[Інаночка]

В моєї подруги син пішов у школу з дітьми з якими ходив у дитячий садок. В садочку проблем із спілкуванням з дітьми не виникало, вихователі відгукувались позитивно і схвально. Але в школі в клас прийшли дітки, які не ходили до дитячого садка. Був такий випадок: з дівчинкою, яка прийшла до них в клас з іншого міста виник конфлікт. Ця дівчинка розповіла все бабусі (яка у нас в районі високопосадовець), і та в свою чергу не повідомивши маму хлопчика прийшла в школу під час уроку і в той час як вчителька вийшла з кабінету почала в присутності всіх дітей сваритися із ним, принижуючи його перед усіма. З того часу у нього проблеми із друзями (з якими провчився 4 роки у дитсадку), скаржиться що з ним ніхто не дружить. Підкажіть як краще поводитися із дитиною, як допомогти йому в даній ситуації.

[LiG]

Я дуже хочу, щоб мої діти росли самостійними, вміли давати собі раду в цьому житті. Тому кажу, щоб самі вирішували свої проблеми в школі/садочку. Але не завжди вдається зберегти нейтралітет, коли це стосується твоєї дитини. Була кілька місяців тому у нас конфліктна ситуація у школі (1клас). Однокласниця розповіла своїй бабусі, що моя Руся назвала її "здохлятиною". Я не ідеалізую своїх дітей, але в Русланці впевнена (вона у мене дуже спокійна і чемна дитина), тим більше, що вона завжди розповідає про цю Софійку, що вона така маленька(наймолодша в класі), їй так подобається. Бабуся наступного дня, поки вчительки не було в класі, влаштувала моїй дитині "розборки" з конкретними "наїздами". Руслана аж розплакалася . Тішить те, що однокласники стали на її захист, і вчителька, коли вислухала всіх теж сказала, що такого не може бути. Коли моя мама після уроків почала з*ясовувати ситуацію з бабцею і тою дівчинкою, то виявилося(зі слів дівчинки) що це було "минулого тижня", коли вони разом ішли додому - що в принципі нереально, бо разом вони верталися тільки один раз ще напочатку вересня. Краще би бабуся розібралася зі своєю дитиною, але ж простіше "наїхати" на всякий випадок на чужу.
А ще є хлопчик, котрий лупить і обзиває всіх дівчаток. Батькам, очевидно, наплювати. До нього ходять, як по свячену воду, мамочки ображених.
Я мовчала поки це не виходило за межі штурхання. Але минулого тижня він вдарив мою доцьку зошитом в очко - тріснула судинка, око заплило кров*ю . Ледве з неї витрясла, що сталося. Вважаю, що це непедагогічно розмовляти з дитиною, треба "боротися" з батьками - але їх неможливо застати в школі. Тому просто попередила, що ще один випадок, і прийде додому без вух. Зробила грізний вигляд , хоча насправді так смішно : він тільки побачив і відразу "я її сьогодні не бив!!! "

[gingarry]

Складні ситуації, повинні загортовувати наших дітей. Пропаную для вирішення данної проблеми поспілкуватися з вчителем, пояснити вчителю данну ситуацію, запропонувати вчителю підвищіти авторитет дитини в класі - це може зробити тільки вчитель. З свого боку, я раджу Вам вдома надати дитині більш уваги, проводити з нею більше часу. Необхідно звернутися за допомогою к шкільному психологу, якщо є така можливість.