Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Пам'ятай про вічність - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

  • 2 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Пам'ятай про вічність як пояснити дитині смерть Оцінка: -----

Опитування: Пам'ятай про вічність (45 користувачів проголосувало)Visualizar Votos

до якого віку дитина не повинна знати такі поняття як "смерть", "втрата близьких", "цвинтар"

  1. до шкільного віку (9 голосів [20.00%])

    Відсоток голосів: 20.00%

  2. поки родина не зіштовхнеться із цими неприємними поняттями (13 голосів [28.89%])

    Відсоток голосів: 28.89%

  3. до повноліття (0 голосів [0.00%])

    Відсоток голосів: 0.00%

  4. залежить від дитини (23 голосів [51.11%])

    Відсоток голосів: 51.11%

Голосувати Гості не мають права голосу

#1

Користувач поза мережею   ostap 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 365
  • Реєстрація: 30 August 09
 

Відправлено 25 February 2011 - 12:09

Рано чи пізно у кожній родині наступає момент, коли хтось помирає. Дитинка теж це бачить, відчуває, плаче, не розуміє, кричить іт.д. Одним словом - така подія відкладає на психіці дитинки великий відбиток. Як ви вважаєте, у якому віці можна(треба) дитині пояснити про невідворотність смерті. Як пояснювати втрату рідної людини. Чи треба оберігати дитинку від цього.
Тема важка для обговорення, але потрібна.
  • 2
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   unison 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 100
  • Реєстрація: 26 January 11
 

Відправлено 25 February 2011 - 13:19

Перегляд повідомленняostap (25.2.2011, 12:09) писав:

Рано чи пізно у кожній родині наступає момент, коли хтось помирає. Дитинка теж це бачить, відчуває, плаче, не розуміє, кричить іт.д. Одним словом - така подія відкладає на психіці дитинки великий відбиток. Як ви вважаєте, у якому віці можна(треба) дитині пояснити про невідворотність смерті. Як пояснювати втрату рідної людини. Чи треба оберігати дитинку від цього.
Тема важка для обговорення, але потрібна.


В нашому будинку в одній молодій сім'ї цього літа ...на морі втопився татко - двох маленьких донечок - десь приблизно 2 - і 3 рочків - то було жахливо просто почути про цей випадок, не те, що пережити......
то мама вирішила діткам нічого не пояснювати і не розказувати - ще не свідомі і психіка не готова прийняти і зрозуміти ТАКУ інформацію...одним словом, чоловіка відвезли відразу з Криму до його батьків додому, там же і поховали.... там була тільки дружина, а дітки залишилися вдома з бабусею.... якось після того випадку я зустрілась з ними - дітками і бабусею їхньою на вулиці - старшенька щебетала: "А мій татко поїхав далеко..на роботу... і літом приїде, привезе нам :bad: ..............."
ось така історія... що в цьому випадку правильніше - відразу сказати правду? чи отак? - важко відповісти...... тут певно треба відчувати дитячу душу, і робити, як підкаже твоє серце...
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   ostap 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 365
  • Реєстрація: 30 August 09
 

Відправлено 25 February 2011 - 13:27

я чув рекомендації психологів що дітей (старшеньких) можна брати з собою на опорядження могил перед Паскою, щоб діти починали розуміти ці питання а не боялися.
  • 0
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   unison 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 100
  • Реєстрація: 26 January 11
 

Відправлено 25 February 2011 - 13:45

Перегляд повідомленняostap (25.2.2011, 13:27) писав:

я чув рекомендації психологів що дітей (старшеньких) можна брати з собою на опорядження могил перед Паскою, щоб діти починали розуміти ці питання а не боялися.

Щось в цьму є...
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   Елла 

 
  • Фахівець
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Vip-модератор
  • Повідомлень: 1713
  • Реєстрація: 20 March 10
 

Відправлено 14 January 2012 - 00:15

Ми сказали донечці, що бабуся померла, її більше немає з нами. Вона на небі біля Бога і світить найяскравішою зіркою.
Деталі поховання і про цвинтар не розповідали, бо вона не питала. На цвинтар ходимо всі разом. Доня каже, що то бабусина хатка...і завжди пам"ятає про квіти, свічечки, які вона принесла бабусі.

Казати дітям потрібно правду, але таку, яка є прийнятною для їхнього віку (без подробиць). Не обманювати - головне. Але, думаю, кожен з батьків сам відчує (але краще цього не знати) коли і в який спосіб розповісти дитині про смерть...
My Signature
Я подарую свою вірність чоловіку, любов сину, красу дочці і повагу нашим батькам.

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   zajka 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 686
  • Реєстрація: 08 February 08
 

Відправлено 14 January 2012 - 00:26

ось в цій темі теж обговорюються схожі питання...може, комусь стане в нагоді https://www.malecha.o...?showtopic=4430

навесні померла чоловікова бабуся, ми живемо далеко, тож на похорон поїхав тільки чоловік, ми з малою були вдома. Але одразу їй пояснили, що бабуся померла, була старенька і тепер вона живе в небі. Час від часу доця задає питання про смерть, про небо, про те, що буде з нашим тілом, чи будемо ми на небі всі разом і т.п. Намагаюсь відповідати в силу своєї віри та її розуміння.

Повідомлення відредаговано zajka: 14 January 2012 - 00:32

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   Roza Marena 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1338
  • Реєстрація: 24 September 10
 

Відправлено 14 January 2012 - 03:10

Мій дідусь помер, коли мені було 4 роки. Не пам`ятаю, як мені це сказали, чи щось пояснювали, що говорили, пам`ятаю лише 2 моменти - перший, коли ми ходили навідувати його в лікарні, він дуже хворий лежав в ліжку (мав інсульт), другий - вже сам похорон. Я знала, що дідусь помер, була присутня на похороні, бачила тіло в хаті і навіть на цвинтар мене брали. Пам’ятаю лише, що дуже спокійно це сприймала, не було суму чи жалю, і ще трохи дивувалася - чому бабуся весь час плаче... отакі дитячі спогади...
My Signature
Зображення

Long Live Rock ’n’ Roll!
  • 0
  • Back To Top

#8

Користувач поза мережею   Ludmilka 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 106
  • Реєстрація: 12 October 09
 

Відправлено 14 January 2012 - 09:26

Ми теж на кладовище ходимо усі разом і вже давно доні пояснюємо, що там татова бабуся, а там мамина і що вони були дуже старенькі і померли і їх закопали в ямку, а тепер вони полетіли на небо до Бозі і звідти дивляться на нас. Мені здається вона вже розуміє і часто про це говорить.
  • 0
  • Back To Top

#9

Користувач поза мережею   Martin 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 808
  • Реєстрація: 16 May 10
 

Відправлено 14 January 2012 - 13:27

мій тато помер до народження доці, але ми ходим на цвинтар, малій кажу що ідем до діда поставимо свічку вона то нормально сприймає, бо ще мала, а от вдавати ся в подробиці не потрібно. хоча діти до років 5-6 напевно того цілком серйозно і не сприймають, не потрібно в такому віці їх тим нагружати , для того вони і діти щоб радіти, будуть дорослі будуть перейматися дорослими справами і речами.
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#10

Користувач поза мережею   Бернадета2606 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 156
  • Реєстрація: 01 December 10
 

Відправлено 30 January 2012 - 13:06

Мій 7 річний син, після того, як ми почали вивчати Біблію, часто запитує зненацька: "мамо, я хто з нас швидше помре?.." "мамо, а скільки років ти будеш жити?" "..а в мене буде інша мама потім?.." "а куди ти дінешся, коли помреш?". Розумію, що дитя дуже переживає і всіляко намагаюся згладити і якщо можна так висловитися наповнити райдужними барвами цю тему, розповідаючи про рай, вічне життя, про дале-е-еке майбутнє і т.д. Але наразі у нас тяжко хворіє тітка, дідусь, прабабця. І я розумію, що можливо незабаром ця тема гостро постане у нашій родині і близькі для синочка люди можуть зникнути назавжди. МЕНІ СТРАШНО УДВІЧІ: пережити самій, пояснити дитині, взяти з собою чи залишити на когось, і взагалі - ЯК ОЗНАЙОМИТИ, ЧИ ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ЦІЄЇ СТРАШНОЇ ТЕМИ, ІЗ ЯКОЮ ВІН БУДЕ ЗІШТОВХУВАТИСЯ НЕ З МОЄЇ ВОЛІ????... ДУЖЕ ХОЧУ ПОЧУТИ ВАШІ ПОРАДИ І ДОСВІД.
  • 0
  • Back To Top

#11

Користувач поза мережею   Бернадета2606 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 156
  • Реєстрація: 01 December 10
 

Відправлено 30 January 2012 - 14:40

невже ця тема актуальна лише для однієї мами?...
  • 0
  • Back To Top

#13

Користувач поза мережею   boja 

 
  • Завсідник
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 345
  • Реєстрація: 21 August 09
 

Відправлено 30 January 2012 - 17:04

Поки не побачила цю тему, не замислювалась над цим..... А зараз навіть не знаю, що би робила в такій ситуації. Мабуть, найкращий вихід - сказати так як є: що у всіх нас є ще один батько на небі, який нас дуже любить, піклується про нас, дає нам можливість жити на цій землі, але потім все одно ми мусимо до нього повернутись. І коли приходить час іти до нього, то ми засинаємо (помираємо) тут на землі, щоб повернутись до нього. Щось таке.... але це зараз я так думаю, а якби прийшлось до діла, то навіть не уявляю, щоби я тоді робила....
My Signature
СП Сталекс - збираємо нове замовлення
Зображення

Горда - тому що ображали.... Сильна - тому що робили боляче.... Смiлива - тому що вже не боюсь.... Посмiхаюсь - тому що є заради кого жити!
  • 1
  • Back To Top

#14

Користувач поза мережею   Prominchyk 

 
  • Вінтаж
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 612
  • Реєстрація: 22 November 11
 

Відправлено 11 February 2012 - 21:44

Коли переглядаємо з синочком фотографії, синочок завжди питає хто це. І коли він показав на фото моєї бабці, яка померла 10 років тому, я йому сказала, що це моя бабця, яка померла і зараз на небі і дивиться на правнучка. Коли ми були в селі і він, сидячи в моєї мами на колінах, це сказав, то мама аж заплакала.
My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#15

Користувач поза мережею   Котя 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: ЗАБЛОКОВАНІ
  • Повідомлень: 870
  • Реєстрація: 23 November 08
 

Відправлено 13 February 2012 - 10:27

На жаль, наші діти формують уявлення про смерть і горювання з нашого прикладу, з прикладу найближчих рідних. Чому на жаль, а тому, що ми самі часто вимикаємо розум і логіку і піддаємося виключно почуттям. Коли дитина бачить, як її мама чи бабуся б"ються в істериці і не можуть зібратися з думками (чоловіки рідше так емоційно реагують, більш переносять біль всередині), то й самі переймають таку поведінку. Особливо таке наслідування стосується діток раннього віку, які ще не свідомі понять "ніколи", "назавжди" і т.д. Набагато краща ситуація в сім"ях, де є стійка релігійна позиція (без різниці віросповідання, як правило, усі релігійні вчення вчать з спокоєм ставитись до смерті).
В голосуванні обрала перший варіант. Не варто затягувати з ознайомленням щодо питань смерті. Коли в родині горе, важко надати дитині адекватну і спокійну інформацію, не перенасичену власним почуттям. Добре розповідати про родичів, які давно померли, але яких продовжуємо любити і згадувати, які живуть в наших спогадах. Варто брати з собою на цвинтар в дні пам"яті.
І саме основне - не передати дитині всій власний страх.
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#16

Користувач поза мережею   Бернадета2606 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 156
  • Реєстрація: 01 December 10
 

Відправлено 13 February 2012 - 13:51

почитала дописи у цій темі і таки почерпнула для себе корисного.. Мій синок за натурою дуже вразливий, емоційний, і це помічають не лише домашні. Тому я по тихенько так би мовити підкрадаюся до цієї теми, щоб не відразу, і не про все, і не про найближчих і найрідніших. ми живемо біля Личаківського кладовища, то проходячи повз, я розповідаю йому -що це і навіщо. Наступним кроком стала розповідь про дідуся, який вже не застав його.. Коли малий почув розповідь про нього, дуже захотів побачити фото, чи він схожий на його татка. Тепер просить повезти його на могилу. Ми пообіцяли зробити це, як потеплішає. Днями, ні з того ні з сього підійшов і каже - Мамо, я хочу померти з тобою в один день. :sad: Я навіть не знала, що сказати йому. Сльози виступили.. але згодом змушена бла знову зачепити цю тему, розповівши про те, що Бог розпоряджається нашим життям. Що навіть якщо вмирає близька людина, то вона з неба бачить рідних, опікується ними і молиться за них.
  • 2
  • Back To Top

#17

Користувач поза мережею   rgim777 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 191
  • Реєстрація: 09 October 10
 

Відправлено 13 February 2012 - 16:52

Я дала відповідь "поки родина не зіштовхнеться", але це умовно. Я вважаю що дитині завжди потрібно говорити правду, якою б вона не була. Розкажу досвід власної родини... У мене є племінниця, і коли їй було 2,5роки померла прабабця (моя баба)- тоді її на похороні не було, але їй пояснили чого плаче баба (моя мама)і сказали що прабабця померла і це означає що вона її більше ніколи не побачить. Коли малій було 4 роки помер її дідо (свекор моєї сестри)- племінниця була на парастасі і похороні і поставилась до ситуації уже з розумінням справи. У віці 5,5 років помер прадідо (мій дідусь)- мала уже усвідомлювала все і спокійно підходила до труни в переддень похорону, а на сам похорон ми її не брали. А через пів року померла її мама (моя рідна сестра)- ми не одразу збирались їй сказати, щоб спокійно поспала хочаб ще одну ніч, але склалась така ситуація що вона перебувала з дідом і запиталась "чому ти діду плачеш?", на що він відповів "Плачу бо мама померла"- "Чия мама?"- "Твоя!". Після цього ми 2 дні їй нічого не говорили (не знали зрозуміла вона, чи ні), а неред похороном повели її попрощатись з мамою і зрозуміли, що малеча все добре усвідомила і сприйняла це по-дорослому- мала попросила піти в магазин, купила шоколадку і поклала мамі в труну, після чого сказала, що вона більше не хоче тут знаходитись і ми її не заставляли і відвезли бавитись з двоюрідним братом (моїм сином). Але це ще не все (вибачте трохи не в тему), через кілька днів "Баба я хочу до тата"- "Тато вбив маму" і через пів години плачу дитина усвідомила чому тата потрібно остерігатись.
Завжди говоріть дитині правду!!!!
Вибачте що дуже напутано, просто пройшло лише 3 тиждні і я ще не встигла оговтатись.
  • 4
  • Back To Top

#18

Користувач поза мережею   Котя 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: ЗАБЛОКОВАНІ
  • Повідомлень: 870
  • Реєстрація: 23 November 08
 

Відправлено 13 February 2012 - 20:54

rgim777, дякую за вашу важку розповідь. Прийміть співчуття...
Справді, говорити дітям правду про важливі і суперечливі речі ціле мистецтво, особливо в такій ситуації.
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#19

Користувач поза мережею   taraBooka 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Початківці
  • Повідомлень: 25
  • Реєстрація: 27 February 12
 

Відправлено 05 April 2012 - 14:11

Я теж вважаю, що головне бути щирими із дітьми. Своїм кажу про померлих так. Все в природі змінюється, смерть - це ще одне перетворення. Тіло старішає протягом життя і людині вже важко в цьому тілі. Але люди вважають, що окрім тіла ми маємо ще душу: щось невидиме, що робить неживе живим. Душі померлих можуть радіти нашим радощам, сумувати разом із нами. Душа жива, поки ми пам'ятаємо про цю людину.
  • 0
  • Back To Top

#20

Користувач поза мережею   ака 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 255
  • Реєстрація: 23 June 10
 

Відправлено 01 August 2012 - 15:40

ой,я не знаю як я маю таке пояснити.в нас як тема зайшла за молочні зуби,то це було шось,моя доця плаче,і каже що їй шкода зубчиків.ну,звичайно розказую,що прабабуся і дідусьо на цвинтарі сплать(бо померли)були старенькі

Повідомлення відредаговано ака: 01 August 2012 - 15:41

My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#21

Користувач поза мережею   olyalya83 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 365
  • Реєстрація: 16 September 08
 

Відправлено 08 September 2012 - 14:22

я теж нещодавно пережила таку ситуацію... наш дідусь вже був дуже старенький, не ходив, ледь розмовляв, ми з донею (3 роки) майже щодня його навідували... вона знала, що він дуже хворий... а коли він помер, то я сказала, що дідусь поїхав далеко-далеко, де йому буде набагато краще і в нього нічого не болітиме (чомусь саме таке спало на думку)... доця після цього ще декілька разів просила сходити до дідуся, мабуть, щоб пересвідчитись, що його справді вдома нема...

на похорон її, звісно, не брала... думаю, ще рано їй таке бачити... до того ж, вона б мене тоді замучила різними питаннями...

Повідомлення відредаговано olyalya83: 08 September 2012 - 14:23

  • 0
  • Back To Top

Поділитися темою:




  • 2 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама

Останні теми


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Lacy світлина

Lacy  Я скучила за тобою Малеча! Нарешті я маю чим поділитись :)

Сьогодні, 06:04

Lenka))) світлина

Lenka)))  Підкажіть будь ласка де можна зробити еег дитині у Львові, у суботу? Дуже треба! Буду дуже вдячна!!!

03 Jul 2019 10:18

Галина3 світлина

Галина3  Не знаю чи правильно користуюсь форумом. Але можливо мені хтось допоможе. У дитини 4 роки пахова грижа, направили на планову операцію. Хто з таким стикався, де оперували і сільки коштує зараз така працедура. Буду дуже вдячна за відповіді)))

13 May 2019 18:56

Показати коментарі (1)

Цинічна бандерівка світлина
Арабіка світлина

Арабіка  Привіт. Як добре повернутись на Форум Малеча

05 Apr 2019 14:49

Показати коментарі (2)

SEMA світлина

SEMA  Не довіряйте людям,бо обманюють на кожному кроці,робиш людині добро,а у відповідь отримуєш брехню

28 Mar 2019 22:43

Показати коментарі (2)

Tinkin світлина

Tinkin  Доброго дня, порадьте хорошого гастроентеролога у Львові

15 Mar 2019 11:17

Показати коментарі (1)

Iryska-selesta світлина

Iryska-selesta  Кожна мить життя—це можливість

13 Mar 2019 10:46

Мамуся Діанки світлина
ніколька світлина
Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 19 July 19 )

  • Немає іменинників сьогодні

Реклама


Перекладач онлайн