[Хвилинка до...]

хочу створити темку де б ми розповідали про добрих людей,які трапились на нашому шляху і допомогли нам.



Користувач подумав і додав через 9 хв.:
я хочу подякувати водію маршрутки який віддав 1000 грн. передані чоловіком,котрі загубив чоловіків знайомий.Міг же просто сказати що нічого не бачив.
Ще запам"яталась жінка,котра в Збаражі принесла мені борщик на обід,коли я торгувала помідорами на узбіччі.Вона купила в мене помідори і запитала відколи я тут стою-я відповіла,що від6 ранку.Вона пішла додому і принесла мені борщу,сказавши-їж дитино-ти голодна

[м@рійк@]

Може не до теми, але згадалася байка.
Один правитель мав придворі одного дуже доброго радника і олного дуже злого. Одного разу він наказав злому радникові піти у світ і знайти найзлішу людину в світі. Той довго ходив, а коли повернувся, то сказав, що не привів, бо всі люди настільки злі, один гірше другого. Тоді правитель послав доброго радника знайти найдобрішу людину. Той довго ходив і теж нікого не привів. Коли правитель запитав його, чому він не знайшов найдобрішої людини, той відповів, що кругом одні добрі люди і важко вибрати найдобрішого.
Мораль байки така: поганалюдина у всьому бачить погане, а добра навіть у поганому знайде щось хороше.
Бажаю всім зустрічати на своєму життєвому шляху тільки добрих людей і не забувати бути добрим до ближніх.
Перепрошую, що не до теми.

[Кориця]

А я хочу згадати одну жіночку з верхнього "Шувару" (це у Львові базар такий), яка довідалась що я надсилаю посилку одній сім'ї, якій потрібна допомога і подарувала для дівчинки пов'язку на голову. Просто так, повірила моїм словам! Дуже стало приємно, що наші люди ще не втратили людяності.

[Орислава]

Прочитала назву теми і одразу згадала медсестру реєстатури роддому. Перший раз прийшла на огляд до гінеколога без приписки, без паспорта з надуманими болячками і сльзами на очах, а вона прийняла мене так ніби я їй найрідніша людина, сказала що зареєструє мене коли припишусь, направила до лікаря, сказала що нема чого переживати бо все в мене буде добре. Минув рік і я ледве вирвавшись з роботи в цей же роддом прийшла на УЗД подивилась на чергу через весь коридор і пішла..., але вона мене зупинила взяла за руку і провела на те УЗД без черги...

[varvara]

це було 18 років тому-) я їхала від свекрухи потягом крменчук-київ додому. їхала сама змаленькою донечкою, дитині було тоді 2,5 року. свекри жили на хуторі, тож вкинули нас там в автобус до кременчака і все...у мене була страшенно здоровенна сумка і величезна коробка з яйцями, тобто обидві руки зайняті. прийхали в кременчук а там просто злива стіною непроглядною, наш потяг не другій колії, а на першій колії стоїть ще потяг і обійти його не можна а треба перелазить було через вагон....як мені було важко зі всим цим один Бог знає...я й досі це памятаю. Дитині куртку вдягла хоч з капюшоном а сама гола -платтячко літнє... Місце було купейне, ввалившись в купе, я з таким полегшення видихнула, якось з горем пополам перевдягла дитину, лягли валетиком (місце було ж одне), подушку і одіяло я звісно ж дитині віддала. сама лягла так, накрившись всоїми лахами. в купе були всі місця зайняті, один з попутчиків був хлопець років 18-20.... Вибачте, що так довго розказую-))) Так от, проснулася я від того серед ночі, що це хлопятко підняло мені голову і підсовувало мені свою подушку!!! Я не знаю, як описати ту вдячність, ті відчуття, що мене огорнули... А я свиня, навіть не запитала як його звати, хоч і подякувала. Потім вранці, той хлопчик допоміг нам ще вигрузитися з вагону, бо чоловіченько не удостоїв нас своєю зустріччю.....

[Зайка*]

Хочу подякувати одному хлопчині, який мене колись практично витягнув з рук циганки. Була я десь на першому курсі вузу, поверталась додому. Настрій ніякий, посварилась з хлопцем, а тут ще сесія, всяка дурня в голові. Вчепилась до мене циганка, що долю мені мою скаже. Я ніколи на таке ні до рого ні після того випадку не велась, а тут як зачарована, стою, слухаю її... Добре, що надійшов якийсь хлопець і забрав мене. Що вона уже його матюкала- не описати. А він пояснив, що недавно так його знайому обібрали до копійки і золото з неї зняли. За те, що відтягнув мене від тієї циганки- я йому дуже вдячна!!!

[olia14]

бережаночка, дякую за темку, дуже хороша і позитивна!!!

Мені дуже допомагали люди в житті...взагалі то живу за принципом, що мені ніхто нічого не винен, тому ніколи не чекаю допомоги, але від того вона стає ще більш ціннішою і важливішою.
Дуже вдячна сусідці, яка ще в моєму рідному місті багато років назад самовіддано ходила колоти моїх батьків і щиро допомагала того дня, коли дуже було треба...ще зараз телефоную і спілкуюсь з нею, вона як мама-дуже рідна і хоч ніби-то формально і чужа людина.

Вдячна дочці маминої одногрупниці, яка вже більше 10 років за символічну плату лікує мені зуби.

Вдячна своєму вже померлому(земля пухом) декану, який відстояв таки, щоб мене взяли в аспірантуру, виключно через свою порядність...Вдячна своїм вчителям(золоту прикрасу, як подарунок мені від вчительки математики ніколи не забуду, це просто в голові не вкладається до тепер..) і викладачам, багато їх у мене було справді за покликанням,вони були людьми і фахівцями з великої букви. Вдячна тим, що були не за покликанням, але дуже принципові-це робило мене сильнішою і розумнішою.

Вдячна друзям і знайомим зате, що вони є, бо мала і маю щастя знати дуже хороших людей і дуже щаслива від того

Користувач подумав і додав через 15 хв.:
А ще так собі подумала, поки на кухню йшла, темка ця крім достатньо глибокого духовного підгрунтя, дає можливість кожному з нас подякувати людям, які нам справді помогли в житті, це прям як на врученні оскара, але там переважно крім подяк мамі-татові, дякують тим, хто поміг створити фільм, ми ж можемо подякувати за більше, аніж фільм, а це класно!!!

Повідомлення відредаговано olia14: 20 лютий 2010 - 17:25

[Котя]

Дуже вдячна своїй першій начальниці, яка стала для мене дуже дорогою людиною. Вона дуже безкорислива і позитивна (що я намагаюся перейняти, бо по житті я більше реаліст ніж оптиміст :) ), а ще творча - завдяки їй я вишиваю.
А ще я неймовірно вдячна лікарю від Бога - Мостовій Любі Петрівні за лікування моєї дитини. Пройшло вже майже 6 років, а ми досі підтримуємо зв"язок з цією неймовірно доброю жінкою. Розмова з нею це завжди вибух позитиву.
А ще дякую тим хорошим людям, яких зараз важко перерахувати, але знаю точно, що їх в моєму житті було і є багато!

Повідомлення відредаговано Котя: 20 лютий 2010 - 18:51

[Галюсінька]

Я хочу подякувати ще раз від себе особисто Кориці і Ясні які допомогли без вагань одній сімї яка так потребує допомоги.
Низький уклін вам дорогенькі!!!!!!!

[talia]

Дякую татові і мамі свого чоловіка за те, що люблять мене як свою дитину. Це надзвичайні люди!!!!

[Татусечка]

В моєму житті такі чудові люди скрізь і завжди :) Я дякую Богу за те що вони в мене є

1. Великий магнат оплачує бідній дівчинці ВУЗ
2. Мене беруть на практику в велику фірму і я так сподобалась начальству, що моїм наставником є зам директора
3. Разом з замом пишу дипломну в училищі і мене беруть за цікаві рекламні розробки на роботу у найбільшу фірму області
4. Я без копійки в кармані і не з дуже великим багажем знань (чесно кажу) закінчую практично відмінницею універ
5. Просто так мені дали велику посаду на роботі
6. На малечі я знайшла багато дуже гарних, чуйних і справжніх друзів
7. Мені віддали забуту в маршрутці відеокамеру
8. Я живу і спілкуюсь з людьми на спільній мові, а це найбільше добро у світі!

[Леонідівна]

Хочу подякувати усім, хто нам зараз допомагає у зібранні коштів на операцію для моєї дівчинки!!!! Дійсно- світ не без добрих людей!!!

[МІРКА]

Хочу подякувати другу нашому. Він в тяжку хвилину прийшов на допомогу. коли мені були потрібні медикаменти для лікування.Вони ні в нас на Україні, ні в Росії, ні в Польщі не є сертифікованими,але є дуже дієвими.Випадково про це дізнавшись він взяв назву тих препаратів і через кілька днів (коли я була у великому відчаї) приїхав і привіз пакетик. Він домовився зі знайомими і вони літаком передали медикаменти.Прийшов і так просто віддав мені їх зі словами: про гроші не турбуйся, колись будеш мати- віддаш( а кошти не маленькі). Я була шокована.Молюся за здоров"я його і його сім"ї і діточок.
Намагаюся брати приклад з того вчинку.

[ясочка]

Хочу подякувати жінці, яка, знайшовши на вулиці загублену мною залікову книжку (до державних іспитів залишалося 3 тижні) не полінувалася знайти телефон деканату і подзвонити, щоб я прийшла і забрала.

[Світланkа]

А я неперестаю добрим словом згадувати медсестру з пологового, яка прийшла і сказала - "негайно переводи дитину в спеціалізовану дитячу реанімацію, бо в нашій роддомній її не витягнуть." Через пару годин ми вже виписувалися( а мали б виписуватися за кілька днів, бо то якраз були вихідні плюс доданий вихідний за 8-ме березня) Як наслідок - маю здорову повноцінну дитину. А як би було в іншому випадку? - один Бог то знає...

[Рижуля]

Спогади з дитинства...
Була зима. Я поверталася додому. Вже не пам"ятаю звідкіля я йшла, не пам"ятаю скільки точно мені було років, але в голові навіки вкарбувалися такі кадри : я чемно стою на пішохідному переході, чекаючи, поки загориться зелене світло, роблю кілька кроків на дорогу і раптом ... боковим зором помічаю, що на мене на великій швидкості їде машина. В той момент, мої ноги роз"їдждаються на слизькій дорозі і я лечу прямо під колеса. Закриваю очі і сильно стискаю кулаки в очікуванні найгіршого...
Раптом якась сильна рука хапає мене за капішон куртки і різко висмикує вже майже з-під машини..
Тоді я навіть не подякувала тому чоловіку, але коли отямилася, то ще довго згадувала його в своїх молитвах.
ДЯКУЮ ВАМ, ЩО ВРЯТУВАЛИ МОЄ ЖИТТЯ!!!

[Romashka_2009]

Я хочу подякувати Богдану Михайловичу (своєму репетитору з математики). Надзвичайно добра і мудра людина! Завдяки йому я вступила в університет і закінчила його на відмінно. А зараз навчаюсь в аспірантурі.

[Маруся]

Я хочу подякувати нашій конс'єржці Валентині Іванівні. Завжди мені і картопельки дасть, і помідорчиків консервованих, і гарбуза на кашу малому. Марчика завжди балує зефіром та іншими ласощами. Я молюся час від часу за її хвору внученьку Настеньку, в якої рак крові.

[liya]

Дякую тим друзям,які допомогли мені ,коли я втратила тата.Все,що треба зробили,а потім ще й з депресії витягували(найблища подруга приїжджала з іншого кінця міста , щоб мені привести їсти і ледь не з ложки погодувати,бо я просто забувала їсти по кілька днів,кумам ,які ледь не щодня були у мене,і всім іншим ,хто підтримав в найтяжчий час мого життя)
Дякую долі,яка посилає на моєму шляху таких хороших людей!
Дякую усім на Малечі,спілкування з вами приносить одне задоволення!

[сімейка]

і мені згадалась історія:мала 13-14 років їхала на миколая на село.взяла білет на автобус а потім пішла в магазин.прийшла сіла на сво місце і виявилось що в сусідки таке саме.але нічо їдем.вже зовсім ась бабця каже сідастемніло я людей питаю де моє село а вони йой дитино та то в другім кінці.виявляється автобуси помінялись місцями і я не помітила.висадили мене в останньому селі і роби шо хочеш.мобілок ше не було.думаю або замерзну або піду дийсь дядько людей проситись начувати.якийсь дядько зловив мені машину і ми їхали довго через ліси і приїхали в райцентр до села вже нічого не їде.

Користувач подумав і додав через 7 хв.:
якась бабця каже їдь дитино до мене а зранку я тебе проведу до села.їдем та й вона всім роказує шо зі мною сталось.і мене впізнала сусідки родичка каже я тебе знаю і твою сестру їдем до нас.і я поїхала.вони мене погодували я мала банани то пригостила їх малу а в 7 ранку була вже в себе.мої були в шоці.я ще довго сама не їздила і тепер уважна.то ж дякую тим людям яким була небайдужа

Користувач подумав і додав через 7 хв.:
якась бабця каже їдь дитино до мене а зранку я тебе проведу до села.їдем та й вона всім роказує шо зі мною сталось.і мене впізнала сусідки родичка каже я тебе знаю і твою сестру їдем до нас.і я поїхала.вони мене погодували я мала банани то пригостила їх малу а в 7 ранку була вже в себе.мої були в шоці.я ще довго сама не їздила і тепер уважна.то ж дякую тим людям яким була небайдужа