gototopgototop

ЩАСТЯ — ЦЕ...

PDFДрукe-mail

Статті - Наше здоров'я

То щo ж таке щастя, така загадкова і зваблива субстанція?

Якщо вірити словникам, то це просто стан достатку, благополуччя і радості від повноти життя.

Для початку спробуємо з’ясувати, що сказали з цього приводу видатні уми людства. Приміром, Короленко був упевнений, що людина створена для щастя, як птах для польоту. Тургенєв вважав, що щастя, як здоров’я, — коли його не помічаєш, то це означає, що воно є. А ось Толстой стверджував, що тільки в одному незаперечне щастя — жити для інших.

Думки закордонних мислителів найчастіше разюче відрізняються від наведених вище сентенцій. Так, Дені Дідро пояснював, що для щастя треба мати добрий шлунок, лихе серце і не мати совісті. Зигмунд Фрейд зазначав, що завдання зробити людину щасливою не входило у план створення світу. А Гюстав Флобер навіть заявив, що щастя — вигадка, а пошуки його — причина всіх бідувань у житті.

То чи є на нашій грішній землі щасливчики? Дослідження, проведені кілька років тому в ряді країн світу, якими було охоплено понад мільйон осіб, дали чудовий результат — дві третини опитаних вважають себе щасливими або дуже щасливими. Багато опитаних вагалися з відповіддю і лише 3 відсотки визнали себе нещасливими.

Слід зазначити, що йшлося не про об’єктивну оцінку щастя за якимись критеріями, пов’язаними зі статком, здоров’ям або гармонією в особистому житті, а з суто суб’єктивними відчуттями.

Проте об’єктивні критерії, безперечно, існують. Нещодавно британський журнал «Нью саєнтист» перелічив десять чинників, які визначають наше щастя. Наведемо їх у порядку зменшення значимості.

1. Генетична схильність людини відчувати себе щасливою.

2. Шлюбні узи.

3. Наявність друзів.

4. Розумне обмеження своїх бажань.

5. Віра в Бога або дотримання системи моральних цінностей.

6. Альтруїзм.

7. Відсутність прагнення наслідувати когось.

8. Ніякого страху перед старістю.

9. Великі прибутки.

10. Твереза оцінка своїх можливостей.

Отже, на першому місці стоять генетичні показники щастя. Саме вони визначають вихідний рівень відліку, при якому конкретна людина вважає себе щасливою. Це підтверджують і дослідження близнюків, «рівні щастя» яких значною мірою збігаються. Що ж стосується людей, у яких відсутній генетичний зв’язок, то в однакових умовах життя вони по-різному оцінюватимуть рівень свого буття. Так би мовити, що для росіянина добре, то для німця — смерть.

Не викликає сумнівів вплив на щастя шлюбу, друзів і віри. Можна погодитися і з важливістю розумного обмеження бажань та тверезої самооцінки. А ось те, що великі доходи опинилися наприкінці переліку, може видатися неправдою.

Щоб довести це, дослідники наводять результати багаторічного опитування громадян США, середній рівень річного заробітку яких за останні 40 років зріс із 9 до 21 тисячі доларів. Однак кількість людей, які вважають себе щасливими, за цей самий період не змінилася. А що сталося б, якби заробіток американців становив не 21 тисячу, а, як в Україні, менше одної тисячі доларів на рік? Можна припустити, що в такому разі залежність щастя від заробітку виявилася б зовсім іншою... Втім, розкид людських потреб величезний. Остапу Бендеру для повного щастя був потрібен мільйон, а Шурі Балаганову — всього 6400 карбованців.

Дивує, що в перелік основних чинників щастя не ввійшло здоров’я. А тут же взаємна залежність — здоров’я, звісно, сприяє щастю, але й щастя впливає на здоров’я.

Недавнє опитування, проведене у 32 країнах світу, засвідчило, що найбільший відсоток дуже щасливих людей живе в Латинській Америці та Західній Європі. Але найвищий результат виявився в бідній і нерозвиненій Нігерії — 67 відсотків її аборигенів вважають себе дуже щасливими. За нею йдуть Мексика, Венесуела і Пуерто-Ріко. У США їх 40 відсотків, у Британії — 36, у Франції — 33. Індія (26) випередила благополучну Німеччину (19). У Китаї щасливчиків 12 відсотків. Список замикають Росія (6) і Румунія (4).

Україна, на жаль, до зазначеного переліку не ввійшла. Але в новому дослідженні, проведеному Роттердамським університетом для 68 країн, вона вже фігурує. Методика цього дослідження інша — визначався середній рівень щастя, розрахований за десятибальною шкалою.

На вершині опублікованого списку розмістилися Швейцарія (8,7 бала), Данія (8,0) й Ісландія (7,8). Десь у середині опинилися Польща (6,2), Туреччина (5,9) і Південна Африка (5,7). І, нарешті, аж унизу перебувають Росія (4,2), Грузія (4,1), Вірменія (3,7), Україна (3,3) і Молдова (3,0). Тож якщо Україна ще трішечки постарається, то зможе помінятися місцями з Молдовою і стати абсолютним чемпіоном...

Дослідження підтверджують, що чоловіки й жінки щасливі приблизно однаково. Молоді і літні демонструють підвищений рівень щастя. Встановлено, що вродливі люди зазвичай щасливіші.

Опитування 49 надбагатих людей засвідчило, що у третини з них рівень щастя нижчий від середнього значення.

Несподіваний результат отримано у Німеччині. З 1990 по 2002 рік (тобто після возз’єднання країни) рівень щастя західних німців трохи зріс, але у східних трохи знизився.

Ще одне дослідження встановило зв’язок між відчуттям щастя й опірністю хворобам. При цьому використовувалася дуже цікава методика. Було відібрано кілька сотень добровольців, після чого протягом двох тижнів оцінювався їхній рівень щастя. Потім усіх їх заразили риновірусами, і лікарі п’ять днів спостерігали за розвитком нежитю. Виявилося, що щасливі люди утричі менше схильні до застуди і легше її переносять. Тож, дорогі читачі, будьте щасливими — і ви, в буквальному сенсі, зможете начхати на нежить.

Підбиваючи підсумки нашого дослідження, надамо слово філософам.

«Не женися за щастям — воно завжди перебуває в тобі самому». (Піфагор)

«Щастя полягає в тому, щоб любити робити те, що потрібно робити». (К.Гельвецій)

«Щастю людини найбільше сприяє весела вдача». (А.Шопенгауер)

Але, мабуть, найповніше висловив зміст щастя китайський мислитель Ші Цзін: «Перший прояв щастя — довголіття, другий — багатство, третій — здоров’я, четвертий — любов і п’ятий — спокійна смерть».

А під завісу — вершина людської мудрості, проголошена незабутнім Козьмою Прутковим: «Якщо хочеш бути щасливим — будь ним!».

zn.ua