Не йде мені з голови одна фраза.
Моя знайома вважає, що дитина в рік вже здатна сама вибирати собі їжу на сніданок, обід і вечерю.
І справа навіть не в тому, що я не уявляю як цей вибір здійснюється, а в тому чи варто дитині давати такий вибір за умови традиціної схеми введення прикорму. Тобто дитина ще не харчується разом з усією родиною.
От щось я не розумію, це як показувати Андрійкові його улюблену цвітну капусту та неулюблену картоплю і хай дитина вибирає? То він у мене цілими днями капусту їсти буде. Щось я таке не розумію.
Мені здається, що в дитячому віці все таки вибір, що їстиме дитина робить мама. Оскільки таким чином можна привчити дитину до різноманітного харчування і до різних смаків. Власний вибір дитина зробить трохи пізніше, й то це їй дозволятиметься в окремих випадках і ситуаціях.

А ви як вважаєте, в рік, в два, в три хто має здійснювати вибір страв і того, що їстиме дитина?

Може я трохи плутано пояснила, але моя знайома майже дослівно говорить "в рік дитина вже може сама виьбирати собі страви, а мама має їй цей вибір давати"

я також рахую,що дитині в такий вік меню повинна складати мама!

А моя рано в обід і на вечерю макарони з котлеткою їла.
Однозначно що меню вибирає мама.

ну моя дитина любить шинку. От десь раз попробувала і як бачить шинку то втриматись неможе.
І я собі не уявляю як я можу давати їй їсти те,що вона хоче, особливо якщо це продукт такий як шинка.

А шоколад? перчене,солене з наших тарілок?
я в два роки повністю контролюю її раціон.
Звичайно схоплену зі столу шинку я в неї не забираю, але в рік забирала.
Короче або нам треба їсти повністю здорову дієтичну їжу, щоб дитина брала все що схоче і я не переживала,
або годувати її тими продуктами,які я знаю що кращі для неї, я знаю що вони безпечні для неї.
Я для себе вибрала другий варіант.

гра з вогнем, я як раз вчора думала над створенням подібної темки!
тільки в мене трошке інше питання. останнім часом мій Міха вередує, перебирає їжею - і від того, що недавно їв із задоволенням, відмовляється. єдине що їсть з задоволенням - це рибні котлети. і моя мама притримується думки, що дитячий організм сам знає, чого йому не вистачає, і якщо їсть рибу - значит саме риба зараз більше потрібна. типу як в вагітних, я так розумію?
чи дійсно так? годувати дитину рибою і не паритись? ну, це умовно, але... щоб не вийшло як в анекдоті. "чого не вистачає в організмі кішки, якщо вона їсть поліетилен? - мозку"

А якщо спробувати так, давати дитині право вибору але з запропонованих мамою страв, типу - вибирай що ти будеш гамати - цвітну вапусту чи капусточку з картоплею? На власному досвіді переконалась, що продукти які в дитинстві заставляли їсти наразі на дух непереношу.

Зіичайно, давати повну свободу вибору дитині в рік не варто. Хоча враховувати харчові смаки треба обов"язково. Не думаю, що нормальна мама буде запихати дитину тим, чого вона категорично не переносить, бо цей продукт корисний.
наприклад, Паша з дитинства не любить квасолю. І він міг її відчути в супі чи борщі в найменшій кількості. Тоді він відмовлявся від супу категорично.
Зате Женя буде їсти все, де є м"ясо чи рибка.
Звісно, меню дитини в рік і старше повинно бути різноманітним, їсти щось одне зранку, вдень і ввечері неправильно, але думку дитини я би все-таки враховувала.

Ага , точно - моя дитина як тільки бере крейду малювати - тут же починає її гризти. Знайома авторитетно коментує - "дитині кальцію не вистачає". А коли вона недопалки намагається збирати, то їй нікотину не вистачає?
Думаю, в рік, а то і в два (побачимо на практиці , меню складає мама.

Меню складаю сама. З продуктів які дитина їсть звичайно, але спеціально для неї нічого не готую. Може моя думка визве в когось негативні відгуки але якщо дитина не їсть того що я їй запропонувала то щось інше їй робити я не біжу. Не хоче їсть зранку, поїсть краще в обід, а до того ніяких печив чи чогось такого. Ну якісь фрукти на перекуси даю але не булки і печиво.

також сама вирішую, що давати дитині, а що ні. якщо на її вибір- то їла б штукатурку, пінку задувну, і все, що на підлозі, як пилосос, що на столі - її не цікавило ніколи, а тим більше , якщо б просто поставити і вибирай!!! ...... Я її виловлюю по хаті саджу за столик, і годую. а що саме вона їсть - то їй якось все одно.бо не перебирає. а ще щоб швидше, бо спішить бавитися!

" А коли вона недопалки намагається збирати, то їй нікотину не вистачає?"
Я своему говорю что ты будшь если или...или...и он выбирает, но в годя думаю что очень тяжело понять что хочет ребенок
Я у соего раз как то спросила что ты будешь, без или он сказал кашу гречневую я ему ее сварила, а он я ее не хочу вот и весь выбор, нужно делать выбор между несколькими блюдами, а не так что ты будешь есть он конено скажет конфеты, мороженное и т.д. и т.п. а полезную пищу как обычно не хочу

Якби я дав волю дитині у виборі їжі, вона стопроцентово вибрала б шоколадку, цукерку, сік з трубочкою (з магазину), бо домашній сік не такий солодкий. А взагалі поки ніякий дурень не дасть дитині якоїсь дряні з магазину у нас все в нормі. Я думаю хороша мама і батько відчувають, що потрібно дитині, головне постіні зміни в харчуванні щоб нічого не приїдалось.

а ми їмо тільки те, що хочем)) можливо то не зовсім правильно на думку багатьох досвідчених батьків, та я ніколи не заставлюю малу їсти того, чого вона не хоче. думаю, що організм сам знає, що йому треба. та й їсть вона все те, що і я (1,1місяць). щоб було зрозуміло, я сама їм тільки здорову їжу. правда їй ніякого солодкого, крім сухофруктів, меду. всього поганого і магазинного вона не просить, бо його ніколи не пробувала. а взагалі, все має бути в міру. бо що забагато то не здраво)))

Моїй доці майже 3 роки, і то я повністю контролюю її раціон.
Та їй дай свободу в цьому плані, так вона цілий день буде одні цукерки їсти. Перевірено.

Вітуля), я теж так думаю. От мій малий сьогодні увесь день печива просить. Не даю (тільки не думайте, що я така жорстока мама). Зате дитина гарненько пообідала свіженьким борщиком з м'ясом. На підвечірок пудинг сирково-яблучний з родзинками приготую. Думаю, що це значно корисніше, ніж печиво і цукерки.
Але нерідко пропоную йому кілька страв на вибір: борщик чи супчик, картопельку чи кашку з підливкою. Нема нічого поганого в тому, що дитина сама буде обирати собі їжу, звичайно, з "розумного" меню.

я теж контролюю їжу яку діти йдять.звісно не без того що коли гості то щось вхоплять зі столу.я стараюся спочатку накормити їх супом,а тоді вони того вже інесильно хочуть..ми й самі перейшли на таку їду що їдять діти, нам смакує.

Яка свобода вибору в рік??? Мій малий в 5 років вибір зробити не може. Коли йому пропоную якусь страву, він завжди дапитує "А що ще є?" Вибачте мене, я шо ресторан? Вибір робиться мамою з того що корисно, що є вдома з продуктів і, звісно, враховуються смаки дитини.

Моя старша обирала із запропонованого (на сніданок варити кашку чи омлетик). Так з 3 років і до тепер. Молодший теж сам обирає ( не завжди, звичайно), але, оскільки я в декретній відпустці, то маю достатньо часу, щоб приготувати дітям бажану їжу.Краще замовлений борщик зд"дений з апетитом, аніж варені на парі овочі з тушкованою рибою, які ще довго сумно і бузперспективно мандруватимуть зі стола в холодильник і знову на стіл. Вибору "відварне м"ясо або цукерка" в нас не їснує.

Дійсно яка свобода вибору може бути в дитини в рік!? Я собі уявляю чого б наївся мій малий коли я б йому дала таку свободу . Звичайно що не потрібно пхати в дитину цю їжу від якої вона відмовляється але контролювати це потрібно.

Настя обирає з того що я скажу-зранку наприклад питаюсь-хоч картоплі-ні,яєчка-ні,кашку-ні,макарони з сиром-так.Я готую макарон і вона його з апетитом з"їдає.В обід супів не любить тому тут без варіантів-що маама зваритьт з гоем пополам їмо.Вечерю знов обирає з запропонованого.Або як аріант вечері-вечеряєм завжди разом всією сім"єю і Насті цікаво за загальним столом з всіма тому вечерю їсть ту що і всі

А наш малий до недавнього часу добре їв усе підряд. Аж раптом кілька днів тому почалося - ставлю перед ним тарілку - він загляне і в плач. Така реакція на супи, каші їсть "без заперечень". Їсть борщик, картопляне пюре з мяском, а от супи (будь-які) не хоче. Не знаю, що йому там так не подобається, каші ж з цих круп їсть. Але треба їсти перші старви хоча б раз на день. Вже не знаю, що робити. Змиритись чи заставляти?

А ви попробуйте цей суп змолоти в блендері, зробити його кашоподібним, дати в іншій тарілочці, з іншої ложечки, і може йому це сподобається.

До року, звичайно, що дитячі смаки формує мама. Це залежить від схеми прикорму. Якщо дитина їсть переважно підсолоджені каші, то потім важко навчити пити кислий кефір. Головне, щоб з часом дитина привикла до різних смаків. Потім дитина сама починає відмовляться від деяких продуктів. Наприклад, гарбуз Ярослав не буде їсти і все. Пробувала готувати різними способами, але ніяк.
В основному щоденне меню складаю я. Готую на всю сім"ю, але таку їжу, яка підходить дитині.

Я вважаю, що в рік дитина точно не знає, чого хоче))) Взагалі я десь читала, що дитина до 4 років може зробити правильний вибір лише між двома одиницями. Я сама контролюю меню діток і не допучкаю такого, що, наприклад, дитина не хоче на обід супу, то я швиденько її всмажу яєшню (наша бабуся намагається запровадити таку можливість, але я не допускаю), може її вона захоче. Я вважаю, що здорова дитина має їсти те, що дає мама. Якщо не хоче - краще з"їсть наступний прийом їжі.
Думаю, що в 3 роки вже можна буде спитати дитину, яку кашку вона хоче на сніданок: гречану чи манну, або який суп на обід: вівсяний чи россольник. Бо якщо спитати просто, що вона буде їсти, то 90% скажуть, що макарони і сардельку))))

Десь з двох рочків я почала давати доні право вибору страв. Тобто з ранку питала: яку кашку варити манну чи вівсяну і доня обирала яку їй більше хочеться і завжди з*дала із задоволенням. Правда іноді бувало, що вона поміж двох варіантів обирала третій, свій - сир зі сметаною чи яйце. вважаю що організм сам визначає що йому треба.
Що до макаронів, правда без сардельки (доня їх не їсть) то це улюблена їжа всіх дітей. Якось поставили експеримент і давали доні ті макарони (то з сиром, то з м*яском, то з кетчупом) коли вона просила.... після 3 порції за один день доня заявила, що наїлася макоронів і тепер довго їх їсти не буде. І десь місяць про них і не згадувала. Ми самі такіж - іноді так хочеться того тортика чи оселедця, що сили не має і не знаєш як з*їсти той суп що стоїть перед тобою

Ото ж бо й воно. самі їмо, що хочемо, а дітей заставляєм їсти то, що ми хочем. Право вибору дітям!!!)))

Ми почали "вибирати" десь ближче до 2 рочків, коли вже Юся почала хоч трохи говорити. Але тільки на сніданок і у такому варіанті: "Донечко, яку кашку сьогодні будеш?", бо ж все одно варити, то мені все рівно яку. Але якщо дитина вибирала таку ж як була попереднього дня, то я їй нагадувала, що така була вчора і вона іншу вибирала. У нас і тепер так. Вона навіть питає: "Мам, а нагадай, що я вчора їла", а тоді вже вибирає сніданок: замовляє чи молочну кашку, чи омлетик, чи яйце відварене, чи творог ... ну щось сніданкове. Ну і якщо є кілька готових страв, то можу спитати, чого їй більше хочеться, але що готувати, вибираю я сама, а не питаю дитини, що приготувати на обід. Бо так всі будемо обідати лише макаронами, картоплею-пюре і борщем.

Я періодично даю малечі право вибору, переважно, на сніданок і обід, бо вечерю вже готую з урахуванням смаків всіх членів родини)
Так от тепер мені вихователька в садочку скаржиться, що Дана частенько на сніданок заявляє: "Я це не хочу, хочу інше"
І часто не їсть же ж те, що дають.
Так от я тепер думаю, може, треба так - зранку поставила перед нею сніданок, значить, треба їсти це, а ніщо інше?

в нас демократія і право вибору, мабуть з 1-1,5. Дитина завжди має апетит і дякувати Богу, не маємо проблеи з їжею. Колись сказав хочу сьогодні їсти тільки цукерки. Я кажу ок, з"їв 2-3, приходить на кухню і каже а зупу якусь маєш? Є продукти яких він не їсть, але то різні делікатеси типу мідій в оцті і ще йому не час. Але на базар по продукти ходимо разом і він допомагає вибирати. Його улюбленими ставами є картопля (в усіх формах), супи (здається теж всі), квашена капуста, сира терта морква і відбивні. Раз (або два, як вийде) в місяць ми навіть в KFC можемо сходити, але уподобання дитини до нормальної їжі, на щастя, не змінюються.

Вибираю і формую меню дитина я (мама)...
Буває їсть в ігровій формі, де біля неї ще двоє звіряток, тобто їдять всі...
Практично всім дітям подобається, особливо, як доросла людина щось їсть у неї попросити, мол дай... але це не означає, що вона хоче це з"їсти...
буває по всякому, особливо, коли живеш з бабулями і дєдами... а вони в приклад ставлять, що хтось там з їхніх дітей сідав як дорослий і їв дорослу їжу вже після року + таку порцію, як дорослий... слухати смішно отой "брєд"...
Я притрумуюсь того, що має бути в їжі корисно, і не дуже смачно як для когось!

Даремно Ви в таке не вірите, наш малий після року (він вже тоді їв майже всі продукти) їв нормальну дорослу порцію другого (типу картопля, варене подрібнене м"яско (блендером на кашу) і наприклад, варені броколлі. Ми так їли самі і він з нами. ВІн дуже активна дитина і в той час якраз розходився, вчився бігати. З часом порції стали меншими, тепер він їсть 2/3 дорослої порції, але в відступах - спочатку перше, потім перерва, погатись, потім друге. Лікарка нам казала, що активні діти так їдять, до речі, він має 17 кг ваги на сьогодні, тобто не товстий.

Наталюсик, та воно так, сідаєш і їсиш дорослу їжу, ну ніяк дорослу порцію... тобто цілу тарілку таку як їсть, наприклад тато...

власне таку як тато ))))))) Правда у нас сім"я - ми всі худенькі і тато в нас якось особливо багато не ість, так як мама, в принципі. Але порція була в той час однакова.

Дітки всі різні. Про порції дорослого в такому віці: теж бачила, як сусідський хлопчик їв разом з робітниками на будові їхнього будинку.

З одного боку у такому ранньому віці дитина ще не може розібратися у виборі меню, хоча мій малюк недавно так заперечливо хитав голівкою на пропозицію каші, тоді вигукнув:"омлетика". Ну, все ясно. Треба прислухатися.

Доня змалечку не любила яєць, чула їх запах у будь-якій страві. Не їсть досі. Раніше ще пробувала насилу запхати, чи обдурити, потім вже й не наполягала.
Вважаю, що проблеми з харчуванням старшої доці саме через те, що я ніколи не прислухалась до її вподобань

Треба дійсно прислухатись до вподобань дитинки, а не пхати в неї те, що мама вважає смачним, корисним і потрібним.

Сину майже 5 років. Меню до сих пір будую сама. Якби дала волю малому - їв би цілими днями пельмені та голубці. Ні про який суп, звичайно, мови б не йшлось. Чосм питаю в нього що йому приготувати на сніданок чи вечерю. Обіду це не стосується.

Я готую одне меню на всіх!І ніколи не заставляю,не хоче ,годинку побігає буде істи ісуп,і кашу!Взагалі то в мене нема такого ,що мої діти не хочуть їсти.

Моя доця кілька останніх днів мнене вимучила з своїми забаганками.Я приготую їй сирочок - а вона лізе в мою тарілку з бульйоном, я даю їй кашку, а вона рису з отлетою. І мушу їй дати те, що хоче, бо інакше буде істерика і голодна дитина.