Я вже давно помітила, що у нас на форумі досить багато є БАГАТОДІТНИХ. Звичайно, типовою є сім"я з одною-двома дітками. Але.... все ж цікаво б почути тих, хто має більше діточок.
А як вам вдається виховувати троє, четверо, п"ятеро...... і так далі...
Хотілось би почути з якими труднощами ви стикаєтесь кожен день. Можливо, отримаєте тут корисну пораду від інших "бувалих".
Добре б було, якби по-можливості ділились своїми досягненнями у вихованні.

Дуже прошу взяти участь в опитуванні.

Привіт усім! Я, якщо бути чесною, ніколи не думала і не планувала, що буду мати трьох діточок. Але так сталося і я не краплі не жалкую з цього приводу. Тепер іноді жартую з чоловіка, що треба ще одного хлопчика для "рівноваги" Так, звісно це не легкий труд, ростити і виховувати малечу, але що може бути краще? Гловне, щоб дітки не хворіли, а різні побутові труднощі можна подолати разом! Усім матусям бажаю терпіння і багато любові, щоб вистачило на всіх маленьких ( і не дуже) сонечок!

Дівчатка, дуже дякую, що відреагували на цю тему. Давно, вже придивлялась до тем і все більше зустрічала сім"ї, де багато діток. Хоча, хіба то багато? От 10-15....
Я хоч маю тільки 2 наразі, але ще двоє вдорозі. І я їх з зачаття вважаю ДІТКАМИ, а не ембріонами чи плодами, як вважає наша медицина. Дітки в животику від початку мають вплив на сім"ю і на братиків-сестричок, чи не так?
Дівчатка, хто проголосував, якщо маєте час відпишіть як ви даєте собі раду.
Хоч і опитування далеке від ідеального, так все ж можна буде провести певну статистику, то ж цікаво скільки нас, правда?

Проголосувала ще вранці, але добралось тількі зараз, переглядаючи опитування побачила що я в питанні Чи є у вас немавля до року я поставила ТАК. От що значить, мама не може дочекатись ще однієї лялечкі.
Скількі себе знаю я завжди хотіла бути вихователькою в дитячому садку, або мати велику родину. Тож моя мрія як некрути, а здійснилась.
Що до виховання, то можу сказати що до 10років дитину виховувати цікаво і легко, але після 10 років не те що важче, але тут вже треба рахуватись з думкою, май же дорослої людини, а іноді знаходити компромісс, щоб кожен залишився задоволеним, бо тут вже одні розмови, чи домовленості можуть не пройтити, бо в нього вже є своя позиція яка на його думку зараз є правильною (хоча для мами скількі років її дитини не буде, все одно залишиться, маминою дитинкою)
Мої знайомі які мають лише одну дитинку, то мене питають коли він скоріше сяде, чи буде вже ходити, чи скоріше б він виріс, а я кажу та ви що насолоджуйтесь кожною мит*ю бо цього вже потіцм не поверниш, час так швидко летить, і навіть коли в вас буде ще одна дитинка, і ви знову будете робити те саме що і за першою дитинкою, але вже це буде інша дитинка, і вона може по іншому посміхатись, чи повзати не вперед а назад, і показувати нові перли, які перша дитинка цього не робила. Це ж таке задоволення спостерігати, допомагати, і брати участь в формуванні життя своєї дитинки .
Хоча виховання, забирає чи багато сил, але це є і метою щоб жити, вчитися багато чого в своїх дітей, і ставати ще гарнішою!!!!!!

Я зараз посилено готуюсь до появи малюків. Одяг вже майже весь є (до 3 місяців хватить), візочок і автокрісла теж, спати мають де.... У мене ніхто не буде мати можливості ганяти і скуповувати все, коли хлопчики народяться. Хоча можна би було все і через нет і з доставочкою купити.... Але для чого? У забобони я не вірю, мали все готове далеко ще до народження старших. Для нас то була радість ходити-вибирати дитячі речі.
Переживю тільки де буде спати менший (чи то вже середній ), бо не хоче вступатись від мене.... Думаю чи не купити двоповерхове ліжко. А чи не зарано для 5.5 років на другому рівні спати? Як ви своїх дітей "розміщуєте"?

Привіт! Ми теж плануємо купити двоповерхове ліжко. Син зараз спить разом з нами, але він за щоб спати окремо. Діти вже поділили поверхи, старша на другому хоче, молодший на першому.

mum of 4, моя менша теж майже до народження братика спала поряд зі мною. Потім купили для дівчаток диван, що розкладається, як двоспальне ліжко і потихеньку привчили спати малу зі старшою.

На рахунок двоповерхового ліжка - в мене племінниця 4 рочки вже півроку спить на другому поверсі такого ліжечка, а татко - на першому (у них в родині теж з*явилася маленька ляля, а ліжечко з прицілом на майбутнє). Тож, я гадаю, що вам буде в самий раз, хоча дітки всі різні. А як старший відносится до такої ідеї? Думаю дітки завжди тільки "за" такий екстрім!

Я з ним тільки по телефону говорю... і то рідко..... Його татко навіть і не посвящає, що він стане найбільшим братчиком вже тром меншим....

Користувач подумав і додав через 2 хв.:
Доречі нас вже 7. А ще є Мама Паші+Жені+Богданчика, Елеонорка, Мартин і ще багато....

Я вже з вами

Мартин, дуже тішимось, як ваша дружина?

Дякувати Богу та вашим молитвам, все добре.
Недавно стали на облік, ходили на огляд та першу УЗД (в нас тепер чогось перший раз на 10 тижні посилають...)
Аналізи та УЗД в нормі, УЗД навіть термін підтвердила
Хіба-що тепер зуби зранку почистити не можем Бе-е-е відразу... За Максимом такого не було...

Дякую за турботу! Нам приємно...

Привіт усім!
І ми вже з вами.
Як добре, що нас - багатодітних батьків трохи є.
Недавно чоловік запитав, чи не боюся я, що у нас троє діткй. Чого вже тут боятися? Боятися треба було раніше.
Ніколи не думала, що матиму аж троє, але ні хвилинки не жалкувала про счвоє рішення. Наш Богданчик - дарунок Божий, наш мізинчик, наша кровиночка. Спить у мене на колінах, через що приходиться друкувати однією рукою.
А як він пахне! Найприємніших запах у світі!!!


До речі, вітаю Мартина з майбутнім поповненням. Надзвичайно за вас з дружиною рада. Якщо народжувати дітей, то вже таким людям. Ви для мене як совість форуму.
Легкої вагітності!

Всім привіт!Я поки що не багатодітна мама,але ми з чоловіком хочемо трьох діток.Сама я з сім"ї,де було троє дітей,і впевнена,що це дуже добре.маю сусідку,у якої п"ятеро дітей.Найстаршому 29,наймолодшому 10.Вона завжди казала"Дасть Бог діти,дасть і на діти",і як вона тих дітей вигодувала у тяжкі 90-і роки коли працював один чоловік сторожем?Один Бог знає,але діти не голодували і все необхідне мали.А зараз як вони дружно живуть і допомагають один одному!!!!!!!До речі,останню дитину ця жінка народила вдома сама,і до останнього приховувала,що вагітна.Вона просто дуже повна,кілограм 120,тому ніхто нічого не помітив і не знав.А потім як грім серед ясного неба-РОДИЛА!!!!!Ми так підозрюєм,що вона приховувала,щоб навколишні не відговорювали.Тому дівчата,я вас дуже підтримую,молодці!Хай вам щастить,а дітки будуть здорові,чемні,гарні,розумні і дружні.

Всім сімям де троє і більше діток з нового року надаються пільги: 50% комунальних послуг та безоштовний проїзд в транспорті міському дітям . Для цього необхідно звернутись в службу сімї та молоді з ксерокопіями свідоцтв, паспортів батьків та коду, щоб внесли в базу даних, а в собез - ті ж самі копії + довідка з місця реєстрації прописки про склад сімї, квітанції (не чеки по оплаті) за буд-який місяць і квітанція по телефону. Може щось не точно, або забула то вибачайте. До них можна зателефонувати і розпитати.

Привіт. В нас також є троє діток.Коли була вагітна третьою, то дуже стидалась,бо мені ще тільки 26,а вже маю трьох,але дякую Богу,що подарував мені донечку красуню.

Привіт, а старші хлопці чи теж дівчатка? Немає чого стидатися.Нехай стидаються ті, що аборти роблять. А ми маємо гордитися своїми дітками.

Привіт старші це хлопчики-бешкетники,одному 6р. другому2,5р. тепер нам Бог подарив доцю-7м і ми дуже пишаємось своїми дітками.А ви як проводите час, чи ходять діти в школу,садік?

Павлик ходить у 4 клас. Раніше водили в школу і забирали, а цього року став самостійним. Незважаючи на ахи-охи бабусь, Паша ходить у школу і приходить зі школи сам. Ще Паша займається футболом. Теж ходть сам, незважаючи на те, що треба спочатку їхати в метро, а потім ще на трамваї.
Женя пішов у цьому році в садочок. Вже має кращого друа - з ним і грається, і б"ється.
А Богданчик весь день з мамою.

У мене питання. Як ви справляєтеся з дітьми ввечері? Мої коли посходяться, то іноді неможливо в хаті всидіти. То граються, що аж вуха закладає, то сваряться за якусь іграшку. І саме цікаве - Паші вже 10 років, ніби має вже розуміти. Чи то ревність така, чи я забагато вимагаю?

Всім привіт! Лише зараз вздріла цю тему. Звичайно ж, не терпиться відписати. В нас троє донечок-сонечок. Старшенькій 4,7 років, середній через місяць буде 3 роки, а самій маленькій - 3 місяці якраз. Між дітьми різниця 1,8 місяців і 2,8 місяців. Коли народилася середня доця, то старша дуже ревнувала. А тепер в цьому плані такого не має. Молодшу сестричку вони дуже люблять - сюсюкаються з нею, цілують, гладять, забавляють. Але старша доця постійно каже, що вона ще братика хоче.
Коли ми одружилися, я не думала, що за 4,5 років народжу 3 дітей. Але не жалкую зовсім, а радію, що маю таке велике багатство - своїх донечок!
Будучи вагітною третьою дитинкою ловила на собі різні погляди знайомих, підкріплені словами - осуджуючі (знов залетіла, що то не можна було застерігатися, тільки потім працюй на них), не розуміючі (для чого та ще й так швидко знову та третя дитина, то ж є вже 2 ще маленьких), співчутливі (це ж в наш час так важко!), захоплені (як класно! знову вагітна - яка відважна), заздрісні (в наш час може собі дозволити таку розкіш - третю дитину, напевне непогано живуть і чоловіка має доброго).
Після народження третьої дівчинки всі насмішливо питалися чи будемо родити дітей, поки хлопчик не получиться. Дехто обізвав мого чоловіка бракоробом, бо три дівчинки. Дехто і зараз під"юджує його, що все, рід закінчився, як це так - сина по собі не залишив - продовжувача роду. І дуже багато безпардонних людей кидають образливе " Шо то в вас самі дівки? Ужас! Ото влетіли. Шо ж ви з ними робити будете? з хлопцями ж набагато легше, а дівок зара попробуй одінь, заміж видай..."
І це говорять якраз жінки, які самі уже і заміж вийшли, і нічого страшного з ними не сталося - виховали їх мами, одівали, наряжали і т.д. Не розумію я цього брєда, просто трусить мене від таких дурних слів Хіба дівчинка не дитина, не радість? Коротше, дістали... Але то їхні проблеми.
Нас в сім"ї теж було три сестри і я від цього дуже радію, бо з обома живу в злагоді і всі ми одна одній допомагаємо і мама наша нами тішиться. Якої статі Бог дитинку дав - таку і люблю, головне, щоб була здоровою і щасливою.
Старші мої дітки від червня цього року ходять в садок - їм дуже подобається, люблять колектив, навчання, музичні уроки. Старшенька дуже гарно малює.
Дітки мої мають різні характери, часто сваряться, можуть побитися за іграшку, але відходять швидко - за хвилину знову граються. А шкоду люблять робити разом і дуже тихо, хоча молодша більший шкідник, ніж старша. І своєї вини ніколи не визнає - все спихає або на старшу, або на дівчинку одну з дитсадка, хоч її і близько там не було. Коротше, я з ними не скучаю.
З народженням третьої доці мої старшенькі стали трохи обділені маминою увагою. На початках було дуже важко - поведінка їхня була просто нестерпна! Але поступово все вертається в своє русло і всі звикають до теперішньої ситуації.
Ввечері, коли приходять з садочка завжди знаходжу їм нові (або давно заховані старі) забавки - пазлики, доміно, лото - вони це дуже люблять. Включаю мультики, читаю книжку. Чоловік теж деколи підключається, а спати їх ложить тільки він і в садочок заводить, та й забирає часто.
Домашні справи я роблю вже автоматично. В мені закладена програмка, що маю зробити за день і я не особо напрягаючись її виконую. Їсти варю, коли діти в садку. А на вихідні, коли чимось їх займу, хоча вони і самі до цього процесу не байдужі - люблять мені "допомагати" , а я це дуже ціную.
Так що, в загальному, жити можна. Це для тих, хто сильно боїться стати багатодітним
Бо де є любов і мисочка зупки для двох дітей, там і для третьої знайдеться
А те, що важко - дрібниці. Кому зараз не важко. Є такі, що й з однією дитиною ради не можуть дати і проблими сипляться одна за одною. Аби всі здорові були, а Бог долею не обділить, раз уже послав дитинку на цей світ

Елеонорка ви просто приклад для молоді.Я також багата на діточок, але в мене не настільки оптимістичний настрій як у вас.Ви просто молодець.В мене є два хлопі, які постійно між собою сваряться,постійно не можуть поділити якоїсь іграшки, в таких моментах я зриваюся і починаю кричати що є духу, потім себе жалію,бо не можу дати собі раду,коли заспокоююсь, розумію,що це дар Божий.

Eleonorka, І ніякій твій чоловік не бракороб, дівчинка це ювелірна робота. І кому пощастило так це твоєму чоловіку бо має в своїй оселі стількі жіночого тепла!

nagirnyi_v, а ви сильно не переймайтеся - як посваряться, так і помиряться - діти з тим ростуть. А років так через 15-20 побачите як будете ними пишатися і тішитися, що змогли народити і виростити аж трьох. Хай для вас буде легким їхнє виховання

Користувач подумав і додав через 4 хв.:
ирис, ви би бачили, як він тішиться, коли старша доця кличе його до столу, подає йому ложку, хлібчик шукає для нього - він просто тане в той момент як шоколад на бані

nagirnyi_v,

Eleonorka, молодець!!! У мене хоч різниця більша між хлопцями, а ти просто супер-мама.
Мій чоловік завжди каже, що три хлопці краще, ніж три дівчини. А я йому відповідаю, що якби мав трьох дівчат, то казав би зовсім по-іншому. Дітки - це завжди радість. І нехай ми не висипаємося вночі, не маємо часу на себе, та й іноді дуже важко буває з ними впоратися, але все одно ми - найщасливіші мами і тата!

Привіт усім! Десь наші багатодітні мамусі-татусі пропали.... Шкода, що тема зависла на півроку.
Хотілось би почути як ви даєте собі раду. Як ви організовуєте розпорядок дня. Як ви організовуєте вашу оселю, щоб не було "бардаку" з іграшками і дитячим одягом. Може маєте якісь секрети, що допомагають "вижити"?

Привіт! Гарна тема. Зареєструвалась недавно, тільки тепер побачила.
Ми з чоловіком виховуємо 5 діток. Самій старшій донечці минуло 11 років, а найменшенькій - якраз минув 1 рочок. А ще - в нас донечка 8-ми років, синуля - 5 років, і доця-2,5 років. Отак, маємо четверо дівчаток і одного хлопчика.
На даному етапі мені важкувато, дуже бракує терпіння, добре, що хоч чоловік підтримує.
Найгірше - коли сваряться, а той б"ються, зате почуваюсь найщасливішою, коли всі дружно бавляться, або всі вішаються на шию татові.
mum of 4, секретів "вижити" ніяких нема, просто живемо, інколи за день встигаєш зробити все заплановане, а інколи взагалі нічого.
З молодшими поняття -"розпорядок дня" в нас нема, коли вкладуться-тоді і сплять, за той час намагаюсь щось зробити.
А як в інших багатодітних сім"ях?

Часу на все не вистачає, тож приходиться вибирати, що важливіше. Я сама подумую про розпорядок дня, але це поки неможливо, бо у Данчика розпорядку поки немає, а все у сім"ї поки залежть від нього.
Але точно не скучно.
Я ще намагаюся повишивати, пов"язати хоч іноді і хоч кілька сторінок прочитати. Ось так.
До речі, хто має можливість ходити на розвиваючі заняття - походіть. Це дуже допомагає. Мій Женя в 3 роки в садочку справлявся на рівні найстарших діток у групі - а їм по 4 . Та й відеї чудові там для розвитку дітей. Якщо фінансово можете собі дозволити - походіть.
Ще - важлива допомога чоловіка і старших діток. Кожен повинен мати обов"язки - у мене чоловік на вихідні прибирає у квартирі - пилососить і протирає пил, а також прибирає ванну десь раз у місяць. Все одно допомога. Ввечері гуляє з Женею, буває це робить Паша. Ось так і справляємося.
Хоча найбільше обов"язків у нас, мам.
Але й любові від дітей теж найбільше.

Так, обов"язків більше в мам, але те "трошки", що допомагає чоловік, старші діти, інколи важко переоцінити. Я фактично "валюсь з ніг", не вистачає терпцю, а він (теж втомлений) просто бере меньшеньких і тихо-спокійно вкладає спати, а що саме основне-вони заспокоюються біля татка і засинають.

Ірусік-іруня, Вітаю Вас на форумі, рада бачити "ровесницю" по кількості діток, правда у мене трохи більший розрив між дітками, з одної сторони це легше, а з іншої- є свої нюанси. Мені було набагато легше з тими трьома, що йшли через два-три роки, а різниця між старшими і тим, що має 5 років дуже відчутна, інтереси не ті.
Він заважає старшим, вони від нього втомлюються.

А час організовувати, то це взагалі болюча тема для мене.
Роблю все більше спонтанно по мірі поступання проблем.
Ну і звичайно залучаю до роботи кого тільки можу

Тут я Вас розумію, в мене теж все спонтанно, і з організацією часу проблеми, для себе вирішила-роблю, що можу і що конче необхідно на даний момент - приготувати їжу, значить готую, і т.д.

Дуже тішуся, що темка запрацювала.... Так і хотілося "зловити" мама5ти, а виявляється у нас АЖ 2 мами 5! Цікаво, чи можна робити перегляд (update) опитування що 3-6 міс -- а то вагітні вже понароджували, а ті, що не були, можливо знову вагітні

Багатодітні мамусі, питання до вас - що ви робите, щоб помирити своїх діток, коли вони воюють - б"ються, сваряться?
Особисто я зауважила - секунду назад так сварились і кричали одне до одного: "я з тобою більше гратись не буду", а тут все забули - і знову бавляться. Хоча бувають сварки і "посерйозніше" - дуються одне на одного по півгодини.

Ірусік-іруня, в мене троє дітей - старшій 5 років, середній 3 роки 5 місяців, молодщій 9 місяців. Відповідно б"ються і сваряться двоє старших. Деколи кажу тій, що почала, що заберу сестричок в іншу кімнату, а деколи наголошую, щоб просила вибачення у сестри і цьомала її, деколи щось обіцяю дати, а деколи взагалі уваги не звертаю - самі розберуться

Користувач подумав і додав через 2 хв.:
mum of 4, а вам хтось, крім чоловіка допомагає з дітками? Старші ходять в садочок?

Допомагає тільки 80-річна бабуся-прабабуся з трьома меншими. А чоловік і старший, ще на Україні, я вже майже рік їх небаила!

mum of 4, у нас є мама 7!
Левит

WAW! Ви мене ошарашили! ...і у неї є час на нет? Давайте її сюди!

mum of 4, мусили отак поділитися? Розумію... І ми часто з чоловіком ділимося - або я тільки з маленькою, а він з двома старшими, або я з кимось із старших і з маленькою, а він з однією із старших - важко, нічого не поробиш... Але всі втішають - кажуть, що діти повиростають - поміч буде і я тоді буду на бороду плювати або от так

Вона рідко буває в неті, але буває.

mum of 4, І правда важко не бачити стільки свою кровинку? Я не уявляю якби то когось з 5 тай не було зі мною. Найбільше, що ми розлучались з кимось з дітей, то напевно на 3 тижні. Ой як то ще буде, коли виростуть і свою дорогу кожен обере, переміни попереду. От Левит, напевно, могла би розповісти, як то, відпускати дітей, бо в неї вже є дорослі.

А всі їхні сварки і бійки то дрібниці. Моя мама бігла розбороняти нас, і я пам'ятаю, як неодноразово, не розібравшись, давала на горіхи комусь, або старшому, або кому вважала за потрібне. І я в ролі тої старшої сестри отримувала не заслужені ляпанці. Знаєте, було образливо. То своїм я кажу так, розберіться між собою, бо як ні, то мама не має часу розбиратись і прийдеться двох однаково наказати. Вони вже знають, що миритись треба поки мама не прийшла Шуткую

Важко стало коли троє старших підросли, а хлопчик, якому 5 років, залишився ніби один. Старші хочуть читати, писати, щось робити, а він хоче, щоб вони грались постійно з ним. Та ще і не слухає їх, щоб, наприклад, букви вивчити чи ще щось розумне. Зате, як з'явилась сестричка маленька, він добре себе зарекомендував як нянька.

Дуже гарно, що стільки багатодітних
Не почуваюсь вже не такою, як всі - у всіх 1-2 діток (в родичів, знайомих), а в нас - 5.

Eleonorka, у вас троє дівчаток, у нас четверо.


для мене особисто старші дівчата(11 і 8 років) - поміч велика