Народження мого маленького чуда
#1
Відправлено 24 січень 2010 - 01:54

Популярне повідомлення!
Ще з самого дитинства я мріяла шо буду мама і буду мати багато - багато діток.Ну от , прийшов той чарівний день коли ми з чоловіком пообіцяли бути все життя разом і вже на другий день після весілля я бігала за ним зі словами " спробуєм ?? я готова ".Він погодився , але тоді ще мабуть не прийшов той час((( І так це все тривало 5 місяців. За цей час я умудрилась до стількох лікарів попасти і стільки діагнозів почути , деякі додумались сказати шо в мене позаматкова вагітність , а ще краще було коли мені призначили пити гормональні таблетки якими лікують безпліддя.Але добре , що вчасно я заспокоїлась , і подумала коли має бути тоді і буде адже 5 місяців це ще не є великий термін.
Квітень місяць , в мене затримка декілька днів , но я роблю вигляд шо я на неї не зважаю( затримки в мене і раніше бували , але як тільки я купляла тест , на другий день в мене починались місячні) хоча в душі молюсь шоб це було воно ))) Поїхали ми в гості до батьків мого чоловіка і ще з порога його тато говорить мені шо я вагітна ))) Я , звичайно , в шоці , не розумію шо робиться , а він ходить і всім розказує шо я вагітна , шо в мене на лобі це написано)))) Погостювали ми 2 дні і їдем додому , і тут дорога для мене робиться такою довгою шо це жах - хтось зайде в маршрутку і я відчуваю запах тої людини. В вечері мене взагалі всю підкосило , не могла ні стояти , ні лежати , ні сидіти. Говорю чоловікові йди купи тест , здається я вагітна. Він на крилах радості помчав в аптеку. І от сидимо ми з ним над тим тестом і думаєм робити його вже чи пізніше. Вирішили ще почекати , правда на другий день я не витримала і зробила)) Появилась одна полосочка , думаю знову не повезло і аж сльзи на очі виходять і тут бачу появляється ще одна . тут мене почало трясти всю , сльози текли рікою. Дзвоню до чоловіка , говорю " Я вагітна !!!!!! " Він зразу приїхав додому , дивлюсь на нього а нього оченята виблищують усмішка не пропадає ))))
Ну і почався наш вагітний період))))) Звичайно , не обминув мене токсикоз, три рази попадала в лікарню то з загрозою , то ще з чимось. Але найважче було з 30 тижня , в мене почався конфлікт по групах крові . В цей час кожного разу виходила з жк зі сльозами , то говорили шо в мене народиться не дорозвинута дитина , то при мені лікарі обговорювали чи взагалі варто шось робити , чи потрібна мені та дитина , то мені потрібно викликати пологи , то в мене буде викидиш і т.д.Вся моя родина вирішувала в кого мені народжувати , домовлялиь з різними лікарями , не питаючи мене. Але на моє велике щастя на 36 тижні мені , нарешті , дали можливість вирішити самій в кого я буду родити. Тим лікарем виявився Федина Р.Г. Він єдиний лікар , який сказав все в тебе добре і дитятко народиться в тебе здоровим , лише від від нього одного я вийшла з усмішкою а не зі сльозами.Потім в мене почались болі , страх по любій причині дзвінки до лікаря і він вирішив покласти мене трохи швидше в роддом шоб я заспокоїлась.І тут в палаті дівчата мені починаюь мені розказувати , шо кожної середи в роддомі ходить професор і майже всі хто попадають до нього на крісло якшо не зразу то через пару днів ідуть родити.Звичайно , я попала до нього , мене чомусь нічого не минало))) Чесно , було дуже боляче , через пару хвилин в мене поткла розбавлена кров і так було цілий день. Настав чарівний четвер , з самого ранку чомусь не могла знайти собі місце , живіт почав поболювати , рідина далі текла , дівчата з палати цілий день говорили шо я якась не така , шо напевно піду родити , але я шось сумнівалась трохи бо відкриття було лише на 1 палець і схватки були зовсім не регулярні. І тут сидимо ми з дівчатами , не знаю шо на нас найшло сміємся як не нормальні , і я починаю розуміти шо моя біль все збільшується і збільшуєься.Дівчата говорять засікай час.Схватки були шо 17 хв.і так тривало дві години. Дзвоню до лікаря розказую йому про це , він сказав шо приїде подивиться . І тут , десь біля 8 вечора , лікар мене оглянув і говорить до медсестри в 8 годині в родзал. Чесно кажучи від його слів в мене чуть серце не вискокло , думаю невже прийшов мій час. піднялись ми в родзал , схватки вже ніби і пропали , вкололи мені укол якийсь і сказали шоб я собі лягла якшо засну то потім переведуть назад в палату , якшо схватки знову почнуться то буду родити. Лежу собі -лежу , молюсь шоб схватки почались. І тут захотілось мені в туалет , я вставати а в мене почала водичка текти по ногам йду до лікаря кажу в мене шось тече по ногам.Оглянули мене ще раз , лікар сказав шо води це і шо будем родити , до ранку народжу))) І тут почалось. Як виявилось , те що в день я вважала болючими схватками було просто так , лоскотання )))) Десь 2 години я ще розуміла шо зімною робиться а потім.... Знаю одне лікар майже постійно був біля мене , підтримував мене як тільки міг. Потім я почала між схватками засинати , а коли приходила до себе то кричала від болю як дурна , аж стидно за себе ))))) Відкрию очі , бачу лікар біля мене і мені легше стає і тут схватка і жити не хочеться. Лише думки про те що це скоро закінчиться давало силу терпіти цей жах. Дивлюсь на годинник 3 ночі , 5 ночі , думаю лікар сказав до ранку народимо , значить все це скоро закінчиться . Мріяла почути від лікаря все йдем на крісло відкритя вже велике. А він не говорив і не говорив. І тут вже ранок , не знаю яка це була година , Роман Григорович говорить все головка появилась йдем на крісло , аааааааа , не вже , все ?????????? )))))))))) Почали ми родити , лікар мене далі підтримував говорив яка волосата голова в мого дитятка.Старались ми старались ,і тут шось мене сильно запекло, кричу пече а лікар говорить то для дитинки,як виявилось мені робили розріз, сил в мене вже взагалі не було і тут лікар говорить зараз давай ще раз пробуєм, виліз лікар на крісло поклав руки на мій животик натиснув і тут чую кричать мені давай - давай і все))))))) перше шо я відчула це як опустився мій живіт і чую той чарівний дитячий крик)))))))))В 8 годині ранку Я стала мамою!поклали мені моє золотко на животик а він малеький плаче а я не можу насолодитись цим криком)))) Потім взяли його одягнути а мене Роман Григорович почав чистити і зашивати, процедура виявилась не з приємних)))), але дивлюсь на малюка і легше стає))))))))Потім поклали нас кушетку і мій малючок вперше відчув смак циці))))
Після пологів я зробила висновок , що кращого для себе лікаря я б не знайшла, дуже вдячна йому за його підтримку , уважність і ставлення.Ще в патології він заходив до мене по пару раз на день і після родів приходив до мене і завдяки йому нас з малюком з поганої палати перевели в хорошу))))))))Народвся мій синочок 25 грудня 2009 року в 8 ранку з вагою 4 кг і ростом 56 см)))
Ось така моя історія про те , як я стала мамою )))))))))))
#2
Відправлено 24 січень 2010 - 02:20
#3
#4
Відправлено 24 січень 2010 - 04:29
а матуся- молодець, заслужила міцного синочка для себе:)
#5
Відправлено 24 січень 2010 - 05:53
#6
Відправлено 24 січень 2010 - 09:06

Донечці-помічниці Вікторії 5 рочків 10 місців.Нашій сім"ї 7 років 4 місяці
#7
Відправлено 24 січень 2010 - 09:24
Ще раз вітаю з народженням маленького дива (хоча, як видно, не такого вже і маленького :))))
Ростіть здорові!!!
#8
Відправлено 24 січень 2010 - 10:26
Здоров'ячка всій вашій родині.
Повідомлення відредаговано Лєна С.: 24 січень 2010 - 10:27
#9
Відправлено 24 січень 2010 - 10:35

#10
Відправлено 24 січень 2010 - 10:45
І багато солоденького молочка!
#12
Відправлено 24 січень 2010 - 12:15
#13
Відправлено 24 січень 2010 - 12:17
#14
Відправлено 24 січень 2010 - 12:29
#15
#18
#19
Відправлено 25 січень 2010 - 09:22


Вірю я, що прийде день і під сердцем дзвінко -Я почую стукіт сердця СВОЄЇ ДИТИНКИ.
#20
Відправлено 25 січень 2010 - 09:27
Здоров`ячка вам двом і багато молока ;)

Допомога















































