gototopgototop

Що робити, аби ваша дитина не загубилась

PDFДрукe-mail

Статті - Психологія дитинства

kidnepping-2-670x351- Якщо ви йдете з дитиною на культ-масовий захід, де передбачаються натовпи народу, сфотографуйте вашу дитину в повний зріст перед входом на захід. Батьки, що загубили дитину, іноді втрачають рештки розуму та свідомості, не можуть згадати та описати у що дитина була вдягнена, в який світшот і яку шапочку. Найпростіше буде шукати дитину, показуючи фотографію: ви бачили цю дитину, не бачили? Якщо дитина не знайдеться у найближчі 2-3 години, то саме ця світлина буде найсвіжішою, за допомогою якої будуть робитися орієнтування, з якими будуть працювати люди.

- Якщо ви знаєте, що дитині йти від школи до будинку, від репетитора до спортивної секції, від вас до бабусі 30 хвилин, то через 60 хвилин, якщо вона не з'явилась, можна починати шукати. Потрібно починати писати і телефонувати абсолютно всім: колишнім чоловікам, бабусям і дідусям, батькам однокласників, однокласникам. Не слід вважати, що це незручно. Незручно буде, якщо дитя ніколи вже не знайдеться. На вуха піднімаються абсолютно всі.
Але, не забудьте потім всім зателефонувати і кожного заспокоїти, і подякувати за турботу. Навіщо це робиться: ви ніколи не знаєте, що могло статися, наприклад, дитина могла чогось налякатися, могла побігти від когось, і опинитися в умовно знайомому місці, могла піти за будь-трохи знайомою адресою. Забігти в під'їзд до вчительки початкових класів, ваших друзів, у яких ви нещодавно гостювали ...

- Дзвінок в 102 - це вже заява про зникнення, яка прийнята і зафіксована. Історія про три дні - міф, брехня і небажання поліції працювати. Такої постанови, акту, закону не існує.

- Важливо привчити дитину дзвонити вам при виході кудись, і дійшовши до місця призначення. І привчати до цього потрібно власним прикладом. Мама і тато при дитині телефонують один одному, повідомляють, що вийшли з роботи: "буду за годину". Можна акцентувати увагу дитини на цьому, показати, що ми не контролюємо, а просто турбуємося один за одного. Тому що якщо дитина не бачить як дорослі це роблять, то може вирішити, що її через вік тримають під контролем, обмежують, не довіряють.

- Як підліткам так і літнім родичам слід встановити на телефон ряд застосунків. Це можуть бути: мої друзі (на айфоні), моя сім'я (на андроїд). Однак, всі ці застосунки працюють коли телефон підключений до інтернету. Багато хто купує дітям найпростіші кнопкові телефони без цієї опції. Тоді слід підключити послугу від мобільного оператора, наприклад сервіс МТС «Дитина під наглядом», . Навіщо?

На ваш телефонний запит (навіть в сльозах та істериці) жоден оператор не зможе надати вам координати телефону вашої дитини. Не має права. Координати телефону, оператор може надати лише за постановою суду, тобто через 2-3 дні. Пам'ятаємо, у разі, якщо батарейка телефону розрядилась, то ця послуга не працює. Саме тому важливо почати шукати дитину якомога швидше.

 Тривожна кнопка

Смартфон дозволяє не тільки дізнаватися іншим, де ви знаходитесь, але й самому розповісти про лихо. До того ж для цього не потрібно нікому дзвонити – досить натиснути кнопку SOS у разі небезпеки. Вона є на «бабусефонах», а смартфонам її надають спеціальні утиліти. Наприклад, Prime Alert дозволяє подати сигнал тривоги в кількох випадках: безпосереднє натискання кнопки, сильне трясіння телефона (бійка), відсутність руху заданий час (людина втратила свідомість або зв’язана), висмикування навушників (напад).

У таких випадках додаток надсилає SMS та електронного листа на зазначені адреси і номери із заданим текстом і координатами події. Останні визначаються як за GPS, так і за базовими станціями. Додаток також може запустити гучну сирену, щоб відлякати нападників і зателефонувати на заданий номер, у тому числі екстреної служби.


- Вчимо дітей говорити "ні", вчимо дітей не слухати незнайомих дорослих. Ми часто привчаємо дітей слухатися маму, тата, няню, бабусю, виховательку Маріванну, охоронця з садочку, консьєржку, не сперечатися з усіма цими людьми, бути ввічливим. В результаті ми отримуємо дітей, які йдуть з незнайомими дорослими.
Доносимо до дітей таку думку: нормальні, адекватні дорослі не просять дітей про допомогу, не просять нічого донести, повартувати, знайти в багажнику машини. Звичайно, можна допомогти бабусі з палицею донести важку сумку до під'їзду. Але біля під'їзду і сумку, і бабусю потрібно залишити, і сказати чарівні слова: "мені далі мама ходити не дозволяє". Далі їй обов'язково допоможуть сусіди, родичі, ще хтось.


- Навіть якщо ваша дитина йде по дорозі і зустріла вашого друга, який пропонує підвести її до будинку, як отче наш ваша дитина повинна в цю хвилину зателефонувати вам і сказати: "дядя Вова зустрівся мені дорогою і пропонує мене довести додому". Ви в цей момент телефонуйте дядькові Вові і переконуєтесь, що дитина з ним.


- Якщо ваша дитина або старий родич дзвонить вам і говорить: "зустрінь мене, будь ласка", Обов’язково встаньте з дивана і зробіть це. Вкрай зрідка люди просять зустріти їх, тому що це їхня примха. Можливо, дитина не може сказати, що якийсь дядько дуже пильно дивиться на неї, тому що ця людина поруч. Якщо ви скажете: "ну що ти, ти ж уже дорослий", а потім що-небудь станеться, ви собі цього не пробачите. Не лінуйтеся. - Навчіть дитину кричати. Дуже багато як дітей, так й дорослих кричати не вміють. Їдьте в парк, в ліс і почніть там. Покажіть дитині приклад. Потім спробуйте в місті, хоч на Майдані.


- Соціальні мережі: в жодному разі не можна забороняти дітям користуватися соціальними мережами. Дозвольте дитині ввести власну сторінку - так на ваших очах буде інформація про те, чим дитя цікавиться, яку музику слухає, з ким дружить. Раз на місяць переглядайте список друзів нащадків, вас повинні насторожити дорослі люди, якщо це не викладачі. Забороните дитині - і в критичній ситуації, ви виявите вісім фейкових сторінок з чужими фотографіями і від стелі вказаним віком.

Ви можете заборонити все що завгодно, тільки ці сторінки все одно будуть, просто ви не будете про них знати.

- Порнографія - найменш шкідливе, що можна знайти в Інтернеті. А ще можна знайти інформацію про самогубства, наркотики, зустріти небезпечних шахраїв, зловмисників, нарватися на Кібербулінг.


- Як в житті, так і в мережі важливо щоб дитина пам'ятала, що вона нікому нічого не винна. Дуже важливо вбити цю думку в голову дитини. Якщо незнайомі люди про щось просять, завжди питай себе: а навіщо я повинна це робити? Навіщо мені надсилати вам мою фотографію і свій номер телефону, навіщо вставати о 4:20 і так далі.


- Проведіть кілька годин з дитиною за комп'ютером, покажіть на особистому прикладі, що роблять в мережі з вікнами, що раптово відкриваються, з непристойними картинками, рекламою, і всім тим, що здається нам самоочевидним, а дитині в первинку.

 - Якщо дитина, на щастя, знайшлася, будь ласка, не треба на неї кричати. Спокійно пояснюємо, що ми хвилювалися. Пояснюємо, чому те, що сталося, було небезпечно. Пам'ятайте батьків Малюка з мультика про Карлсона: хлопчика з даху знімала пожежна команда, але коли батьки зустріли його, вони обійняли його і сказали: "малюк, як же ми хвилювалися".


Окремо кілька слів про природу.

- Якщо ти загубився в лісі, негайно зупинися і припини рух. Можливо ти вже деякий час йдеш не туди. Спочатку дзвонимо в 102, потім (мамі, татові). А мама не садить батарейку на телефоні дитини, залишаючи заряд для спілкування дитини з рятувальниками.


- Якщо ви бачите гелікоптер або чуєте сирену, не треба бігти на звук. По-перше, в лісі напрямок звуку сильно спотворюється, по-друге, це робиться для вашої локалізації - зараз рятувальні служби зв'яжуться з вами за телефоном і запитають, чи чуєте ви звуки.

- Повторюємо дитині: по льоду ходити небезпечно, врятуватися самостійно і навіть з допомогою друзів майже неможливо.

- 8 з 10 дітей, що загубилися в лісі тоне. Повторюємо для дітей: якщо ви загубились в лісі, не треба підходити до річки щоб вмитися, промити рану, пропити.

- Не відпускайте дітей до лісу з літніми людьми, дитина не зможе їм допомогти, сама загубиться, буде тільки гірше.


- Завжди беремо з собою воду, промити рану, попити. - Припиніть одягати себе і дітей в камуфляжний одяг. Одяг дитини повинний бути яскравим. Шукати в лісі дитину в червоній курточці і помаранчевих штанцях набагато простіше, ніж дуже хитро закамуфльовану. - Дуже багато дітей, що загубилися, говорять: я не думала, що мама взагалі буде мене шукати, хіба мама знає, як мене шукати і що робити. Збираючись до лісу, розкажіть дитині, що її щоб не сталося, будуть шукати, і мама знає, що робити. Звідки беруться такі думки не дуже зрозуміло, але підозрюю, що з казок, в яких батьки регуля
рно відводять дітей до лісу напоталу вовкам.