За статистикою кожна 4-5 сімейна пара в Україні має проблеми з настанням вагітності, а близько 20% з них мають потребу в проведенні штучного (екстракорпорального) запліднення – ЕКЗ. Але якщо ще 10-15 років тому до подружжя, яке пройшло процедуру ЕКЗ, ставилися дещо упереджено, як до людей фізично неповноцінних або невдах, то тепер ставлення змінилося –з'явилося розуміння і підтримка.
Оскільки процес ЕКЗ завжди був оповитий таємницями, інформація про нього і ставлення до деяких аспектів ЕКЗ досить суперечливі. Підтвердити або розвіяти міфи навколо процедури ЕКО ми попросили Юрія Бенедичука – головного лікаря Житомирського медичного центру "Матерна", який спеціалізується на лікуванні безпліддя і проведення ЕКЗ.
Міф 1
Після проведення ЕКЗ у жінок виникають проблеми, пов'язані насамперед з порушенням роботи гормональної системи
Це не відповідає дійсності. У переважної більшості жінок гормональна система продовжує працювати не гірше, ніж до застосування ЕКЗ. Багато залежить від того, який саме гормональний фон був у жінки до процедури. Звичайно, у випадку частого застосування ЕКЗ (більше 4-5 разів) справедливо припустити, що може настати певне гормональне "виснаження", тому не рекомендується перевищувати кількість циклів ЕКЗ. Світовий досвід роботи показує, що в разі застосування адекватного протоколу стимуляції з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму, порушення гормональної роботи яєчників після проведення ЕКЗ вкрай малоймовірні.
Міф 2
Після ЕКЗ народжуються хворі діти, зокрема з уродженими вадами розвитку
Це також не відповідає дійсності. Так, за даними статистики МОЗ України в 2016 році, після проведення ЕКЗ народилося близько 17 000 дітей. І лише в шести випадках були діагностовані різні вади розвитку, що становило лише 0,1%! Доречно відзначити, що в популяції (зокрема, в Україні) частота появи на світ дітей з вродженими вадами розвитку становить 2-3%. Таким чином, здоров'я дітей, зачатих за допомогою ЕКЗ, майже нічим не відрізняється від тих, хто народився після зачаття природним шляхом.
Міф 3
Під час проведення ЕКЗ майбутні батьки можуть вибрати стать майбутньої дитини
Це правда, але лише певною мірою. Без додаткових досліджень визначити стать плоду до перенесення ембріонів в матку неможливо. Однак існує спеціальна процедура, завдяки якій на певному етапі розвитку ембріона (2-5 доба) можна визначити його хромосомний набір, зокрема визначити стать. Така процедура називається передімплантаційна генетична діагностика (PGD), вона практично не шкодить ембріону і не впливає на його подальший розвиток. Зазвичай ця процедура проводиться в тих випадках, коли у когось із майбутніх батьків є певні хромосомні порушення, які можуть призвести до утворення неправильного хромосомного набору у дитини і до серйозних захворювань. Крім того, якщо в сім'ї є кілька дітей однієї статі, а батькам хочеться народити дитину іншої, то за допомогою PGD можна дізнатися стать майбутнього малюка і за необхідності помістити в матку ембріон бажаної статі.
Міф 4
В результаті ЕКЗ обов'язково народжуються двійні
Так, іноді переносять не один, а два ембріони. Але обов'язково за згодою жінки, яка має розуміти всі наявні ризики – адже можуть прижитися обидва ембріони, а вагітність двійнею часто протікає з певними труднощами. Нині більшість репродуктологів рекомендують підсаджувати тільки один ембріон.
Міф 5
Під час використання ЕКЗ жінка може завагітніти тільки з четвертої спроби
Це не правильно. Якщо жінка ще до початку процедури переконала себе в тому, що з першого разу нічого не вийде, то, швидше за все, так і буде. Насправді значна кількість жінок отримує бажаний результат вже з першої спроби, особливо якщо жінці близько 30 років. Зрозуміло, що процес ЕКЗ непростий і залежить від багатьох факторів. Якщо у жінки є проблеми зі здоров'ям, вона старше 35 років, то може знадобитися 2-3 спроби. Але не варто думати, що вік – це вирок. Життя показує, що чимало жінок за 40 домагаються успіху з першого разу. Головне – вірити в успіх і не впадати в депресію.
Міф 6
ЕКЗ користуються в основному ті, хто старше 35 років
ЕКЗ – це "рятівне коло" для всіх, хто має проблеми з зачаттям дитини, причому вік подружжя може бути найрізноманітніший. Сьогодні досить багато молодих пар – 20-25 років, у яких ніяк не виходить стати батьками і які дуже потребують ЕКЗ.
Міф 7
Кажуть, що ЕКЗ – процедура досить хвороблива
Подібні страхи не виправдані. Наетапі стимуляції яєчників жінці доводиться робити підшкірні ін'єкції, але вони цілком терпимі. Найнеприємніший етап процедури – це пункція, але вона проводиться під внутрішньовенним наркозом, тому не можна сказати, що вона дуже болісна.
Міф 8
Кажуть, після ЕКЗ всім жінкам роблять кесарів розтин
Не всім, а тільки тим, у кого є для цього покази. Вагітність в результаті ЕКЗ нічим не відрізняється від звичайної вагітності, а пологи минають так само, як і після природного зачаття. Застосування кесаревого розтину залежить від того, як минають вагітність чи пологи, а не від того, яким шляхом була зачата дитина – природним або штучним.
Потрібно пам'ятати, що успішне застосування ЕКЗ насамперед залежить від віку жінки. Чим старше жінка, тим менше шансів завагітніти. За статистикою частота дітонародження за допомогою ЕКЗ у віці 30-35 років становить 35-36%, у віці 35-30 років імовірність народження зменшується до 25-27%, а після 40-річного віку становить не більше 15-16%, тобто вдвічі менше ніж у 30-літньому віці. Тому якщо протягом одного року подружжю не вдається зачати дитину природним шляхом, потрібно переключатися на ЕКЗ, щоб не втратити дорогоцінний час.
Юлія Мельничук
