[Цинічна бандерівка]

Дізнатись що таке Синдром заторканої мами можна на сайті

У нас про це мало згадується, ніби такого явища не існує. Але це доволі природня та поширена втома серед жіноцтва з маленькими дітками.

Я вперше це усвідомила, коли мій середульчик мав півроку. Повернулась подруга, яку не бачила багато років, а мені було дуже тяжко та некомфортно просто обійнятись. З того часу я почала з'ясовувати що це таке зі мною коїться і згодом дізналась.
А у вас таке було?

[TetianaK]

Я взагалі уникаю обіймів, фактично їх терплю. Нормально сприймаю лише від чоловіка і дітей, там і сама перша йду обніматися. Інших рідних - лише якщо давно не бачилися. І то так по життю. Коли бачу, як колеги після тижневої відпустки починають обійматися і цілуватися в щічку із сусідами по робочому місцю, то мені якось не комфортно. Розумію, що це взагалі-то, мабуть, нормально і прийнято між людьми, але мені не підходить. З дитинства не люблю, коли хтось чіпає моє волосся. Терплю лише перукаря. Із подивом колись дізналася, що багато хто навпаки любить, коли їм хтось щось робить із волоссям, розчесує, вкладає. Мабуть, через те тактильна втома якщо в мене і була колись, то пройшла непоміченою.

[zinaida90]

Давно такі ж речі помічала за собою, не комфортно мені обіймати людей, цілувати в щоку не моє, тому завжди стою в осторонь і просто машу ручкной.