Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Я - Мама! - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

Іконка Важливе оголошення

Що почитати на порталі?
АДВЕНТ-КАЛЕНДАР - Ідеї для створення
Тактильна втома: що це таке і чому потрібен відпочинок від дитини і чоловіка
Книжкові миколайчики
КАШЕЛЬ У ДІТЕЙ: ЩО РОБИТИ?

ДО ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ЛИШЕ МІСЯЦЬ!!!
ВИ ГОТОВІ ДО ОБМІННИКА? Лишайте заявку у темі !


Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Я - Мама! Літературний конкурс розповідей про своє материнство...) Оцінка: ***** 2 Голосів

#1

Користувач поза мережею   Алетейя 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 883
  • Реєстрація: 23 August 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 22 April 2016 - 15:00

Спасибі, Матусю, Тобі,За те, що я живу на світі.І в цей прекрасний світлий деньЯ подарую Тобі квіти. Свята, прекрасна, дорога.Тобі моя душа співає.Любов Твоя така палкаНа світі зло перемагає. Проведи мене, Мамо, будь ласка,Проведи у цей світ.Хай простелиться ніжна, криластаМені дорога услід. Відгородить вона мене всюдиВід нещасть і біди.Проведи мене, Мамо, між людиВ білий світ проведи. Рідна Мамо, подай мені руку,Щоб не впасти,як тяжко мені.Мою щиру любов на цім світіЗ вдячним серцем дарую Тобі!
Зображення
Дорогі наші і любі Матусі!Наближається чудове, прекрасне і чарівне свято - День матері! Тому запрошуємо вас взяти участь в літературному конкурсі "Я - Мама!"Зображення

Надсилайте нам свої оповідання про Ваше Материнство: про відчуття, які ви переживали від народження малюка і до сьогодні; про те, що, можливо, непокоїло вас ставши мамою; про нові усвідомлення в статусі мами; про всі радісні відкриття і чудові миті, які подарувало вам материнство!!! ЗображенняЗображенняЗображення
З нетерпінням чекатимемо ваших історій у цій темі... Зображення

Усім учасникам буде підвищено рейтинг! Автори трьох історій, які наберуть найбільшу кількість плюсиків будуть оголошені переможцями і нагороджені форумними медальками! А головний переможець отримає від мене в подаруночок книгу-антистрес Кері Сміт "Знищ цей щоденник"!


Конкурс триватиме з 22 квітня по 8 травня! Поспішайте!

Правила участі:
Спойлер


Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   Kuripochka 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 401
  • Реєстрація: 15 June 12
  • Подякували: 0
 

Відправлено 22 April 2016 - 21:25

Не легко мабуть бути першопрохідцем, але побачила такий чудовий конкурс і обовязково захотілось поділитися своїми переживаннями, своїми тривогами і своєю радістю)
Ну що ж, ось моє "маленьке" творіння)

Балада про неочікуване щастя

В містечку маленькому дівчина мирно жила,
Любила родину, і первістком в мами була.
Чекала на щастя і вірила в ніжне кохання
У чисте, як роси в траві спозарання.

Щоранку йдучи на роботу, вдивлялася в небо,
Гадала, чи є її пара, чи стріне її коли-небудь.
І вірила, й Богу тихенько щоранку молилась,
Просила, щоб тільки когось у житті полюбила.

Грозою крізь ясного неба настало раптове знайомство
Накрило настільки, не видно було віроломства.
Тікала бідненька щовечора у темні незвідані ночі
Тікала у теплі обійми, тікала в глибокі, у сині ті очі.

Та видно не час було парубку пари шукати
Дівчина не знала того, не знала, що буде страждати.
І теплого дня восени ота новина її осінила,
Що має надію вона, що б’ється під серцем дитина.

А хлопець сказав, що мав наміри зовсім інакші,
І шкірою зрадницьки злосно пробігли мурашки.
Не маю я часу, не хочу, не буду і досить.
У подушку тихо і гірко бідаха голосить.

Та видно є промисел Божий у кожній події.
Залишилась жінка сама, при своїй же надії.
Ковтнула образу, і стала чекати ту днину,
Опорою стала найближча і тепла родина.

Травневі сади відцвітали у білім намисті,
І теплими грозами змили образи огнисті.
В жіночому серці не стало вже місця для болю,
Тримала дівчина в руках свою крихітну долю.

Дитинка маленька, а стільки всього дарувала.
Щовечора мама маленьку свою пригортала.
Яскраве дитятко, маленьке, а скільки в нім сили,
На хрещення лялечки тільки рідню запросили.

Шукала та дівчина долі і навіть ні грама не знала,
Як крихітна донечка всім всесвітом, космосом стала.
У серце привнесла всю ніжність, всю ласку на світі,
Любов, та яскраву таку, як ланів розмаїття.

Вдихає волосся, і щиро вдивляється в очі,
В бездонні, в глибокі такі, що аж серце тріпоче.
Цілує у скроні, цілує у кожну хвилину,
Кохану, єдину, солодку, найкращу дитину.

І враз додалося сто крил, сто енергій у неї,
Сама не чекала, сама в здивуванні від сили своєї
Наснага прийшла, і з’явилося звідкись бажання,
Любити щосили її, віддати усе без вагання.

Молитви тепер всі віднині й довіку за доню,
За крепке здоров’я, за сміх її, теплі на шиї долоні,
За долю її, за чисте і світле її майбуття.
За повне, яскраве, щасливе в любові, багате життя.
*******
Оті маленькі теплі рученята, усмішка щира зранку на лиці,
Ті перші успіхи, те перше «мама», про що писали всі митці.
Воно є найсолодша втіха мому серцю, воно є мед на душу
Воно є нагорода, воно найкраще щастя, і вінець усіх утіх.

Я вірю, я надіюсь, я прошу про те щоночі Бога,
Щоб виросла маленька у добрі, щоб легкою була її дорога,
Щоб тільки гарні люди стрілися надовгому її шляху.
А я лиш йтиму поруч і триматиму за руку, просто надихну.

І вірю, що Господь пошле із неба доні щастя й долю,
Щоб мала вона радості, і щастя, і здоров’ячка доволі.
А ще щоб мали ми одні на двох широкі мужні плечі
І скоро разом втрьох, очікували ще одну малечу)

My Signature
Найкраща картина-маленькі оченята, що дивляться в твої очі, найкращий запах ховається у складках дитячої шийки, найкращий звук - сопіння маленького носика поряд))



Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   Dolynka 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 213
  • Реєстрація: 07 January 14
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2016 - 12:43

Куріпочка, неймовірно! Пробую і я...

Я - егоїстка!
Я народжувала дітей виключно для власного задоволення. Я хотіла, чекала, бажала, марила ними.Материнство для мене - особистий кайф. Як для наркомана:)) Я балдію, я кожну мить насолоджуюся . Я нюхаю, цілую, просто торкаюся 1 розумію, що це найвища насолода. І ще я розумію, що то не надовго. Сину 11 років, іди спрбуй його понюхай:)) Десь-колись дозволить пригорнути і летить у своїх справах! А манюня... Тут я відриваюсь по-повній!Залюблюю-заціловую, росте так швидко, не встигаю налеліятись! Моє материнство як куля для сніговика, котиться і обростає новими шарами любові все більше і більше. Я ігнорую розумні повчання на кшталт "не привчай до рук", або "хай поплаче". Я вже привчила до рук і не даю плакати. Мені страшенно подобаються мої діти, і я собі страшенно подобаюся у ролі їх мамусі. "І нехай весь світ зачекає..." Звичайно, є побут, є школа у старшенького...Наш тато майже всю хатню роботу взяв на себе і дарує мені можливість бути мамою-егоїсткою, за що я люблю його ще більше. Коли він дивиться на нас, у його очах хлюпочеться ніжність і гордість. Я думаю, що цей етап шаленого обожнювання переросте з часом в якусь іншу форму. Малого я в попу не цілую, я вже починаю бачити в ньому чоловіка, починаю поважати його вчинки, рахуватися з судженнями. Помагаю соціалізуватися, жити у мирі з собою і іншими. А донечку ми поливаємо усі троє нашою любов'ю. Хай росте!
! ще одне - в декрет я йшла з посади мамусі двох десятків 9-класників! Бути класною мамою теж кайфово! Коли вони верещали на прощання "ВИ найкраща!!!", моє серце тануло як віск! Люблю їх!
Я - егоїстка, яка любить.

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   МАЛЕ ЗАЙЧЕНЯТКО 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 405
  • Реєстрація: 05 November 13
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2016 - 13:50

І я напишу,я не вмію красиво писати,тому напишу просто щиро те що відчуваю!!!!
:11_1_211v:

Щирі признання Сину!!!!

Як довго ішов час до зустрічі з тобо мій сину,кожен день здавався роком….День коли дізналась що ти вже є і ростеш в мене в животику був рідісним,укрилений щастям і мріями як буду тебе пригортати,цілувати як будемо гуляти,радіти кожнуму дусягненню)))всі 9 місяців в животику я розмовляла,гладила я була окрилнена любовю до тебе я знала я стану МАМОЮ самою кращою для свого синочка.
Вже будучи в роддомі я усвідомляла що вже от –от я буду тримати тебе на руках,цілувати і дивитись в твої бездонні очка.
Я це все знала!!!!але тільки тоді коли поклали мого синочка біля мене я зрозуміла і сказали»це твій синочок»сльзи покотились градом Я МАМА!!!!оІ цей малень клубочок щастя буде називати мене МАМОЮ,самим прикрасним словом у світі!!!!
Зараз мому синочку 9 місяців і я насолоджуюсь кожною хвилиною з ним,радуюсь його новим досягненям і плачу разом з ним при перших падіннях,я люблю його посмішку,а за моменти коли він тягне до тебе ручки і мамає,обінімає і цьомає я готова зупинити час щоб продовжити ті моменти (знаю дітки скоро ростуть,тому насолоджуюсь кожною хвилиною ).
І скожним днем в мені росте статус,самий кращий статус світі- Я – МАМА!!!!

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   NATACHKA 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 387
  • Реєстрація: 31 January 12
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2016 - 14:28

що ж і я спробую написатисвою історію...попереджаю я не вмію гарно писати,тому строго не судіть..
Сину, сину Ангел мій!
Ішли роки,і дні минали а ми на тебе так чекали...Чекали дні,чекали ночі, а ти не йшов,не йшов до нас...День,коли ми почали планувати тебе,був 6 років тому,так імено 6 років, ми ще навіть не були одружені, а вже захотіли щоб в нас появився ти, або не ти а доця...але Бозя вирішила по іншому....Ішли роки,минали дні за днями,місяці за місяцями а ти до нас так і не йшов...Лікарі,уколи, і таблетки, там аналізи,піпетки, прогестерон і ХГЧ а результат усе втече...Чекали рік,чекали два, і все не йшло до нас маля..Можливо Бог хотів інакше,та ми є люди і нам того не зрозуміти, ми вже хотіли разом з тобою бути...І часто нарікали шось не так,не може того бути, щоб не йшли до батьків діти...Та ось зима, мороз і вітер, і зовсім стало не по собі, напевно Бог дає нам знак,що хтось прийшов до нас...А там затримка, щастя, на тесті // полоски,радість сміх...О дякую Тобі Боже, за маля..9 місяців швидко пролетіли, ні промчали мов той птах, і ти уже лежиш моя надіє, мій Ангел в мене на руках...Лежиш,сопеш собі тихенько,ти тихо-тихо спиш, а я тобі шепоче ненька, ти мій...ні ти просто наш..Ми цілували ручки,ніжки,щічки, очка,носик і голівку...ми вдихали запах твій, і не відпускали ні на мить,бо ти є наш,наш,наш....І вже пройшло півтора року,ти вже дорослим став, ти бігаєш по хаті, і кричиш мама,тато,баба,дідо...Але для нас ти все ще маля...Ти моя Надія, ти мій Ангел, ти моє Дитя!!!!!!!!

My Signature
Щаслива мама і кохана дружина найкращих моїх хлопців
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   Евка 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 205
  • Реєстрація: 04 November 15
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2016 - 14:44

як стати супер мамою?

Мама - це надзвичайно відповідальна робота, яка потребує постійного навчання, самовдосконалення, роботи над собою. в одну мить ти, така не ідеальна, з малим багажем життєвого досвіду, стаєш цілим світом для маленької людини. тепер ти її орієнтир, її приклад. через тебе вона сприймає цей світ, і це надзвичайно відповідально. тепер ти повинна виховати цю маленьку особистіть, показати, що таке добро, що таке зло. і зробити це правильно, грамотно. не нав'язати їй свої комплекси, не відбити творчий потенціал і ще багато-багато різних "не". тільки ніхто нас не вчить, як це зробити. і хто тепер скаже, що бути мамою легко?:)

я пригадую, як уявляла, якою я буду класною мамою. веселою, мудрою, справедливою, самою-самою найкращою! моя дитина буде чемна, не вередлива, не балувана. я спостерігала за молодими сім'ями з маленькими дітьми і мені здавалось, що я бачу всі їхні помилки у вихованні, що я точно так не буду робити.
всю вагітність я проходила з впевненістю, що я все роблю правильно, я відчуваю свою дитину, ми з нею одне ціле, все так просто і зрозуміло. я ловила кайф від цього стану. чоловік до мене ставився, як до маленької дівчинки, він окутав мене своєю турботою. і від цього моя егоїстична натура також ловила кайф. мені подобалось бути інфантильною.

вся моя впевненість і рожеві окуляри злетіли в мить, коли донечка народилась. все, тепер величезна відповідальність за життя і здоров'я маленької людини лежить тільки на тобі! через 4 години після родів моя дитина ледь не задихнулась через мою неуважність (мала перевернулась на спинку і коли відійшов слиз почала задихатись). тут в моїй голові зародилась думка, що я найгірша мама, що я не справлюсь. доця не хотіла їсти, погано брала груди, почала втрачати вагу. в той час у сусідок по палаті, як мені здавалось, все йшло чудово. їм виходить бути мамами, а мені ні. нас довго не виписували, аж поки малеча все ж таки набрала свої потрібні грами. вдома вже почались безсонні нічки, проблеми з їдою, поганий набір ваги, деякі проблеми зі здоро'ям. але ми втрьох - мама, тато і доця - все пройшли і подолали.

пройшло вже 2 роки, потрохи моя впевненість у собі як у хорошій (не ідеальній!) мамі повертається. я зрозуміла, що це процес, ти вчишся бути мамою, неможливо народитись з цими знаннями (ну, можливо, є щасливі вийнятки:)). і ще, я зрозуміла для себе одну важливу річ: для моєї дитини тільки я є найкращою мамою. зі всіма своїми вадами. вона бачить в мені приклад, так як я бачу приклад у своїх батьках, вона буде рівнятись на мене, тому мені потрібно виховувати в першу чергу себе, прагнути бути найкращою для своїє доні, постійно працювати над собою.

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   анжеліка2113 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Початківці
  • Повідомлень: 12
  • Реєстрація: 02 February 16
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2016 - 15:10

Напишу і я,про те,сокровене,моє Материнство:
Колись ще дівчинкою,мріяла про сім'ю,дітей(двох дівчаток),про щасливі моменти в нашій родині.Роки йшли,я росла,мрії почали збуватись.
Доця получилась трошки непланово.але я її чекала,я її любила вже з перших моментів,після того,як взнала що чекаю на маленьку крихітку.
Потім пішли клопоти про весілля, токсикоз мене мучив.Та це все дрібниці,бо всередині мене,росло моє маленьке щастя.Як я її люблю,яка вона,як я її чекала.Коли животик ріс,мене розпирало від радості. І от прийшов момент пологів,не скажу,що все було гладко.я кричала,що більше не хочу дітей.Якби я знала,що через 4 роки 8 місяців та 16 днів прийду по свою другу доцю.
Двоє дітей це щастя,це таке неймовірне відчуття,особливо коли вони поруч,обіймають,цілують тебе.В такі моменти я плачу,ось така я сентиментальна.
Хоч з моїми квіточками й не завжди легко,але без них я не уявляю свого життя.Я вдячна Богу,ну і чоловікові,за них.Вони моє все.
Бути мамою це мистецтво,яке весь час вдосконалюється. І кожна жінка,має свій напрям в цьому мистецтві,і по свою виводить мазки. Материнство то Дар Божий,цінуймо його.

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#8

Користувач поза мережею   allinav 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 269
  • Реєстрація: 09 October 14
  • Подякували: 0
 

Відправлено 23 April 2016 - 20:36

Не знаю чи вийде мені написати добре про саме сокровенне, та спробую.
Тільки почала а сльози вже льються градом..
""Зміст мого життя"
Я йшла до материнства дуже довго. Воно вистрадане, випрошене, вимоляне у Бога...
2003 рік, я вагітна! Та не судилось , на той час...
Я чекала своіх синочків більше десяти років...,довгою була дорога до них. І коли вони народились я не могла , я боялась повірити що це реальність. Здавалось, що мені це все сниться, настільки неймовірно це було для мене.
Вони маленькі ще, і навіть не уявляють як я іх люблю... Люблю так, що дихати без них не можу, година без них- вічність. Я так хочу стати для них ідеальною МАМОЮ...
Мама- чи е зараз найкраще слово для мене.... Ні!!!
Я мама... Боже, яке це щасття!!!
Я зараз пишу, а зміст мого життя тихенько сопуть в ліжечках. І я прошу в Бога тільки про одне: даруй моім діткам свою милість, даруй ім здоров"я і щасття...
А я буду просто жити для них і оберігати, оберігати як найдорожче в житті, що маю.

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#9

Користувач поза мережею   Любомирівка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2013
  • Реєстрація: 19 May 11
  • Подякували: 2
 

Відправлено 23 April 2016 - 22:33

А вам подобається вітер?
Я кілька раз бралася до написання. Хотіла поділитися своїм щастям, радістю від материнства. І кожен раз бракує слів.
Я-Мама, слова прекрасні і самі бажані, але вони не можуть передати всього що вирує у душі. Я мріяла почути їх багато років, але навіть не уявляла, що за ними ховається. Це цілий світ, солодкий до нестями і страшний до кольок в животі.
Чи зрозумієте... але страх став моїм супутником в цьому барвистому і сповненому радощів, світі. Я люблю свою доню понад усе, але і боюся за неї шалено. Лише подумаю про можливі незгоди і сльози нагортаються на очі.Та все ж, це Божа ласка.
Книжки пишуть, що ми вчимо дітей, ми є прикладом для наслідування, авторитетом. Але я стараюся вчитися в своєї дитини. Вона чудовий вчитель. Я багато років не нюхала перші кульбабки, ставши на коліна в парку. Я не дослухалася до щебету пташок, а зараз мені хочеться піти на курси орнітології, щоб дати відповідь на просте питання "А хто то піває?". А вітер-"він тобі подобається?" і я всерйоз над цим думаю.
А чого варта дитяча щирість і безпосередність. Ну де в нашій повсякденній біганині ми знайдемо час і головне бажання, підійти до незнайомця і запропонувати щось зробити разом. І я вчуся цьому, щодня вчуся, спершу йде майстер клас в пісочниці, а потім я іду на роботу і як сумлінний ученик стараюся не цуратися посміхнутися сусіду в маршрутці чи зачепити когось в черзі.
Діти- це чисті душі, не зіпсовані, не черстві, відкриті світу і пізнанню. І найбільше чого я хочу- усіма силами постаратися зберегти хоч малу частину цього в доні. Бажання певно амбітне, але таким я бачу своє материнство. Я не зможу вберегти її від усього лихого і знову буду ковтати сльози при черговому сюжеті в новинах про хвору дитину, дякуючи Богу що донечка здорова. Я буду боятися і молитися, але щодня тішитися і радіти, а ще вчитися разом зі своєю дитиною. Вчитися бути просто щасливою, як вміють це робити лише діти.
Джером К.Джером казав "Усі дорослі колись були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає". А я згадала і сподіваюся, що вже не забуду.

My Signature
-Мені всього пару днів, ймення ще не дали мені!
-Як же мені називать тебе?
-Радію я, що живу, Радістю і називай мене...
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#10

Користувач поза мережею   Лукава Кішка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 2044
  • Реєстрація: 27 February 12
  • Подякували: 0
 

Відправлено 24 April 2016 - 15:56

Я—Мама?
Ніби так…
Він народився. Дрібненький, але ж є. Ну не бачила я ще його, але ж все одно є Син. Мій Син. Я—мама.

Я—Мама?
Сусідки по палаті ритмічно зціджуються і несуть краплинки дорогоцінного молочка своїм діткам у реанімацію. А я виливаю в умивальник. Чекаю їх повернення, розпитую, що і як…

Я—Мама?
Я ж навіть не знаю, як виглядає моя дитина, а йому уже два.. три… чотири.. п’ять днів.

Я—Мама?
Мама!
Ми зустрілися! Сонне маленьке пташеня. Маленьке-маленьке. Як татова борсетка.

Я-Мама?
Чому він плаче? Я ж мама, я поряд, я прийшла! А йому треба Тато…

Я—Мама?
Мені принесли мою дитину. Нарешті!!! А я розгублено дивлюся на маля і не знаю, як взяти його на руки.

Я—Мама?
МАМА!!!

Так, я втомилася. Моє материнство й близько не нагадує те, про яке мені мріялося, яке поставало з екрану телевізора чи вимальовувалося в книгах. Все давалося важко, зі слізьми і болем, відчаєм і впертістю, радістю і розгубленістю.
Але…

Я—Мама! Хоч і не чула ще цього слова з уст мого синочка.
Я—Мама, хоч і заздрю інколи (навіть часто) іншим мамам.
Я—Мама, бо люблю його.
Я—Мама, бо саме мене шукають його очі і коли знайдуть, широченна посмішка розквітає на личку мого Сонечка.
Я—Мама! Всупереч усім і усьому!!!


Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#11

Користувач поза мережею   kocka 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 193
  • Реєстрація: 14 March 13
  • Подякували: 0
 

Відправлено 24 April 2016 - 19:32

І я вирішила приєднатись до вас. Ось моя розповідь і те що я-мама!
Я-Мама! Знаєте ці слова я завжди промовляю гордовито і з піднятою головою. Я мама, я так пишаюся цим і так щаслива у цьому що просто не можливо передати словами! Від першого тесту на вагітність з двома полосочками і до нині це просто інше життя, життя з усвідомленням того що тепер ти комусь постійно потрібна, що тебе постійно люблять, що ти відповідальна за когось і це назавжди, так назавжди! І в цьому щастя, моє щастя! Перший крик у пологовому, перший поцілунок, обійми, перші досягнення моїх донечок, перші слова, все перше у їхньому житті це таке задоволення, що не передати словами, просто мурашкі біжать по шкірі, це щастя! І нехай я не висипляюся у ночі, хай я не маю можливості відпочити вдень, я не можу випити зранку гарячої кави, не можу поснідати зранку а тільки в обід, приймаю душ з глядачами, не можу читати книжку чи вишивати, і ще багато всього коли моя малеча не дає мені зробити, та я щаслива. Так щаслива! І знаєте вночі, коли спина заклякла і болить, а руки позатерпали, бо підбоком спить донечка і шукає губами цицю, а до спини притулилася друга донечка і спить, так міцно прижавшись, ніби промовляючи - тільки не тікай, я молюсь до Бога і дякую йому за це щастя, дякую і прошу для них здоровя і добра, для них щастя і достатку, все для них, бо я, я все для них стерплю і зроблю, я все їм дам, і хай остальнє, але для них, для мого щастя!
Я мрію побачити випускний у садочку, випускний вечір у школі, я мрію побачити їхнє гарне закінчення навчання, їхнє весілля, я мрію побачити онуків, взяти їх на руки і міцно прижати до себе, бо це і є щастя, продовження тебе, твого життя, і гордо, з піднятою головою сказати Я-Мама!
Ви знаєте мама-це щось таке ніжне,
Чарівне,красиве і дивовижне!
Вона вам віддасть і серце і душу,
Останню шкоринку, останню росу.
Їй дуже болить за свою дитинку
Коли те, невгамовне, розбило губу.
Кожне падіння чи взлети життя
Вона як та птаха крильми захища.
Вона вас чекає і вдень і вночі
І в люті морози й в спекотні часи,
Це мама і мама така назавжди!

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#12

Користувач поза мережею   Luna 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1038
  • Реєстрація: 22 July 07
  • Подякували: 0
 

Відправлено 25 April 2016 - 10:22

Дівчата - ви чудові! І тема чудова і невичерпна!


Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#13

Користувач поза мережею   Korucja 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 356
  • Реєстрація: 27 January 14
  • Подякували: 0
 

Відправлено 25 April 2016 - 18:57

Направду, бути мамою - надихає. В мене є також вірш, присвячений синочку, але він на російській мові, тому залишу тут це.



Іноді, коли ти часто прокидаєшся вночі, спочатку я починаю нервуватись, що знову не вдасться виспатись, що варто моєму організму розслабитись і впасти до обіймів Морфею, твій нічний плач забирає мене звідти. Ні, я нервуюсь не через тебе. Моя материнська любов ніколи не дасть цього зробити. Я злюсь на щось невидиме, але як тільки беру тебе, сонного, такого маленького, чиї ручки обіймають мене за шию - все. Все погане швидко втікає з моєї голови, ми лягаємо разом, твій крихітний ротик шукає свою втіху, знаходить і в кімнаті починає панувати гармонія. Ми засинаємо в передчутті затишного ранку.
Іноді, коли ти хворієш , мої дні не мають сенсу. Я хочу віддати все здоров"я тобі, аби лиш не бачити сліз, які стікають по таких, дорогих мені, щічках.
Іноді мені хочеться подарувати тобі стільки магії і легкості, щоб вони розсипались у тобі тисячами маленьких пушинок. Хочеться подарувати тобі стільки тепла і світла, щоб їхнє сяйво освічувало всіх твоїх дорогих серцю людей. Хочеться сказати стільки лагідних слів, ніжних, залишити їх у твоїй маленькій голівоньці. Хочеться встигнути подарувати цілий океан любові, щоб вода у ньому ніколи не зникала. Адже я не завжди буду поряд з тобою, і тоді ти зможеш занурюватись на саме дно і згадувати мене.

Повідомлення відредаговано Korucja: 25 April 2016 - 18:59

My Signature
Спойлер
[/spoiler]

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#14

Користувач поза мережею   Вогняна квітка 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1110
  • Реєстрація: 29 April 14
  • Подякували: 0
 

Відправлено 25 April 2016 - 20:18

Дівчата, всі дуже гарно й щиро написали!) Читаючи, сльози радості на очах...
Я не вмію так гарно писати, але спробую висловити те, що відчуваю.

Моє щастя-мій син!
Дорога до омріяного материнства була довгою і важкою, добрий десяток лікарів, кожен з яких ставив свій діагноз і називав відповідну причину не плідності, не один десяток зроблених УЗД і не одна сотня випитих таблеток і зроблених уколів... але не зважаючи ні на що я таки добилася свого і тепер Я-МАМА!

Мій синочок народився сонячним весняним ранком і став рятівним промінчиком надії в моєму тьмяному житті. Тепер варто жити і радіти кожному дню, бо Я-МАМА!

Я безмежно вдячна Богу за своє Щастя. Щодня прошу для нього здоров'ячка і доброї долі в житті, щоб його життєва стежина буле рівною і легкою, щоб всі хто зустрінетьс на ній були щирі і відверті, щоб лихо обминало мою дитину!
Тішуся його ще маленькими, але вже такими важливими досягненням і першим словам. Я просто завмираю, коли бачу як блищать від радості його оченята, немає нічого прекраснішого ніж сміх мого маляти.

Прикро, що за буденними турботами й справами втрачаю дорогоцінні хвилини спілкування з сином.

Бажаю всім відчути радість материнства!

My Signature
Зображення

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#15

Користувач поза мережею   Нацька 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Новинарі
  • Повідомлень: 172
  • Реєстрація: 10 April 14
  • Подякували: 0
 

Відправлено 04 May 2016 - 23:32

ТАтя-батЯтя!
Саме так останні дні наша доня називає татка(голосно, навіть з крикливими нотками))) Особливо, коли я питаю в неї:"Хто буде мити Твій голий дуп?",- "тАтя-батАтя! Ха-ха-хахаха...",-всьо, голий брудний дуп втік в інший кінець квартири, весело махаючи ручками. А татко жартома стогне, що кажи, що мааааама, у Тебе ж є мааама, хай вона миє))) а я тішуся тим, що сплавила доню на татя-батятя і втікаю від них у свою маленьку "мушлю" просто відпочити , щоб ніхто не чіпав. Хоч 5 хвилин. Так. Мама теж людина. Інколи. Переважно згадую про це, коли чоловік дома. Люди ж їдять, ходять в туалет, коли хочуть(самі!!!) , в душ і навіть читають різні книжки. А мама може не їсти, не спати, не дивитись нічого, крім розвиваючих мультиків, і не читати нічого, крім абетки, казок та віршиків. Про туалет і душ в гордій самотності можна лиш поностальгувати.
Зате ми з донею цілими днями вдвох. Ми разом(!) вчимо стільки нового, цікавого, пізнаємо усе разом. Виявляється, якщо присісти і дивитися на світ з висоти росту 80см, то трава знову висока-висока, жучки близько і дуже цікаві, кульбабки взагалі можна дути і лоскотати ними ніс(я й забула вже). Нині ми вивчили, що маємо пальчики на ніжках))) і, виявляється, це дуже весело-показувати пальчики! І собі , і одна одній, і татові, і, навіть, котам доня пробувала показати, що вони на ніжках мають пальчики(коти не зацінили пориву, пальчики демонструвати не хотіли). А ЩО творилося у мене в душі! Це політ щастя, радості, любові, гордості за свою доню. Вона вміє! Знає! Вивчила! А ще я недавно дізналася, що вся моя вища освіта ніц не варта. Я не вмію навіть зорієнтуватися, що дитина зі свого росту холодильник бачить інакше і те, що я її йогурти-сирки ховаю подалі, не відміняє факту наявності скляних поличок і того, що через скло моє "подалі" насправді видно як на долоні. Не тільки я її вчу, доня мені також дає уроки, наприклад, дивитися на все різнобічно.
Я якось порозгублювала подруг(це ж тимчасово, правда?), бо з народженням дитини зі мною, підозрюю, їм стало не надто цікаво. Але в мене є нові подруги"за інтересами", такі ж мамуськи зі своїми "хвостиками", а ще є чарівна мінні-подружка, з якою я можу посидіти, попити чаю, потриндіти. Ну то й що, що 3 хвилини. Ну то й що, що холодного. Ну то й що, що бесіда про те, як каже вовчик, котик і порося, проходить вже вдесяте. Зате як це потішно!
Так, я "деформувалася" після родів. Добре, що хоч не дуже сильно))) не весь гардероб треба оновлювати. Так, я забула вже, коли робила собі гарну зачіску і манікюр (тьфу на мене). Так, я вже краще знаю напам'ять пісні про Черепаху-аху-аху, Киць-киць-киць-кицю і Сіру мишку, що любила книжку, аніж знаю, що нині там по радіо слухають. Я взагалі не знаю, що там нині слухають. Так, я сон почала цінувати більше за секс(тьфу на мене іще раз). Я -мама. Молода мама. І знаєте що? Треба би повторити. Хоча б разочків зо три.

P.S. Нехай Бозя кожній жінці подарує материнство, а кожній дитині свою татю-бататю

My Signature
Спойлер

Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#16

Користувач поза мережею   Алетейя 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 883
  • Реєстрація: 23 August 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 07 May 2016 - 13:01

Плюсики зараховуються ще до 23:59 завтрашнього дня!!!) ЗображенняЗображенняЗображення

:AllSmail (155): :AllSmail (155): :AllSmail (155):


Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#17

Користувач поза мережею   Алетейя 

 
  • Вінтаж
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 883
  • Реєстрація: 23 August 11
  • Подякували: 0
 

Відправлено 08 May 2016 - 23:03

Дівчата!!! Всім щиро дякую за участь!!! Ви всі і ваші історії неймовірні і прекрасні!!! Материнство - це великий дар, бути Мамою - велике щастя!!! ЗображенняЗображенняЗображення

Ось результати конкурсу:
1 місце - Kuripochka 2 місце - Лукава Кішка3 місце - Dolynka

Вітаю з перемогою!!! ЗображенняЗображенняЗображення


Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

#18

Користувач поза мережею   Forevermirakle 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 481
  • Реєстрація: 20 August 15
  • Подякували: 0
 

Відправлено 10 May 2016 - 15:46

Вітаю всіх переможниць!


Нагороди:

переглянути всі
  • Back To Top

Поділитися темою:




Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Куратор теми

  1. Алетейя 

Реклама


Останні зміни статусу

Коли я не знаю чогось - іду на форум.... Коли маю що розказати особистого - в щоденник... Коли хочу поділитися цікавим висловом, афоризмом, картинкою чи просто думкою без продовження і коментів - іду в статуси... Це ж так просто, логічно і виховано...

Juliaaaaaaaa світлина

Juliaaaaaaaa  Привіт! Дівчата, хто знає з якого тижня вагітності треба вставати на облік?

04 Dec 2019 12:37

Зесічка світлина

Зесічка  Дівчата! нагадую, що 8 грудня -- Година ласк! не забудьте, будь ласка, хто має намір)) як і минулі роки -- Мати Божа чекає на вас!) https://www.malecha.org.ua/forum/index.php?showtopic=29011&view=findpost&p=1120266

01 Dec 2019 11:23

Martlet світлина
О.Катя світлина

О.Катя  Дівчата,чи знає хтось номер телефону Сидорук з ЖК Луцьк?

01 Nov 2019 17:55

Стасівчанка світлина

Стасівчанка  Я не знаю чи є тут такі теми, не знаю де писати тому залишу тут посилання https://m.facebook.com/profile.php?id=100014393529894&fref=nf&pn_ref=story допоможіть дитині, особисто знаю цю сім'ю. Хто чим може, молитвою, грошовим внеском. Допоможіть хлопчику, дайте шанс на повноцінне життя. Адміни не сваріть. Я не знаю чи є такі теми на форумі, пошуком користувалась не знайшла. Посилання на ФБ сторінку мами.

19 Oct 2019 18:25

Алея Ромашкова світлина

Алея Ромашкова  Оглянися, щастя завжди поруч

11 Oct 2019 14:22

Lacy світлина

Lacy  Я скучила за тобою Малеча! Нарешті я маю чим поділитись :)

19 Jul 2019 06:04

Lenka))) світлина

Lenka)))  Підкажіть будь ласка де можна зробити еег дитині у Львові, у суботу? Дуже треба! Буду дуже вдячна!!!

03 Jul 2019 10:18

Галина3 світлина

Галина3  Не знаю чи правильно користуюсь форумом. Але можливо мені хтось допоможе. У дитини 4 роки пахова грижа, направили на планову операцію. Хто з таким стикався, де оперували і сільки коштує зараз така працедура. Буду дуже вдячна за відповіді)))

13 May 2019 18:56

Показати коментарі (1)

Цинічна бандерівка світлина
Всі зміни →

Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків


birthday Іменинники ( 06 December 19 )

  • Немає іменинників сьогодні

Перекладач онлайн