[*Anochka*]

В мене така проблема... Скоро народжувати і мені все страшніше... Я, звичайно, дуже рада, що завагітніла, тим більше, якщо врахувати, що колись були "жіночі" проблеми. Але постійно мучить страх, що не зможу стати хорошою правильною мамою. Ніколи не мала справи з дітьми, тому здається, що навіть не зможу дитину правильно на руки взяти, не говорячи вже про годування, купання, перевдягання і т.д. Боюсь, що не зможу заспокоїти дитину, коли вона буде плакати, боюсь, що зроблю щось не так, що в майбутньому приведе до проблем. Таке враження, що ще не доросла до дитини, хоча вже 23 роки на носі.
Недавно подруга народила. Розмовляю з нею і бачу, що вона просто природжена мама, мені до неї далеко... Від того ще гірше.
Зараз друкую, а малеча все інтенсивніше копає мене... Напевно, їй не подобається те, що пишу...

[Barbarris Vulgais]

А ви поменше дивіться на "ідеальних" мам чи поменше читайте їхні "захоплені" розповіді, що вони все вміють і люблять...тим більше, що помилки не роблять тільки ті, хто нічого не робить...уявіть, що ви маєте навчитись ще однієї справи у своєму житті - доглядати за власною дитиною... не знаєте - не соромтесь запитати, боїтесь - почитайте чи послухайте пораду, адаптуйте її під себе і свою дитину і виконуйте...

[natalia220]

Magnolia, повірте, як народите то все само собою прийде. Полежите 3 дні в палаті, поспілкуєтесь з мамами і всього навчитесь! Всі через це проходять. Кажете не доросли? Та в мене в 30 такі думки були і нічого, навчилася :) . Не переживайте даремно ;) !

[obaldenka]

Magnolia, я теж скоро стану мамою Це у мене теж перша дитинка. І де ми мали все вчитися і знати? От якраз Боженько нам дає шанс стати хорошими матусями. Я теж постійно про все думаю, але мені здається як народиться малюк - все піде саме собою. Коли візьмеш свою крихітку в руки сама відчуєш до неї ту ніжність, тепло, і намагатимешся зробити все якнайкраше. Щось не будеш знати - не бійся запитувати у тих, хто має досвід.
Я впевнена, що для своєї дитинки ти станеш найкращою мамою! Всього тобі найкращого і позитивного настрою

[tusij]

Меня мучали такие же чувства... Мне казалось, что я больше наслаждаюсь чувством беременности, а когда появиться он как справлюсь?? Люблю поспать, ленивая, вредная, эгоист.. Но знаешь, когда родишь, просто преображаешься. Смотришь на эту беспомощность, эту первую улыбку и все!!! Сразу силы появляются. Конечно, бывают и приступы раздражения, не трогайте меня! Но это свойственно всем!
Не переживай! Если у тебя такие мысли, знач будешь супермамой!!

[Синулька]

повністю згідна з natalia220, я теж родила першу дитинку майже в 29 років,теж перед родами ходила "убита" що я не зможу з маленькою дитиною,я боялася,дуже,але то кажуть нормально,побачите дитинку зразу все стане на свої місця,мене кесирили,дитинку принесли мені на 3 день зранку коли мене не було в палаті,вийшла в туалет,прихожу а мій синулька біля мене,(до того бачила дитину, на руках тримала) мені ніхто нічого не показував,ні як переодіти,ні як памперс правельно поміняти,ні я к пупок в памперсі правельно залишати,НІЧОГО, то все само приходить. Сама все вірно зробила. ЦЕ Ж ВАША ДИТИНКА.ВИ ВСЕ ЗМОЖЕТЕ.НЕ ПЕРЕЙМАЙТЕСЬ

[Хвилинка до...]

Magnolia, напевне всі майбутні мами через таке проходять.Я одна дитина в сімї.З дітьми близьких і тривалих контактів не мала.Дуже боялась-як воно буде.В перші місяці дійсно важко-коли дитя плаче а ти прокручуєш кучу варіантів і називаєш себе поганою мамою бо в тебе плаче дитина,і ти не виглядаєш довольною і щасливою як мами на рекламних плакатах,і не встигаєш прибрати чи попрати чи помити посуд.Мені пощастило бо я живу з мамою яка дуже допомагала і порадою і вчила як правильно купати і заспокоювала.Крім того є ще друзі які вже народили і Малеча де теж завжди підтримають і допоможуть,а найголовніше в тебе буде материнське чуття,ти майже завжди буднш інтуїтивно відчувати що ж тій малій лялюсі треба.Все в тебе буде добре

[Liolik84]

Привіт! Бачу в багатьох матусь перед родами є страх материнства... чи гарною я буду мамою, чи все правильно зможу зробити, чи получиться мені годувати грудьми і таких питань дуже і дуже багато! І я теж не виняток. А ще тим більше коли ти знаєш шо в тебе народиться зразу дві дитинки...
Кожного вечора сиджу і мучу себе різними питаннями, забиваю голову різними дурницями (так каже мій чоловік), хоч до родів ше далеченько, але якись панічний страх вже мене переслідує. Чи справлюсь я одразу з двома дітками??? Знаю шо мама і чоловік завжди будуть поруч і допомагатимуть мені, але...кожного разу є якісь "але".
Вже багато разів переконую себе, що головне не панікувати і все получиться так як треба, але...знов це "але"...
Я впевнена в тому, шо коли родяться ті манюньки - материнський інстинкт приходить сам по собі. І ти всьо знаєш, і ти всьо вмієш, і в тебе все получається!!!
І ТИ БУДЕШ САМОЮ НАЙКРАЩОЮ МАМОЮ ДЛЯ СВОЇХ ДІТОК!!!

[natalia220]

Ще хочу додати: на початку моєї вагітності малим, приїхала до нас моя двоюрідна сестра з двохмісячним синочком. Я так само ніколи не мала справи з немовлятками, тому коли сестра міняла памперс я зафукала, мол як ти то робиш, воно смердить. Сестра каже:"Чекай, ти тільки народиш..." Дійсно коли перший раз міняла підгузник то руки тряслися, а далі...нічого не смерділо і все получалось :) . Я вже на другий день після родів відчувала себе самою найдосвідченішою мамою!

[Sweet one]

Ідеальних мам немає. І сумніви мучитимуть завжди. Моїй дитині вже більше 5 років і то мене не раз відвідують думки,що я зовсім неподобна мама.Але: якщо дитинка обрала саме вас за свою маму,значить ви для неї- ідеальна.

[Валюшка]

В мене теж такі страхи були. Ніколи з дітьми діла не мала. Не знала з якого боку до них треба підходити, памперси бачила тільки в рекламі. Чоловік тим більше ніколи нічим таким не цікавився. Були обоє повні барани в тому ділі. А коли мене мали виписувати з пологвого, то мало не плакала, що ж я буду вдома робити з дитиною! А раптом щось станеться, і я не буду знати що з малюком, він буде плакати, а я не зможу помогти. Але все нормально. Кінця світу не було. Почитала літературу про діток, посиідла на Малечі. Багато чого порозпитувала в подруги, яка на 5 місяців раніше народила, тож в неї ще свіженький досвід. Не треба нічого боятися, ви все зможете! Мама завжди буде знати, що робити зі своїм малям! Дитинка вам підкаже!

[Смугастий Равлик]

Мабуть, всі жінки через те проходять.
Вже на 8 місяці їздила я до подружки, яка вже мала синочка 1,5 місяця, їздила, щоб вона навчила мене: що, куди і до чого.
Воно маленьке лежало на столику і дригало ніжками і ручками, а я навіть підійти боялась, а як почала подружка йому міняти памперс, то я взагалі втікла. Уууууууу, думала, оце приїхали, і яка то мама з мене вийде, коли я навіть до дитини боюсь підійти?
А коли народилась Яринка, якісь резерви відкрились і інстинкти прокинулись, якимось дивним чином я вже знала, як правильно брати маля на руки, як правильно привласти до груді, як той памперс міняти, що можна зробити, щоб дитя не плакало, як помити йому попу під краном - ну все все прийшло з народженням дитинки, може, то якийсь гормон дає такі знання, не знаю.
Але все у вас буде добре і ви будете гарною мамою , повірте!

[Melpomenh]

А я впевнена, що буду чудовою мамою!!! Інакше просто не може бути. Ми з моєю крихіткою вже "багато" часу разом і вже розуміємо одна одну, ми найрідніші і найдорожчі люди. В незрозумілих ситуаціях ми підскажемо одна одній, як правильно діяти. Навіть якщо це буде на рівні підсвідомості чи інтуіціі чи інстинктивно.... Але це буде добре і правильно... саме для нас!!!

Користувач подумав і додав через 1 хв.:
Ну і моя мама звичайно допоможе!!!

[Mysterious]

Magnolia (16.1.2010, 0:40) писав:

В мене така проблема... Скоро народжувати і мені все страшніше... Я, звичайно, дуже рада, що завагітніла, тим більше, якщо врахувати, що колись були "жіночі" проблеми. Але постійно мучить страх, що не зможу стати хорошою правильною мамою. Ніколи не мала справи з дітьми, тому здається, що навіть не зможу дитину правильно на руки взяти, не говорячи вже про годування, купання, перевдягання і т.д. Боюсь, що не зможу заспокоїти дитину, коли вона буде плакати, боюсь, що зроблю щось не так, що в майбутньому приведе до проблем. Таке враження, що ще не доросла до дитини, хоча вже 23 роки на носі.
Недавно подруга народила. Розмовляю з нею і бачу, що вона просто природжена мама, мені до неї далеко... Від того ще гірше.
Зараз друкую, а малеча все інтенсивніше копає мене... Напевно, їй не подобається те, що пишу...

такі страхи ховаються за незнанням що і як правильно зробити.
думаю в вашому випадку треба прочитати про елементарні речі як доглядати за новородженим.
Про купання, догляд за пупком, правильне прикладання, як годувати в перші дні про молозиво і молоко.
Про гігієну, тепловий режим, про коліки.
Про це все можна прочитати і тут на форумі але і є спеціальні книги, де все чітко описоно. І ще бажано б було,щоб ваш чоловік теж їх прочитав.
Тоді в перші хвилини після народження малюка ви будете знати точно що і як робити і не наробите помилок,яких боїтесь.

Я теж боялась що буду чогось не вміти, щось неправильно робити.
Але залишившись одни на один з дитиною в пологовому шкидко згадала з пам'яті прочитану інформацію на тему.

Не хвилюйтесь, головне не панікувати, а читати зараз поки є вільний час, бо після народження дитятка його буде зовсім мало

[Премудрість]

Думаю,що якщо у тебе винвкають такі питання,то підсвідомо ти вже готова бути мамою,хорошою,найкращою для свого дитяти,тільки страхи тобі мішають.Радила б тобі підняти свою самооцінку різними виразами,типу:"Я буду хорошою мамою","В мене все получиться",а після родів ти побачиш свою дитинку і інтуїтивно в тебе все вийде.А від помилок ніхто не застрахований,на помилках вчаться:і діти,коли вчаться ходити,і молоді мамусі.

[Ляля200]

Я й досі не знаю хороша мама я чи ні? А як ще перечитаю дописи деяких мамочок-мудрагель, то й зовсім падаю духом...

[Vesta*]

!Magnolia, А хто і що вкладає в поняття хороша мама ? Я вважаю, головне не гризти ногті і гадати, хороша я буду чи нехороша ? Все в ваших руках. Ніхто нічого зразу не вміє . Але Ірина І права , є сила силенна літератури, читайте і вчіться на здоров"я !!! Цікавтесь і запитуйте, виховуйте своє дитя і виховуйте себе. Головне, без паніки !
Дитинка народиться, проснуться ваші інстинкти і все стане на свої місця !
Удачі !

Користувач подумав і додав через 2 хв.:
Ляля200, А чого ви так падаєте духом ? Ви не впевненні в собі ? У вас така велика донечка , ви ж її виховали, виростили....а помиляються в тому житті всі.

[Time Out]

Magnolia, правильних чи ідеальних мам не існує в принципі. Всі ми часто помиляємося, буваємо втомленими і роздратованими, сердимся на дітей, лаємо, буває по попці шльопнемо. Але найголовніше - ми любимо своїх дітей і бажаємо їм найкращого. За свою дитину кожна мама не задумуючися віддасть життя.
І ти теж будеш хорошою мамо, найкращою для своїх діток.
А якщо невпевнена у своїх силах, почитай літературу, пмозапитуй у досвіченіших мам на форумі. І ми радо тобі допоможемо.

[гра з вогнем]

а куди ж уже з підводної лодки? ;)
не бійся!
я теж боялася, але нічо син росте!
я свято була впевнена, що він у мене буде хворий, бідний і нещасний. бо в мене ні одна рослинка, ні одна тваринка ніколи не виживали. я все казала - яка з мене мама?! я не вмію, в мене не вийде...

довелося серйозніше підійти й читати більше ніж про рослин і тварин, кожен день займатися, вчитися...
ти будеш найкращою мамою!



Користувач подумав і додав через 3 хв.:
а ще мені здається, що тут не стільки страх бути мамою, як страх кардинальних змін, страх прийняття нових соціальних ролей, усвідомлення того, що життя зробило крутий поворот.

все буде добре. не переживай. це будуть приємні зміни!

[Inverno]

А я не боялась!!! Ну, хіба зовсім трішечки ))) І сама собі дивувалась - звідки я все знаю і вмію?! І ти не бійся - інстинкт матері тобі все підкаже, а потім і ми всі !!!