Холодного зимового дня так хочеться страв, прикрашених свіжою цибулею, петрушкою, кропом, селерою, салатом. Дуже смачний у цю пору й зелений борщ зі свіжим щавлем та ніжно-вишневим листям столових буряків, пиріжки та кисіль зі свіжих черешків ревеню, підсмажені світло-зелені пагони спаржі, смарагдова зелень крес-салати й естрагону тощо.
А де ж усе це взимку взяти? — запитаєте ви. На підвіконні, звичайно.
Для вирощування цієї продукції не так уже багато й треба: дерев'яні ящики, ґрунтова суміш, насіння та садивний матеріал, заготовлені на городі. А також ваше палке бажання. Дещо складніше вирощувати огірки й помідори, але і з цією справою більшість овочівників-любителів успішно справляється.
Можна створити в кімнаті композицію із різноманітних овочевих культур, розміщуючи їх в гарно оформлених ящиках, поліетиленовій посудині, у мішках із синтетичної плівки й навіть у звичайних горщиках для квітів. Доглянуті рослини не тільки надають затишок кімнаті, лоджії, веранді, а й виділяють приємний аромат. В осінньо-зимові дні овочеві рослини виглядають не гірше багатьох декоративних.
Найзручніше вирощувати зелень у дерев'яних ящиках на підвіконні. їх роблять із соснових або ялинових дощок товщиною 1,5-2 см. Ширина ящиків по дну — 20-25, у верхній частині — 30-35, висота — 15-18 см, а довжина залежить від розміру підвіконня.
Часто виготовляють ящики розміром 20-25x40-50 см. Для стікання води у дні вирізають отвори діаметром 1 -2 см.
Для овочів можна використовувати лоткові ящики з-під винограду й помідорів, великі жерстяні банки з-під рибної продукції, дерев'яну, картонну, пластмасову й іншу тару, вистелену всередині синтетичною плівкою, поліетиленові горщики, картонні пакети з-під молока та інший посуд. Тільки на дні мають бути отвори для стікання води.
Ємності встановлюють на жерстяні, пластмасові, керамічні піддони, які мають висоту 2-5 см.
Спочатку на дно тари слід засипати шар в 1,5-2 см дрібного гравію, керамзиту битої цегли чи черепиці. На нього – стільки ж крупного промитого піску. Решту обсягу заповнюють просіяною ґрунтовою сумішшю з подрібненого торфу, перегною й дернової землі (2:2:1). Якщо торфу немає, то змішують дві частини перегною і одну дернової землі. На відро суміші слід додати 120-130 г (5-6 сірникових коробок) суперфосфату.
Наповнений ґрунтовою сумішшю посуд розміщують на підвіконні чи поблизу вікон якомога ближче до світла. Для кращого денного освітлення рослин можна до вікон пристосовувати спеціальні полиці, кронштейни або ж розширити підвіконня, щоб установити ящики в 2-3 яруси чи ряди.
Уже в листопаді на кімнатному городі можна висаджувати дрібну цибулю-вибірку, викопану із землі багаторічну цибулю - батун, різанець, запашну цибулю, петрушку, селеру, мангольд, трохи пізніше — кореневища щавлю, ревеню, спаржі. У грудні висівають намочене насіння кропу, крес-салати, листкової салати, пекінської капусти та інших культур.
Крім кореневої петрушки, бажано садити й листкову кучеряву. Вона дуже приваблива своїм чудовим світло-зеленим ажурним листям, яке довго зберігає свіжий вигляд, приємний смак та аромат. Використовується вона взимку як декоративна прикраса і для вітамінізації страв. Кілька тоненьких коренеплодів кучерявої листкової петрушки, висаджених в горщики чи ящики, поступово дадуть по 50-60 зелених листків, тоді як від коренеплоду кореневої петрушки відростає їх лише 18-20.
Швидко взимку в приміщенні відростає й селера. Споживають її коренеплоди, листя й черешки. Вони відрізняються не тільки приємним смаком і ароматом, а й набором вітамінів, амінокислот, мінеральних солей і цукру.
Цибулю-вибірку і ріпку перед садінням слід 12-16 годин витримати в теплій (35-40°С) воді й надрізати вертикально шийки на 1,5-2 см. її висаджують густо — мостовим способом Одразу після садіння цибуля не потре¬бує освітлення і тому засаджені нею ящики можна тримати 10-12 днів у будь-якому темному місці, поставлені один на одному, а потім уже винести на світло. Вибирають цибулю з пером через 25-30 днів після садіння.
Мангольд, або листкові буряки, висаджують також заготовленими восени коренеплодами мостовим способом. Кожен з них дає по 15-18 великих листків.
Листя столових буряків (бурячник) краще розпочинати вирощувати в середині січня із заготовлених дрібних (40-50 г) коренеплодів, їх треба висаджувати густо, мостовим способом, не присипаючи зверху верхівкових бруньок. Листя збирають через 18-25 днів після садіння.
Вигонку ревеню із заготовлених кореневищ можна здійснювати і при слабкому освітленні. Висаджені в ящики кореневища протягом 10-12 днів витримують при +6-8°С, а потім переносять в тепле приміщення і дорощують при +15-18*С. Збирати черешки розпочинають приблизно через місяць після садіння і закінчують через два місяці. Урожай становить близько 2,5 кг з м2.
Добре в затінку росте щавель. Його можна вирощувати навіть на вікнах з північного боку будинків. Заготовлені восени кореневища висаджують в ящиках густо (щоб листя було ніжним), мостовим способом.
Крім звичайного щавлю, в кімнатних умовах чудово почуватиметься й шпинат-нолистий. Він має розвиненішу кореневу систему і вдвічі-втричі більше листя, яке до того ж містить більше яблучної та лимонної кислоти, вітаміну С.
Ніжні молоді паростки спаржі виявляють сечогінну дію, знижують тиск при гіпертонії, регулюють роботу серця. Кореневища п'яти-, шестирічних, викопаних із землі рослин мають великі розміри, тому їх висаджують у відра або глибокі ящики. У перші два тижні після цього температуру в приміщенні слід підтримувати близько +8-10°С, а надалі —+15-18*С. Вища температура небажана.
Викопані з грядки кущі з кореневищами естрагону, або тархуну, вже зараз можна висадити в ящики, відра, горщики. Ця рослина дуже світлолюбна. У грудні-січні її слід підсвічувати вранці та ввечері по дві години.
Мелісою лимонною називають цю рослину за приємний цитрусовий аромат. Вона відрізняється високими цілющими якостями завдяки наявності ефірних олій, дубильних речовин, смол, органічних кислот й інших компонентів. Рослина має високу декоративність. Невелика кількість дрібно нарізаної зелені меліси надає приємного смаку салатам, юшкам та іншим стравам. її додають до рибних страв і грибів, у компот, чай та інші напої.
Меліса — багаторічна рослина. На одному місці може рости 3-5 років. Горщика висотою в ЗО см достатньо для її вирощування взимку в кімнаті, а навесні мелісу слід виносити в город чи на балкон.
З однорічних рослин у кімнатних умовах добре росте салат, її ніжна соковита зелень містить багато мікроелементів, вітамінів та органічних кислот. Прекрасно тут себе почуває сорт Московський парниковий. Насіння салати висівають з міжряддями 18-20 см на глибину 1 см. Поливають посів помірно через дрібне ситечко, 1-2 рази на тиждень. Міжряддями 10-12 см можна висівати кріп, фенхель, пекінську капусту. Останню після повних сходів проріджують у рядках на 4-5 см між рослинами, а вирвані при цьому сходи пікірують в окремі ящики. При третьому справжньому листку можна пікірувати і рослини салати.
Значний інтерес становить культура крес-салат та салатної гірчиці. Висіяне в ящики насіння цих культур уже через 18-20 днів дає приємну, гострувату на смак вітамінну зелень.
Прикрашають інтер'єр квартири й значно полегшують процес вирощування свіжих овочів кімнатні парнички й теплички, які зараз виробляються деякими підприємствами. Вирощування взимку в домашніх умовах вітамінної зелені — цікаве, приємне й корисне заняття. Така продукція взимку для нашого організму дуже потрібна