Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Конкурс на кращу рецензію книги. - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

Іконка Важливе оголошення

Що почитати на порталі?
АДВЕНТ-КАЛЕНДАР - Ідеї для створення
Тактильна втома: що це таке і чому потрібен відпочинок від дитини і чоловіка
Книжкові миколайчики
КАШЕЛЬ У ДІТЕЙ: ЩО РОБИТИ?

ДО ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ЛИШЕ МІСЯЦЬ!!!
ВИ ГОТОВІ ДО ОБМІННИКА? Лишайте заявку у темі !


  • 2 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • Ви не можете створити нову тему
  • Тему закрито

Конкурс на кращу рецензію книги. Оцінка: ***** 3 Голосів

#21

Користувач поза мережею   Мозаїка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1272
  • Реєстрація: 27 March 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 22 April 2012 - 07:29

Увага! За численними проханнями учасників терміни конкурсу змінені!

Тепер книги читатимемо до 24 квітня.
З 24 по 27 - пишемо рецензії.
З 27 по 30 - голосуєм.
1 травня - результати голосування!


Приєднуйтесь всі, хто ще не дочитав та ті, які цього не робили через брак часу! Успіхів!

My Signature
ЗображенняЗображення
[spoiler]

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#22

Користувач поза мережею   izhachok 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 512
  • Реєстрація: 03 June 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 22 April 2012 - 09:31

Мозаїка, класно! А то думала нині вночі писати.. Прям як студент курсову - в останню ніч)))

My Signature
Усе, що говориш, свідчить про тебе; особливо, коли говориш про інших... (Бруно Ферреро)
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#23

Користувач поза мережею   Смугастий Равлик 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 651
  • Реєстрація: 25 February 09
  • Подякували: 0
 

Відправлено 22 April 2012 - 21:18

А я так поспішала, так поспішала - що так-сяк накалякала і вже відіслала... А тут побачила, що строки продовжені. А можна, я вже не буду правити, хай вже буде з каляками-маляками?

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#24

Користувач поза мережею   Максимальна Надія 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 510
  • Реєстрація: 05 November 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2012 - 04:28

і я в останню ніч дописувала,добре що строки подовжили,бо зявились ще ідейки!

My Signature
Зображення





Якось каже мати сину:
- Я молюсь за Україну,
Щоб народ щасливим був,
Про негоди позабув,
Із домівок, хат усіх,
Хай луна дитячий сміх

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#25

Користувач поза мережею   Мозаїка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1272
  • Реєстрація: 27 March 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2012 - 07:29

Смугастий Равлик, якщо хочеш, можеш виправити і надіслати нову, тільки вкажи, де нова. Але я впевнена, що в тебе і так все гарно вийшло:)

Щойно перевірила пошту. У нас є 3 рецензії. Дівчатка, ви молодці!!!

My Signature
ЗображенняЗображення
[spoiler]

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#26

Користувач поза мережею   Амид 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 207
  • Реєстрація: 22 April 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 26 April 2012 - 08:26

Дівчата, я не прочитала книжку, за браком часу. А тому, залишуся, у цьому конкурсі, безмовним читчем ваших рецензій)

My Signature
“Где носик? Где глазки?... Они сами, что ли не знают???“
  • Back To Top

#27

Користувач поза мережею   Мозаїка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1272
  • Реєстрація: 27 March 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 27 April 2012 - 11:41

Хто ще бажає долучитися до конкурсу, скидуйте швидше рецензії!
В другій половині дня представлю на ваш розсуд відгуки наших учасників.

My Signature
ЗображенняЗображення
[spoiler]

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#28

Користувач поза мережею   Мозаїка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1272
  • Реєстрація: 27 March 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 27 April 2012 - 21:02

Хочу представити до вашої уваги рецензії учасників конкурсу. Як ви пам'ятаєте, відгук мав бути написаний на одну з трьох книг: "Діви ночі" Винничука, "Випадково" А. Сміт та "Стара столиця" Я.Кавабата. Цього разу у нас небагато учасників, тому що підготовка до Пасхи та й саме свято не дало змоги взяти участь всім, хто бажав. Але ж головне якість, а не кількістьЗображенняОтож, читаємо і голосуємо!


vizany "Стара столиця" Ясунарі Кавабата

Цитата

Цікавлячись східною культурою без роздумів вибрала саме цю книжку. Оповідання розраховане на "свого" читача, для легкого читання не підійде, адже вимагає уваги і зосередженості. Надзвичайно чітко та детально описане післявоєнне життя людей з маленького містечка Кіото. Сюжетів в оповідання одразу декілька, кожне має сою неповторну родзинку. Якщо ще на початку читання "Старій столиці" можна було поставити 7 з 10 балів, то в кінці ставлю тверду 5. 3 бали даю за опис міста, традицій і святкування, дуже чіткі і тонко описані деталі, які дозволяють відчути дух того часу. 2 бали за основку сюжетну лінію. Думаю, варто написати куди ж поділися , ще 5 балів.
1 бал - перескакування з одного сюжету до іншого. Можливі варіації, коли методично описується майже кожна хвилина , то різко, буквально в 3-4 речення описується рік.
2 бали - так до кінця і не зрозуміла, чому розповідалося про батька головної героїні, його минуле, роздуми. Автор на щось натякає, як би даючи читачу самому прийти до відповіді, підключити фантазію. Як на мене, цей сюжет докінця не опрацьований, а займає близько 25% оповідання.
2 бали - дуже нездале завершення оповідання, яке відверто розачарувало.
Після прочитаного - впевнена, що я точно не "свій читач", мені відверто не вистачило розв"язки, сама зав"язка з"явилася десь на середині, що теж не дуже тішить. Оповідання не залишило в душі ніякого відбитку, за витрачений на нього час не шкодую, його варто прочитати, щоб відчути і проникнутися атмосферою того часу, побачити життя людей, які намагаються насолоджуватися життям кожної хвилини, цінувати родинні стосунки, поважати один одного.



ViaCombusta "Діви ночі" Юрія Винничука

Цитата

«Діви ночі» - чтиво для стомлених … (життям, роботою і т.д.(необхідне підставити)) людей,які розуміють галицький діалект, що так широко застосовується при написанні книг в сучасній українській літературі (чи то віяння моди, чи то нова реальність). Вчитуєшся легко, початок з своєрідним гумором, проте з кількістю сторінок з’являється відчуття нудоти від навертання подій і надуманості сюжетної лінії. Книга для одноразового прочитання, альтернатива любовним романам чи фентезі .


Смугастий равлик "Випадково" Алі Сміт

Цитата

Можливо, ця книга потрапила в мої руки не в той час, коли потрібно. Але найбільший її плюс (особисто для мене) – те, що вона – не та літературна водичка, що просочується крізь мозок і не залишає по собі сліду. Мій мозок ця книга атакувала, дратувала, як у камері МРТ противні звуки дратують нервові закінчення, аби дати загальну картину стану організму на даний момент. Коли прочитала останню сторінку, ще не розуміла дещо лікувального ефекту «Випадково». Була зла через втрачену купу часу і свої зусилля, витрачені на, як тоді здавалось, «випадкове» чтиво у моєму читальницькому плані.

Але, як би то натягнуто у самого автора не поставало оте явище «випадковості», цей твір не був випадковим для мене. Об»єктивного аналізу не буде, бо ми, здається, такої мети собі не ставили, скоріше це не рецензія, а моя власна матриця сприйняття.

Отже, що найперше впало у вічі як філологу – перевага надається формозмітові, а не змістоформі. Потік свідомості, форма інтерв»ю, сонет – це форми, за допомогою яких ми чуємо головних героїв. І відразу помічається професійність перекладача, який допоміг нам почути цих героїв так, як вони говорили в автентичному тексті. Але: разів з 7-8 мусила вертатись на десяток сторінок назад, аби поновити те, з чого починалась ота «шо віжу, то і говорю», притаманна потокові свідомості – дуже втомлюють такі маніпуляції з текстом, тому ще й досі читання Пруста і Джойса у мене в проекті… Найцікавіший, звісно, з точки зору компаративістики саме епізод, де думки Майкла – професора літератури – набувають форми сонету, бідний перекладач – я уявляю, якільки зусиль було вкладено саме сюди, адже знайти таку кількість рим і потрапити у віршовий розмір – це не кожному під силу.

Щодо самого змісту… Таке враження, що десь подібне вже читав. Звичайнісінька сім»я, де кожен її член настільки відчужений від інших, що міг спокійнісінько назвати себе чужинцем серед своїх. І от з»являється неординарна особистість – «нє то дєвочка, нє то відєньє» Альгамбра – а простіше Амбер (у перекладі з англ. «янтар»), яка стає каталізатором стану кожного, а потім руйнує переконання кожного, як пісочні замки.

У мене ставлення до всього цього неоднозначне. З одного боку, я розумію, які дріб»язкові світогляди у кожного члена сім»ї Смартів, а з іншого – геть не сприймаю таких людей, як Амбер. Хоча десь читала – що вона лише другорядний герой, що ми мусимо простежити еволюцію всіх Смартів завдяки її втручанню. І з цим можна погодитись – але! Якби енергія Амбер не була суцільно деструктивною! Як можна руйнувати все??? І хороше, і погане??? Наприклад, епізод, коли Амбер скинула камеру Астрід з моста на автотрасу. А чи не можна було просто забрати цю камеру, сховати її десь? Цікаво, що до певного моменту камера Амбер не дратувала, їй навіть цікаво було спостерігати, як дівчинка ввесь час щось фільмує, навіть ЦУ давала, аж тут раптом – бах! Набридло! А потім момент, коли Єва – мама сімейства – вночі приходить до машини Амбер, і остання пропонує їй проїхатись. Єва розповідає про символічність їхніх з першим чоловіком імен – Адама і Єви, про їхнє дивне знайомство, про свої почуття до немовляток, як вони гарно пахнуть – що викликає у Амбер страшенну агресію, яка ледь не приводить до аварії. А потім Амбер спокушає сина Єви, Магнуса, хлопчика 16 років, систематично займається з ним сексом в церкві. А потім Амбер дає відкоша чоловікові Єви, Майклу, який звик спати зі своїми студентками, і який понад усе бажає близькості з АМбер. А потім Амбер баламутить голову Астрид, дочці Єви, приходить до неї ночами, лягає з нею в ліжко і намагається зайняти місце її справжньої матері. А потім Амбер цілує Єву в губи. І це стає кульмінацією її випадкового статусу гості в їхньому орендованому на літо будинку. Єва проганяє Амбер. Але та встигає пограбувати їх будинок у Лондоні, залишивши там єдину річ – автовідповідач.

Звичайно, це дише матеріальний бік історії. Адже Амбер, за задумом автора, дещо неземне, дещо вибухове, що змусило кожного Смарта змінтити своє ставлення до життя, перестати бути «порожниною». Астрід навчилась давати відпір однокласницям, які зневажливо до неї ставились (водночас вона настільки «закохалась» у Амбер, що навіть вигадала свої ігри, аби тільки та, хоч і увно, але залишалась у її житті). Майкл, отримавши догану від керівництва факультета за свою розбещену поведінку, вирішив покинути університет, і почати займатись чимось зовсім відмінним від літератури (а саме – спортом, але це йому не дуже вдалось). Магнус, син Єви, який спровокував самогубство однієї школярки своїми експериментами з фотошопом, і який до зустрічі з Амбер теж тільки й думав про власне самогубство, завдяки цій жінці пережив свою вину і вирішив жити, несучи тягар своєї відповідальності. А Єва… вона, очевидно, за задумов автора, мала бути ключовою фігурою книги. Амбер її змусила поглянути правді у вічі. Побачити, що все створене Євою до цього часу – суцільно белетризовані «Інтерв»ю» з померлими людьми, які нібито уникли своєї смерті і мали перспективу життя, Євина сім»я, де всі збайдужіли один до одного, Євине світовідчуття, її небажання вирватись за межі. І от після побаченого обкраденого свого житла, де не залишилось матеріальних речей, які пов»язували Єву з минулим, перед неприємною зустріччю з родичами тих померлих людей, пам»ять яких Єва потривожила у свої «бестселерах», вона вирішує втекти. У подорож світами. І одного ранку опиняється у селищі в США, де, за її уявленням, раніще жив її батько зі своєї другою родиною. І там вона зустрічає дуже неприємну жінку, яка її сприймає за служку, яка ось вже запізнилась на цілу годину, і Єва їй … каже те, на що та заслуговує – правду. Що вона стерво. Можливо, це і є початок її нового життя, де не буде місця фальші і брехні.

Амбер… Як там все закручено. Не розумію аналогії з напівміфічним палацом Альгамброю. Саме через деструктивну природу цієї жінки. Вона відбирає в людей все те, на чому базувалось їхнє життя, і чогось відчувається симпатія автора цьому персонажеві. Але ж і в неї можна було б відібрати її цінності! Поголити їй ноги і пахви. Лінчувати за сексуальний зв»язок з дитиною. Відвезти на звалище її покоцане «Вольво», тим самим позбавивши її можливості пересуватись. Дивна вибірковість, як на хіпі. На машині вона їздить, їсть їжу, приготовану за допомогою тих приборів, які дала цивілізація, користується гостинністю людей, яких називає порожніми – водночас принципова в інших питаннях. От що мене відштовхує від таких героїв – ніби й оригінальні, ніби й цікаві, але неадекватне сприйняття дійсності і деструктивність – слава Богу, що не всі люди такі, інакше рід людський вже давно б повторив долю динозаврів. За їх логікою, хтось порожній має бути порожнім, заробляти гроші, бути поглинутим побутом, а вони, як перекотиполе, можуть собі дозволити бути вільними і користуватись довірливістю «порожніх» людей, а також їхніми матеріальними статками. Чогось ця дівчинко-жінка не зупинилась у помешканні Катріни-чистюні (прибиральниці в помешканні Смартів),хоч там внутрішніх протиріч було ого-го стільки, більше, ніж у кожного зі Смартів. Але ж то було б не цікаво, бо що з неї візьмеш – грушу в сиропі ж не приготує, і камери в неї нема, яку можна розбити.

Загальне враження від твору суперечливе - справді, які оті деренчливі звуки МРТ, відчуваєш, ніби й корисно, але ж так дратівливо! Перечитувати навряд чи стану, і інші твори читати не хочеться, хоч автор і букерівська лауреатка. Можливо, я занадто «порожня», аби впускати в своє задріб»язковлене життя когось подібного, як Амбер.


Мозаїка "Стара столиця" Ясунарі Кавабата

Цитата

Вдруге за останній місяць читаю східну літературу. Якийсь я камікадзе, мабуть. Чому? Та тому, що я зовсім її не розумію, а мій мозок створений так, що не може залишити в спокої те, що йому невідомо, обов'язково те треба дослідити. І якщо не зрозуміти повністю, то хоча б спробувати.
Не уявляєте, скільки часу я втратила на те, щоб розібратися з філософією чайної церемонії (а там дійсно ціла філософія!), щоб зрозуміти, хто такі гейші та різницю між ними та представницями древньої професії, щоб осягнути всю сутність спостереження за цвітінням сакур. Для нас це все виглядає дивним і не вартим уваги, а в них - це цілий уклад життя. Щоб зрозуміти це, треба бути або східною людиною, або провести величезну кількість часу за критичними працями вихідців з тих країн. Та й то не будеш певним, що ти правильно зрозумів, але... Але я відволіклась.
Отже, Ясунарі Кавабата "Стара столиця". Про що твір? Про дівчину Тіеко, яку в ранньому дитинстві підкинули заможному подружжю. Вони виховали її як рідну доньку і життя свого без неї не мислять. Щоб не травмувати психіки дитини, батьки не кажуть, що її підкинули, а стверджують, що просто вкрали немовля. Тіеко - добра, мила, порядна, скромна дівчина. Звикла помічати красу навколишнього світу в найзвичайнісіньких речах: чи то в двох кущиках фіалок, що ростуть на старому дереві, чи в старій, вицвілій від часу та погодніх умов, статуї християнського бога. І ось одного разу Тіеко зустрічає дівчину, як дві каплі води, схожу на неї. Наеко й розповідає їй, що вони - сестри-близнята, яких розлучили в дитинстві. Книга є надзвичайно пізнавальною, дуже цікаво було дізнатися, що колись в Японії близнят чи двійнят вважали чимось лихим. Погана прикмета, коли в сім'ї народжувалися такі діти. Їх боялися, сторонилися, уникали. Хтозна, чому одну із дівчаток було підкинуто: чи через містичний острах, чи банальну бідність, неспроможність прогодувати двох дітей...
Не такою безхмарною була доля Наеко. Вона, на відміну від сестри, важко працювала і заробляла собі на хліб. Батьки повмирали, залишивши її одну на білому світі. "Але тепер, зустрівшись, сестри будуть завжди разом і їхнє життя стане набагато кращим" - скажете ви. Ой, це ж східна література... Тут не може бути просто. Занадто велика прірва між сестрами. "Баришня" - так називає Наеко Тіеко, показуючи цим самим різницю в їхньому соціальному стані. Коли шумить гроза, саме Наеко прикриває Тіеко своїм тілом, щоб та не змокла. Всі думки бідної сестри тільки про благополуччя заможної. Головним її правилом є: не нашкодь. Наеко із вдячністю приймає подарунки (кімоно та пояс) від Тіеко, знаючи, що одягне його тільки раз, щоб показатись їй, а потім все життя берегтиме, як коштовний скарб. Наеко проводить із сестрою всього одну ніч, щоб наступного ранку назавжди зникнути з її життя.
Сумно... Сумно через те, що людина сама не дозволяє собі стати щасливою. Через те, що занепадають традиції, вироджується багато чого, чим могла гордитися стара столиця Кіото (саме це місто колись було столицею Японії). Прогрес доходить до найвіддаленіших куточків країни, піднімаючи на вершину добробуту потужні конгломерації, заставляючи тим самим одиночні цехи, майстерні, невеличкі крамниці з аутентичною продукцією закриватися. Сама назва "Стара столиця" вказує на те, що світ змінюється, те, що було, постаріло. Треба йти в ногу з часом і тільки той, хто наважиться це зробити, той матиме шанс вижити у шаленій круговерті під назвою життя.


izhachok "Діви ночі" Юрія Винничука

Цитата

Чи багато Ви знаєте творів сучасних письменників, які було б екранізовано? А книга Юрія Винничука «Діви ночі» належить до таких. Чи хотіли б Ви на деякий час опинитись в іншому світі, що так тісно пов'язаний із нашим, звичним т.зв. інтелігентним, світом? Світі «нічних метеликів», сутенерів, спекулянтів-бізнесменів, можновладців і просто «крутих» хлопців? Або, принаймні, дізнатись про життя в такому світі? І поряд з цим всім – світла і велика симпатія, що переходить у кохання… Тоді можете впевнено занурюватись у книгу.

Уже з перших сторінок Вас захопить вир подій, які розвиваються в книзі шаленими темпами, і Ви й самі не помітите, як співпереживатимете з героєм і сподіватиметеся на вдале вирішення усіх «нестандартних» ситуацій, в які з легкої руки (чи то пак легковажної голови) він потрапляє. Ще більшого колориту книзі надає той час – 1978 рік, час, коли лише за наявність книги «Історії України» Куліша можна було «загриміти» за решітку, коли джинси у спекулянтів на чорному ринку коштували 180 рублів, а з динаміків радіоприймачів лунало «Лєто, ах лєто» і всі танцювали під «Каліфорнія» та «Ай кен ай ду»… Автор настільки майстерно вписує такі деталі, що ти мимоволі й сам ніби чуєш ці звуки і смакуєш сухе грузинське вино, яке в народі тоді поступалося місцем міцним солодким винам.

Вас чи не вперше в житті огорне почуття певної гордості за саме «українських повій» з приватної школи повій пані Аліни, можливо, Ви поглянете на циган з іншої точки зору – адже вони виявились таки кращими товаришами герою, ніж свої краяни, дізнаєтесь дещо нове про поляків та інші народи, зокрема і про «не наших» українців із Житомирщини, почуєте цікаві словечка львівської «гвари», захочете посидіти у описаних кнайпах та ресторанах (хоч всі вони вже і змінились…).

Книгу характеризують як кримінальну повість. Від себе можу додати, що нагадує вона те, що тепер характеризують модним словом трилер – тут є і напруга, і пригоди, і кримінал, і, звичайно ж, кохання. Думаю, можна сміливо зараховувати її до бестселерів сучасної української прози і, сподіваюсь, Вам вона сподобається теж!


муркиця "Діви ночі" Юрія Винничука

Цитата

Прочитавши книгу почати хочеться з похвали. Чудовий роман, який читається на одному подиху. Жадібно ковтаючи сторінку за сторінкою, я зрозуміла що це неперевершений літературний коктейль. Котрий ідеально смакуватиме спраглому книголюбу. І немає значення якому жанру ви надаєте перевагу. У цій книзі є все. За основу – кримінальна історія, яка розгортається на фоні ще радянського Львова,трохи незвичного для сучасного читача. Місто зразка 1970-х років просякнуте політичною ідеологією, з довжелезними чергами біля ресторану, бабульками-вахтерами в готелях,місто у якому купити модні джинси або якісне взуття можна було лише у спекулянтів, а справжні емоції кипіли у підпіллі.

Роман складається з двох книг, кожна з яких присвячена різним історіям, але пов’язаних однією темою. Головний герой – молодий,талановитий письменник. Поївши солдатської каші юнак відчув на собі усю несправедливість тогочасного суспільного устрою, з купою безглуздих правил та заборон, його творчу натуру надзвичайно втомило життя по статуту . Тому повернувшись додому він з головою поринув у вир життя. Нові книги, фільми…а головне розваги нічного міста, де шалені знайомства, вино рікою і чарівні панянки готові дарувати свою любов. Одного дня Юрко (ім’я героя) зустрічає двох прекрасних дівчат,що вродою своєю неначе королеви, та займаються вони далеко не королівською справою…Тому що вони діви ночі, загадкові, недосяжні та водночас гріховні. Зовні ангели, ховають крила продаючи тіло. Саме вони змінюють молодого митця, показують йому справжнє життя, ретельно приховане за стіною цензури та моралі. З перспективного малюваки агіток на заводі він перетворюється на сутенера і кримінального авторитета. І тут вам комедія, тому що насправді він прагнув бути лише спостерігачем, а внаслідок низки співпадінь стає активним учасника подій і наживає собі багато неприємностей. А далі і детектив і пригоди…та найголовніше кохання.

Саме почуття – стержень другої книги, це суміш пристрасті та ніжності…і як часто буває трагедії. Наш герой полишив небезпечні справи, і прагнув повернутись до розміреної буденності. Але у його серці залишився відголосок минулих подій. Саме кохання змушує його повернутись у жорстокий бізнес торгівлі любов’ю. Та цього разу він у іншому амплуа, та й кримінал серйозніший, а просто втекти і забути ніяк не вийде. Тому що він має зруйнувати імперію розпусти і врятувати своє кохання. Чи вдасться це йому незрозуміло до останнього, вміє Винничук тримати напругу.

Зацікавило? Тоді читайте «Діви ночі», я особисто в захваті. І настільки сильно мені сподобалось, що розпочавши рецензію з похвали не маю й наостаток жодної критики.


Голосуєм по 30 квітня (включно)!!! Результати голосування - 1 травня.

My Signature
ЗображенняЗображення
[spoiler]

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#29

Користувач поза мережею   Мозаїка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1272
  • Реєстрація: 27 March 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 28 April 2012 - 07:20

Голосування: https://www.malecha.o...showtopic=34442

My Signature
ЗображенняЗображення
[spoiler]

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#30

Користувач поза мережею   Смугастий Равлик 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 651
  • Реєстрація: 25 February 09
  • Подякували: 0
 

Відправлено 01 May 2012 - 21:13

Мозаїко, вітаю тебе, сонечко!!! А я за тебе голосувала. да-да! Мене захоплює вміння людей написати об"єктивний відгук попри своє ставлення до твору, цього мені так не вистачає! А твій відгук мені дуже-дуже сподобався, після нього захотілось прочитати, хоч я і не розумію східної літератури.

My Signature
Зображення
  • Back To Top

#31

Користувач поза мережею   Златоцвіта 

 
  • Вінтаж
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Орг СП Малечі
  • Повідомлень: 505
  • Реєстрація: 14 May 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 02 May 2012 - 23:44

Мозаїка,вітаю з перемогою!!!:36_3_11:
Дуже цікавий і змістовний відгук!
Інші дівчата теж молодці, такі гарні відгуки, що просто відразу хочеться прочитати ці книги!

My Signature
Все буде добре. Я взнавала.

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#32

Користувач поза мережею   Мозаїка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1272
  • Реєстрація: 27 March 10
  • Подякували: 0
 

Відправлено 03 May 2012 - 09:42

Дякую за привітання! Не мала змоги швидше оголосити переможців, бо мене не було в місті. Тому зроблю це зараз. Отже,

1 місце - Мозаїка.
2 місце - Смугастий равлик, izhachok.
3 місце - муркиця.


Вітаємо переможців!!!
ЗображенняЗображенняЗображення

My Signature
ЗображенняЗображення
[spoiler]

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#33

Користувач поза мережею   Зорік 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: ЗАБЛОКОВАНІ
  • Повідомлень: 429
  • Реєстрація: 27 September 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 03 May 2012 - 13:57

:36_3_11: :36_3_11: :36_3_11: Вітаю переможців! Мозаїка, тебе особливо! :air_kiss:

My Signature
Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування...і віртуального теж)))Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#34

Користувач поза мережею   Frozen 

 
  • Ferro et igni
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1110
  • Реєстрація: 24 October 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 03 May 2012 - 14:31

Вітаю переможців. :18_1_36: :18_1_36: :18_1_36: Чекаю на новий конкурс

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

Поділитися темою:




  • 2 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • Ви не можете створити нову тему
  • Тему закрито



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Meloni_123 світлина

Meloni_123  Доброго дня. Підкажіть, чи можна зараз стати на облік до Колочун з ЖК"?

09 Dec 2019 16:38

Унюня світлина
Juliaaaaaaaa світлина

Juliaaaaaaaa  Привіт! Дівчата, хто знає з якого тижня вагітності треба вставати на облік?

04 Dec 2019 12:37

Зесічка світлина

Зесічка  Дівчата! нагадую, що 8 грудня -- Година ласк! не забудьте, будь ласка, хто має намір)) як і минулі роки -- Мати Божа чекає на вас!) https://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=29011&view=findpost&p=1120266

01 Dec 2019 11:23

Martlet світлина
О.Катя світлина

О.Катя  Дівчата,чи знає хтось номер телефону Сидорук з ЖК Луцьк?

01 Nov 2019 17:55

Стасівчанка світлина

Стасівчанка  Я не знаю чи є тут такі теми, не знаю де писати тому залишу тут посилання https://m.facebook.com/profile.php?id=100014393529894&fref=nf&pn_ref=story допоможіть дитині, особисто знаю цю сім'ю. Хто чим може, молитвою, грошовим внеском. Допоможіть хлопчику, дайте шанс на повноцінне життя. Адміни не сваріть. Я не знаю чи є такі теми на форумі, пошуком користувалась не знайшла. Посилання на ФБ сторінку мами.

19 Oct 2019 18:25

Алея Ромашкова світлина

Алея Ромашкова  Оглянися, щастя завжди поруч

11 Oct 2019 14:22

Lacy світлина

Lacy  Я скучила за тобою Малеча! Нарешті я маю чим поділитись :)

19 Jul 2019 06:04

Lenka))) світлина

Lenka)))  Підкажіть будь ласка де можна зробити еег дитині у Львові, у суботу? Дуже треба! Буду дуже вдячна!!!

03 Jul 2019 10:18

Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 12 December 19 )

  • Немає іменинників сьогодні

Перекладач онлайн