Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Бруно Ферреро "365 коротких історій для душі" - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту


  • 4 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Бруно Ферреро "365 коротких історій для душі" Тільки для Вас і всім..... Оцінка: ***** 5 Голосів

#1

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 21 September 2012 - 22:10

Оповідання священника, який своїми творами змінює світ. Можливо і Ваш світ зміниться на краще коли до рук потрапить промінчик сонця)....
Уривок з книжки:
Спойлер

Повідомлення відредаговано Еналагма: 21 September 2012 - 22:23


Нагороди:

переглянути всі
  • 6
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   musi@ 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 132
  • Реєстрація: 06 October 10
 

Відправлено 21 September 2012 - 22:48

мені дуже подобаються ці історії хоч читала я їх дуже давно.
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   Маду 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1259
  • Реєстрація: 12 January 12
 

Відправлено 21 September 2012 - 22:55

Надзвичайно багато мудрості у тих історіях.І майже на кожен випадок можна знайти свою. Я маю всі книжечки випуску "Свічадо" Люблю їх перечитувати.
Оця мені дуже подобається:
НЕСПОДІВАНКА
Був він людиною чесною, представником мовчазної більшості,
суворим з жінкою і дітьми, членом расистської ліги, тому що
вважав за краще, щоб “чорні залишалися у своїй країні”. Але як
буває з усіма, він також помер.
Він сміливо підійшов до воріт раю і постукав.
Ангел чемно привітався з ним та завів до приймальні. Сів за
комп’ютер, набрав ім’я новоприбулого, прочитав на екрані
відповідь і сказав:
– Мені неприємно говорити про це, але ви мусите побути трохи
в чистилищі.
– Тут якась помилка! – скрикнув той чоловік. – Я завжди був
чесний, зразковий...
– На жаль, нічого не можу зробити, – відповів ангел.
– Хочу говорити безпосередньо з НИМ! – рішуче сказав чоловік
і попрямував до дверей,що були за плечима ангела.
– Воля ваша, – сказав ангел. – Але на вас чекає цікава
несподіванка.
– Яка? – спитав чоловік.
– ВІН – ЧОРНИЙ, – посміхнувся ангел.

Коли потрапимо “туди”, приготуймося до несподіванок.

Нагороди:

переглянути всі
  • 4
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   Арвен 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 1134
  • Реєстрація: 09 November 11
 

Відправлено 21 September 2012 - 22:58

А чи є вони десь у електронному вигляді?
My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   Масік 86 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 366
  • Реєстрація: 12 December 11
 

Відправлено 21 September 2012 - 23:05

Ой,такі цікаві і повчальні історії,і мене цікавить чи є,вони в електронному вигляді і якби ссилочку,дякую
My Signature
Спойлер
  • 0
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 22 September 2012 - 08:07

Нажаль я не змогла знайти електронний варіант цієї книжки, але деякі притчі можна прочитати тут:
Прихований текст


Історія сьогоднішнього дня:

Спойлер


Нагороди:

переглянути всі
  • 5
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   Анна07 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 213
  • Реєстрація: 26 October 10
 

Відправлено 22 September 2012 - 12:19

Я люблю ці :

НЕ ПРОДАЄМО...
Одна пара зайшла до магазину дитячих іграшок. Вони довго оглядали їх на полицях, підвішених до стелі, розкиданих по столах, по підлозі. Бачили ляльок, що плакали і сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли торти і піци...

Однак не могли вирішити, що купити. До них підійшла ввічлива продавщиця.

- Розумієте, - почала пояснювати жінка, - ми маємо маленьку дівчинку, але цілий день нас не буває вдома.

- Дівчинку, що мало усміхається, - продовжував чоловік.

- Ми хотіли б купити їй щось, що б її ощасливило, - говорила далі жінка, - навіть, коли нас нема... Щось, що б її забавило, розрадило, коли вона сама.

- Вибачте, - посміхнулася продавщиця, - ми не продаємо батьків.

Народити дитину - це укласти з нею такий великий контракт, що більшого людський розум не може вигадати. Всі діти приходять до нас з карткою запрошення і кажуть: "Ти мене закликав, і я прийшов. Що ти даш мені?". Тут починається виховне завдання у всій його широті й глибині.

Один п'ятнадцятилітній хлопець це бачить так:

Хотів я молока, а одержав соску.

Хотів я батьків, а одержав забавку.

Хотів я говорити, а одержав телевізор.

Хотів я навчитися, а одержав свідоцтво.

Хотів я думати, а одержав знання.

Хотів я мати власний погляд, а одержав ідею.

Хотів я бути вільний, а одержав дисципліну.

Хотів я любові, а одержав мораль.

Хотів я професію, а одержав місце.

Хотів я щастя, а одержав гроші.

Хотів я волю, а одержав автомобіль.

Хотів я місця в житті, а одержав кар'єру.

Хотів я надію, а одержав страх.

Хотів я змінювати, а одержав нерозуміння.

Хотів я жити...

Бруно Ферреро


ТЕ, ЩО...
Те, що нам казали, коли ми були дітьми:

Не біжи; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби; мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від мене; йди бавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бо впадеш; тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти вже великий; йди спати; вставай, вже пізно; я маю роботу; бався сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з повним ротом...

Те, що ми хотіли б почути:

Люблю тебе; ти гарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо про тебе; як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти - дуже милий; приємний; розкажи, що ти відчував; ти - щасливий? мені приємно, коли ти смієшся; плач, якщо хочеш; кажи те, що хочеш; чому страждаєш? що тобі не подобається? довіряю тобі; мені приємно з тобою; хочу розмовляти з тобою; мені приємно слухати тебе; ти мені подобаєшся такий, який ти є; гарно бути разом; скажи, якщо я помилився...

Навколо тебе є багато людей, що чекають на слова, які хотіли почути ще в дитинстві.

Нервово смикаючи ручку своєї торбинки, одна пані сказала:
"Знаю, що мій чоловік вміє бути ніжним і сердечним. Він завжди є таким з нашим псом".

Повідомлення відредаговано Анна07: 22 September 2012 - 12:24

My Signature
Зображення
  • 9
  • Back To Top

#8

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 23 September 2012 - 16:29

23 вересня
Стратегія лиса

Один лев з широко розкритою пащею наблизився до вівці і спитав її, чи від нього не тхне.
- Так! - відповіла вівця.
- Дурня! - сказав лев і з'їв її.
Потім поставим те саме питання вовкові.
- Ні!- відповів вовк.
- Підлабузник!- заричав лев і розірвав його.
Те саме лев запитав й у лиса.
- Кажучи правду, пане, - відповів лис,- у мене такий нежить, що абсолютно не чую жодних запахів.

Учень одного філософа пішов відвідати свого вчителя, який лежав на смертному ложі.
- Залишіть мені у спадок трохи вашої мудрості,- просив він.
- Бачиш мій язик? - спитав філософ.
- Бачу, - відповів учень.
- А мої зуби? Чи всі ще там?
- Ні, не всі.
- А знаєш, чому язик тримається довше зубів? Бо він м'який і гнучкий, а зуби тверді - тому й випадають. Тепер ти знаєш усе, що треба. Іншої мудрості не маю.


Нагороди:

переглянути всі
  • 4
  • Back To Top

#9

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 24 September 2012 - 18:08

24 вересня
Сила думки


Йшов собі полем подорожній - і раптом у траві побачив якийсь предмет дивної форми.
- Це змія, - подумав він.
Змія кинулась на нього і вкусила.
Пізніше тією ж дорогою йшов інший подорожній. Він також побачив предмет дивної форми.
- Це птах, - подумав він.
Затріпотіли крила, і птах полетів у небо.

Одному водієві несподівано вночі посеред поля пробилося колесо автомобіля. Він дуже засмутився, бо не мав потрібного інструменту, щоб його замінити. Раптом вдалині він побачив маленький вогник - це був одинокий селянський будинок.
Водій швидко пішов у тому напрямі. Дорогою він думав:"А що, як ніхто не відчинить дверей?" "А що, як не буде потрібного інструменту?" "А що, як не схочуть його позичити?"
Від таких непевних думок його тривога зростала, і коли нарешті водій дійшов до того будинку, то був такий знервований, що, розмахуючи кулаком під носом у господаря, закричав:"Ну і тримай собі свій домкрат!"
Подобається це нам, чи ні, але наші думки визначають маршрут нашої земної мандрівки, званої життям. Якщо будемо думати тільки про невдачі, то вони переслідуватимуть нас. Якщо ж думатемо, що ми нелюб'язні, невиховані, то такою буде і наша поведінка. Якщо говорити дитині, що вона дурна, то такою вона і виросте.


Нагороди:

переглянути всі
  • 3
  • Back To Top

#10

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 25 September 2012 - 21:17

25 вересня
Несподіванка
- це вже писала Маду, тому сьогодні така історія:

СКАЖІТЬ ЦЕ РАНІШЕ (6 травня)

Він – високий, плечистий, сильний. Голос у нього гучний, поводиться впевнено. Вона – жінка ніжна, тендітна. Побралися.
Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди.
Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала усміхатися, почала худнути, зблідла... Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні.
Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.
Останній спеціяліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
– Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити.
Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ліжка дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом сказав:
– Ти не помреш!
– Чому? – тихо спитала вона.
– Тому що я потребую тебе! – відповів чоловік.
– А чому ти не сказав мені цього раніше? – запитала жінка, і її очі заблистіли.
Від тієї хвилі хвора почала видужувати. Вона знову стала жвавою і веселою. А лікарі і далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке зцілення.

Не чекай до завтра, щоб сказати комусь, що ти його любиш. Скажи йому це зараз. Не думай: «Моя мама, мій син, моя дружина вже знають про це». Чи тобі би надокучило чути такі слова: «Я тебе люблю»?
Стисни руку тієї особи, яку любиш, і скажи, хоч очима: «Ти мені потрібний! Люблю тебе!»
Любов – це життя. Є земля живих і земля мертвих. Їх відрізняє любов.

Нагороди:

переглянути всі
  • 4
  • Back To Top

#11

Користувач поза мережею   izhachok 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 512
  • Реєстрація: 03 June 10
 

Відправлено 26 September 2012 - 13:18

можливо, буде цікаво почитати і інтерв"ю з самим Бруно Ферреро (він був найочікуванішим гостем на книжковому форумі у Львові)

Прихований текст


Якщо можна, то теж виставлю кілька історій, ок? :wub:
My Signature
Усе, що говориш, свідчить про тебе; особливо, коли говориш про інших... (Бруно Ферреро)
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 1
  • Back To Top

#12

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 26 September 2012 - 17:48

Перегляд повідомленняizhachok (26 September 2012 - 13:18) писав:


Якщо можна, то теж виставлю кілька історій, ок? :wub:

Звичайно виставляйте із задоволенням прочитаю))), ( маю надію не тільки я).

Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#13

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 26 September 2012 - 22:05

26 вересня
Тато під ліжком

коли я була мала, тато для мене був чимось на зразок світла в холодильнику. І тато, і світло були в кожному домі, але ніхто напевно не знав, що вони робили, коли за ними зачинялися двері.
мій тато виходив з дому кожного ранку. а ввечері, коли повертався, був дуже щасливий, що знову нас бачить. Він єдиний міг відкривати консервні банки, коли іншим це не вдавалося. Тільки він не боявся іти сам до пивниці. коли голився, то часто ранився, але це нікого не вражало, ніхто не цілував його, аби полегшити біль.
коли падав дощ, тільки він підганяв машину до вхідних дверей. Коли хтось був хворий, він йшов купувати ліки. Він ставив пастки на мишей, він обрізав троянди біля дверей, щоб вони не ранили нас своїми колючками. Коли мені подарували перший велосипед, він їхав біля мене багато кілометрів, аж поки я навчилася сама.
Я боялася інших батьків, але не свого. Одного разу я зробила йому чай. Це була тільки гаряча вода з цукром, але він, сидячи в своєму крісельці, попивав його і дуже хвалив.
коли ж я бавилася ляльками, лялька-мама мала багато роботи. Натомість для ляльки-тата я не мала жодної, і вона казала моїми устами: "Ну, тепер іду працювати", - і я кидала її під ліжко.
Одного ранку, коли мені було дев'ять років, мій тато не встав, щоб іти на роботу. Його завезли до лікарні, де наступного дня він помер. Я пішла до своєї кімнати і пошукала ляльку-тата під ліжком. Стерла з неї порох і поклала на ліжко.
У моїй уяві мій тато ніколи нічого не робив. І я не думала, що його смерть завдасть мені такого болю. Ще й до сьогодні. Не знаю чому.
Ерма Бомбек
Одна пані зі смутком казала: "Вже кілька років, як помер мій батько, і ще дотепер шкодую, що ніколи не сказала йому: "Тату, я люблю тебе"".



Нагороди:

переглянути всі
  • 5
  • Back To Top

#14

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 27 September 2012 - 20:49

Сьогодні історія,яка зворушить чуйні серця.
КЛУБОК ВОВНИ( 20 травня)

Королівський двір гучно обходив святкування з нагоди прибуття короля до столиці. У багато прикрашеній залі король приймав дари від своїх підданих. Усі подарунки були дуже цінні
: коштовна зброя, срібляні келихи, тканини, гаптовані золотом.
Коли вервиця жертводавців уже майже підходила до кінця, з’явилася столітня селянка. Вона йшла, важко ступаючи у своїх дерев’яних взувачках. Жінка накульгувала і спиралася на палицю. У повній тиші вона вийняла з кошика дарунок, що був старанно загорнутий у полотно.
Коли жінка поклала до ніг короля клубок білої вовни, усі вибухнули гучним сміхом. Старенька назбирала її від двох овець — свого єдиного маєтку — і напряла за довгі зимові вечори.
Король без слова з гідністю уклонився. Коли старенька, супроводжувана згірдливими поглядами, поволі виходила із зали, король дав знак розпочинати святкування.
У густих сутінках жінка із труднощами подолала дорогу до своєї хати, що знаходилася у королівському лісі. Досі з її присутністю там ледве мирилися. Коли ж старенька побачила свій дім, то страшенно перелякалася.
Хату оточили гвардійці короля. Довкруж бідного обійстя вбивали кілки, а між ними натягували вовняне прядиво.
“О мій Боже, — скрушно зітхнула старенька. — Мій подарунок образив короля... Тепер мене арештують і вкинуть до цюпи”.
Тут її помітив командир вояків. Він низенько схилився перед нею і ∂речно повідомив: “Пані, згідно з наказом нашого доброго короля, земля, яку можна обгородити прядивом із Вашого клубка, відтепер належить Вам”.
Обсяг її нових володінь відповідав довжині вовни з її клубка. Жінка отримала тією мірою, якою сама обдаровувала.

Очікуємо багато і боїмося дарувати.

Два монахи вирощували ружі. Один поринав у споглядання краси і запаху своїх руж. Інший зрізав найгарніші квіти і дарував перехожим.
“Що ти робиш? — картав його перший монах. — Як ти можеш позбавляти себе радости вдихати запах своїх руж?”
“Ружі найліпше пахнуть у руках того, хто дарує їх іншим”, — дуже просто відповів другий.


Нагороди:

переглянути всі
  • 1
  • Back To Top

#15

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 28 September 2012 - 07:43

ДУРНА ЧЕРЕПАХА( 30 квітня)


Якось в одній далекій долині почалася повінь. Дощ падав так сильно і безперервно, що невдовзі часі всі поля і ниви були залиті водою. З кожним днем вода підносилася все вище і вище.
Раптом почувся чийсь плач. Плакала найповільніша і найдурніша черепаха.
– Чому ти плачеш? – заґеґала гуска, що пролітала над нею.
– Утоплюся! – заридала черепаха. – Тобі легко, ти маєш крила, можеш літати... А мої ноги такі короткі, що потрібно аж два місяці, щоб дійти до гір...
– Ну, ну... – заспокоювала гуска. – Ось покличу свою сестру, і ми занесемо тебе на гору.
Коли прилетіли гуси, вода вже доходила черепасі до шиї. Вони опустилися, тримаючи в дзьобах вербову галузку. Черепаха схопилась за неї ротом і гуси піднесли її догори.
Вони полетіли понад водою до гір, де вже зібралися всі інші черепахи, які були трохи мудріші і вирушили в дорогу, коли виявили, що вода починає прибувати. Черепахи були дуже щасливі, коли побачили, як гуси рятують їх немудру товаришку, і почали голосно вигукувати, щоб прославити двох гусок й віддячитися їм:
– Слава! Слава! Нумо заспіваймо спасителькам «Слава»!
Але, коли гуски ще були над водою, найповільніша і немудра черепаха з радости також закричала:
– Слава-а-а!
І ... плюх у воду.

Дуже важливо вміти контролювати свій язик. Нерозумна черепаха заплатила за це власним життям...
«А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину...» (Мт. 15, 18).


Нагороди:

переглянути всі
  • 1
  • Back To Top

#16

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 29 September 2012 - 20:57

29 вересня
Дикий кінь і приручений

Якось дикий кінь зустрів прирученого і почав ганьбити його за рабство. Але той твердив, що він вільний, як вітер.
- Якщо так, - сказав дикий кінь, - тоді для чого служить те знаряддя, що маєш між зубами.
- Це - уздечка, - відповів приручений кінь. - один з найкращих засобів, що дає силу.
- Так, але що означають ті пастки, які прив'язані до неї?
- Вони не дають їй випасти мені з рота, коли я надто лінивий.
- А що скажеш про сідло? - питав далі дикий кінь.
- часто полегшує мої муки, - відповів приручений кінь. - Коли сили зовсім покидають мене, я сідаю в нього і їду верхи.

Нема нічого гіршого від раба, який цілує свої кайдани, і від людини, яка вибачає собі недобрі звички, в'язнем яких вона є.
Ніхто не є вільним, якщо не є паном самого себе.


Нагороди:

переглянути всі
  • 0
  • Back To Top

#17

Користувач поза мережею   Кроленятко 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 147
  • Реєстрація: 28 September 12
 

Відправлено 30 September 2012 - 10:54

Я люблю цю:
МОРСЬКІ ЗІРКИ

На морі лютувала страшна буря. Сильні пориви холодного вітру, здавалося, прошивали воду і вона підносилася догори велетенськими хвилями, що падали на пляж, немов удари ковальс
ького молота. І кожна хвиля на десятки метрів викидала раків, молюсків та інших морських мешканців. Здавалося, немовби морське дно проорювали гіганські сталеві лемеші.
Та ось буря стихла — так само раптово, як почалася. Море заспокоїлося і повернулося до звичного стану. Однак пляж тепер суціль укривало болото, у якому звивалися тисячі морських зірок, викинених із води. І було їх стільки, що берег здавався рожевим.
Це явище привернуло увагу багатьох людей з цілого узбережжя. Приїхали навіть знімальні групи, аби сфільмувати незвичну картину.
Морські зірки вже майже не рухались. Вони вмирали.
Серед гурми люду, тримаючись за батькову руку, стояв один хлопчина. Сумними очима він вдивлявся у маленьких зірочок. Усі на них дивилися, але нічого не робили.
Раптом дитина відпустила руку батька, зняла черевички і шкарпетки і кинулася на берег. Хлопчина нахилився, підібрав маленькими рученятами три зірки, побіг до води, випустив їх, швидко повернувся назад і знову зробив так само.
З-за цементової балюстради з’явився якийсь чоловік і вигукнув: «Що ти робиш, дитино?»
«Повертаю до води морських зірочок. Бо на березі вони всі загинуть», — відповів хлопчик.
«Але тут тисячі морських зірок! Ти не зможеш порятувати їх усіх! Їх надто багато! — правив своєї чоловік. — І така сама картина на тисячах інших пляжів уздовж узбережжя! Ти не зможеш нічого змінити!»
Хлопчик нахилився, щоб підняти ще одну зірку, і, вкидаючи її до води, вимовив: «А проте я змінив, для оцієї зірочки!»
Чоловік якусь хвилю мовчав, а потому нахилився, роззувся, зняв шкарпетки і рушив на берег. Він узявся збирати зірочок і відносити їх до моря. Далі до них приєдналися ще дві дівчини. Тепер уже четверо людей рятувало морських зірочок. За кілька хвилин їх стало п’ятдесят, потому сто, двісті, тисяча осіб допомагали морським зіркам.
І так було порятовано всіх зірок.

Щоб перемінити світ, досить аби хтось один, навіть малий, здобувся на відвагу почати.
My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 2
  • Back To Top

#18

Користувач поза мережею   izhachok 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 512
  • Реєстрація: 03 June 10
 

Відправлено 30 September 2012 - 14:33

ОПОРА

Спойлер

My Signature
Усе, що говориш, свідчить про тебе; особливо, коли говориш про інших... (Бруно Ферреро)
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • 3
  • Back To Top

#19

Користувач поза мережею   місКСЮ 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 292
  • Реєстрація: 28 November 09
 

Відправлено 30 September 2012 - 18:19

ммм... ці історії дійсно для душі....
Дуже люблю їх читати і перечитувати...
My Signature
Майбутнє належить тим, хто вірить в красу своєї мрії!

Спойлер
  • 1
  • Back To Top

#20

Користувач поза мережею   Еналагма 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1047
  • Реєстрація: 15 May 12
 

Відправлено 30 September 2012 - 22:07

30 вересня
Астроном

Одного разу приятель вказав мені на сліпця, що, як звичайно сидів під церквою.
- Дивись, - це наймудріша людина нашого краю, - сказав мені приятель. Я підійшов до сліпця, щоб привітатися з ним.
Поговоривши трохи,я спитав його:
- Вибачте за моє запитання, але відколи ви сліпі?
- Від народження, - відповів той.
- А яку дорогу ви собі вибрали в житті?
- Я - астроном.
Сліпець поклав руку на свої груди і сказав:
- Спостерігаю, досліджую всі ці сонця, місяці і зорі.
Х. Жибран

Жінка, хвора на рак, вирішила присвятити свої останні дні тому, щоб пізнати себе.
У своєму щоденнику вона написала: " Я почала застановлятися над своїми думками, над предметами, що вибираю, над книжками, що читаю, над людьми, яких люблю, і побачила, що все це - відблиск мене і свідчить про мене. Так я пізнала дивну особу - саму себе. Те, що найкраще я усвідомила, довідавшись, що маю покинути все це,- є факт, що єдина річ, якою я справді володіла, була я: та, ким я є. Вмираю від раку, але я ніколи не була такою живою і так сповненою щастя".


Нагороди:

переглянути всі
  • 1
  • Back To Top

Поділитися темою:




  • 4 Сторінок +
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Реклама


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

трендючка світлина
Руслана Воротняк світлина

Руслана Воротняк  Доброго вечора! Звертаюся до мам особливих дітей яким поставлено діагноз синдром Веста.Підскажіть в кого лікуватися що дали результат лікування. Буду вдячна за любу інформацію.

16 Sep 2018 20:44

Показати коментарі (2)

Любомирівка світлина

Любомирівка  Дівчатка, може хто пам'ятає. Колись було СП нижньої білизни здається з Тернополя. Магазин For you (чи плутаю)..

27 Aug 2018 10:25

Показати коментарі (4)

Санджана світлина

Санджана  Люди схожі на книжки. Одних, почав читати, відкидаєш у сторону..... В інших - потопаєш і розчиняєшся.. Одні чомусь ніколи не затримуються в твоїй бібліотеці. А інші ніколи не покинуть твоє серце....

26 Aug 2018 13:26

ЛяляМанюня світлина

ЛяляМанюня  Не активується опція щоденник. Порадьте будь ласка що робити. Дякую

23 Aug 2018 18:38

Показати коментарі (1)

NikaZ світлина
Lenka))) світлина

Lenka)))  Дівчата дуже треба невропатолога хорошого дитячого в Чернівцях!!!!Порадьте будь-ласка, дуже треба терміново!!!

16 Aug 2018 09:28

Показати коментарі (1)

Мама Вероніки світлина

Мама Вероніки  Маля відмовляється смоктати груди що робити, а дурачок і бутилочку не бере від народження що робити??((

06 Aug 2018 20:56

ОксанкаБ світлина

ОксанкаБ  Чому не працюють вагітні лінієчки?

19 Jul 2018 13:29

Показати коментарі (1)

Puggolga світлина

Puggolga  Дитина 5 місяців спить 10-12 годин на добу. Це мало?

11 Jul 2018 16:25

Показати коментарі (1)

Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 25 September 18 )

Реклама


Перекладач онлайн