Шаблоны Joomla 3 тут

stressed1.Спокійні батьки – спокійні діти. Розмовляючи про війну чи іншу екстрену ситуацію варто бути дуже обережним і пильно слідкувати за власними емоційними реакціями, щоб не нагнати зайвого страху на дитину. Чим впевненіше ви говорите, тим в більшій безпеці чується дитина. Тримайте під контролем свій емоційний стан, у разі потреби звертайтесь по підтримку до близької особи чи спеціаліста
2. Заздалегідь напишіть на окремому листку телефони і адреси найближчих родичів до яких можна зателефонувати у разі, якщо з вами не буде зв’язку. По можливості вивчіть з дитиною цю інформацію (особлива увага для стаціонарних номерів телефону) чи розмістіть її десь на видноті. Маленьких дітей навчіть чітко пам’ятати своє прізвище та адресу. Це варто зробити і без згадувань про особливі обставини, така інформація навіть у мирний час є потрібною.
3. Домовтеся з дітьми та іншими членами сім’ї про місце, де у разі небезпеки ви будете чекати один на одного (тут звірятися із даними МНС про поводження мирного населення під час військових дій).
4. Чим старша дитина, тим більше інформації їй надавайте. Зважайте на те як ви це робите. У ваших словах має бути багато чіткості і впевненості, що все буде гаразд. Чим менша дитина, тим більше ігрового моменту (напр.., імітація гри в хованки). У розмові звертайте увагу на індивідуальні можливості вашої дитини (вікові, емоційні, пізнавальні) сприйняти ту інформацію, яку ви прагнете до неї донести.

5. Якщо є пряма загроза військових дій, разом з дитиною зберіть необхідні речі, облаштуйте місце, де можна перечекати небезпеку. Обов’язково візьміть із собою улюблену іграшку дитини, горнятко чи інший цінний для неї предмет.

fizФізичне насильство до дітей в Україні не є протиправною дією, за винятком тих випадків, коли воно спричинило смерть або інвалідність дитини. Оскільки всі ми зростали в тоталітарній країні, відчуваючи на собі "дідівські" методи виховання, рукоприкладство в більшості сімей досі не вважається чимось страшним.

Традиційна сімейна книжка "Домострой" свого часу радила батькам: "завдавайте чаду побільше ран, і в майбутньому не пожалкуєте... Ламайте йому ребра, доки ще не виріс, а інакше він зміцніє й перестане вас слухатися". Судячи з кримінальних новин, деякі наші співвітчизники дотримуються цих середньовічних приписів і у ХХIст.

compСвіту, в якому народилися ті, хто пише і читає ці рядки, — без звичних і повсякденних комп’ютера, Інтернету, мобільного зв’язку — вже немає і більше ніколи не буде. Розмови про шкідливість комп’ютера лунають дедалі тихіше і стають прерогативою найстаршого покоління. Ми дедалі більше спілкуємося через екрани і монітори. Які реальні небезпеки цього нового світу, поки що ніхто точно не знає — надто короткий строк спостереження наслідків. Може, як завжди, минеться?.. Для дітей цей новий порядок зрозумілий і звичний так само, як для покоління батьків звичне електричне освітлення і телевізор. Трирічна дитина самостійно телефонує бабусі, відправляє SMS, а ще вміє замовляти таксі, мило розмовляючи з диспетчером, включати комп’ютер і викликати через Skype сестру з Канади. Ніхто, звичайно, не вчив її всього цього, і контролювати її дії буває складно.

Родинне життя

Харчування

Здоров'я

Copyright © 2007 - 2019 Ресурс для батьків "Малеча" Всі права застережено.