[Djessi]

Якщо так, то яких саме?

[Lile4ka]

ніколи не мала диких тварин вдома. Вважаю, що це не зовсім природньо-дика тварина завжди лишиться дикою, скільки її не годуй!!!

[Хвилинка до...]

підтримуюLile4ka, скільки в пресі нещасних випадків через екзотів.АДже тримають їх для випендрьожу

[Галюсінька]

я теж підтримую дівчат, усе має своє місце!

[RedCat]

а я ось на днях у автобусі бачила жінку з білочкою....вони взяли її ще маленькою з лісу (бо та майже помирала під деревом)...і от вони її вичухали і вона в них уже багато років живе! ручна така стала:) Хольона така

[Хвилинка до...]

розповім одну історію яку мені тато розповідав.Його друг-лісник жив в росії і прихистив в себе ведмежа чию маму вбили мисливці.Діти і жінка поїли маля молоком і ведмідь виріс.Він жив в сараї і його навчили носити воду з криниці(то певно бкли роки 1950і).Діти грались з цим вед медем як з великим собакою катались в нього на спині.

Якось в їхньому селоищі почали якийсь військовий обєкт будувати і прислали солдатів.ті якось випадково побачили як ведмідь на задніх лапах крутиить корбу криниці а потім несе відра з водою.Солдати вирішили посміятись і пробили відро яке було в криниці.На наступний день вони дивились як ведмідь набирає воду і витгає пусте відро ...і так багато раз.Коли він побачив що вода тече а відро поступово пустіє то запустив відра так що вони відлетіли на добру сотню метрів.Сам пішов в свій сарай і там лежав не виходячи до вечора.На наступний день його застрелили, бо лісник боявся що колись ведмідь може помститись

Мораль-дикі звірі на то і дикі щоб не гратись з ними

[Маріам]

колись жила на квартирі. сусідка тримала сороченя, а потім голуба. і це все із за допомоги їм. щоб вижили. сорока не могла ходити, мала переламані ніжки. вона їй зашинувала ноги і зрослися. вона літала по хаті, їла як папугай, мала свою хатку, і схованку. в тій схованці були заколки малої, ключі, чайні ложки, гудзики... все , що блищить. і вона навіть говорила пару слів. відкривали їй вікно, щоб летіла від них, але вона не хотіла. потім сама загинула. опісля вони підібрали голуба, що не міг літати. але спасти не вдалося.

моя думка двояка, можна сказати, толком не визначена. я б когось взяла до себе, якби була така потреба , як вище розказано. але коли подумаєш, що голуби по смітниках літають, будні, переносять хвороби, зокрема легінельоз --- то ні в якому разі.. жалість є, але то природний відбір. значить так має бути.

якщо просто купити якогось дикуна за ради приколу, то думаю, що то трохи тупий прикол. так, екзотика, але ну її на ..... таку екзотику. пару років тому бачила в магазині з білизною в магнусі крокодильчика в акваріумі. плавати йому мало місця було, і навколо полядвиця кусочками.)))) дивина, я того не зрозумію. є купу свійських, одомашнених тваринок - коти, собаки.... в такому різноманітті думаю можна когось собі вибрати такого, щоб і в задоволення, і щоб повипендрюватись.

[Sirin]

думаю не варто навмисно таких тварин утримувати в домашніх умовах... підібрати і вилікувати - це одне, але це не підходяще середовище для них((( так ми виходили голуба, їжачка в свій час... але є і сумні моменти - було у мене шпаченя, випало з гнізда... доросленьке, але літати не готове... я його черв'яками годувала, розмовляла з ним... а потім якось воно вдавилося і померло((((((((((((((((((((((((((
а ще якось випадково вужа з лісу принесли, а киця поспішила спороти йому живіт((((((((((((( теж не весела картина... в дикій природі багато небезпек, але ті небезпеки що підстерігають тварин в людському середовищі, для них можуть бути летальними, так як тварини до них не пристосовані, і оптимальні умови для них аж ніяк не вдасться створити...(

Користувач подумав і додав через 2 хв.:
Маріам,

Цитата

пару років тому бачила в магазині з білизною в магнусі крокодильчика в акваріумі. плавати йому мало місця було, і навколо полядвиця кусочками.))))

оце так! О_о
цікаво який "підтекст" такої "реклами"???О_о

[jane]

в нас жило мале пташеня ворони, в якого не було однієї лапки. він ще не вмів літати, тільки скакав по нашему балкону, все обкакував і будив маму о 4 ранку :)
потім ми з батьками їхали закордон і мали віддати пташку знайомим. вони навчили її літати і відпустили

[angelskipi]

RedCat (4.1.2010, 11:58) писав:

а я ось на днях у автобусі бачила жінку з білочкою....вони взяли її ще маленькою з лісу (бо та майже помирала під деревом)...і от вони її вичухали і вона в них уже багато років живе! ручна така стала:) Хольона така

В нас так само коли я ще маленька була жила білочка.Мій дідо зайшов якось в магазин так там білочка хотіла щось поцупити солодке,так її довго не думаючі як щура чимось важким вдарили та й викінули в смітник,а мій дід підібрав та виходив.Довго жила в нас ручна така була,саме найбільше любила взимку коли ставили ялинку в хаті сидіти на ній

[Sirin]

angelskipi (27.7.2010, 15:20) писав:

В нас так само коли я ще маленька була жила білочка.Мій дідо зайшов якось в магазин так там білочка хотіла щось поцупити солодке,так її довго не думаючі як щура чимось важким вдарили та й викінули в смітник,а мій дід підібрав та виходив.Довго жила в нас ручна така була,саме найбільше любила взимку коли ставили ялинку в хаті сидіти на ній

ну нічого собі((( в нас коли щуреня в квартиру попало, то ми всі дуже незадоволені були, але і то не вбили, не вдарили, не покалічила - просто викинули з 2 поверху на сніг....

[natalia220]

Так, тримали, сову :) . Правда не в самому домі, а в клітці для кролів, на подвір'ї. Я її знайшла, вона чогось не літала. Годували її ракушками з озера. І так би певно вона в нас жила, якби не подавала "позивні". За пару днів на даху нашого будинку назліталось стільки сов , прям як в книжці про Гаррі Поттера :D . Ну і ми її випустили. А сусідський хлопчик тримав зайченят, але во ни в нього не вижили.

[angelskipi]

Sirin (28.7.2010, 7:30) писав:

ну нічого собі((( в нас коли щуреня в квартиру попало, то ми всі дуже незадоволені були, але і то не вбили, не вдарили, не покалічила - просто викинули з 2 поверху на сніг....

Ну то в такому ми суспільстві живем,що і людину просто так можуть вбити неговорячі вже про беззахісну тваринку

[Sirin]

angelskipi (28.7.2010, 14:04) писав:

Ну то в такому ми суспільстві живем,що і людину просто так можуть вбити неговорячі вже про беззахісну тваринку

аж додати нічого

[oka]

в мене кума тримала кажана. мені було моторошно, а вона із задоволенням годувал його м*ясом з пінцету. жив у шафі за склом. але згодом, як на вулиці стало тепло відпустили.
доня, після перегляду каналу "зоопарк" , просить ящірку чи вужика. а як їх утримувати? чим годувати?

[ФІОНА]

oka, ого!!!! я би боялася тримати...напевно і спати би не лягала!!!!

[oka]

ФІОНА, я теж боюся таких тварєй.... але разом з донею тією ідеєю загорівся чоловік, а годувати все рівно доведеться мені. і що для тваринки треба теж мене питають, бо в тих передачах розповідають про досить великих гадів і тераріуми там професійні, нам такий не потягнути

[Sirin]

oka, не пам'ятаю чи писала, я теж кажанів мала... 1 коли я ще і в 5 клас не ходила - на балконі знайшли - він був подихаючим з пробитим крилом, то до вечора і здох((( хоча якби ми його догори ногами підвісили - може би й довше протягнув, просто ми не знали(( а навесні, я знайшла кажана в ванній О_о де він там взявся..?? потім винесли ввечері на вулицю - відпустили... він ще маленький був...

[Юліанка]

В сестри був маленький вужик, жив досить довго, а я навіть підійти до нього боялась, хоча він був напевне сантиметрів 20, племінниця його обожнювала, а потім подарували їй черепаху, то свою увагу вона переключила на неї...

[Електрична]

А у мене 2 роки жив справжній дикий заєць! Батько якось працював в полі і попав під зливу....Коли тікав додому, то побачив між капустою малого хом'ячка - мокрого, нещасного...його здивувало, що воно не спішило тікати...він зігнувся - побачив, що це малесенький зайчик, який вже доходив...Тато приніс його додому...Ми не вірили, що воно доживе до ранку - таке мале, нещасне - ще навіть не вміло їсти...На диво, воно без їжі прожило в нас 2 дні і ми вирішили будь-що його навчити пити молочко...Навіть дитяча соска була для нього завеликою- я проколола тоненький напальчник і з нього годувала його молоком...Спершу воно нас дуже боялося...а потім------------воно настільки до мене звикло, що застрибувало до мене на руки і лизало їх, тулилося, як котик! я його тримала спочатку в хаті в великій коробочці і тільки деколи випускала пострибати...То мало описати, скільки воно нам принесло радості . Потім зайчик виріс дуууууже великий, але все одно я сміло відкривала клітку- він клав лапи мені на плече і лизав мені руки...Я маю багато його фоток (і малого і вже великого), але ніяк не вмію ще сюда загружати....Ми його потім навіть випускали на подвір'ї гуляти і воно само поверталося до клітки...Шкода було його випустити, бо він став вже зовсім ручним...
Мама постійно хотіла його "втушити"- каже, воно як простий кріль...Але ми з татом були абсолютно проти ! шкода, що він прожив лише 2 роки...