Ще на початку ХХ віку в українських селах на Різдво ставили не ялинку, а Дідуха (сніп жита). Згодом почали робити Дідухи і з інших зернових, з яких випікали хліб, із додаванням запашних трав.
Дідух – це символ урожаю, добробуту, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців.
Дідух ставили на покуті (найпочеснішому місці у хаті). На столі ставили 12 (або 13, бо у прадавні часи було 13 місяців) страв. Серед традиційних страв обов’язково були кутя, коровай (калач, круглий, як Сонце), узвар, вареники (символ Місяця)…
Стародавні свята і вірування забуваються або їх спотворюють. Свого часу через як об’єктивні (перехід на інше літочислення), так і інші відомі причини найважливіші свята було зсунуто в часі. А це призводить до повної втрати магічної дії свята і перериває зв’язок минулого, сучасного і майбутнього народу.
Виготовлявся він всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різнокольорові стрічки.
Сьогодні дерево Роду як старовинний оберіг потроху вертається в наше життя та домівки.
- Адміністраторка
- Перегляди: 144
Різдво — одне з найбільш чарівних сімейних свят, на яке чекають та готуються всі. Не завжди ми святкуємо його з дотриманням усіх канонів — все частіше Різдво перетворюється на красиву й теплу сімейну вечерю, коли за одним столом збираються всі рідні та близькі. Напевно, в цьому і полягає найголовніша цінність будь-яких свят. У новій статті ми підготували для вас сучасні рецепти пісних страв до святкового столу, щоб ваша вечеря відповідала традиціям і водночас була незвичайною.
Ні, це не той ацетон, яким змивають лак з нігтів. При слові "ацетон" багато хто з батьків хитають головою: так, знаємо, намучились вже з тим "ацетоном"...
