[Левит]

Кінець і... початок

Оце й усе! Кінець всьому сьогодні!
Я в розпачі, неначе у безодні...
Душа не може болю пережити,
Не можу більше вірити й любити...
І вороття, здається, вже нема...
Враз голосочок рідний: “Мамо! Ма...!”
Рука дитяча притулилась тихо
І відступає невідступне лихо,
Хоч ще нестерпно боляче і важко
І серце б’ється ніби в клітці пташка
І сльози ще не можу зупинити...
Не хочеться?!
Ні! Я вже хочу жити!
І знову вчитись, вірити й любити,
Прощати й зло добром благословити,
Хоч ще душа в неспокої болить..
Бо так нам Бог велить!
І гріє душу істина оця,
Струмочком в серці оживає мрія:
Так хочеться, щоб не було кінця,
А був початок і жила Надія!
1995р.

Дорога

Стоїть мале дитятко на порозі...
Зробило перший несміливий крок!
О, Господи! Обережи в дорозі
Від злих очей і заздрісних думок!

Ми виростаєм, серце у тривозі...
Як віднайти у світ незнаний шлях?
О, Господи, обережи в дорозі,
Допоможи здолати відчай, страх!

Схиляюсь край дороги у знемозі,
Бо сили вже, здається, на межі...
О, Господи, обережи в дорозі
Й додому повернутись поможи!

Ми стоїмо на вічності порозі,
В тисячоліття робим перший крок!
О, Господи! Обережи в дорозі
Й навчи торкатись серцем до зірок!
Осінь, 2000 р.


Мамина молитва

Перед Богом мама на колінах,
Щирим серцем молиться вона
І горить, незмінна і нетлінна,
Віра—непідкупна і міцна!

Ця молитва небо відкриває,
Ця молитва рветься в Небеса,
Бо любов Господня а ній палає!
І слова, як вранішня роса:

Кожна крапля має силу Божу
Для нужденних, хворих і німих…
За дітей незрячих і безсилих—
Молиться не тільки за своїх!

За дітей, щоб вирвати із аду,
Усім серцем молиться вона.
В цій молитві сила зорепаду
І морської хвилі глибина…

Перед Богом на колінах мати,
А насправді—воїн на коні!!!
Дай бажання поряд з нею стати
І молитись, Боже, і мені!!!
20.05.2009р.

[Левит]

Я дитина Божа

Текст, що розкривається

Я колись блукала
По чужих дорогах
Щастя я шукала
І земних утіх
Радості не мала,
Бо не знала Бога
І мене обплутав
Ланцюгами гріх...

У Христа Ісуса
Кров свята безцінна,
І гріхів спокута,
І вода жива
Радість і надія,
І любов незмінна
Я тепер розкута
Я тепер нова!!!

У Христі Ісусі
Я нове творіння
Із любові й світла
Квіточка жива!
Не помру, не згасну,
Не зазнаю тління,
В Бозі я розквітла,
Я уся нова!!!

Благодаттю Господа
Я дитина Божа,
Від гріхів очищена
Жертвою Христа
Щоб могла я бути
На Ісуса схожа,
Вчитись, підростати –
Ось моя мета!

Покладаюсь на Бога

Текст, що розкривається

Всі турботи мої покладаю на Бога
Не хвилююсь про завтрашній день,
Бо у мене з Ісусом в майбутнє дорога –
З серця ллється вінок із пісень!
Пісню нову, незнану складу Тобі, Боже,
Щоб прославить величність Твою!
Дух Святий у дорозі мені допоможе,
Я водійство Його пізнаю...

[Христуся-Бамбінік]

Левит, дуже гарно, ви автор?!

[Левит]

Христуся-Бамбінік, дякую за відгук. Так, це мої вірші .

[Беременулька]

Левит, дуже гарні вірші!!!

[Хвилинка до...]

Левит, дуже дякую за такі вірші,які до сліз проймають.Виставляйте будь ласка ще

[Youli]

Дитяча молитва


Боже, Господи, Ісусе!
На колінцях я молюся.
Всі гріхи мені прости
І від лиха захисти.
Просвяти моє серденько,
Щоб я вчився гарненько!
Щоб у дома і у школі
Не робив я зла ніколи.
Щоб матусю поважав
І татусю помагав.
Щоб жили ми всі здорові.
Завжди в мирі і в любові!

[obaldenka]

Левит, так написати кожен не зможе. У вас дійсно талант від Бога!

[Левит]

Щиро вдячна всім, хто залишив свій відгук. Божої благодаті та бажання прийняти цю Божу благодать...

БОЖИЙ ДАРУНОК

Кожна людина є Божим творінням не залежно від того, знає вона про це чи ні.
І кожна людина має якість здібності, якийсь дарунок від Бога. Людина сама вирішує, що вона зробить з цим дарунком – чи викине на смітник, чи заховає в глибоку шухляду, щоб лише самому зрідка потішитися, чи прикладе зусилля для розвитку і удосконалення своїх здібностей.
Дарунок Божий – це як пуп’янок квітки. І лише від людини залежить – чи розквітне вона і для кого ця краса буде призначена...
Я дякую Богові, що обдарував мене даром віршування. В дитинстві і юності я писала багато, від перших смішних віршиків і заполітизованих памфлетів до ліричних роздумів і захоплення навколишнім світом. Потім вир життя. І моя квітка зів’яла, засохла...
Яблунева гілка може розквітнути, якщо її поставити на підвіконня у посудину з водою. Але чи будуть на цій гілочці восени яблука?!
Лише в Божому саду дари, якими щедро обдарував нас Господь, мають наснагу перетворюватись у чудові квіти. Вони в певний час приносять плоди, насінинки, які просяться в новий посів. Слава Богу!
Серед домашніх справ і турбот про дітей (у мене їх семеро) я шукала Бога, молилася і у серці народжувались віршовані рядочки. Щось загубилося, бо вчасно не було записане...
Я шукала Бога і Він знайшов мене!!! Я дякую Господу,за всі випробування, дякую, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя.
Мої вірші – це дорога до Бога – Отця. Я дякую Ісусові, що Він веде мене по цій дорозі і вона ніколи не закінчиться.
Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...

На Родинний форум "Малеча" я потрапила випадково... Подобається щирість у спілкуванні. Хочу поділитися з Вами тим, чим обдаровує мене Господь.

З любов’ю Галина.


Користувач подумав і додав через 4 хв.:
Youli, , це ВАш вірш? Дуже просто і щиро!!!

[nata_war]

Левит (5.2.2010, 21:12) писав:

Youli, , це ВАш вірш? Дуже просто і щиро!!!

Можна я відповім? Ні, цю молитву ще вчила мене моя бабуся.

[Youli]

nata_war (5.2.2010, 22:20) писав:

Можна я відповім? Ні, цю молитву ще вчила мене моя бабуся.

Так, це не мій вірш, я його ще з садочка пам"ятаю.

[Левит]

Youli (6.2.2010, 9:46) писав:

Так, це не мій вірш, я його ще з садочка пам"ятаю.

Не має значення, чий це вірш... Хоча звичайно автор у цих слів є. Це знає Господь!!!
Важливо, що молитва звернена до Ісуса. Важливо, щоб наші діти, молячить, вникали в зміст слів, а не повторювили молитву просто автоматично...

[Левит]

Я дитина Божа

Текст, що розкривається

Я колись блукала
По чужих дорогах
Щастя я шукала
І земних утіх
Радості не мала,
Бо не знала Бога
І мене обплутав
Ланцюгами гріх...

У Христа Ісуса
Кров свята безцінна,
І гріхів спокута,
І вода жива
Радість і надія,
І любов незмінна
Я тепер розкута
Я тепер нова!!!

У Христі Ісусі
Я нове творіння
Із любові й світла
Квіточка жива!
Не помру, не згасну,
Не зазнаю тління,
В Бозі я розквітла,
Я уся нова!!!

Благодаттю Господа
Я дитина Божа,
Від гріхів очищена
Жертвою Христа
Щоб могла я бути
На Ісуса схожа,
Вчитись, підростати –
Ось моя мета!

14.12.2004р.

[Левит]

Право вибирати

Бог чекає

Текст, що розкривається

Ми живемо у цьому світі,
Прагнемо розкоші, слави, утіх.
Ми забули, чиї ми діти.
Розлучив нас із Богом гріх.

Але Він про нас пам’ятає
І любов’ю серце горить.
Нас, як блудного сина, чекає,
Щоб обняти і благословить...

А Ісус подає Тобі руки,
Каже кожному: “ Здравствуй, привіт!
Я не хочу з тобою розлуки,
Я для тебе здобув Божий світ,
Я за тебе пішов на страждання,
Біль і гріх я поніс за вас...”
Бог чекає... Не вічне чекання.
Вже приходить призначений час!

Він вернеться на хмарі, у Славі.
Наречену покличе Свою!
Буде правити в Новій Державі.
Честь і славу Йому воздаю!

А тобі вирішувать треба,
Що ти скажеш сьогодні Йому,
Щоб піднятись до Божого неба?!
Що ти вибереш? Світло?!
Пітьму?!
Вересень 2005р.

Право вибирати

Текст, що розкривається

Закони діють не зважаючи на те,
Чи знаєш ти про них, а чи не знаєш!
Весною дивно яблуня цвіте—
Чи восени ти груші там шукаєш?!

Дитятко кида м’ячик в височінь…
Хіба він мчить у безвість – не спинити?!
Чи можеш ти сховати власну тінь,
Коли проміння сонячне розлито?

Чи знає глина більше, як гончар?!
Чи може глек себе розмалювати?!
Отець небесний дав людині дар:
Розкуту волю, право вибирати!!!

Що вибираєш? Злість, а чи любов?
Прокляття, смерть, а чи благословіння?!
До тебе Бог говорить знов і знов…
У нього стільки милості й терпіння!

Вирішуй! Хай дитятко оживе!
Запрагни вибирати Божу волю!
Проб’ється з серця джерело живе,
Ісус назавжди буде із тобою!!!

Липень 2006 р.

Сенс життя.

Текст, що розкривається

Ісус!!!
До Тебе – все моє життя,
Стремління і бажання!
До Тебе – серце і душа,
Всі мрії й поривання!

Без Тебе я не можу буть,
Бо сенс життя втрачає..
Ти — ранок мій, і день, і путь,
І даль за небокраєм…

Бо я, як квітка у степах:
Розквітла – й вже немає…
Мій Отче! Лиш в Твоїх руках
Я спокій відчуваю!

Я прагну вічності Небес,
Живу, а чи вмираю…
Воскресну я, як Ти воскрес,
І радістю засяю!!!

І прагну на землі оцій
Єдиного жадати:
Про Тебе, о Ісусе мій,
Всім людям розказати!!!

6 листопада 2007 р.

Ти віруєш?

Текст, що розкривається

«Я вірую у все…» У чому ж віра?!!!
Обряди, ритуали, марнота…
А де до Бога істинна довіра?
Чи лише фальш, як мідний звук, пуста…

Чи думав ти колись насамоті,
Що проміняв на ідола німого
Ісуса-Бога — Вічного, Живого,
Розп’ятого за тебе на хресті?!!!

Я бачила, як цілували Книгу
І Дух Святий слова не оживляв.
Серця черстві, немов закуті в кригу,
Холодний морок смутком обіймав.

Я чула, як читалася молитва
Про покаяння, прощення гріхів
Над мертвим тілом…
Ніби гостра бритва
В моєму серці Божий зойк бринів…

—Отець, прости!!! Не відають, що чинять!
Ти спраглі душі світлом просвіти!
До істини не навернулись — гинуть
І йдуть у пекло…Господи, прости!

А Бог не хоче смерті ні одного!!!
Шукайте, люди, Божого лиця!
«Я Істина, Життя і Я Дорога,
Якою лиш прийдеш ти до Отця!»

Чи думав ти колись насамоті,
Що проміняв на ідола німого
Ісуса-Бога — Вічного, Живого,
Розп’ятого за тебе на хресті?!!!

[Левит]

Серце матері

Текст, що розкривається

Єврейка юна серцем прагла Бога,
Месію ждала і благала див…
І враз відкрилась їй свята дорога:
Ніхто й ніколи нею не ходив.

Могутній ангел тихо зринув з неба,
До діви просто й щиро промовляв:
—Радій, Маріє, Бог прийшов до тебе!
Жона благословенна! — так вітав.

В душі у неї острах і тривога,
Думки біжать: «та хто ж така я є?»
—Не бійсь, Маріє, благодатна в Бога,
Господь вже знає серденько твоє…

Кажу я те, що Бог мені велів:
Зачнеш в утробі і породиш Сина.
Син Божий—Всемогутнього Дитина!!!
В писанні є ім’я Емануїл…

—Як буде це? Я зрозуміть не можу…
Заручена. Не знала мужа я…
—Тебе огорне силою Дух Божий,
Народиться дитя: ІЄШУА!!!

І знов думки: «А що ж то скажуть люди?
Каміння…смерть…чи осуд і ганьба?!!»
—Господь Святий!!! Та хай по Слову буде!!!
Тобі я вірю. Я—Твоя раба.

Вона блаженна. О! Яка то радість
Носити в лоні це Святе Дитя.
—Бог милосердний не забув Ізраїль,
Спасе народ Свій й дасть нове життя!

І породила у хліві холоднім.
У ясла положила…От дива:
Прийшли із поля пастухи голодні,
Звіщали з Неба сказані Слова.



Як за Законом, в храм Єрусалимський
Батьки внесли Ісуса-немовля.
Дитя до себе радо притуливши,
Семен в Святому Дусі промовляв,

Що бачить він Святе спасіння з Неба
Для всіх євреїв й світло для людей.
Маріє-мати, плакати не треба,
Хоч меч вкладеться до твоїх грудей…

Людське дитя…У чому ж особливість?
О, серце материнське, говори!
А мудреці прийшли і поклонились,
І принесли Ісусові дари…

Мале дитя, як всі маленькі діти…
Сміється, плаче, спить біля грудей.
Чому ж за Нього наказав убити
Цар-Ірод в Віфлеємі тих дітей?!!

Хвалилась мати щиро між жінками:
Росте для батька добрий помічник!
Оце й на Паску він ходив вже з нами…
А де ж Ісус? Куди Він раптом зник?

Шукали довго Йосип і Марія…
Знайшли у храмі.
«Мамо, це мій Дім!!!»
Молилась мати: «Я не розумію…»
Й Слова ховала в серденьку своїм.

Вже виріс Син. Уже ввійшов в служіння.
Забув і батька, і братів, і дім…
Молилась мати: «Дай же розуміння
Тих Слів, що сховані у серденьку моїм.»

Голгофа. Хрест. Оце страшне розп’яття…
О, Боже! Як це можна зрозуміть?!
Чи це благословення чи прокляття?!
Меч вклався в серце і вогнем горить!!!

Хіба ж то тіло? То єдина рана!!!
Чому оце терпіти має Він?!!
Ісус схилився і з хреста поглянув:
Матусю, біля тебе є твій син…

Оце була її нова дорога.
Воскрес? Воскрес!!! —Для серця новий струс!!!
Молилась, плакала і довіряла Богу,
І йшла до тих, з ким був її Ісус!

Вона молилась ревно і невпинно,
Хоч біль утрати серце ще несе…
І Дух Святий вогнем на неї злинув,
Все нагадав і пояснив усе!!!

Життя земне своїм потоком лине,
Біжить, вирує, як ріка стрімка…
А серце матері із вічності гука:
—Я не богиня, я проста людина.
Не йдіть до мене!
А прийдіть до Сина!!!
Лиш в Нього є прощення і спасіння,
Любові Божої невичерпна ріка…

16. 02. 2010р.

[Левит]

Сестричці

Моя сестричко! Будь благословенна.
Тебе люблю. За тебе я молюсь.
Будь в Господі щаслива і натхненна
На ті діла, що дав тобі Ісус!

Велична мить: із серця Батька-Бога
В цей світ чудовий народилась ти!
Хай словом Божим світиться дорога
Й веде тебе до Божої мети.

Коли я плачу – ти зі мною плачеш,
Коли радію – ми радієм вдвох!
Своїм життям не граємо в удачу:
Надія наша, наша віра – Бог!

Ми разом – у молитві і в роботі.
Приносить радість істина оця:
Ми сестри у Христі, а не по плоті,
І Дух Святий поєднує серця!

В Божому Світлі

Я приходжу до Тебе і стаю на коліна…
Вірю в Божого Сина!!! Освяти і омий!
Ти — Могутній і Вірний,
Ти — Благий і Нетлінний!!!
В моє серце поглянь і його перевір.

Подивись, чи не йду я дорогою злою
І на вічну дорогу мене попровадь.
Ти є Світло!!! Не дай же блукати пітьмою,
Порятуй від спокус і нечистих принад!

Я виходжу у світло. Ще мружаться очі…
Порятуй від думок і поганських утіх,
А душа умирає, як листя, тріпоче,
Бо у Божому Світлі виявляється гріх!

Поклади на уста мої пильну сторожу.
Чим наповнене серце — те й говорять уста…
Обнови розум мій, Своїм Словом, о Боже,
Щоб із серця лилася Твоя чистота…
14 травня 2009 р.

[Левит]

Сила молитви.

Я колись не любила Бога...
Я про нього не знала нічого...
І було мені все закрито,
Але Він мене вчив любити!!!

По молитвах моєї бабусі,
По молитвах моєї матусі
У свій час я прийшла до Ісуса.
Я до Нього тепер молюся!

Я молюся за чоловіка,
За дітей і людей незнайомих...
Бог – надія моя і утіха!
Я іду до Отчого дому...

Квітень 2006р.


АНАСТАСІЯ

Сьогодні радість в серці у Ісуса!
Для Нього радість, а для когось шок:
В сільському клубі молиться бабуся,
Вона стоїть, зіпершись на ціпок...

В сільському клубі молиться бабуся,
У кожнім слові біль, любов, краса!
В сільському клубі молиться бабуся,
Здригаються земля і небеса!

Вона стара. В дугу зігнулось тіло.
Душа – неначе перелітний птах…
І руки ні хвилиночки без діла…
Але Господній спокій у очах!

В молитві слово, ніби вершник в русі.
Вогненна міць! Глибинна чистота!
Господь! Я дякую, що є такі бабусі,
Що моляться за села і міста!

Прошу для неї, дай їй підкріпитись
З руки Твоєї: хліба і вина!
О, Господи! навчи мене молитись
Всім серцем, так, як молиться вона!

22 жовтня 2007 р.

[Левит]

Я прагну досягти

Вона вузька — дорога в Небеса…
Вона важка, покручена й терниста,
Та прагну йти, бо хочу досягти
Твоїх щедрот: вісону і намиста…
Із рук Твоїх преславний той вінець,
Що Ти приготував мені з любов’ю.
Весільний бал—це зовсім не кінець,
А лиш початок вічності з Тобою!!!
І мріє навіть крапелька роси
В тремтінні світла на Твоїй Долоні,
Щоб бути діамантиком краси
Серед оздоби у Твоїй короні…
04.06.20010р.

[Левит]

Таємна кімната

Я зайду у таємну кімнату,
Зачиню за собою всі двері
І замкну всі замки, а ключі
Просто викину в вихор вітру,
Щоб ніхто—ні душа, а ні тіло,
А ні ворог, підступний, лукавий—
Не змогли знов відкрити ці двері,
Бо до мене прийшов Коханий!!!

Я сама не зроблю а ні кроку.
Просто буду на Нього дивитись...
Як говорить Він, як Він ходить,
Як сміється і співчуває,
Як Він любить і як співає...
Я так хочу від Тебе навчитись!!!

Я сама ні на що не спроможна...
Я сама ніби гола травинка...
Ти — надія моя і сторожа!
Ти піклуєшся й любиш — це дивно!!!

Що віддати Тобі я можу,
Щоб до Тебе міцніш притулитись?!!
Просто серце Твоє відчувати,
Просто в очі Твої дивитись...

Пізнавати Тебе я прагну
Так, як Ти відкритись бажаєш
Через Слово і Духа Святого...
Ти мене повсякчас чекаєш...

Дивна зустріч в таємній кімнаті:
Спокій... Радість... Купання в любові...
...Розбиваю тюремні грати!!!
Мій Господь, я іду за Тобою,
Щоб у світі Тебе являти! 24,27.02.08.

[Левит]

Господь говорить.

Куди спішиш ти?!
Серце у тривозі –
Так ніби поїзд
Мчиться під укіс.
Господь говорить:
Ти не плач в знемозі,
Я є з тобою,
Я вже все поніс.

Коли так важко,
Рани і печалі
Приносять в серце
Невимовний біль,
Господь говорить:
Ну чого ж ти плачеш?
Я є з тобою!
Серцем порадій!

Отець приймає нас
В Свою родину.
У слові Божім
Віру укріпляй!
Господь говорить:
Я тебе не кину!
Лиш тільки ти
Мене не покидай!