[martynka]

„Ой, що це?” – потягнуло низом живота, біль наче на місячні. „Може здалось? Напевне незручно сиджу.” Про всяк випадок глянула на годинник. Було близько дев’ятої вечора. Кожен в домі займався своїми справами, а я, вмостившись зручніше на дивані, додивлялась якийсь фільм.
„Ого, знов!” Не задумуючись глянула на годинник. Минуло 17 хв. „Та ні! То ще не воно.” Намагалась себе заспокоїти, але десь глибоко в серці розуміла: „Скоро, зовсім скоро ми побачимось з тобою, моє янголятко!”
Закінчився фільм. Я пішла вмощуватись в ліжечко. Як і щовечора взялась за книжку, половина з якої вже була прочитана. Абзац, другий.. „Цікаво, чи зустрінуться Богдан з Яриною? Чи будуть таки разом?”
„Ага, знов...” – годинник показує ті ж 17 хв. „Воно!.. Спокійно, Марто! Ти все знаєш. Все зможеш. Та й часу ще ого-го.” Згадую настанови лікаря. То ж перші роди – 10-12 год. ще є. Повертаюсь до книжки, а в голові вже не вкладаються слова прочитаного. Душа пише новий зміст – мого життя, яке от-от змінить свій полюс.
Біль сильнішає. Інтервал меншає. Вже кожні 14 хв. Чоловіка поруч нема – по роботі в своєму рідному місті. Треба подзвонити. Розмовляємо довго, а біль стає все сильніший. Домовляємось, що ще полежу, може засну. Якби ні, то зідзвонюємся. На пологах він бути відмовився, хоч як я не впрошувала і не переконувала всі 9 місяців. Погодилась піти зі мною мама. Що б робила сама, не знаю.
Вляглась і зімкнула очі, але заснути вже ніяк не змогла. Одяглась і пішла на кухню. Ставши буквою „зю”, кажу: „Мам, мабуть треба в пологовий.” Розбудили тата, він пішов заводити машину і опів на першу ночі ми поступили в роддом.
Напевне всі, хто хоч раз народжував, мене зрозуміють. Більше всього мене дратували ті неквапливі санітарки, сонні медсестри, які посходились мов мухи, подивитись що то за мамаша їм нині не дасть виспатись. І чергова, яка таким же меланхолійним настроєм то тиск міряла, то якісь бланки шукала, то каліграфічним почерком їх заповнювала. Я тим часом мала викликати свого лікаря і засікати перейми, а вони вже кожні 5 хв. по 40 сек.

За вікном почалась злива. Дощ стіною, блискавиці одна за одною, грім такий, що закладало вуха. Весь медперсонал заметушився тоді, коли по всьому нашому милому містечку зникло світло. На весь пологовий знайшли тільки три недопалки свічок. А тут телефонують, що швидкою везуть ще одну роділю. Зв’язавшись з РЕСом виявилось, що світло буде, як тільки пройде громовиця. Батьки поїхали по свічки, привезли все що було в хаті. Огляд на кріслі був в романтичних сутінках. В мене відкриття 1,5-2 пальці. А от мою колегу по щастю відразу забрали в родзал. В неї ці роди, як і перші виявились стрімкі. Я по-білому їй позаздрила: „Мені б так швидко..” Була третя ночі.
Нарешті мій лікар звільнився і тепер весь час був біля мене. Приніс мені той м’яч, але сісти на нього я вже не змогла і дико заверещала: „Заберіть!!” Легшало лише коли спиралась на стіл, коли мама масажувала спину, ну і звичайно дихання.
Десь одразу по родах тої жіночки зявилось світло і я втішилась, що не народжуватиму як печерна людина. Лікар одразу повів мене до апарата, що заміряє серцебиття дитини і тут почалось. Це вже по родах він мамі признався, що „мало в штани не напісяв” – гуморист! В малого при кожній переймі сильно падало серцебиття. Мене відразу повели в родзал. Далі капельниця, розкриття шийки вручну (о, не дай Бог нікому!), а мої потуги не давали ніякого результату – розкриття 4 см. Я зовсім вибилась з сил, але подихавши киснем, взяла себе в руки і старалася далі. На цій веселій ноті мені повідомляють, що приїхав чоловік і хоче до мене. Лікар каже: «Най заходить!» А я кричу: «Не хочу його зараз!» Такі неприємні слова довелось почути моєму коханому будучи в коридорі. Але як образливо було тоді мені. «Я його 9 місяців впрошувала, а він в останні години надумався?!!» - кричала я.
За якоюсь чероговою потугою всі навколо загорлали: «Давай! Давай ще! Старайся!!!» Бризнула кров. То негайно перерізали пуповину – було туге обвиття навколо шиї. Розрізали і промежину – моє малятко як піонер виходив з ручкою вперед. З останньою потугою мені натисли на живіт пеленкою і я відчула як вихлюпнуло моє дитятко!..
05.15 ранку 11.10.09 - зелененьке, все в складочках, мокре моє жабенятко в мене на животі. Які оченята! Як воно, мацьопке, притулилось! Мій Ярославчик! Світ навколо перевернувся. В якийсь момент мені закрутилась голова.
Далі була не з приємних процедура зашивання, мене морозило, хапала судома в стегні. Але то всьо байка, бо поруч лежав мій синулька. Нас відвезли в палату, де малятко вхопилось за ціцю і довго цьмакало і спало. Найближчу добу ми так і прожили: я дивилась на своє чудо, а воно все ссало і ссало. Мій ти ненажерка!..
Виписали нас на 5-ий день. До того були проблем з цицьками: молочка прибуло багато і груди були як баняки. Мені їх постійно масажували і цідили від чого молока ставло все більше і більше. Був ще запор, геморой, болісні обробляння швів щоранку і щовечора і багато всякої беки. Та й маленькому перепало. Через вузол на пуповині виявилась гіпоксія плоду, води з меконієм і, як наслідок, синдром неврологічно-рефлекторної збудливості. Пережили ми і уколи, і мікстури, і вже вдома пройшли кілька курсів лікування.

Зараз все згадується як сон. Було то зі мною? То це все правда? Так! Все насправді! А поруч лежить моє янголятко. Вже не жабенятко! А справжній козачок! Нам сьогодні 4 місяці.

P.S. Чи зустрілись Богдан з Яриною не дізналась і досі. Книга і зараз лежить на тумбочці біля ліжка, чекає коли ж власниця знайде для неї час…

[Cherika]

martynka, чудова розповідь! Бажаю здоров"я вам і вашому синочку!

[ФІОНА]

Дуже гарна розповідь!!!! Ти молодчинка!!!
Здоров"ячка твоєму синочку!!!! :)
Вітаю з 4-ма місяцями!!!!!! ;)

[nata_war]

Дуже зворушливо. Зразу згадала свої пологи. Бр....

[Хвилинка до...]

дякую за гарну розповідь

[Костина мама]

martynka, зачиталась и все представила как сама пережила с 4 месяцами вас!!!!
мне тоже вручную открывали шейку

[КМР]

Вітаю з синочком!!!! Дякую за чудову росповідь!!!!

[Аліска]

Вітаю вас!Славчику здоров'ячка та щасливого дитинства, батькам лише радості від сина.

Користувач подумав і додав через 1 хв.:
Вітаю вас!Славчику здоров'ячка та щасливого дитинства, батькам лише радості від сина.

[Peremoga]

Дякую!!!! Розповідь така ніжна... Мені чомусь здається, що я теж на пологах буду так мріяти і романтичною (принаймні на початку...)

Ярославчику доброго здоров"ячка, смачного молочка і сестричку!!!!

[Каська-маська-к@т]

Дуже гарна розповідь!!! вітання мамі і малючку! ростіть здорові :) гарно посвяткуйте 4-ри місяці :))))))

[львів_янкаІра]

Кожна мама за деякий час, напевно, згадує свої пологи як сон...бо має біля себе своє маленьке чудо. Дякую за розповідь.
П.С. З 4 місяцями вас! Хай синочок росте здоровеньким і гамає багато молочка

[oka]

Чудова розповідь! В мене аж сльози радості покотилися...
Здоровьячка козачку, а мамі терпіння, радості від свого янголятка та нескоро дізнитися чи зустрілися Богдан із Яриною

[elena0709]

Вітаю з почесним званням МАМА!!!!!!!!!!!!

[Біла Троянда]

Вітаю Вас з синочком!Ростіть великі!

[Romashka_2009]

Дяже гарна розповідь! Ростіть здорові :)

[*ірусик*]

вітаю з маленьким янголятком

[Soveniatko]

Дуже гарна розповідь. Дякую! Здоров"ячка вашій родині!

[Tanyusha]

Розповідь суперова, читала і очі мокрі від сліз! от така я м"яка :) щастя вам і вашому малюку!!!!

Повідомлення відредаговано Tanyusha: 11 лютий 2010 - 13:22

[Лі*Куся]

martynka, дякую за таку красиву і зворушливу розповідь.
Вітаю з великою датою маленького хлопчика!!!!!!!
Рости здоровеньким Ярославчику! :)

[Ira+kola]

Дякую! Дуже гарна розповідь.

Нехай Господь зішле дитині добру долю
І хай з небес охороняють ангелятка.
В душі хай квітне літо і не буде болю,
Нехай щасливим буде ваше немовлятко.