Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Листи з минулого - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту


Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Листи з минулого любов дарує свободу Оцінка: ***** 1 Голосів

#1

Користувач поза мережею   mmmyrosja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 281
  • Реєстрація: 18 November 11
 

Відправлено 05 February 2014 - 11:47

"СИЛЬНЕ КОХАННЯ, ЯК СМЕРТЬ..."
(Із "Пісні над піснями")

Зображення
У наш технократичний вік почуття можна висловити найрізноманітнішими засобами: sms, електронний лист, білборд, караоке на майдані, ілюмінація, два квитки на Канари ... Тим цікавіше згадати старий добрий аркуш паперу з ліричним листом, то не обов'язково у віршах. Любовний лист сьогодні - не такий вже поганий, навіть екзотичний, спосіб визнання у вічній любові.

Все прекрасне на Землі створене з любові до коханих. Воздвигнуті з любові палаци стали величавими пам’ятниками високих почуттів. Зупинімося перед "Саскією" Рембрандта, ще спробуймо розгадати посмішку Монни Лізи, замішуємось довершеною постаттю Венери Мілоської. Вслухаймося у мовби справді осяяні місячним сяйвом акорди сонати Бетховена чи у витончені вальси, ноктюрни Шопена...
Окреме, але ж і поважне місце у вияві палких почуттів посідають листи славетних людей. З листів юного Івана Франка до Ольги Рошкевич постають перші світлі почуття і тривоги, разом і прагнення здобутись літературних вершин. Саме з листування з незнайомкою з далекої, незнаної України почались дружні взаємини, а затим і шлюб Бальзака з Евеліною Ганською. Часом взаємні почуття обмежувались листуванням — такими стали "Листи до незнайомки" П. Меріме чи спалах любові Б. Пастернака до Марини Цвєтаєвої...
Часто любов славетних письменників роздвоювалась — її суперницею ставала муза. Коли, приміром, Г. Флобер опинився перед дилемою — родинне вогнище чи самотність в ім’я літератури, без вагання обрав останнє. Не квапився узаконювати свою близькість із Лідою Папарук і П. Тичина. Уникав шлюбу Мопассан. Хіба не сказав Бальзак, що одна ніч любові коштує йому півтому. Але є чимало прикладів і того, що віддані коханки, дружини створювали сприятливі умови для праці, допомагали переписувати цілі романи, як Софія Толстая своєму геніальному чоловіку. Гарною помічницею, першою читачкою і навіть критиком стала дружина Павлові Тичині, Тетяна Жевченко — Юрієві Яновському, Шарлотта Таузенд — Бернарду Шоу, Ольга Хоружинська — Іванові Франку.
Та, на жаль, чимало листів втрачено назавжди, і в багатьох випадках виною тому ставали... ревнощі. Дружина Золя, довідавшись про зв’язок чоловіка із Жанною Розеро, спалила листи до неї. Так знищено частину листування Бальзака, Гюго та інших письменників.
Любов великих людей - завжди леген­да...

Повідомлення відредаговано mmmyrosja: 05 February 2014 - 11:47

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 3
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   mmmyrosja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 281
  • Реєстрація: 18 November 11
 

Відправлено 05 February 2014 - 14:19

«Те, що не вмирає»
Леся Українка і Сергій Мержинський

Вона жила, сподіваючись на краще, долаючи нестерпний біль, але, згоряючи у життєвому вогні, воскресала Феніксом і проходила крізь віки, несучи гордовито ймення – Леся Українка.
Зображення Зображення

*****
Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись… А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, – вона тремтить, як струна, – все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, – ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни…
Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів’ялі троянди?
Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О, візьми мене з собою, і нехай над нами в’януть білі троянди!
Візьми мене з собою.
Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в’януть, в’януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже…
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!
І нехай в’януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.

7.11.1900
Спойлер

Повідомлення відредаговано mmmyrosja: 05 February 2014 - 14:30

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 2
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   mmmyrosja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 281
  • Реєстрація: 18 November 11
 

Відправлено 05 February 2014 - 18:18

Зображення
Листи, що залишились нам від Івана Мазепи —
дивують нас своєю безпосередністю та чистою лірикою,
немов із під руки закоханого підлітка …

Спойлер

„Моє серденько, моя квіте рожана! Сердечно на теє болію, що недалеко від мене їдеш, а я не міг очиць твоїх і личка біленького видіти; через сеє письмечко кланяюся, всі частини тіла цілую любязно”.
„Моє серденько! Зажурився я, почувши від дівки (служниці) таке слово, що Ваша Милость за зле на мене маєш, що В-у М. при собі не задержав, але відіслав додому. Уваж сама, щоб з того виросло. Перше: щоб твої родичі по всім світі розголосили: що взяв у нас дочку уночі ґвалтом і держить у себе замість наложниці. Друга причина: що тримавши В-у М. у себе, я би не міг жодною мірою витримати, та і В. М. так само; мусіли би ми із собою жити так, як подружжя каже, а потім прийшло б не благословення від церкви і клятьба, щоб нам із тобою не жити. Де-ж би я тоді Вас подів і мені би через теє В. М. жаль, щоб потім на мене не плакала”.

Спойлер

„Моє сердечне кохання! Прошу і вельми прошу, раз зо мною побачитися для усної розмови. Коли мене любиш, не забувай же, коли не любиш — не споминай же. Згадай мої слова, що любить обіцяла, на що мені і рученьку біленьку дала. І повторно, і постократно прошу, назнач хоч на одну хвилину, коли маємо з собою видітися для спільного добра нашого, на котре сама раніше згоду свою дала. А заки теє буде, пришли намисто з шиї своєї, прошу”.
І немов би після цього не дійшло до зустрічі, Мазепа починав свою лірику наново:
„Моє серце коханеє! Сама знаєш, як сердечно, шалене люблю В. М. і ще нікого на світі не любив так. Моє б теє щастя і радість було, щоб нехай їхала та жила у мене; тільки-ж я уважав, який кінець з того може бути, а головно при такій злості і затятості твоїх родичів. Прошу, моя любко, не відміняйся ні в чому, як уже непоєднократ слово своє і рученьку дала-ось; а я взаємно, поки жив буду, тебе не забуду”.
На листах не маємо дат і не знаємо, як довго тривала та сама атмосфера в хаті Кочубеїв; атмосфера бурі не змінялась:
„Моє серденько! Бодай того Бог з душею розлучив, хто нас розлучає. Знав би я, як над ворогами помститися, тільки ти мені руки зв’язала. Я з великою сердечною тугою чекаю від В. М. відомостей, а в якім ділі, сама добре знаєш. Тому вельми прошу, дай мені швидку відповідь на цеє моє писання, моє серденько”.
Відповідь мусіла бути невесела і категорична.
„Моя сердечно кохана, наймиліша, найлюбезніша Мотронько! Вперед смерті на себе сподівався, ніж такої в серці вашої відміни. Згадай тільки на свої слова, згадай на свою присягу, згадай на свої рученьки, котрі мені не раз давала: і до мене — хоч будеш зі мною, хоч не будеш — до смерті любити обіцяла, згадай на остаток любязну нашу бесіду, коли ти бувала у мене на покою. Нехай Бог неправдивого (не правдомовного) карає, а я — хоч любиш, хоч не любиш мене — до смерті тебе, відповідно до слова свого, любити і сердечно кохати не перестану, на злість моїм ворогам. Прошу і дуже, моє серденько, яким не будь способом побачся зі мною: що маю з В. М. далі чинити. Бо вже більш не буду ворогам своїм терпіти, кінцеву помсту учиню, а яку, сама побачиш. Щасливіші мої листи, що в рученьках твоїх бувають, ніж мої бідні очі, що тебе не оглядають”.
Це було останнє велике кохання Мазепи.

Листи Мотрі пропали. Кочубей не приклав їх російському цареві як докази Мазепиних затій. Не залишився теж портрет Мотрі. Знаємо тільки, що Мазепа за діамантовий перстень дістав від Мотрі на власне бажання мичку волосся та… вишивану сорочку.

Повідомлення відредаговано mmmyrosja: 05 February 2014 - 18:22

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 2
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   mmmyrosja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 281
  • Реєстрація: 18 November 11
 

Відправлено 08 February 2014 - 11:47

Лист Маркіяна Шашкевича до дружини Юлії

Дорога любочко моя! Юлюнцю моя! Хотів би тобі багато розповісти, але чи зумію те написати, сумніваюсь, бо є це, власне, слова — дрібниці для інших, котрі лише у плавній, щирій, відвертій, добродушній, веселій розмові розлученого подружжя щедро можуть приходити на думку.
Юлюнцю, проси тата добродія і маму добродійку, щоб дозволили тобі в суботу приїхати і повеселити знудьгованого чоловіка. Проси маму також мене і від себе, щоб була ласкава разом з тобою приїхати, бо в неділю візьму останнє посвячення священика божого.
Цілую тебе, дорога Юлю, ти знаєш як щиро. Кохай мене, як я тебе кохаю, — і буду я щасливий, ти будеш щаслива, бо я тим щасливий, що тебе кохаю.
Твій Маркіян.

Повідомлення відредаговано mmmyrosja: 08 February 2014 - 11:57

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 1
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   mmmyrosja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 281
  • Реєстрація: 18 November 11
 

Відправлено 08 February 2014 - 14:11

Тричі мені являлася любов...
ЗображенняЗображення

Лист Івана Франка до Ольги Рошкевич
Не знаю, чи Ви розумієте те, яке важке завдання Ви наклали на мене, просячи мене нічого більше Вам не писати… Якщо Ви й можете відповідати мені, - це моє останнє лікарство, - стану спокійнішим, коли розкрию Вам усе своє серце… Якщо б Ви могли заглянути у моє нутро, — Ви б знайшли там сто разів більш фантастичні образи, сто разів гарячіші почуття, та я сам поборюю їх, бо, може, й це сяк чи так містить у собі багато такого, що може Вас образити, бути для Вас немилим…

Я хотів до свого теперішнього листа зібрати всю свою відвагу, увесь свій лише можливий спокій, але вже тепер бачу, що це для мене, мабуть, буде неможливим. Моя рука дрижить. В цю хвилину пересуваються переді мною усі роки нашого знайомства, почавши від того вечора, коли Ви сказали мені: «Сподівайтесь, що все буде добре», дотепер. Так, я надіявся — не скажу вже, на взаємне кохання з Вашого боку, я надіявся на те, що Ви все ж раз виявите мені зовсім щиро всю правду. Були дні, - і вони вже минули, — коли я був такий сміливий з Вами, що я усно говорив Вам про це, — але й тоді Ви завжди говорили: «Пізніше, пізніше. Говоріть наперед з батьком». І це сталося, - а я все ще не маю певності щодо Ваших почувань… Чого я не перестраждав під час цих канікул! Каждий вечір, каждий ранок приносив мені нову муку…

Повідомлення відредаговано mmmyrosja: 08 February 2014 - 14:12

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 1
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   mmmyrosja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 281
  • Реєстрація: 18 November 11
 

Відправлено 09 February 2014 - 14:37

Любов в екзилі

ЗображенняЗображення

Взимку 1924-го на концерті в Студентському домі у Празі Олена Шовгеніва познайомилася з кубанцем Михайлом Телігою, який згодом став її чоловіком. «Любов свобідна», Михайлику, і я ніколи не візьму ніяких обіцянок і нічого такого.., – писала Олена до Михайла 30 квітня 1925 року. – Робіть, любий, як заходите краще, ходіть всюди, знайомтесь, «фліртуйте». І мені Ви ніколи не зробите неприємности. Тільки така любов гарна, як у нас, коли вона не «каторга єгипетська», не обов’язок, а світле, радісне, вільне щастя! Любов неможлива без повного цілком довір’я. А я Вам вірю безмежно! Тільки будьте завжди щирим, а я знаю, що я для Вас – ЄДИНА». Це світле почуття вони зберегли на все життя, незважаючи на перепони.

30 квітня 1925 року, Горні-Черношіце.
Там за віконцем розцвіли вишні,
А тут, в кімнаті — фіялки сині.
«Чому ж зникли всі сни колишні?
Чому на душу лягають тіні?
Це початок мого вірша, який ніколи не буде мати закінчення, мій єдиний, мій коханий Михайлик! Бо я тільки одержала від Вас листа і одразу з душі зникли всі «тіні» і я певна, що з'являться всі колишні сни, а за вікном такі чудові вишні, а в кімнаті фіялки.
Та й взагалі, жити на світі чудово!…

Спойлер

Повідомлення відредаговано mmmyrosja: 09 February 2014 - 14:49

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   mmmyrosja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 281
  • Реєстрація: 18 November 11
 

Відправлено 11 February 2014 - 10:33

Лист Олександра Довженка до Юлії Солнцевої

Зображення Зображення

ЮЛІАНА 14 листопада 1952 року.

Я так люблю мою Юлю, як ніби й не любив ще ніколи за двадцять п'ять років родинного з нею життя. Я безупинно говорю їй найніжніші слова. Милуюсь нею, весь переповнений до неї глибокою ніжністю.
…Так, я люблю її, мою Юлю, і з того щасливий. Хто послав мені любов?
Пречиста вода великої Ріки мого народу! Се її цілюща волога оповила, омила мене, її вічно дівоча українська ласка і бездоганна чистота її багато-щедрих фарб.
М'яка тепла вода її оповила мою душу, очистила від журби і скорбот, повернула до краси. І став я тим, для чого родила мене Мати моя, добрим і радісним. Вона наповнила серце моє любов’ю, миром, щастям. І я благословлятиму тепер усе життя чисті її береги, і плескіт ласкавий її хвиль, синє небо в її водах ніжних, і теплоту материнсько-дівочу, святу від кожного дотику рідної води до мене. Річко, річко, душа мого народу, який безцінний дар ти принесла мені! З кожним спогадом я купаюсь в тобі, з кожною світлою думкою лину до тебе на тихії води, на ясні зорі, несу собі в жертву найдорожчі мислі, припадаю до тебе. Свята моя, незабутня, вічна! Поклич.

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

Поділитися темою:




Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

трендючка світлина
Руслана Воротняк світлина

Руслана Воротняк  Доброго вечора! Звертаюся до мам особливих дітей яким поставлено діагноз синдром Веста.Підскажіть в кого лікуватися що дали результат лікування. Буду вдячна за любу інформацію.

16 Sep 2018 20:44

Показати коментарі (2)

Любомирівка світлина

Любомирівка  Дівчатка, може хто пам'ятає. Колись було СП нижньої білизни здається з Тернополя. Магазин For you (чи плутаю)..

27 Aug 2018 10:25

Показати коментарі (4)

Санджана світлина

Санджана  Люди схожі на книжки. Одних, почав читати, відкидаєш у сторону..... В інших - потопаєш і розчиняєшся.. Одні чомусь ніколи не затримуються в твоїй бібліотеці. А інші ніколи не покинуть твоє серце....

26 Aug 2018 13:26

ЛяляМанюня світлина

ЛяляМанюня  Не активується опція щоденник. Порадьте будь ласка що робити. Дякую

23 Aug 2018 18:38

Показати коментарі (1)

NikaZ світлина
Lenka))) світлина

Lenka)))  Дівчата дуже треба невропатолога хорошого дитячого в Чернівцях!!!!Порадьте будь-ласка, дуже треба терміново!!!

16 Aug 2018 09:28

Показати коментарі (1)

Мама Вероніки світлина

Мама Вероніки  Маля відмовляється смоктати груди що робити, а дурачок і бутилочку не бере від народження що робити??((

06 Aug 2018 20:56

ОксанкаБ світлина

ОксанкаБ  Чому не працюють вагітні лінієчки?

19 Jul 2018 13:29

Показати коментарі (1)

Puggolga світлина

Puggolga  Дитина 5 місяців спить 10-12 годин на добу. Це мало?

11 Jul 2018 16:25

Показати коментарі (1)

Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 25 September 18 )

  • З днем народження
    медузка 
    - Вік: 31
  • З днем народження
    nadeжда 
    - Вік: 34

Реклама


Перекладач онлайн