Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Щоденник читача - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

Іконка Важливе оголошення

Схуднемо до 1 червня! Актуально як на мене).
"Парад аватарів "Замасковані


  • 68 Сторінок +
  • « Перша
  • 66
  • 67
  • 68
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Щоденник читача Ви прочитали якусь книгу? Поділіться з усіма своми враження Оцінка: ***** 2 Голосів

#1341

Користувач поза мережею   Jullietta 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2031
  • Реєстрація: 12 April 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 24 September 2012 - 13:14

В цій темі ми ділимося враженнями від нещодавно прочитаних книг!
Вказуємо:
1. Назву книги та автора
2. Свої враження (рецензія)
3. Вислови, цитати з книги

Ось список окремих тем, де обговорюються книги та автори, які набули резонансу, та книги, які читалися в Читацькому клубі Малечі:

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top


  • 68 Сторінок +
  • « Перша
  • 66
  • 67
  • 68
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Інші відповіді в цій темі

#1342

Користувач поза мережею   Saulė 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1036
  • Реєстрація: 04 August 12
  • Подякували: 0
 

Відправлено 27 March 2017 - 10:18

Таня Малярчук "Забуття"

Я вже не раз скаржилася на насторожене сприйняття розхвалених та удостоєних відзнак книг. Проте минулорічний лауреат "Книги року ВВС" мені якраз дуже припав до смаку, тож за "Забуття" бралася без надмірного остраху. Й маю визнати: все у мене з цією книгою склалося добре — я її сприйняла не так, як інші (ага, начиталася рецензій та відгуків))), тобто — по-своєму, що вважаю великим плюсом роману.
Отже, пропоную своє прочитання тієї вже згаданої сто разів і стільки ж обговореної в мережі двоплановості книги. Дівчина-оповідач переживає, м’яко кажучи, не найкращі часи. Та що там казати: найгірші. Ні, у неї зовні в житті складається все добре: й літературне визнання є, й заміж беруть, і планів на життя достатньо. Але от всередині все поламалося. І як людина, в якої часом всередині теж щось ламається, я героїню зрозуміла (принаймні, мені так видається). Так само зрозуміла і її втечу в чуже життя, в життя, яке минуло, щезло, пропало, заублося, від якого залишилися клапті й уривки і яке вона намагається прожити, бо ж не знає, як прожити своє.
Ви вже здогадалися, що це — та сама історія В’ячеслава Липинського, яку чомусь сприймають як головну в книзі. Мовляв, роман — про історичну постать маловідомого українського діяча, навіщо сюди чіпляти дивні заплутані переживання не зовсім адекватної людини? Але без оповідача не було б і героя оповіді — Липинського. Бо він у книзі вийшов саме таким, оскільки створений саме таким. Бо якою насправді була людина, котра, за висловом Тані Малярчук, щезла (як і всі ми щезаємо від самого народження), невідомо. Проте зображений уявою авторки Липинський змушує повірити в себе такого. А втім, у якого Липинського нам іще вірити? Вибір є?
В’ячеслав Липинський за версією авторки — українець, хоч і поляк, натхненник української державності і людина, яка глибоко розчарувалася в ній. Скільки думок, вкладених у його світлу голову, скільки цитат із його статей та листів, використаних у книзі, перепліталися з моїми (чи співзвучними) міркуваннями! Часом він точно знав, чого прагне і куди йде, а часом губився й розгублювався. Останнє траплялося з ним усе частіше, тому й розгубив усе: від омріяної України до сім’ї. Чи навпаки. Натомість оповідачка, шукаючи сліди Липинського, знайшла й себе, й сили для того, аби жити далі. Бо ж доки нас усіх з’їсть синій кит часу й забуття, життя все-таки триває...

п.с. І про "Золоту бульку"))) Ніколи не оцінювала книг (та й інших творів мистецтва) з точки зору кількості (а віднині можу говорити і про якість) отриманих ними відзнак. А тепер і поготів — навіть не звертатиму уваги як на рейтинги, так і на антирейтинги, бо схоже, що маю геть збочені смаки)))

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#1343

Користувач поза мережею   Svitti 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 323
  • Реєстрація: 10 September 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 21 April 2017 - 07:29

Януш Вишневський "Любовниця".
Читала в онлайн бібліотеці, не відразу зрозуміла,що це 6 різний історій. Коротких, емоційних, глибоких, психологічних. І дуже різних!
Читаючи, задумалась чи Я.Вишневський часом не жінка:) Почитала біографію, таки чоловік. Мудрий, із всебічними захопленнями - хімія, фізика, інформатика, психологія, література. Відчувається в глибокому розкритті почуттів, емоцій, вчинків головних героїв. Екскурс в їхнє минуле, дитинство. Особливо, жінок:) Із 6 історій, 5 про жінок - їхню долю, переживання, кохання, віру.

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#1344

Користувач поза мережею   Saulė 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1036
  • Реєстрація: 04 August 12
  • Подякували: 0
 

Відправлено 21 April 2017 - 09:29

Р. Дж. Паласіо "Диво"

Коли візьметеся читати цю книгу (саме коли, а не якщо), не повторюйте моєї помилки — не дочитуйте її в громадському транспорті. Якщо, звісно, вас не бентежать здивовані погляди оточуючих. А яку же іще реакцію має викликати доросла тітка, яка читає вочевидь дитячу, з огляду на дизайн та розмір шрифту, книгу і... плаче над нею. Довелося нап’ялити чорні окуляри. І добре, що їхала в маршрутці, а не метро, бо тоді зовсім мене не зрозуміли б люди)))
Але ж я про книгу розказую, а не про тренд носити сонцезахисні окуляри в метро. Ви мій оцей-от життєрадісний настрій вловлююєте? То це все від одного спогаду про вражаючого позитиву роман. Що з людиною коїться у процесі читання — й передати важко. З одного боку, стає боляче. Як і завжди при зустрічі з кимось, кому хочеш допомогти і разом із тим розумієш, що це неможливо. Й ота суміш жалощів та безсилля тебе викручує до сліз. А з іншого боку у тебе виростають крила! Такі величезні й сильні, здатні піднести над світом, позбавити від болю, обняти всіх стражденних і зробити добро персональною цнотою кожного. І виникає бажання творити те добро повсюди й повсякчас. І любити людей, якими б не-такими вони не видавалися раніше (це я не про зовнішність, а про вчинки).
Головний герой — п’ятикласник, який почав ходити до школи. Раніше він навчався вдома, бо пережив десятки операцій із приводу спотворення, викликаного рідкісним генетичним порушенням. У хлопчика Огеста практично не було обличчя. Тобто було, але яке... Нестандартне, казали коректні дорослі. Страшне, казали прямолінійні дітлахи. Всі переживання дитини (а їх було ой як багато!) викладені в розділах під назвою "Огест" (так звуть хлопчика). У книзі є й інші розділи, які носять імена його друзів, сестри, її подруг та хлопця... Тобто ми маємо можливість розглядати ситуацію з різних точок зору і сприймати по-різному.
Зрештою, стається диво — оточуючі починають розуміти, що живуть поруч із дивом (даруйте мою тавтологію). Бо ж Огест зумів навчити їх чинити добро. Просто так. Щодня. Не задумуючись, навіщо й для чого. Просто бути добрими людьми. Це ж наче так легко. Елементарно навіть. І разом з тим добро у нашому світі чомусь все ще вважається дивом...
Кумедно, але завершити хочеться майже-тостом: тож давайте будемо дивними! Чи дивовижними? Чи — диваками? А чи просто добрими...

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#1345

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
  • Подякували: 2
 

Відправлено 26 June 2017 - 23:08

Я. Туве "Літня книжка"

Як я хотіла цю книжку. Я уявляла як буду її читати на природі. Яка вона буде легка і весела.
А насправді нудота розповідь про дівчинку і її бабусю,яка палить і ще інколи з'являвся тато. Розповіді короткі,але не цікаві,не смішні,не "чіпляють". Це ж дитяча книга, очікувала більшого!
Хотілось більше красивої природи, більше якихось реальних діалогів!

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#1346

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
  • Подякували: 2
 

Відправлено 17 July 2017 - 09:46

Т.Пахомова " Ти, я, наш мальований і немальований Бог"
Єврейська сім'я. Взаємоповага. Сімейний бізнес. Процвітання. І тут приходить вона- війна. Спочатку нашивки на одяг. Потім особливе місце в трамваї. Потім взагалі травмаєм не можна користуватись. Смерть рідних. Пошук порятунку.
Війна війною, а є люди, які завжди залишаються людьми, і врятують тебе, незалежно від раси, мови, незалежно ні на що. Тільки тому що ти така ж людина. Важко було читати. Але всі книги про 2 світову і голокост-важкі.
Коли читаєш таке, розумієш, за що потрібно дякувати Богові кожен день.
В книзі жінка постає як та, що рятує сімю, та, яка знає відповіді на всі запитання, яка не боїться роздумувати, яка не боїться мріяти, навіть в умовах, де скрізь смерть!
Рекомендую!

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#1347

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
  • Подякували: 2
 

Відправлено 19 August 2017 - 18:46

Л. Монтгомері -Енн із шелестких тополь
Це 4 книга серії про Енн. Вона дорослішає,але не втрачає свого позитиву. Вона вміє говорити з тими людьми,з якими не вміє говорити ніхто. Вона може у кожній людині знайти щось хороше. Вона має неймовірну здатність заводити дружбу з тими,хто негативно до неї ставиться і може навіть напакостити. Енн,хоча й доросла,але все ще не розівчилась бачити красу навколо себе. І це все,чого б я хотіла навчитися від неї.
Ця книга -відпочинок для душі,особливо,коли попередні книги були дуже важкими.

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#1348

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
  • Подякували: 2
 

Відправлено 08 September 2017 - 17:48

Н. Юн-Все на світі(Everything)
Чудова книга. В ній зачіпають декілька тем-підліткове кохання, відносини мама-дочка,безпека і гіперопіка.
Кохання-в юності воно таке палке, без обмежень, з присмаком таємничості,сміливе. Саме таким його пізнала 18 річна дівчина,яка 18 років не виходить з дому через хворобу.
Мама-дочка починаєш читати про їх відносити,то захоплюєшся. Вони проводять разом багато часу,грають смішні ігри, спілкуються. Але потім все раптово змінюється і мама постає вже не такою ідеальною.
Ну і хлопець-мрії) вона його описує як Ангола смерті (жартома). Але фраза ангол смерті на канікулах як на мене достатньо смішний)
Книга захоплює, прочитала в обід,поки дитина спала.
Кого цікавить є екранізація цього року(весь єтот мир)

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#1349

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
  • Подякували: 2
 

Відправлено 20 October 2017 - 15:23

Рілла з Інглсайду Л. Монтгомері
Заключна частина серії про Енн. Вона не схожа на попередні частини. Весь позитив затьмарила перша світова війна. Книга болюча. Про втрату,біль,рани, раптове вимушене дорослішання. Як справлятися з тим,що всі твої сини на фронті? Чекати звісток, новин. Як пережити втрату? І чи можливо її пережити?
Війна закінчилася,але ніхто вже не залишився таким,яким був до неї....

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#1350

Користувач поза мережею   Толянка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1738
  • Реєстрація: 18 September 12
  • Подякували: 2
 

Відправлено 26 October 2017 - 14:15

Дж. Бойн
"Хлопчик у смугастій піжамі"

Якщо ви вважаєте, що ця книжка лише про війну, то ви помиляєтесь.
Ця книжка про дорослих, чиї відносини бажають кращого.
Про непорозуміння між батьками і дітьми. Мати виховувала сина, і зрозуміла, що робила це геть не так. На жаль, було запізно.
Це розповідь про те, що ми, як люди, можемо чомусь чи комусь настільки повірити, що це затьмарює наш здоровий глузд і ми пишаємось, коли гнобимо чи вбиваємо інших (мова про гітлерівську ідеологію).
Це книжка про те, що ми, як батьки, просто повинні розказувати своїм дітям правду, щоб вони не загинули, щоб вони не полізли шукати відповідей на своїй запитання на практиці. Це про те, щоб ми своїх дітей у 9 р вважали вже дорослими,щоб таки розказати їм ту правду.
І насамкінець, це книжка про дружбу,любов і щирість маленького хлопчика, який так хотів знайти друга, який так хотів йому допомогти, що сам опинився у пастці, у таборі, комендантом якого був його батько. Фраза, яка чимось мене зачепила: Він не раз бачив батька Бруно й не міг зрозуміти, як такий чоловік може мати такого приязного і доброго сина.
Я реально чомусь думала, що всі люди, які вбивали євреїв або були до того причетні мали бути жорстокими і несповна розуму, але ж ні, вони мали свої сім'ї, дітей, любили їх, балували, а по іншу сторону огорожі вбивали таких же дітей-євреїв.....

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#1351

Користувач поза мережею   юля+рома 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 963
  • Реєстрація: 03 November 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 03 December 2017 - 19:04

Володимир Лис "Країна гіркої ніжності"
Книга про долю жінок трьох поколінь. Даза, Віта, Олеся одна сім’я, але це люди не рідні кровними узами, доля їх звела бо так склались обставини, тому що це люди які потребували один одного, підтримували одна одну, набивали синці і ставали сильнішими.
Найбільше переживала за Даздраперну. Дівчинка жила в страшні часи, коли людей вивозили в ночі, оголошували їм страшні вироки, а діти отримували «клеймо – діти ворогів народу» і попадали в жахливі інтернати. Даза прожила в інтернаті і пережила війну і врятувала невинне маленьке життя – дівчинку Віталіну. Віту всиновила і леліяла як рідну донечку. Даза мала дар лікувати людей, але ради спасіння маленької дитини, не йде навчатись на лікаря, а виховує Віту. Виховує так, як підказує розум і серце, але занадто все в неї правильно. Віталіна бойкотує тихо, в душі. І саме в цей момент не смиренності в підлітковому віці, вона зустрічай Еміра – злодія і шахрая. Закохується в нього до нестями і нажаль марнує, як на мою думку, своє життя. Дівчина роблячи декілька абортів втрачає можливість мати власну дитину і за випадковістю долі Віті вдається всиновити дівчинку Олесю. Малечу виховує теж сама, без чоловіка. ( з мамою стосунки погані, ніхто не хоче переступити через свою гординю – зробити перший крок до примирення). Любить її до нестями. Віта занедужала, страшний діагноз рак . Невже в житті потрібно такі страшні вироки, щоб близькі люди зробили кроки до примирення, відкрили свої душі і сказали довгоочікуване – «Мені без тебе було погано. Я дуже тебе люблю»? Нащастя, доля дає всім трьом ще один шанс на життя. Але чи використають вони його??

My Signature
Спойлер
  • Back To Top

#1352

Користувач поза мережею   Чорнобрива 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1198
  • Реєстрація: 30 April 12
  • Подякували: 0
 

Відправлено 28 January 2018 - 18:57

Хан Ган "Вегетаріанка"
Якщо б це був фільм, то я би назвала його арт-хаусом. Саме такою є ця книга. Мистецтвом. Багатьох здивує, що книга з такою назвою є про насильство. Насильство над іншими і над собою, насильство, яке дозволяють і від якого втікають та захищаються. Насильство моральне і фізичне. Насильство, яке починається як щось безневинне, інколи з усмішки, чи більш очікувано запереченням, криком. Насильство приховане і відкрите. Насильство як відповідь на насильство і як захист від нього. А ще про насильство, яке надихає і яке руйнує. Автор дуже тонко все бачить і вміло підкреслює різні деталі, які допомагають читачу зрозуміти і відчути книгу. І авторці це чудово вдається. Я не рекомендуватиму цю книгу іншим, бо такі книги не рекомендують. Це книга, де слова не такі важливі, як відчуття і емоції.

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#1353

Користувач поза мережею   TetianaK 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 102
  • Реєстрація: 21 February 18
  • Подякували: 37
 

Відправлено 10 April 2020 - 08:37

Галина Вдовиченко "Найважливіше - наприкінці"

Книга про одну з чотирьох подруг, з якими читач знайомиться ще на сторінках "Пів'яблука". Книга про втрату і про осмислення цієї втрати, про переосмислення всього життя. Змушує задуматися, а чи ціную я ті хвилини, що мені надано провести у цьому житті з близькими людьми. А якби ця весна була остання, чи прожила б я її так само? Ніби банальні речі, і ніби й писано-переписано і фільми знято про це, але все ж зачіпає. Головна героїня ніби намисто перебирає в пам'яті все своє життя, щоб нічого не забути, все розставити по своїх місцях, хоч із запізненням, але розібратися у почуттях до людини з якою прожила не один десяток років. Ну і куди ж без незмінних подруг: Луїзи, Ірини і Маґди, їх вміння підтримати без нав'язливості, їх дружби і незмінного почуття гумору, що навіть у такій ситуації стає в нагоді.

Повідомлення відредаговано TetianaK: 10 April 2020 - 08:37

My Signature
Зображення
  • Back To Top

Подяка від: 1 Користувач

Поділитися темою:




  • 68 Сторінок +
  • « Перша
  • 66
  • 67
  • 68
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Nilatanka світлина

Nilatanka  Кілька років тому у нас було СП сумок, виробництва Луцьк, може хто підкаже їх сайт чи назву, хочу собі в них замовити і не можу знайти )

01 Jun 2020 16:45

Lala4ka світлина

Lala4ka  Привіт, дівчата! Я тут новенька. може, хтось може підказати гілки про ЕКЗ у Львові, Івано-Франківську? Дякую!

29 May 2020 16:04

маленька Ляля світлина

маленька Ляля  Дівчатка, приєднуйтесь до марафону схуднення! Рахом - веселіше

23 Apr 2020 15:33

Martlet світлина
Ясся світлина

Ясся  Вірю що все буде добре

23 Feb 2020 07:02

Lilut світлина

Lilut  Став запитання у відповідних темах.https://www.malecha.org.ua/lines/pregnancy/l_lines21.png_b_40.png_t__d_9_m_10_y_2019_c_6.png

21 Feb 2020 13:36

Уля27 світлина

Уля27  Дівчата підкажіть будь-ласка ціну ЕКО

20 Jan 2020 22:51

Показати коментарі (4)

Ольга06 світлина
юлія 27 світлина

юлія 27  Дуже рада поверненю в Малечу через два роки

21 Dec 2019 13:54

Щаслива двічі світлина

Щаслива двічі  Діачатка, що ви знаєте про проект b2b. Можливо хтось є учасником цього? Хто відбив за 3 місяці вкладені гроші?

20 Dec 2019 20:03

Показати коментарі (2)

Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 03 June 20 )

  • Немає іменинників сьогодні

Реклама


Перекладач онлайн