gototopgototop

Емоційний світ майбутньої мами

PDFДрукe-mail

Статті - Вагітність та пологи

емоцДівчинка-жінка…
Ось так можна коротко описати емоційний світ майбутньої мами. Дівчина психологічно стає жінкою, коли вагітніє і отримує результат вагітності, зазвичай, народжує дитину. Тоді, як стверджують психологи, і завершується формування жіночності.
За короткий часовий проміжок – в кілька місяців, на психологічному рівні відбувається перетворення, народження жінки… Подібні процеси супроводжуються емоційними і тілесними «переживаннями» себе і свого тіла, схожі на ті, які виникали в підлітковому віці. Якщо комплекси і страхи в тому віці успішно долалися і новий тілесний та психічний образ себе був прийнятний дівчинкою, тоді й при вагітності депресивний настрій і «переживання» змінності свого тіла швидко минуть. Настане етап радісного очікування дитини.


У випадку неприйняття себе в жіночій ідентичності матері, зміни у власному тілі сприйматимуться як ознака безпомічності, залежності і обмеження можливостей. Дитина на фоні «безпорадної» матері є такою, яка активно розвивається, росте і «прямує» до народження. Жінка, навпаки, стає поколінням «батьків», а, отже, «прямує» до смерті. І якщо цей психологічний конфлікт не вдається вирішити чи витіснити, запускається несвідомий механізм «неповносправності», який можна описати такими словами: «якщо мені не вдається залишитись такою досконалою, такою гарною, тоді й ти не можеш бути досконалою дитиною». Внаслідок такої психологічної конфронтації у дитини може розвинутись неповносправність тієї системи чи органу, які розвиваються активно на цьому етапі вагітності. І подібної особливості розвитку батьки не знаходять в генеалогії жодного з них. 
Полярність тілесних відчуттів і переживань може стати підґрунтям для наростання тривоги.
Майбутня мама, з одного боку, є дорослою жінкою, яка вирішила народити дитину. З іншого боку - це капризна дівчинка, що доводить до сказу свого чоловіка постійним «хочу» або «не хочу», весь час прагне проявів уваги і ніжності від нього, проявляє більшу чутливою до світу навколо. Такий психологічний регрес до дитинства вкрай важливий майбутній мамі. Він дозволить їй добре відчувати і розрізняти потреби своєї дитини після народження. Тож, чоловік, який дасть вагітній дружині достатньо уваги і любові, оточить її турботою – отримає ніжну, уважну маму для своєї дитини. Тільки за таких умов жінка-дівчинка зможе «повернутися» до своєї дорослої ідентичності.
Чим більший дефіцит в любові і турботи був у жінки до вагітності, тим більше «включеності» рідних вона потребуватиме вагітною, до та одразу після пологів. 
Соціальні контакти майбутньої матері також важливі для збереження емоційного комфорту. Перебуваючи на лікарняному до пологів, випадає спілкуватися з меншою кількістю людей, що не дає можливості виговорювати біля 20-ти тисяч слів на добу (потреба середньостатистичної жінки). Не задовольняючи цю потребу з дня в день, самопочуття і настрій вагітної можуть погіршитися тільки через брак спілкування. Отже, ідея усамітнитися заради збереження спокою і душевної рівноваги підходить не всім жінкам.
Важливо усвідомлювати, що виношує дитину «дівчинка-жінка», народжує жінка, а далі знов може бути по різному. Бавлячись з дитинкою, мама «занурюється» у своє дитинство і стає теж трішки дитиною. Турбується про малятко завжди тільки доросла жінка, яка знає, вміє, розуміє, відчуває… 
Дозволивши бути психологічній трансформації в жінку-матір, радість материнства стане реальністю, а дитина отримає впевнену в собі, достатньо добру маму.

Джерело: http://dc.lviv.ua/