/b][/color][/size]

[i][color=#CC0000]Якім матеріалам надати перевагу, і на які конструктивні особливості одягу звернути увагу, щоб збори на зимову прогулянку займали лічені хвилини, а малятам не доводилося б щораз терпіти вкутування в \"сто одежинок\", адже діти так не люблять одягатися? Яким повинен бути дитячий одяг, щоб, не дивлячись на мінусові показання термометру, у конверті було тепло й затишно спати, а в комбінезоні - легко й зручно бігати, грати, кататися з гірки? А до речі, що краще - комбінезон або куртка зі штанями? Приблизно на такі питання мають відповісти батьки, які відправилися на пошуки зимового екіпірування для свого дитятка.[/color]

[color=#FF6600]Катерина Білова
Товарознавець
Українська редакція: Олена Гергель
[/i][/color]

[color=#CC0000]Конверти крихіткам[/color]

Для першої в житті дитини зими, тим більше, якщо вона припала на період новонародженості, теплий [b]конверт[/b] для прогулянок у візочку стає предметом першої необхідності. У конверт, зроблений у вигляді спального мішку, малюка можна покласти як загорненого в ковдру, так і одягненого в комбінезон. Якщо конверт, за рахунок блискавок, кнопок, липучок, шнурівок повністю розкладається або навіть розділяється на частини, то збори на вулицю вдасться мінімізувати за часом, а сам конверт можна використовувати ще і як теплий килимок, ковдру, дорожній пеленальний матрацик. Більшість моделей служить досить довго: край грудки, який відгинається, дозволяє регулювати конверт під зріст маляти, надалі конверти \"переїжджають\" зі спального візочка в прогулянковий або в санчата (зазвичай на задньому боці в них передбачені отвори для ременів безпеки візочка, петлі або/і зав\'язки для кріплення до спинки санчат). Якщо активно використовується автокрісло, то краще пошукати конверт із прорізом для утримуючих автоременів (тут важливо, що б проріз був закритий, коли в ньому немає необхідності). У конверті, верх якого можна затягти так, щоб вийшов каптур, маляті будь-який мороз і вітер буде не страшний.

Ще один різновид конвертів - моделі з [b]каптуром і рукавами[/b] (відкритими або зашитими). Цей варіант для малят, які не звикли лежати сумирно. Ну а що б і маленьким ніжкам не було тісно, низ таких конвертів робиться ширше плечей і призбирається попереду.

Конверти часто йдуть у комплекті із візочком, але їх можна придбати й окремо. Вітчизняні конверти на синтепоні, підбиті штучним хутром або овечою вовною на трикотажній основі й навіть пухові цілком доступні – більшість можна купити в межах 200 – 300 грв. Брендові моделі від провідних виробників візків Bebe Confort, Maxi-cosi, Hauck, Jane і ін. коштують у середньому від 400-600 грв. до 1000 грв. Продумані до дріб\'язків рішення є в Bebe Confort. Це утеплені комфортабельні конверти (560 грв.) і спальні мішки для візочків (900 грв.) з затяжкою головної частини в \"каптур\", конверти з \"ручками, які відстібаються,\" і каптуром (820 грв.), а також універсальна накидка (600 грв.), з якої, застебнувши відповідні кнопки можна сформувати конверт, якій регулюється по ширині. Відмінна риса всіх цих аксесуарів - можливість використання в автомобільному кріслі, завдяки наявності прорізів для пропущення ременів безпеки.

З урахуванням нашої суворої зими актуальними будуть конверти з натурального хутра. Найбільш доступний і розповсюджений варіант - з овчини. Але зустрічаються моделі й з більш довгим хутром, наприклад, з лами. Часто такі конверти мають блискавку по периметру, що дозволяє відділити верхню частину від нижньої та використовувати окремо. Є також моделі з однією блискавкою посередині, які повністю «розкриваються», перетворюючись в абсолютно плоску підстилку. Моделі німецьких фірм Kaiser і CHRIST обійдуться приблизно в 1500 грв.

Хутряні конверти зі шкурки ягняти турецької фірми Medisa залежно від моделі обійдуться в 900-1300 грв. Особлива обробка овечого хутра дозволяє прати конверт, як вручну, так і в пральній машині. Багатофункціональний конверт, зроблений під торговельною маркою Voksi (Норвегія) коштує близько 2400 грв. Завдяки багаторівневій системі застібок і затяжок, конверт можна застебнути в спальний мішок для зимових прогулянок у візочку або санчатах будь-якого розміру. А можна навпаки розстебнути повністю й використовувати вдома в якості теплого й м\'якого ігрового килимку або підстилки для літнього пікніку. В Voksi є тверде дно, тому, пристебнувши регульовані по довжині ручки, конверт перетворюється в колиску для перенесення маляти. І на цьому можливості конверту не закінчуються, адже його ще можна стелити в ліжечко, використовувати як ковдру, плед вдома й на прогулянці.

[color=#CC0000]Анатомія комбінезона[/color]

Вибираючи комбінезон, варто враховувати вік дитини, а так само деякі конструктивні моменти самого виробу. Здавалося б, незначні на перший погляд деталі зимового дитячого одягу саме й роблять його особливо теплим й зручним як для самого маляти, так і для його мами. Адже поки дитина не навчиться одягатися сама, саме мама буде щодня збирати її на прогулянку й роздягати після неї, регулярно прати й чистити комбінезон. Іноді батькам доводиться навіть відмовитися від гарного фірмового комбінезону тільки через те, що в нього, наприклад, занадто малий \"вхід\" або занадто високий комір, який впирається в підборіддя, або... Втім про все по черзі.

Комбінезон [b]для малят до року[/b] повинен легко й швидко надіватися й зніматися. Зручні моделі із двома блискавками, що йдуть в \"ніжки\", або як варіант із однією, але косою блискавкою, вшитою від плеча долілиць протилежної штанини. Завдяки такому[b] крою[/b], комбінезон можна розкрити практично повністю, і щоб одягти малюка, залишиться лише покласти його усередину, надягти рукави, всунути ніжки в штанки й застебнути блискавки. При цьому його не довелося перевертати, піднімати й тривожити. Якщо малюк повернувся з прогулянки сплячим, така конструкція дозволить його роздягнути й перекласти в ліжечко не розбудивши. От чому для найменших важливо вибрати ще й \"найбеззвучнішу\" модель - таку, щоб її тканина голосно не шаруділа й не хрумтіла від найменших рухів, з мінімумом липучок і блискавками, які мають м\'який тихий хід.

До речі [b]блискавка[/b], будучи дуже важливим елементом одягу, заслуговує на окрему увагу. Вона повинна бути якісною, заїдання й деформація ланок неприпустимі. Тугий хід блискавки, так само як і занадто легкий, говорить про те, що прослужить вона найскоріше не довго (або буде заїдати, або мимовільно розстібатися). Щоб крізь блискавку не проникав вітер, зовні вона закривається захисною планкою, внутрішній клапан охороняє від влучення в зубчики блискавки нижнього одягу або підкладки (важливо, щоб і сам клапан не заважав руху замочка блискавки). Щоб при застібанні комбінезону, блискавка не \"вкусила\" маля за підборіддя, в \"правильних\" моделях вона має захист від прищеплення - вшитий у комір тканинний куточок, який закриває замочок. Якщо на замку блискавки є досить великі брелоки або хлястики, то її буде зручніше розстібати-застібати навіть у рукавичках. Пластикові блискавки тракторного типу вже самі по собі є стильною прикрасою одягу й на відміну від металевих вони набагато краще працюють на морозі. [b][color=#FF0000]УВАГА! [/color]Купуючи комбінезон потрібно обов\'язково кілька разів застебнути-розстебнути всі блискавки, оцінюючи їхню роботу й зовнішній вигляд. [/b]

[b]Спинка[/b] комбезиків для малят повинна бути ідеально рівною - паски на гумці, які вічно збиваються \"хибні\" жилетки й пелеринки, об\'ємні нашивки, бантики, бусини й інші прикраси краще залишити для дітей більш старших, які більше не сплять на вулиці.

[b]\"Ніжки\"[/b] комбінезону найчастіше закінчуються манжетою на гумці, яка щільно охоплює ногу, не пропускаючи усередину вітер і холод. Щоб [b]штанці[/b] не задирались, і під них не попадав сніг, передбачені [b]гумки-штрипки[/b], які пристібаються ґудзичками до штанин і регулюються по довжині так, щоб їх можна було зачепити за будь-які черевики. Часто буває, що маля, якого везуть на санчатах або в прогулянковому візочку губить по дорозі валянки або чоботи, штрипки пригодяться й тут, вони утримають взуття на ногах. Для дітей першого року життя комбінезони, як правило, з «ніжками» (цільнокройні) або мають додаткові пінетки, які кріпляться в більшості випадків кнопками.[b][color=#009900]ПОРАДА:[/color][/b] Якщо в комбінезона немає штрипок, зробіть їх самостійно, пришивши до штанців широкі й щільні гумки.

Купуючи комбінезон для дитини, яка вчиться або вже вміє ходити, не варто вибирати моделі із занадто об\'ємними й дутими штанинами - вони будуть тільки ускладнювати й без того ще не впевнені дитячі рухи (це стосується й рукавів). Якщо ж про самостійне пересування поки не йдеться, то, як варіант, можна розглянути покупку [b]комбінезона-трансформера[/b]. Усього лише перестебнувши блискавку й кнопки між ніг, штанці комбінезону перетворюються в спальний мішок. Трансформер особливо зручний, якщо дитина однаково часто переміщається у візочку (використовуємо режим \"конверту\") і автокріслі або \"кенгуру\" (переходимо в режим \"комбінезону\"). Ну а якщо вдало розрахувати розмір, то на наступну зиму в такому комбезі маля вже піде на своїх двох - вагомий аргумент для практичних батьків.

Щоб [b]рукави[/b] комбінезону щільно прилягали до рук, виробники не тільки збирають їх на гумку (головне, щоб вона була не занадто тугою), але й часто постачають їх внутрішніми трикотажними манжетами. Для теплозбереження важливі будь-які нюанси, тому широкі одвороти на рукавах - це не тільки запас на виріст, якщо стане занадто холодно, то в них можна сховати кулачки малечі. Дітям старше року не завадять [b]тримачі рукавиць[/b] - це спеціальні петельки, до яких можна пристібати рукавиці або рукавички, щоб ті не загубилися. Для самих маленьких актуальні будуть комбінезони з «зашитими» ручками або моделі з рукавичками, які пристібаються.

Приміряючи на дитину комбінезон, потрібно загострити увагу й на [b]каптурі[/b]. Він повинен бути не занадто малим (необхідний запас на шапку), але й не занадто великим - інакше він втрачає всяке значення. Внутрішня вшита гумка по лицьовому вирізу або куліска з фіксатором, яка затягається, забезпечують щільне, але регульоване прилягання каптура до голови й служать додатковим захистом від вітру. У ясну сонячну погоду не зайвим виявиться козирок, який відкладається, а \"ведмежі вушка\" на каптурі наддадуть маляті милий і забавний вигляд.
[b]
Горловина[/b] комбінезону не повинна залишати шию відкритою, тому невисокий комір-стійка найбільш оптимальний варіант. Однак, приміривши комбінезон, потрібно переконатися, що комір не впирається, не коле, не давить на підборіддя й не закриває рот (інакше маля буде постійно обсмоктувати комір, і в підсумку мерзнути й отримувати роздратування шкіри).

Для активних дітей на комбінезонах передбачаються посилені [b]зносостійкі вставки[/b] в області колін, ліктів і сідниць. А в [b]кишеньку[/b] завжди можна покласти носову хустку, таку необхідну на зимовій прогулянці.

Серед корисних [b]доповнень [/b]до комбінезону - внутрішня [b]ідентифікаційна нашивка[/b], у поля якої батьки можуть вписати ім\'я й вік дитини, свою адресу й контактний телефон (як говориться на всякий \"пожежний\"). За [b]петельку[/b] комбінезон можна повісити на вішалку. Петелька особливо необхідна, якщо дитина ходить у дитячий садок. У деяких комбінезонів є флісова або хутряна [b]підстьожка[/b]. По-перше, такий комбез можна носити з ранньої осені до пізньої весни, по-друге, без хутра його легше прати, він швидше сохне, а по-третє, у деяких моделей підстьожка цілком може використовуватися як окремий предмет - тепла [b]жилетка[/b] на блискавці або ґудзиках у гардеробі маляти ніколи не завадить.
[color=#CC0000]
Час надягати куртки[/color]

Безумовно, комбінезон дуже практична й зручна річ. На відміну від куртки зі штанями, його не треба постійно поправляти й обсмикувати. Дитину можна спокійно брати на руки, саджати в санчата або вкладати в візок - комбінезон не задирається й маляті ніде не піддуває. Саме в комбінезон простіше \"упакувати\" зовсім малюсіньких створінь - адже одягати доводиться одну річ, а не дві.

І все-таки, приблизно в 2, 5-3 роки малята, як правило, міняють комбінезон на роздільний комплект. Саме в цьому віці діти зазвичай прощаються з памперсами, а куртка зі штанями роблять відвідування туалету набагато зручнішим. Перебуваючи в магазині, у транспорті, у поліклініці, куртку можна зняти, щоб дитині не було спекото, а комбінезон такої можливості не дає, його можна лише розстебнути. Комплект просто необхідний підрослим вертухам, які вертаються із прогулянки \"чорнішими за сажотруса\". Звичайно найбільше брудняться штани, і в роздільному комплекті в мами є можливість випрати тільки їх, а не комбінезон повністю. До речі, для цього випадку можна докупити ще одні штани на зміну, які підходять по кольору. Мабуть, найголовніший плюс комплекту це те, що він використовується довше - два, а те й три сезони. Завдяки одворотам на рукавах і штанинах, регульованим бретелям, цей зимовий одяг має запас на виріст, у той час як комбінезону звичайно вистачає всього лише на один сезон.

Критерії вибору зимового комплекту багато в чому схожі з рекомендаціями з вибору комбінезону, хоча є тут і свої нюанси. [b]Куртка[/b] не повинна бути короткою, її оптимальна довжина - приблизно до середини стегна. Однак, якщо, приміряючи куртку, раптом виявиться, що при ідеальній посадці на плечах спинка довша за поличку, не потрібно переживати, що попалася річ із дефектом крою. Завбачливі виробники роблять це навмисно - так куртка буде менше задиратися, і сіднички завжди будуть в теплі, навіть якщо маля присяде на ослін або захоче скотиться з гори. Зимова куртка не повинна бути впритул, необхідний запас на теплий светр і вільну циркуляцію повітря. Щоб тепло не йшло з-під куртки, а мороз не проникав усередину, повинна бути присутня нижня затяжка, що у багатьох моделях ще дублюється регульованою куліскою по талії. На куртці для \"великих\" хлопчиків і дівчаток обов\'язкові місткі кишеньки - у цьому віці малята не тільки здатні самостійно дістати хусточку, витерти ніс і прибрати хустку назад, їм ще необхідно, носити із собою всі свої дорогоцінні \"скарби\". Дуже цікаві й практичні двосторонні моделі - вивернувши куртку \"навиворіт\", дитина отримує обновку зовсім іншого кольору.

Штанці краще вибирати у вигляді [b]напівкомбінезону[/b] (це штани з грудкою, спинкою й регульованими по довжині лямками). Напівкомбінезон з передньою блискавкою дітям простіше надягати самостійно. Досить усього лише один раз відрегулювати довжину лямок і в наслідку одягати-знімати штани можна буде застебнувши-розстебнувши блискавку. Хлопчикам краще вибрати саме такий фасон (із глибокою блискавкою попереду), щоб всі свої хлоп\'ячі \"справи\" вони змогли робити стоячи, не роздягаючись.

З 5-6 років дітям повністю можна обійтися штанями на гумці в поєднанні з подовженою курткою. Дівчаткам з 4-5 років багато хто з батьків вже купують стильне [b]стьобане пальто[/b] або [b]напівпальто[/b] (на пусі або штучних наповнювачах), з каптуром, обробленим хутряною опушкою. Дівчачі моделі курток, пальто й спідниць виробники люблять прикрашати блискітками й стразами - переливаючись на зимовому сонці, таке вбрання навряд чи залишить байдужою хоч одну дівчинку. Але мами повинні знати, що вся блискуча краса може зникнути вже після першого прання, засмутивши маленьку модницю.

[color=#CC0000]Купуємо тепло[/color]

Визначившись із речами для дитячого зимового гардеробу, необхідно познайомитися із чого ж вони шиються. [b]Зовнішня тканина[/b] комбінезонів, курток і напівкомбінезонів повинна бути м\'якою, по можливості вологонепроникною, брудовідштовхуючою і непродувною. Для найменших малят, які гуляють у візочку, цілком підійде комбінезон з бавовняних тканин з додаванням полієстру або поліаміду (ПАМ), покритих тефлоновим шаром - такий матеріал не шарудить, він м\'який і приємний на дотик. Для активних і допитливих \"ходунків\" і \"бігунків\" краще вибрати комбінезони й куртки із сучасних матеріалів, до яких практично не пристає бруд, а у випадку глобальних забруднень річ можна було б легко почистити (наприклад, протерти вологою губкою або обполоскати під душем). Дуже важливо щоб зовнішня тканина була повітропроникною, інакше дитина буде сильно потіти, що взимку чревате наслідками. Мембранні матеріали ( Gore-tex, Simpa-tex і т.п.) передових технологій із зовнішньої сторони неприступні для дощу й снігу, із внутрішньої ж навпаки - здатні відводити зайве тепло й вологу від тіла. А це значить, що дітям у такому одязі на вулиці буде завжди тепло й сухо, а в приміщенні (у магазині, у транспорті) не спекотно й не задушливо. В умовах міських прогулянок на комбінезонах і куртках не будуть зайвими вставки й окантовки зі світловідбивних матеріалів - узимку темнішає рано і такі сяючі у світлі ліхтарів і фар елементи одягу зроблять дитину \"видимою\" у темряві.

Добре зшита підкладка - показник якості виробу в цілому. Для дитячого зимового одягу, звичайно ж, краще вибрати [b]підкладку[/b] з бавовняного трикотажу, фланелі, флісу, фуле. Всі ці матеріали збережуть тепло тіла, вони м\'які, приємні на дотик, добре вбирають вологу. А от синтетичні шовковисті підкладки, якщо змокнуть від поту, можуть холодити.

[b]Утеплювач.[/b] Дитячий зимовий одяг повинен бути легким, не занадто об\'ємним й не повинен сковувати рухи маляти, але при цьому теплим. Саме тому визначальним у його виборі є наповнення. Для пошиття дитячих пуховиків (комбінезонів, курток, конвертів) звичайно використовується[b] пух[/b] з додаванням меленого[b] пір\'я[/b] гусака. Процентне співвідношення пуху й пір\'я вказується на ярлику й найчастіше виглядає в такий спосіб: 60/40, 70/30, 80/20, набагато рідше 90/10, 95/5 і дуже рідко можна зустріти напис \"down 100%\". Якщо в ярлик запаяна прозора капсула зі зразком пуху, то зі \"складом\" наповнювача можна ознайомитися навіч.

Безумовно, пуховики це дуже теплий і легкий одяг, у якому малюкові буде комфортно навіть у люті морози, незалежно від того чи спить він ще в колясці або вже бігає й катається з гірки. Якісні пуховики \"не лізуть\", тому що шиються зі спеціальних пухоутримуючих матеріалів. Сировина проходить всебічну обробку, у тому числі термічну, а так само антибактеріальними й антикліщовими пропитками, тому виникнення алергійних реакцій у процесі носіння пуховику зводяться до мінімуму. І все-таки не можна скидати з рахунків ту обставину, що пуховики дуже вимогливі до догляду. Порушення рекомендацій із прання, сушіння, зберігання можуть призвести до втрати зовнішнього вигляду й споживчих якостей пухової речі. Щоб цього не відбулося, потрібно строго дотримуватися вказівок, написаних на ярлику. Пуховики рекомендується прати вручну в холодній воді (не вище 30°C), з використанням рідких миючих засобів. А через те, що пух сильно їх всмоктує, після прання виріб необхідно ретельно й неодноразово полоскати, щоб не з\'явилися мильні плями й розводи. Випраний пуховик досить довго сохне, і, якщо у вологому стані він перебуває більше ніж дві доби, то здобуває неприємний запах, пух звалюється, губляться його теплозберігаючі властивості. Сушити пуховики потрібно в розправленому вигляді, горизонтально (але не на рушнику!) і періодично струшуючи. Прибирати на зберігання можна тільки чистий і сухий пуховик, подалі від специфічних запахів.

Китайські пуховики коштують від 130-160 грв. Пухові комбінезони й комплекти є в асортименті російських торгівельних марок Hippo Hoppo ( 340-420 грв.) і \"Акс Арт\" ( 260-300 грв. за комбінезони й 500-560 грв. за комплекти). Канадські пуховики O\'HARA можна купити за 560-800 грв. (синтепонові комбінезони й куртки тієї ж марки значно дешевше - 300-500 грв.)

На противагу пуховикам, куртки й комбінезони з високотехнологічних [b]синтетичних наповнювачів[/b] не тільки легкі, теплі, м\'які й гіпоалергенні, але й відмінно переносять прання - забруднений на прогулянці одяг після повернення додому потрібно просто попрасувати у машинці, а ранком його можна надягати знову чистий й сухий. Після прання \"начинка\" не звалюється й не втрачає свого об\'єму. Такі матеріали як ISOSOFT (одяг від ШАLУNЫ й Hippo Hoppo), Hollow fiber (\"Dіоли\"), файбертек (\"Арктилайн\"), файбердаун і інші представники із сімейства утеплювачів нового покоління мають високі теплозберігаючі якості, не поступаючись за цим показником натуральному пухові (тому їх часто й називають синтетичним пухом). Секрет цих утеплювачів полягає в особливій структурі їхніх найтонших мікроволокон, у повітряних порожнечах яких і втримується тепло. Головна особливість штучних пуховиків у тому, що вони дуже тонкі. Причому, чим технологичніше матеріал, тим тонше готовий виріб. Завдяки чому, по-перше, під комбінезон можна надягати всього лише один шар одягу, що значно полегшує процес зборів на вулицю, а по-друге, у тонкому й легкому екіпіруванні малятам набагато зручніше рухатися. І підтвердженням цьому є супертонкий і суперлегкий фінський одяг марки Reima. Верхня тканина Reimatec у поєднанні з утеплювачем Reimaloft робить комбінезони не тільки морозотривкими, непродувними вітром, але ще непромокальними й зносостійкими. Здатність матеріалів виводити вологу, не дає дитині потіти, залишаючи його завжди сухим і втримуючи усередині одягу тепло його тіла. Reima практично не брудниться – забруднення можна ліквідувати прямо на прогулянці, почистивши забруднене місце снігом, а засохлі краплі бруду можна просто стряхнути. Ну а при необхідності комбез легко переться й сохне буквально за кілька годин. От чому одяг цієї марки можна сміливо купувати яскравих світлих тонів навіть для самих непосидющих відчайдухів. У той час як пуховики (якщо не передбачається придбання одягу на зміну) для них краще вибирати більш темних немазких кольорів. Ціни на Reima виглядають приблизно в такий спосіб: комбінезони лінії Reima коштують у середньому 500-760 грв. (цей одяг призначений для активних дітей, які багато рухаються й грають на прогулянці, а малятам, які ще не вміють ходити краще підійде ще один шар одягу або термобілизна Reima), лінії Reimatec – від 700 до 1000 грв., комбінезони Reimatec+ із вставками, виконаними з матеріалу Cordura, які встоять навіть перед сильним зношуванням, але й заплатити за них доведеться від 1040 до 1340 грв., адже Hi-Tech розробки завжди коштують дорого. Незважаючи на те, що комбінезони Reimatec здаються досить тонкими насправді дуже теплі (навіть у мороз -25°С досить однієї вовняної кофти).

Канадські комбінезони GUSTI ( 700-900 грв.) продаються відразу в комплекті із шапочкою, шарфиком і рукавицями, тому дитину можна одягти на зиму буквально однією покупкою. Одяг GUSTI (наповнювач синтепон) ошатний, легкий, зручний й розрахований зберігати тепло навіть в 35-градусні морози.

[b]Одяг на основі хутра[/b] (часто в сполученні із синтепоном) теж в основній своїй масі - теплий, особливо якщо це не штучне хутро, а \"овчинка\" на трикотажній основі, сформована з натуральної овечої вовни. Наприклад, російські комбінезони Arctica розраховані на використання при температурі від 0 до -45°С.

Але, на жаль, куртки й комбінезони на хутрі найчастіше досить важкі й об\'ємні. Тому такий одяг найчастіше вибирають для дітей, до року, які поки не навчилися ходити. Ще один мінус хутра - його проблематично чистити.

[url=https://2mm.ru]Джерело[/url]


[color=#FF6600][b][size=3]Дивись, твоя ялиночка горить на весь палац... Вибираємо новорічну ялинку[/size][/b][/color]

[color=#CC0000][i]Ялинка - найголовніший атрибут Нового року, без неї й свято не свято. Вибір ялинки не складне завдання - купуй ту, яка до душі, тільки й усього! Та, проте, на кілька питань все-таки доведеться знайти відповіді. Наприклад, якій ялинці надати перевагу - великій чи маленькій, натуральній чи штучній? У чому плюси й мінуси тої та іншої? Як її встановити й довше зберегти? У передсвяткових турботах не потрібно забувати, що обрана ялинка повинна бути не тільки гарною, але ще й безпечною у всіх відношеннях, адже в першу чергу вона призначається дітям.[/color]

[color=#FF6600]Катерина Білова
Товарознавець
Українська редакція: Олена Гергель
[/i][/color]
[color=#CC0000]
[b]Росла собі ялиночка[/b][/color]

Чим привабливі живі ялинки? По-перше, це традиція. По-друге, вони справжні й завжди різні, кожна з них неповторна й по-своєму унікальна. А отже, з року в рік повторень точно не буде. Звичайно ж, ніякі аерозолі, освіжувачі й дезодоранти повітря не зрівняються з запахом справжньої ялинки! Вона пахне лісом взимку, новим роком і... дитинством, у яке щоразу мимоволі повертаєшся, дивлячись на ялинку й вдихаючи її аромат.

Так що ж сьогодні пропонує ринок та з чого будемо вибирати? В першу чергу це наші [b]українські смереки і сосни[/b]. Переваги сосни в її довгоголковій хвої, завдяки якій дерево виглядає більш ошатним і пухнастим. Сосна довше стоїть, сильніше пахне, але вона й більш смоляниста (з нею потрібно бути обережними, щоб не перебруднити усе навколо), і більш громіздка та важка для транспортування. Найдешевші вітчизняні ялинки й сосни обійдуться приблизно від 30-40 грн. за погонний метр. Свіжа й не обморожена ялинка доволі сильно пахне, її хвоя насиченого зеленого кольору й ледь масляниста на дотик. Гілки міцні і гнучкі, їх не так вже й легко обламати. А от дерево з пожухлими голками, тонким стовбуром, та гілками, які легко обламуються, простоїть недовго, обсипавшись практично через 2 дні.

Лісові зелені красуні, привезені з Данії, гордо іменуються \"Королівською ялиною\" або \"Різдвяним деревом\". Насправді за цими назвами стоїть зовсім і не ялина, а дерево зовсім іншої породи - [b]ялиця Нордмана[/b]. Ця іноземка завжди в \"формі\" - вона рівна і пухнаста, проходить сортування й калібрування ще на хвойних плантаціях і строго відповідає європейським стандартам якості. У неї довгі й м\'які голки, які довго (до 10 тижнів) залишаються свіжими, зеленими й практично не обсипаються, а, в\'янучи, просто жовтіють. Правда при всій своїй красі, ялиця Нордмана практично не пахне й має один істотний недолік - високу ціну. Наприклад, півтораметрове дерево обійдеться приблизно в 600-800 грн.

Любителі живої природи, які стоять перед вибором чи мати справжню ялинку в себе вдома, насолоджуючись її виглядом і ароматом, або все-таки зберегти їй життя, можуть прийняти воістину соломонове рішення й купити не зрубану [b]ялинку[/b], а [b]вирощену в контейнері[/b]. Здебільшого це невисокі (зазвичай близько 1 м) пухнасті й ароматні деревця, які після свят залишаються вдома як домашні рослини або ближче до весни переїжджають у відкритий ґрунт: на дачу або на присадибну ділянку. Можна так само вибрати мініатюрну настільну ялинку від 20 см. висотою, причому напередодні нового року вона може бути вже із прикрасами й у святковому наряді. Поряд з ялиною \"Звичайною\", покупцям пропонується ялина блакитна \"Колюча\", ялина канадська \"Біла\", смерека Європейська, а так само інші сорти. В основному контейнерний посадковий матеріал поставляється з Голландії й Польщі. Ціна коливається від 100-160 грн. за маленьку декоративну ялинку, метрові хвойники залежно від сорту будуть коштувати порядку 500-1000 грн., ялинки вище 1, 5-1,8 м обійдуться вже в 1200-1800 грн. Купити горшкові ялинки із закритою кореневою системою можна у квіткових магазинах, магазинах для садівників і городників, а так само в спеціалізованих відділах великих торгівельних центрів. Вибір посадкового матеріалу - справа відповідальна, і тут легко можна помилитися. Перебуваючи в живильному ґрунті, начиненому стимуляторами росту й добривами, а так само завдяки своїй природній стійкості, контейнерний хвойник навіть із ушкодженою кореневою системою, може досить довго виглядати живим і здоровим. От чому вибирати потрібно тільки найміцніші й найгарніші деревця без найменших вад, і ретельно дотримуватись рекомендацій з догляду. У першу чергу їх потрібно регулярно поливати, обприскувати, дотримуватися температурного режиму, а надалі провадити підгодовування й обробки від хвороб і шкідників. Висадження в ґрунт потрібно здійснювати відповідно до типу ґрунту й освітлення місця, відведеного під посадку, тому що деякі сорти віддають перевагу напівтіні, а інші, навпаки, люблять сонячні місця - отут доведеться почитати спеціалізовану літературу.

Ну, і, нарешті, прикрасити будинок можна [b]зимовими букетами [/b]й композиціями, купуючи ялинові або соснові гілки на ялинкових базарах, у флористичних магазинах або просто підібравши обломлений і опалий лапник у лісі або в парку. Такий букет принесе в будинок запах хвої, \"пожвавивши\" тим самим навіть штучну ялинку.

[color=#CC0000][b]Ми ялинку купили![/b][/color]

Купити живу ялинку можна на [b]ялинкових базарах[/b], які звичайно починають працювати з 20 грудня аж до Нового року (до 1-3 січня). Розвертаються базари на спеціально виділених для цього майданчиках - на ринках, перед магазинами й торгівельними центрами, у зоні зупинок громадського транспорту, а також в житлових районах. Легально працюючі торгівельні точки обгороджені й добре освітлені, оздоблені засобами пожежогасіння, мають вивіску із вказівкою найменування і юридичної адреси торгуючої організації, книгу відгуків і пропозицій, обов\'язково касовий апарат, прейскурант, необхідні дозвільні й облікові документи, які підтверджують законність продажів. Ну й найголовніше, вимірювання ялинки повинне здійснюватися тільки лінійкою, а на прохання покупця ялинка повинна бути впакована. На жаль не скрізь ці вимоги виконуються, тому, відправляючись за покупкою, краще прихопити із собою рулетку, шпагат, мішковину або папір, робочі рукавички (вони захистять руки від колючих голок і липкої смоли).

Купити ялинку можна безпосередньо в [b]розсадниках[/b] і лісгоспах. А в останні роки з\'явилася можливість замовляти ялинки в [b]інтернет-магазинах[/b]. Звичайно, перед покупкою їх не можна буде поторкати й понюхати, зате ялинку доставлять додому, а за додаткову плату її ще й установлять, нарядять і навіть демонтують і утилізують після свят - це дуже зручно. У крайньому випадку, якщо доставлена ялинка сильно не сподобалася, то до оформлення покупки від неї можна відмовитися без пояснення причин.

[color=#FF0000]УВАГА! [/color][b]Зрубані ялинки[/b], так само як і [b]хвойний посадковий матеріал, поверненню й обміну не підлягають.
[/b]
[color=#CC0000][b]Ялинка їде додому[/b][/color]

Вибрати й купити гарну ялинку це півсправи, її ще потрібно якимось чином доставити додому. На власній машині зробити це найпростіше, особливо якщо є верхній багажник. Везучи ялинку в громадському транспорті, варто врахувати, що провозити в автобусах, трамваях і тролейбусах довгомірні предмети понад 190 см, а метро – 170см, заборонено. Щоб куплена ялинка не постраждала при транспортуванні, а навколишні пасажири або салон автомобіля не забруднилися смолою й голками, покупку краще загорнути й добре перев\'язати. Нести ялинку потрібно верхівкою долілиць - так зручніше, та й гілки ціліше будуть. Перед входом у будинок, високу ялинку необхідно перевернути, щоб верхівка виявилася вгорі, інакше в приміщенні це буде зробити важко.
[color=#CC0000][b]
Установка[/b][/color]

Ну, от ялинка й вдома, тепер головне її зберегти, щоб вона залишалася зеленою, пухнастою й красивою якомога довше. Перед установкою, ялинку як мінімум добу потрібно потримати на балконі, так вона краще адаптується до зміни температури. Після чого в неї необхідно обновити зріз, відпилявши від стовбура кілька сантиметрів. Тепер залишилося закріпити ялинку на підставці, у діжці або в ємності з водою й поставити подалі від батарей.

Підставки із затискачами надійні й універсальні - підходять для ялинок різної висоти й ширини стовбуру. Підставки мають різну конструкцію, виробляються з металу, дерева або пластику й коштують у середньому 100-200 грн. Це традиційна [b]хрестовина [/b]- перш ніж встановлювати в неї ялинку, стовбур бажано обернути вологою тканиною, що потім періодично змочувати. Зручні й [b]підставки-триноги з резервуаром для води[/b], яку необхідно вчасно додавати. Але найбільш популярні, [b]дерев\'яні діжки[/b] або звичайне [b]цебро[/b] з вологим піском або тирсою. Ялинку встановлену таким чином, потрібно регулярно поливати. Продовжити ялинці життя можна, додавши у воду або пісок комплексне добриво для хвойників. Обприскувати ж прикрашену електрогірляндами ялинку потрібно з великою обережністю. Якщо гірлянда призначена й для домашнього, і для вуличного використання то отут особливих проблем немає. Інакше до обприскування варто прибігати тільки в крайніх випадках, і перед включенням ялинки варто дочекатися її повного висихання.

Щоб сховати всі комунікації, цебро можна поставити в полотняний мішок, підялинковий простір оформити гарним пакувальним папером або обернути все тканиною. А от ялинка-модниця цілком може дозволити собі ошатну \"спідницю\" - спеціальне [b]покривало[/b], з кишеньками для подарунків, декороване в новорічному стилі. Тепер ялинку залишиться тільки прикрасити й поставити під неї Діда Мороза.
[color=#CC0000][b]
Ялинки фабричні[/color]
[/b]
У штучної ялинки свої переваги. На відміну від живої, але одноразової ялинки, вона буде служити довго і її власникам не доведеться засмучено спостерігати за швидким вгасанням святкового дерева, яке буквально вчора ще дарувало радість, а сьогодні його оголений та обсипаний кістяк вже відправляється на смітник. Є в цьому не тільки лірична, але й практична сторона питання. Ялинка багаторазового використання доставляє менше турбот - вона не вимагає постійного догляду, не смітить голками, які дивним чином з’являються в різних місцях, у наступні півроку. Покупка штучної ялинки як мінімум на найближчі 5-10 (а те й більше) років звільняє своїх господарів від походів по ялинкових базарах - акуратно розібрана, упакована й прибрана на зберігання, ялинка буде скромно чекати наступних новорічно-різдвяних свят. За стільки років до неї мимоволі звикаєш, за цей час підростають діти й поступово улюблена ялинка перетворюється в сімейну реліквію.

Звичайно, штучна ялинка не має того неповторного лісового аромату хвої й смоли, але якщо в будинку дитина-алергик, то цей ялинковий мінус стає найвагомішим аргументом, який вказує на користь вибору саме цього новорічного дерева. До речі, купуючи штучну ялинку, її все-таки не заважало б понюхати - деякі з них мають дуже різкий хімічний запах, від якого довго не вдається позбутися.

Ну й, нарешті, покупка штучної ялинки це якоюсь мірою повага до живої природи. Все ж таки шкода на догоду декільком дням рубати деревце, що росло до цього як мінімум 7-8 років, нехай навіть його й спеціально вирощували під святкову вирубку.
[color=#CC0000]
[b]Раз я взувся в чобітки...[/b][/color]

Що ж, вибір зроблений і настав час відправлятися за покупкою. Напередодні нового року в магазинах виростає справжній ліс штучних ялин, всі вони різні й по-своєму гарні, тому, щоб у них у буквальному значенні не заблудитися, добре б познайомитися ближче із пропонованими асортиментами.

Сучасні ялинки, \"вирощені\" у промислових умовах, часом складно відрізнити від натуральних. Вони імітують лісових сестер за кольором, формою й сортотипу, і чим вище подібність, тим більш дорога ялинка. У модельному ряді представлені не тільки \"ялини\" різних порід (ялина звичайна, кримська, сибірська, блакитна), але є також довгоголкові пухнасті \"сосни\", \"ялиці\", \"кедри\", \"туя\". Причому в деяких екземплярів на гілках \"ростуть\" різнокаліберні шишки, голки злегка покриті \"інеєм\" або рясно припорошені \"снігом\". Як природні прикраси так само використовуються штучні грона зимових ягід (калини, горобини), бурульки, а на гілки наноситься золоте або срібне напилювання. Якщо вже мова йде про головну ялинку будинку, де живуть діти, краще вибрати саме таке максимально натуралістичне деревце, для створення якого використовувалася хвоя всіх відтінків зеленого кольору з додаванням блакитних і білих колірних нот. Таку ялинку малята бачать у природі, на картинках у книжках, на святкових листівках і в мультфільмах. Псевдонатуральні ялинки мають дуже великий розкид цін. Від 30-40 грн. за мініатюрну ялинку висотою 45-60 см. Ялинка висотою 1, 2-1,5 м у середньому коштує 300-400 грн., двометрові - 360-1100 грн. Ялинки еліт-класу обійдуться в 1200-1800 грн. На ціну впливає наявність прикрас і декору, кількість гілок і якість хвої, спосіб складання й, звичайно ж, виробник. Китайські, українські й польські ялинки найбільш доступні. Ялинки американських і європейських (Німеччина, Голландія, Ірландія, Італія) торгівельних марок, нехай і зроблені так само в Китаї, коштують дорожче. Однак навіть найдорожчі штучні ялинки економічно вигідні. Адже ця покупка розрахована на кілька років використання й з лишком окупиться.

Червоні, сині, сірі, жовті й навіть, синьо-жовті, ялинки нині теж у моді. Так само як і новорічні композиції - кулясті, спіралевидні й пірамідальні \"ялинки\", ялинкові арки (здебільшого використовуються для прикраси вікон і дверних прорізів), неонові деревця у вигляді \"мітелки\", ялинки, зібрані із золотих куль і фруктів і навіть надувні, м\'які плюшеві й плетені з ротангу й соломи. Але всі ці добутки навколоялинкового мистецтва все-таки націлені на дорослих, причому багато з яких більше підходять для оформлення службових приміщень, офісів і кабінетів. Малятам же буде досить важко розпізнати в цій пишноті новорічну Ялинку, привезену Дідом Морозом з його Чарівного Лісу.

А от пухнасті [b]фольговані ялинки[/b] (особливо зібрані зі срібної й зеленої мішури) цілком можна розглянути як додатковий (до основної ялинки) варіант для прикраси будинку. Вони блискучі й гарні вже самі по собі й часто навіть не вимагають іграшок і мішури, досить тільки додати світлову електрогірлянду, щоб ялинка заблищала ще більше. Розбірні фольговані ялинки висотою від 50 см до 1 м коштують від 30-100 грн., півтораметрова складна конусоподібна ялинка обійдеться майже в 400 грн. Окремо варто сказати [b]про ялинки зі світлооптичним волокном[/b]. У хвою цих пухнастих красунь \"вмонтовані\" найтонші нитки-світловоди, завдяки яким ялинка світиться м\'яким, плавно-мерехтливим світінням (у різних моделей різні режими мерехтіння). Світло від такої ялинки струменіє, огортаючи її своєрідною аурою й перетікаючи з одного кольору в іншій - у темряві це виглядає особливо ефектно й красиво. Причому в одних ялинок світяться лише голки, в інших же переливаються ще й прикраси - зірочки, свічі або сніжинки. Більше того, сама ялинка може повільно обертатися на підставці, наповнюючи кімнату вигадливою грою світла й тіней. Такі ялинки на відміну від звичайної лампової електрогірлянди пожежобезспечні й можуть залишатися включеними й радувати око хоч добу безперервно - нитки оптоволокна не нагріваються самі й не нагрівають хвою й поруч висячі іграшки й прикраси. Це важливо й з погляду безпеки дитини - навіть схопивши гілку рукою, вона не обпалиться, чого не можна гарантувати, якщо ялинка буде прикрашена електрогірляндою зі звичайними лампочками. Крім іншого оптоволоконні ялинки відрізняються довгим терміном служби, низьким електроспоживанням, світлодіоди стійкі до струсів і інших механічних впливів. Адже дуже часто електрогірлянди виходять з ладу саме при розплутуванні їх після зберігання, а також під час кріплення на ялинку й зняття, коли лампочки мимоволі трясуться і вдаряються одна об одну.

Оптоволоконні ялинки недешеві. Залежно від росту, форми, пушистості, наявності прикрас і додаткових функцій така ялинка обійдеться від 200-300 грн. ( 60-90 см) до 1400-1600 грн. (2 м).

[b]Від мала до велика[/b]

По [b]висоті[/b] ялинки підрозділяються на [b]напільні[/b], ростом 0,9, 1,2, 1,5, 2, 2,5 м і вище, настільні, висотою 45, 60, 90 см і сувенірні, висотою від 10 см. Вибираючи [b]напільну ялинку[/b] - головна новорічна прикраса будинку, у першу чергу доведеться орієнтуватися на її висоту й діаметр крони. Гранична висота буде залежати від [b]висоти[/b] стель квартири. Хоча найбільш популярні ялинки висотою 1, 5-1,7 м - вони не захаращують кімнату і їх зручно наряджати. Діаметр крони визначається [b]розмахом нижніх гілок[/b], що, як правило, вказується на упаковці. Якщо місце в кімнаті дозволяє, можна вибрати пухнасту розгонисту красуню, поставити її хоч по центру й водити з дітьми хороводи. Якщо ж ялинці відведений скромний куточок, то варто придивитися до вузьких ялинок у стилі \"слим\", вона не буде виглядає затиснутою в обмеженому просторі.

Плюс [b]настільних[/b] ялинок - для них завжди можна знайти місце. Малятам невелику ялинку зручніше розглядати, адже вона повністю попадає в поле їхнього зору, а виходить, краще сприймається. До того ж настільний варіант ялинки для маленьких діточок (а так само хатніх тварин) найбільш безпечний. Піднявши ялинку на недосяжну для дітлахів і звірят висоту, менше шансів, що вони її перекинуть, уколються, розіб\'ють кульку й т.п. У цьому плані доречні й [b]настінні [/b]ялинки-[b]панно[/b]. Вони являють собою напівялинку (її задня частина плоска), яку можна вішати на стіну й наряджати звичайним порядком. Настільна ялинка може використовуватися і як основна, і як додаткова до головної сімейної ялинки, поставлена, наприклад, у дитячій. [b]Декоративні[/b] міні-ялинки служать не тільки витонченою прикрасою квартири й новорічного столу, але і є чудовим подарунковим сувеніром, якщо родина відправилася на Новий рік у гості. Звичайно ці ялинки вже повністю прикрашені кульками, бантиками, шишками. Дітям напевно сподобаються ялинки з підсвічуванням, і особливо сюжетні моделі - ялинка під якою є, наприклад, засніжений будиночок зі звіринками й Дідом Морозом, Сніговою бабою, Снігуркою й т.п.

[color=#CC0000][b]Гілочки та голочки[/b][/color]

Визначившись із висотою, варто звернути увагу на такі показники, як кількість рядів гілок, кількість самих гілок і довжина голок. Розглядаючи колючих \"кандидаток\" однієї й тієї ж висоти, ялина буде виглядати тим пухнастішою й ошатнішою, чим у неї буде більше рівнів і гілок на них, але, відповідно й коштувати вона буде дорожче. Довжина й густота голок буде залежати від сортотипу, однак ялинка виглядає пухнастішою, якщо гілки мають комбіновану хвою, яка складається з голочок різної довжини, що мають так званий хвойний підпушок. До речі про [b]голки[/b] - м\'які, звичайно ж, приємніші на дотик, вони не колючі (що, в принципі, важливо для дітей), але тверді більш схожі на справжні, краще тримають форму й довше зберігають зовнішній вигляд. Тому, вибираючи довгоголкову ялинку, краще віддати перевагу твердій хвої, вона не помнеться під час тривалого зберігання й не обтріпається під час зборки-розбирання. Ну а щоб захистити руки, збирати й розбирати таку ялинку можна в рукавичках. Якість штучної хвої можна перевірити ще в магазині. Ялинову гілку потрібно прим\'яти (без зусилля стиснути в руці), погладити проти ворсу, а потім струснути - гарна якісна хвоя швидко відновлює свою форму й не втрачає голок.
[color=#CC0000]
[b]Зберігання[/b]
[/color]
Від свята до свята штучну ялинку потрібно десь і якось зберігати, адже тільки при належному зберіганні вона не помнеться й не деформується, не втратить свій колір, не вигорить на сонці, і не покриється товстим шаром пилу. От чому ялинці потрібна хороша [b]упаковка[/b]. Найкращий варіант - міцна коробка із кришкою, на крайній випадок підійде мішок або великий поліетиленовий пакет і краще темний. Ще одне немаловажне питання - наскільки ялинка компактна в \"неробочому\" стані.

[b]Розбірні[/b] ялинки роз\'єднуються на окремі деталі - гілки й частини стовбуру (у високих ялинках він так само розбірний). Причому в одних моделях гілки нанизуються на стовбур подібно кільцям у дитячій пірамідці, а в інших - гілочки, кожна окремо, вставляються в отвори, зроблені в стовбурі або прикріплюються до нього гачками. Перший варіант спрощує процес складання-розбирання, але другий - робить ялинку навіть із більшим розмахом гілок дуже компактною в розібраному вигляді, та й виглядають такі ялинки більш природно. Прибираючи ялинку на зберігання важливо, щоб всі її складові, включаючи підставку й кріпильну фурнітуру, акуратно зберігалися в коробці, тому що втрата всього одного елементу може унеможливити наступне складання ялинки й подальше її використання. Необхідно зберігати й інструкцію, особливо якщо ялинка складається з великої кількості деталей - адже помилки, допущені при складанні, можуть призвести до перекосу, нестійкості ялинки й навіть до перекидання.

[b]Нерозбірні[/b] ялинки, які складаються, ще називають ялинками для ледачих. Вони доставляють своїм господарям найменше турбот, особливо якщо ялинка вже прикрашена іграшками й вогнями. У зібраному вигляді вони нагадують складену парасольку, а щоб привести таке новорічне дерево в належний вигляд досить усього лише поставити його на підставку й відігнути від стовбура гілки, додавши їм форму. Все! Буквально кілька хвилин і ялинка готова – вдале рішення для вічно зайнятих молодих мам і татусів. Правда варто врахувати, що часте згинання-розгинання гілок, зрештою, може призвести до їхньої поломки в місці з\'єднання зі стовбуром. От чому гарантійний строк використання таких ялинок практично у два рази нижче, ніж у розбірних і становить усього 5-7 років. Хоча, безумовно, при дбайливому й акуратному поводженні, реальний термін служби улюбленої ялинки буде набагато вище. У цьому плані більш довговічні моделі, гілки яких мимовільно відхиляються від стовбуру при перевороті ялинки з \"голови\" на \"ноги\". Перевернувши ялинку у зворотному порядку (верхівкою долілиць), вона сама зложиться й тепер її можна прибирати на зберігання. Варто відзначити, що ялинки-парасольки висотою вище 1,2 м, як правило, не цільні, а складаються із двох або трьох (залежно від висоти) частин, які вставляються одна в одну. Це забезпечує більш зручне зберігання. [color=#FF0000]УВАГА! [/color][b]Щоб уникнути деформації, ялинкам цього типу рекомендується вертикальне зберігання в коробках, причому верхівка повинна бути направлена вгору. [/b]
[color=#CC0000][b]
Один, два, три - ялинка, не гори![/b][/color]
[b]
Пожежній безпеці[/b] ялинки варто приділити особливу увагу. Адже Новий рік - це свічі, хлопавки й вогні, а ялинки, на жаль, дуже добре горять. Причому штучні при цьому ще й виділяють отруйні речовини, швидко плавляться й \"розтікаються\", а виходить, ліквідувати загоряння буде сутужніше. Щоб ялинка приносила тільки радість, установлювати її треба подалі від опалювальних приладів і джерел відкритого вогню (камінів, газових плит). На ялинку не можна встановлювати свічі й бенгальські вогні, особливо в поєднанні з ватяним \"снігом\" і паперовими іграшками. При виборі штучної ялинки безпечніше віддати перевагу моделям, що мають протипожежну пропитку (ця інформація вказується на упаковці).

Варто дотримуватись й правил [b]електробезпеки[/b]. Для прикраси ялинки не можна використовувати несправні й несертифіковані електроприлади. Діти не повинні мати доступ до контролерів (блоків керування роботою електрогірлянди й/або ялинки), проводів і розеток.

Щоб ялинка не могла перекинутися й поранити дитину, вона повинна бути правильно зібрана й надійно встановлена, а іграшки рівномірно на ній розподілені. Збирати штучну ялинку потрібно відповідно до інструкції, і в процесі установки/складання ялинки, не рекомендується підпускати до неї дітей. У кімнаті, де стоїть ялинка, малята повинні перебувати тільки під доглядом дорослих.

Для [b]дитячої безпеки[/b] ялинку краще нарядити легкими прикрасами, які не б’ються - бантами, шишками, кулями зі склопластику й т.п.

[color=#CC0000][b]Ялинка може все, що завгодно![/b][/color]

У наші дні ялинки можуть багато чого. Одні з них мають приголомшливо натуральний вигляд, інші навпаки фантастично-авангардний дизайн, колір, форму й прикраси. Ялинки світяться й переливаються всіма кольорами веселки в різних світлових і швидкісних режимах. Звуковим і музичним супроводом ялинки, а також обертанням теж уже навряд чи когось здивуєш. А тепер вони стали ще співаючими й танцюючими. Такі моделі вже не перший Новий рік представлені на ринку новорічних товарів.

Наприклад, маленька (50 см) \"Танцююча ялинка\" (240 грн.) з палаючими очима й ротиком співає приємним жіночим голосом і до того ж здійснює на своїй підставці кумедні танцювальні рухи. \"Співаюча ялинка\" ціною 700 грн. має цілком звичайний зелений вигляд і пристойну (1,5 м) висоту, її можна прикрашати й наряджати. Правда, якщо придивитися, то в її голках теж можна побачити оченята й усміхнений червоний рот. Плеснути біля неї в долоні, - ялинка відкриє сяючі очі й почне співати. Якщо репертуар зеленого дива істотно набрид, ялинку можна підключити до наявної у будинку аудіоапаратури, завдяки вбудованим динамікам, вона буде \"співати\" (тобто відтворювати) улюблені пісні своїх власників. Ну а, якщо підключити до ялинки мікрофон (він входить у комплект), веселе деревце почне \"розмовляти\" голосом мовця. Ця опція дає можливість влаштувати для дитини справжнє новорічне чудо. Довгий шнур мікрофону дозволяє мамі або татові сховатися, щоб ялинка поговорила з малям \"один на один\". Ця ялинка не тільки прикрасить собою будинок, зробить приємність всім членам родини, але й візьме участь у веселих розіграшах гостей, які прийшли до будинку.
[color=#FF0000]
УВАГА! [/color]Вибираючи ялинку, сувенірну продукцію, електрогірлянду з музичною функцією, краще відразу з\'ясувати, чи є можливість регулювання гучності звуку й повного його відключення. Інакше весела й спочатку приємна мелодія незабаром перетвориться в справжній звуковий кошмар. Те саме стосується й обертання - ялинка із включеними вогнями повинна мати можливість бути нерухомою, щоб у буквальному розумінні не почати миготіти в очах.

[url=https://2mm.ru]Джерело[/url]

 Вигляд плюшевого звіряти з миловидною мордочкою викликає захоплення не лише у дітей, а й у їхніх батьків. Особливо коли йдеться про вибір між живим кошеням, про яке мріє ваша дитина, та його іграшковою копією. Адже іграшка, на думку дорослих, не потребує повсякденних догляду і турботи. Та й проблем із нею буде значно менше, ніж із домашньою твариною. Ось тільки не все тут так просто, як здається.

Ось уже третій тиждень поспіль у всьому світі триває боротьба з китайськими іграшками, нашпигованими свинцем. Токсич­ність їхніх фарб перевіряють американські, європейські та російські експерти. Недавно на захист якості ляльок та ведмежат стали й українські фахівці. Адже рівень дитячого травматизму після безневинних забав з іграшками рік у рік стрімко зростає.

 

На сьогодні зафіксовано 6700 поранень і 4 випадки загибелі від дротиків «дартс». 150 нещасних випадків сталося після запуску «повітряних танцівниць», траєкторію польоту яких неможливо було передбачити, і вони на льоту калічили малюків. Страшними каліцтвами закінчувалося «спілкування» із лялькою-«людожером» під назвою «Погодуй мене». Пережовуючи пластмасову їжу, вона заодно відкушувала дитячі пальчики, залишаючи малюків інвалідами. Жахливі смерті на рахунку у міні-гамаків із нейлону, котрі, скручуючись у тугий кокон, задушили десятки дітей та підлітків. Тому й постає запитання: як же захистити свою дитину від небезпечних іграшок?

 

Сьогодні над цією проблемою працюють спеціалісти «Укрметртестстандарту», регулярно перевіряючи на міцність і безпеку продукцію, що потрапляє на прилавки крамниць іграшок.

 

— Лялька може бути непривабливою, але безпечною бути зобов’язана, — розповідає го-
ловний інженер лабораторії «Укрметртестстандарту» Сергій Каспаров. — Адже якщо дитина пораниться якоюсь іграшкою, вона отримає величезний стрес. У результаті лялька або машинка, яка «скривдила» її, завжди асоціюватиметься з прикрими відчуттями. Ось чому так важливо приділяти увагу якості дитячих виробів, чим ми й займаємося, випробовуючи на спеціальному устаткуванні іграшкову продукцію.

 

Поспостерігати за такими дослідженнями вдалося й кореспондентові «ДТ». Передусім упала в око безліч розпатланих ведмедиків, розпотрошених бегемотиків та розламаних машинок. Адже в лабораторії на повну силу кипіла робота. Дорослі дяді й тьоті немилосердно «катували» плюшевих звіряток на спеціальному устаткуванні, перевіряючи їх на міцність.

 

Так, найнебезпечнішою зоною, особливо у пластмасових іграшок, вважаються гострі кути та крайки, що можуть покалічити дитину. Завдання експертів — виявити такі дефекти. Визначають колючі поверхні на спеціальному устаткуванні. При цьому кінець виробу підносять до каліброваного отвору апарата. Якщо його лампочка спалахує — іграшка має гострі кути, і її не можна давати маляті в руки. Для перевірки крайки запускається інший випробувальний пристрій — у вигляді шпинделя, на який намотується плівка, що імітує шкіру дитини. Якщо вона не покривається подряпинами, то пластмасовий виріб у нормі. Коли ж на плівці залишаються сліди порізів, така іграшка має дуже гострі краї і непридатна для продажу дітям. Міцність брязкалець перевіряють, кидаючи їх із певної висоти на поверхню, що імітує дерев’яну підлогу квартири.

 

Ретельного огляду потребує і зовнішній вигляд м’яких іграшок. Адже коли ви вибираєте плюшеве звірятко на базарі чи в магазині, вам ніхто не дозволить перевірити його на міцність. А гарантій того, що, відірвавши око, дитина не захоче покласти його собі в рот, на жаль, немає. Тому спеціалісти «Укрметртестстандарту» перевіряють надійність кріплення малих елементів іграшки. Сама процедура тестування мене особисто надзвичайно вразила. Оскільки на моїх очах у плюшевого ведмежати, взятого в лещата, виривали гачком пластмасові носик і очі, перевіряючи таким чином їх на міцність.

 

Особливо небезпечні для дітлахів заводні іграшки та дитячі машинки з дистанційним керуванням. Адже, побачивши, як рухається автомобільчик, або стрибає на пружинистих ніжках пластмасова пташка, малюк загоряється бажанням поцікавитися, що ж у неї всередині. Намагаючись докопатися до істини, дитина відразу починає розбирати іграшку на зап­частини. Дуже важливо, щоб під час такого заняття вона не поранила собі ручку і, що най­страшніше, не проковтнула розіб­рані запчастини. Тому механічні «штучки» у лабораторії старанно перевіряють. Так, для виз­начення, наскільки доступні запчастини всередині машинки, використовують зонд, який імітує дитячий пальчик. А при вив­ченні розмірів іграшкових деталей задіюють спеціальний циліндр, який скидається на ротик дитини.

 

Правда, не всі партії іграшок можна так випробувати. Адже на наших базарах найчастіше продають продукцію, що потрапляє в Україну нелегально. Тому, купуючи товар, необхідно вимагати у продавця сертифікат відповідності, який би підтверджував безпечність іграшок.

 

Але ретельна перевірка якос­ті дитячих ляльок та ведмежат не завжди є стовідсотковою гарантією. У цій справі ще існує таке поняття, як психолого-педагогічна і художньо-технічна від­повідність. Її оцінюють члени Міжвідомчої художньо-технічної ради з іграшок і науково-ігрових посібників при Міністерстві освіти.

 

Щоб зрозуміти важливість цього питання, раджу зайти в будь-яку крамницю іграшок і гарненько роззирнутися. Гадаю, якогось моменту вам здасться, що ви прийшли не за адресою і потрапили прямо в пекло. Оскільки перед вами постануть полчища моторошних чудовиськ, які уособлюють потворних персонажів із фільмів жахів, тонни іграшкових копій вогнепальної та холодної зброї, маса різноманітних «страшилок» у вигляді вивернутих людських мізків, закривавлених щелеп, нелюдського вигляду з розірваними ротами, палаючими очима і величезними іклами масок...

 

За твердженням психологів, іграшка — невід’ємна складова життя дитини. Її призначення — розвивати розумові здібності, мислення, уяву та образно-емоційну сферу. Яку ж користь маляті можуть принести монстри та страшилки?

 

— Вся складність у тому, — пояснює заступник голови Міжвідомчої художньо-технічної ради Людмила Гладун, — що вплив тієї або іншої іграшки на психіку дитини простежити непросто. Найчастіше тривожний сон, збуджений нервовий стан малюка і навіть енурез не викликають у батьків підозр, що в цьо­му може бути винною лялька з жорстокою посмішкою. Ось чому дуже важливо запобігти таким розладам, давши експертну оцінку зовнішньому вигляду та призначенню кожної іграшки, котра потрапляє з прилавка крамниці чи базару до рук маляти.

 

Слід зазначити, що в західноєвропейських країнах, де всі дитячі товари перебувають під контролем не лише державних органів, а й численних громадських організацій, такої проблеми немає. У нас, на жаль, ця функція лягла виключно на плечі батьків. Відповідно, тільки від їхнього рішення залежить здоров’я дитини. Адже імпортні іграшки перевіряє лише Міністерство охорони здоров’я, після чого вони отримують висновок санітарно-гігієнічної служби, а ось психолого-педагогічну і художньо-технічну експертизу вони проходити не зобов’язані. Тому говорити про безпеку «монстрів» іноземного походження сьогодні складно. Особливо якщо взяти до уваги той факт, що, за статистикою, в українських крамницях іграшок 70% усього асортименту становлять вироби країн-імпортерів, серед яких лідирує Китай. На частку вітчизняної продукції припадає не більше 30% товару. Але й це, за словами Людмили Гладун, уже тішить. Ще якихось років десять тому в Україні виробництво дитячих іграшок дорівнювало нулю. А сьогодні кількість таких підприємств значно зросла. При цьому українська продукція проходить жорсткий відбір із боку державних органів контролю за якістю. Так, наш виробник в обов’язко­вому порядку повинен отримати сертифікат гігієнічної та санітарно-епідеміологічної експертизи, а також — сертифікат відповідності в органах Держспожив­стандарту. До того ж він зобов’язаний узгодити авторський зразок іграшки із психологами та педагогами з Міжвідомчої художньо-технічної ради. І тільки після проходження всіх цих процедур ляльки, машинки та плюшеві ведмедики вітчизняного виробництва потрапляють на прилавки наших крамниць і супермаркетів. Чого не можна сказати про імпортну продукцію. Адже держава досі не подбала про те, аби іноземні іграшки стали безпечними для психіки наших дітлахів. Тому недарма спеціалісти Міжвідомчої ради так багато часу приділяють просвітницькій роботі серед батьків. Оскільки ця комісія розміщується в одному будинку з Державним музеєм іграшки, в якому зібрано найкращі і, можна сказати, унікальні експонати українських іграшок різних часів, а її працівники мають чудову можливість влаштовувати цікаві екскурсії не лише для дітей, а й для дорослих. Таким чином знавці іграшок прагнуть прищепити інтерес і повагу наших громадян до вітчизняної продукції.



[URL=https://www.dt.ua]Дзеркало тижня[/URL]

Copyright © 2007 - 2019 Ресурс для батьків "Малеча" Всі права застережено.