Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Амелі Нотомб "Подив і тремтіння" - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Амелі Нотомб "Подив і тремтіння" Оцінка: -----

#1

Користувач поза мережею   Чорнобрива 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1194
  • Реєстрація: 30 April 12
 

Відправлено 28 September 2017 - 15:56

Читаючи книгу, я немов була в гостях у подруги, яка розповідала про пригоду, яка трапилась з нею в Японії. Легка манера розповіді, місцями іронія і сарказм, місцями відступи від теми і екскурс у життя японців. Слова Амелі лунали у мене в вухах і я чула її сміх, а лукава усмішка натякала, що далі буде ще цікавіше.
“Пригода” Амелі була справді незабуньою і точно такою, що вона не могла передбачити. Робота в Юмімото! Уява молодого праціника малює щось надзвичайне, захопливе, але реалість стала більш непередбачуваю ніж здавалась.
Нам людям, що живуть далеко від Японії, вона уяляється загадковою, країною самураїв, гейш, чудово вихованих людей і суші) Їхні правила здаються ідеальними як і їх обличчя. Але чи це так? Чи був би хось із нас готовий до ситуації на робочому місці, яка трапилась з Амелі? Навіть нам, українцям, які звикли до зверхнього ставлення керівництва і їх вседозволеності, а ще знаємо на зубок правило «ініціатива буде обов’язково наказана», як і те, що вискочок у нас не люблять, а доносити на когось не гарно, стикнулись би з чимось абсолютно новим. Як реагувати?
Амелі часто сприймає все навколо з гумором, тому до цього так само ставиться і читач. Алебагато піднятих питань є дуже серйозними. Особливо щодо самогубств. Єдина країна, яка ставиться до самогубства, як до чогось величного і похвального, чим можна гордитись. Статус жінки це звісно окрема тема, не чужа й українками, про те ми хоч в голос можемо сказати своє «фе», як і виразити інші емоції. І стільки правил! Як же жити? Вираження особистості?-ні не чули) Але це 1990 рік, зараз знаємо, що кожен намається виразити себе як може, ну хоч в одязі, хоча це мабуть стосуєтьсяв більшій мірі підлітків. Цікаво, що в Юмімото відбувається на даний час, чи 30 років змінили хоч щось?
А які враження від книги у вас?
My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 7
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
 

Відправлено 30 September 2017 - 14:20

Ох... Мої емоції неможливо передати. Настільки образливо було читати як людина може принижувати іншу людину лише тому,що вона не японка. Найбільше мені було огидно читати про віце-премєра. Всі ці жорсткі правила для жінок-японок роблять з них якихось роботів з повною відсутністю моральних цінностей.
Для мене Японія асоціюється з сакурою, надзвичайно блідою ідеальною шкірою,гейшами. А на ділі- люди,які знущаються над іншими та й над самими собою.
Я спочатку так і не могла зрозуміти чи Амелі дійсно розумово відстала чи ні; тоді для чого їй це все?
P.S. побачила,що цей роман екранізовано)))
My Signature
Зображення
  • 4
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   Любомирівка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2009
  • Реєстрація: 19 May 11
 

Відправлено 02 October 2017 - 17:36

Враження... Вони є і незабутні...
Книга для мене дійсно перевернула уявлення про Японію. Я читала її, як науково-пізнавальну літературу, як передачу по каналу Дискавері дивилася. Читала і тішилася, що є стороннім споглядачем, а не учасником тієї дійсності, тієї культури.
А ще це твір про людську витривалість і ще один доказ, що підлаштуватися і звикнути можна до всього. Амелі змогла, на час, на певний строк, але змогла.
А чи змогла б я? Чи змогла б, опинившись в подібній ситуації, вистояти, не втратити себе? Чи змогла б...
My Signature
-Мені всього пару днів, ймення ще не дали мені!
-Як же мені називать тебе?
-Радію я, що живу, Радістю і називай мене...
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 3
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
 

Відправлено 02 October 2017 - 18:40

Любомирівка, я б може і змогла,але не хотіла б
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   Любомирівка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2009
  • Реєстрація: 19 May 11
 

Відправлено 02 October 2017 - 20:02

Толянка, я спробувала стати на місце авторки. Вона мріяла про Японію, ідеалізувала її, жила її поняттями і канонами, і певне тому й не змогла відразу відмовитися від неї. То чому "не хотіла б"? От на своїй шкурі, як то кажуть, і випробувала те, до чого прагнула.
А звільнившись відразу після отого наказу "не розуміти мови" певно картала б себе, чи зневажала б, чи в очах впала своїх і чужих, як сама пише. Це було справою її честі, її Японії, її самурайського кодексу.
My Signature
-Мені всього пару днів, ймення ще не дали мені!
-Як же мені називать тебе?
-Радію я, що живу, Радістю і називай мене...
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 1
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
 

Відправлено 03 October 2017 - 09:26

Любомирівка, звичайно,кожна людина сама обирає. Просто якщо є мета,то ти до неї йдеш, інколи через приниження,якщо знаєш,що воно того варте. Я тут не побачила якоїсь "вищої" мети,цілі)))
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   КсеніяЦ 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1072
  • Реєстрація: 02 November 13
 

Відправлено 04 October 2017 - 08:48

Досить іронічна розповідь. Таке враження, що це як маска авторки, якій справді було нелегко руйнувати міфи про таку нею вимріяну Японію. Хоча стає зрозумілим, що попри всі свої розчарування на роботі, вона таки зберігає любов до країни, до людей, до жінок, котрим там ой як не солодко. Та їй всеодно легше, бо вона знає, що буває по іншому і має можливість повернутися на батьківщину, а як бути корінному населенню? чий протест проти правил і стереотипів на жалюгідному рівні... Країна винаходів, одних з найосвіченіших людей посідає перше місце з самогубств! Мабуть не все так кольорово як здається нам збоку і їхня трудолюбивість радше нав'язана, аніж справді являється їхнім аспектом менталітету. Відчуття неоднозначні, ніби й хочеться подивитися на все те з середини, а з іншого боку боїшся заглибитися, щоб не розчарувалися...нехай Японія залишається країною ідеалізованою
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 4
  • Back To Top

#8

Користувач поза мережею   Oksano4ka23 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 827
  • Реєстрація: 25 October 13
 

Відправлено 13 November 2017 - 23:58

Книга однозначно варта прочитання. Сподобалось як авторка описує події життя, свою "блискавичну кар'єру". Якось все так просто і легко, з іронією. Разом з тим тут серйозні речі про японське суспільство, ставлення до інших націй, корпоративний дух та порядки на фірмі. Міф про престижність роботи в японській корпорації розвіяно повністю.
Рада, що відкрила для себе цю авторку. Маю вже на прикметі інші її твори.
My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 4
  • Back To Top

#9

Користувач поза мережею   VikiToriya 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 487
  • Реєстрація: 02 May 16
 

Відправлено 14 November 2017 - 09:19

У авторки книжки безпосередня близька дружба зі словом. Книжка читається легко. Але не є глибокою. Не розкриті справжні почуття головної героїні. Принаймні, я так би не змогла відсторонено спостерігати за власним занепадом. До того ж ця книжка збіглася у часовому проміжку з читанням мною ще однієї книжки ("Прислуга"), де саме через таку приватну річ, як туалет, хотіли професійно принизити Людину, не працівника, а саме Людину, як особистість. "Подив і тремтіння" порекомендувала б людям, які вирушають у дорогу. Легке захопливе чтиво) Але, направду, не розумію, чому цю книжку планують масово закупити для бібліотек(? Є більш "кольоровіші" романи... хоча, можливо, тут вагомим стало "лауреатність"...
P.S. Ще була здивовано, що бельгійка, з дитинства має тісні стосунки з Богом. Оскільки, моя скромна думка, що Бельгія є одна з найбільш атеїстичних країн Старої Європи.
My Signature
«Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди,... Ніколи любов не перестає!…»
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 4
  • Back To Top

#10

Користувач поза мережею   Bossy 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 2019
  • Реєстрація: 13 December 11
 

Відправлено 14 November 2017 - 12:52

Для мене книжка була пізнавальною. Але не більше. Незвично було читати про роль жінки і її місце в ієрархії японського бізнесу. Але реакція головної героїні мене дивувала,а іноді й дратувати. Як можна так спокійно і байдуже сприймати ті всі перепитії.
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 3
  • Back To Top

Поділитися темою:




Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама

Останні теми


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Lacy світлина

Lacy  Я скучила за тобою Малеча! Нарешті я маю чим поділитись :)

19 Jul 2019 06:04

Lenka))) світлина

Lenka)))  Підкажіть будь ласка де можна зробити еег дитині у Львові, у суботу? Дуже треба! Буду дуже вдячна!!!

03 Jul 2019 10:18

Галина3 світлина

Галина3  Не знаю чи правильно користуюсь форумом. Але можливо мені хтось допоможе. У дитини 4 роки пахова грижа, направили на планову операцію. Хто з таким стикався, де оперували і сільки коштує зараз така працедура. Буду дуже вдячна за відповіді)))

13 May 2019 18:56

Показати коментарі (1)

Цинічна бандерівка світлина
Арабіка світлина

Арабіка  Привіт. Як добре повернутись на Форум Малеча

05 Apr 2019 14:49

Показати коментарі (2)

SEMA світлина

SEMA  Не довіряйте людям,бо обманюють на кожному кроці,робиш людині добро,а у відповідь отримуєш брехню

28 Mar 2019 22:43

Показати коментарі (2)

Tinkin світлина

Tinkin  Доброго дня, порадьте хорошого гастроентеролога у Львові

15 Mar 2019 11:17

Показати коментарі (1)

Iryska-selesta світлина

Iryska-selesta  Кожна мить життя—це можливість

13 Mar 2019 10:46

Мамуся Діанки світлина
ніколька світлина
Всі зміни →

Facebook стрічка


birthday Іменинники ( 18 September 19 )

  • Немає іменинників сьогодні

Перекладач онлайн