Почну з того, що планували ми лялю з того моменту як одружилися. Кожного місяця робила тест
з надією, що вагітна. І так пройшов рік...Ми вже почали переживати, може щось не так..І до лікарів ходила..але все було добре. І ось нарешті довгоочікувані дві смужечки 
Вагітність в мене була трохи важка, бо часто хворіла.. Ну от і пройшло 40 тижнів..минув 41..42 і нічого не відбувалось. Звичайно я вже два тижні лежала в лікарні і всі ми чекали
Всі довкола народжують, а наш карапуз вичікує!Порадили в роддомі напитись касторового масла, що я чемно і зробила в неділю зранку..і от до вечора почало щось відбуватися! Спочатку легенькі схватки, до ночі сильніші. Подумали з чоловіком що то ніч і краще їхати в лікарню. Привіз він мене туди десь о 1 ночі. Подивився черговий лікар і каже "Відкрито тільки на 1 палець, будем чекати", зробили укол щоб так не боліло і сказали йти спати. Зранку прийшла моя лікарка, подивилась і, хоча матка була в такому ж стані, сказала: "Будеш родити!".
Перевели мене в родзал..взяла вона мене на крісло..а води виявляється в мене зовсім немає - одні згустки крові. Почали ставити капельницю, а від неї в малого почало падати серцебиття. Матка не відкривалась...Приносили апарат УЗД щоб слідкувати за дитиною...і все чекали що народжу сама. А схватки в мене були сильні, давали "веселящий газ" щоб не так боліло. Короче протримали так мене до самого вечора. Збирала лікарка і консиліум, щоб дали дозвіл на кесарів розтин; і чоловік ходив до того завідуючого, хотів заплатити щоб дали дозвіл і безрезультатно. Прокесерили мене аж о 7 вечора. Ще й виявилося, що дитинка була вся обмотана пуповиною. Набив мій бідний хлопчик собі синяк і гематому на голові. Отакі то наші лікарі...та звичайно зараз не про це. А народився наш зайчик з вагою 4.200 кг
Дякуємо Богу що зі мною і з нашим маленьким сонечком все нормально.
По доброму заздрю тим матусям, які побачили своїх діток одразу після народження!..
Бажаю щастя вашій родині 
