Допомога
ми тільки що одружились, чи пржили декілька років, але завжди хочеться сказати які ви для нас кохані, єдині і не повторні.
Дівчатка, давайте на (кануні), (вибачте українською тільки вчуся говорити), новорічних свят і рздва Христового напишим їм листа і в новорічну ніч прочитаєм як особистий подарок від Діда Мороза.
Надіюсь мене більшість підтримає!
Я починаю.
"ДВА КРИЛА ДЛЯ ТИШІ"
Ти не принц я не принцеса. ми звичайнісінькі люди, але мені здається,що саме мені дано те, про що можуть мріяти королі і принци. Я люблю тебе!. Так сильно, як це доступно лише одному Богу. Я відчуваю в серці вогонь, котрий горить, мов сонце. Він освітлює моє життя вдень і вночі. Мій вогонь-часточка твого вогню. Прекрасна невгасима часточка, котру я віддам лише з останнім подихом. Коли це сталось, що я покохала? коли я побачила, що ти єдиний у всьому світі мущина? Я ще мала, маленька і не досвідчена, як усі мої ровесниці, та мені уже подаровано почуття, котре зразу ж зробило мене дорослішою від дорослих. Я зрозуміла ціність людини, її призначення, я зрозуміла, що таке страх втратити людину. Боюсь що можу тебе втратити і тоді зруйнується усе моє життя. Без усього я жила і жити зможу, от тільки якщо вже тебе не буде я не обійдусь. я втечу із життя як утекла Джульєтта. Як і вона я зрозуміла, що прекраснішого від кохання нічого немає. два серця зливаються в одне, два серця бються в одному ритмі.
Який ти прекрасний як ніжно торкаєшся моїх губ, коли вони тремтять від жадоби поцілунку. Які у тебе не земні руки, що вміють надавати абсолютної невагомості. ТИ мене обнімаєш а я лечу до зір, лечу й не знаю чому мій політ такий легкий, ніби тіла немає, ніби нічого немає окрім вселенської тиші. Не німої й ворожої а просто тиші у якої є два чудові крила. На них легко летіти. це схожий на політ промінчика. Він тут і ніде, він світить і втікає, він грається мов мале диття, й говорить як дорослий посланець могутнього сонця. Його мова-тиша. Його тіло примара. Отак і погля твій, як утікаючий промінчик. Я ловлю його, щоб заховати там своє серце, щоб відчути твоє серце. Хто сказав що серце в грудях? Воно скрізь....у погляді, у слові у нашому коханні... На крилах тиші легко, вони пружні і ласкаві як і наша юність, несуть у безкінечність в котру ти не віриш. Мабуть це те чого насправді не має. Безвимірність ридумали люди щоб не лякатись думки, що і час-кінечний і прстір також. Наше кохання прийшло до нас, воно і піде коли нас по усьому вже не буде. Бо ж кому без нас знадобиться наше кохання? Хто любитиме його так як любтли ми? Кохай мене,мій коханий, кохай сильно!!! Без нашого кохання не зростуть діти не вродить пшениця й не зацвітуть квіти. Без нашого кохання моря висохнуть й гори стануть нижчими. Ми даруємо землі силу, будемо сонні небеса. Мені дано те, про що можуть мріяти королі і принци -ЦЕ ТИ!!!!!!
З любовю коханому ІОАНУ від коханої дружини!!!!!
Отож я хочу щоб наші чоловіки знали що ми їх любим!
Пишіть і ви новорічний лист своїй половинці, доречі чоловіки можуть своїм дружинам теж писати.
Користувач подумав і додав через 21 хв.:
Так хоч якось рокоментуйте чи краще закрити цю темку?! 
. Пам"ятаю твій вираз обличчя, коли я сказала так. Ти ніби чекав іншого.
... Потім в пам"яті виринає твоє щасливе обличчя, коли я погодилась вийти за тебе заміж, весілля 
, твоя підтримка, коли мені сказали, що в нас не буде діток, твоє злякане і водночас щасливе обличчя, коли ми завагітніли, твій шок, коли донечка народилася швидше... ми були такі щасливі, а тепер???
Дякую дівчатка за підтримку, я не она романтик.
Ні-ні , мовчи.Твоє банальне і зовсім не романтичне «І я ! » я вже чула сотню разів,а …. може і більше.Чому ти не романтик? 
Прийдеться мені вносити романтизм в нашу сім»ю за двох. 
Я знаю, що ти мене кохаєш, але ж я жінка, я хочу чути це сотню разів на день!!!Будь другом дочитай мій лист до кінця, і не смійся, і не кажи, що ми вже десять років разом, яка ж тут романтика!О , доречі, коханий, через чотири дні ми святкуватимемо десяту річниці нашого знайомства!Ти пам»ятаєш як все було?Святкова дискотека закінчилась і…. моє новорічне бажання не збулося , до дому я йду не з тобою….але що це , за мною йде якийсь придурок…. Люди рятуйте, я швидше, він швидше,я повернула і він… я починаю бігти і чую твій голос «Не тікай, це я , просто не хватило сміливості підійти і я вирішив проводити тебе до дому на відстані!»Ще б пак, не хватило сміливості , ти ще зовсім малий був 16 років, ха-ха –ха!А я ? А що я ? Дівчата дорослішають швидше…………….. 
.Дотик твоїх ніжних рук 
дає мені відчуття безпеки і затишшя. 
Ага…даш гроші щоб я купила собі щось …е ні…дорогенький…забудь того разу грошима і квітами не відкрутишся, будь романтиком,хоч на один вечір і придумай щось!!!!!! І не айкай!!!!!!!!!!!! 
.Інколи ,як настальгія ,то я їх перечитую.
