У російській фаховій мові термін "масло" вживають як загальну назву матеріалів тваринного, рослинного, мінерального та синтетичного походження, які мають певні спільні фізико-хімічні властивості: є нейтральними, горючими, нерозчинними у воді тощо [1, с. 73]. Розмежовують їх, додаючи до родового терміна певні ознаки, наприклад, животное масло, растительное масло, техническое масло.
Українська мова теж має термін "
масло", але вживає його в значно вузькому значенні, позначаючи ним лише вужчому значенні, позначаючи ним лише
харчовий продукт, який є концентратом молочного жиру, що одержують з молока деяких тварин. Тому скалькований з російської термін "тваринне масло" є тавтологією. Переважно масло виробляють з молока корів, але частково також з молока кіз та овець, а в деяких країнах також яків (Монголія) та зебу (Індія, африканські країни) [2, т. 15, с. 442 - 443; 3, п. 15.51.30]. Тому правильним є термін "коров'яче масло" (рос. коровье масло [4, п. 1]). Для назв різновидів масла вживають терміни "вершкове масло" [3, п. 15.51.3; 5, т. 6, с. 391; 6, с. 161] (рос. сливочное масло [4, п. 2]) та "топлене масло" [3, п. 15.51.30; 6, с. 161] (рос. топленое масло [4, п. 5]). У всіх цих термінах застосовані прикметники лише вказують на технологію вироблення продукту, його різновид, уточнюючи родове поняття "масло" і не змінюючи його сутності.
Терміном
"олія" (від лат. oleum) українська мова традиційно позначає природну жирову речовину, яку добувають з насіння або плодів деяких рослин [5, т. 8, с. 7]. Тому тавтологією є скалькований з російської термін "рослинна олія", який, на жаль, можна побачити навіть на сторінках поважного словника-енциклопедії [7, с. 889] та в назві та тексті стандарту [8]. Зауважимо, що за фізичним станом (який можна характеризувати температурою застигання) олії поділяють на рідинні з температурою застигання нижче 0 °C та тверді, температура застигання яких може досягати 40 °C [5, т. 8, с. 7; 9, п. 3.3, 3.4]. Отже, тверді жири рослинного походження українською називають олією, наприклад, кокосова олія [3, п. 15.42.12; 5, т. 8, с. 7; 7, с. 612; 8, додаток Б, п. 18; 10, с. 271; 11, п. А.2], какаова олія [10, с. 271] або какао-олія [5, т. 4, с. 510; 7, с. 540; 12, с. 374].
Олію, використовувану як харчовий продукт, називають харчовою олією [3, п. 15.42.11; 13, п. 67.200], а як сировину для виробництва мила, лакофарбових виробів, а як сировину для виробництва мила, лакофарбових виробів, у текстильній, шкіряній промисловості, у медицині тощо - технічною олією [3, п. 15.42.12].
І масло, і олії за хімічною класифікацією належать до одного класу "Жири".
Складніша ситуація з нерозчинними у воді рідинними чи твердими матеріалами, найчастіше вуглеводневої природи, одержаними переробленням нафти, вугілля, горючих сланців, деревини тощо, хімічною модифікацією жирів. Ці синтетичні або самородні матеріали, мають різний хімічний склад і будову, але близькі за фізико-хімічними властивостями. Російською ці матеріали позначають терміном "техническое масло" [14, п. 13, примечание], який є цілком природним для російської фахової мови, оскільки в ній, як показано вище, родовий термін "масло" має відповідне значення. Довгий час українською їх позначали скалькованим з російської терміном "технічні масла". Але ця українська калька суперечить значенню терміна "масло" в українській мові.
До найважливіших сучасних тенденцій у розвитку української фахової мови можна віднести активізацію власне українського лексичного матеріалу і витіснення відповідних запозичень [15, с. 143]. Це можна проілюструвати поверненням у активний вжиток терміна "олива". Ним колись позначали оливкову олію, яку використовували не як харчовий продукт, а як продукт технічний - для спалювання в лампадах. З часом оливами почали називати будь-які продукти технічного призначення в цій галузі, що зафіксовано в творах Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та інших, посилання на які наведено в [16; 17]. Цей призабутий термін набув другого життя, коли його було застандартизовано, щоб позначати "суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, що використовується в техніці як мастильний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робоча рідина" [18, п. 4.13], тобто те, що російською (англійською) називають "минеральное масло" або "нефтяное масло" (mineral oil).
З набранням чинності ДСТУ 3437-96 [18] стало можливим уживати українські терміни "масло" та "олія" в їхньому природному значенні. Термін "олива" сьогодні фігурує у назвах низки нафтопереробних підприємств, наприклад, ВАТ "АЗМОЛ" ("Азовські мастила і оливи", м. Бердянськ), та у фірмових знаках деяких інших фірм, наприклад: торгові марки "Леол" (АТ "Лебединський нафтомаслозавод", Сумська обл.), "Ольвіт" (ВАТ "ЛДНМЗ", м. Львів) та "Славол" (ЗАТ "Укртатнафта", м. Кременчук). За ці 8 років він став звичним і вживаним у нормативно-технічній документації на нафтопродукти: регламентах, технічних умовах, сертифікатах якості, токсикологічних паспортах, допусках на виробляння і застосування тощо [16; 17]. Хоча й досі навіть в авторитетних енциклопедіях можна побачити в одному й тому самому значенні паралельно "оливу" та "масла мінеральні" [19, т. 2, с. 49, 162].
Але наведене в ДСТУ 3437-96 [18] визначення поняття "олива" залишило термінологічно невизначеними цілу низку таких самих продуктів синтетичного та іншого походження, для яких російська фахова мова вживає родовий термін "техническое масло" [14, п. 13, примечание]. Тому термін "олива" почали трактувати ширше, що знайшло своє відбиття у сучасному українському словнику енциклопедії [7, с. 889], де стверджують, що оливи одержують унаслідок перероблення нафти, кам'яного вугілля або шляхом синтезу. Так само в чинних нормативних документах та українських перекладах міжнародних класифікаторів можна побачити термінологічні словосполуки "природні оливи" (рос. "минеральные масла") [20, п. 5.11], "мінеральні оливи" [13, п. 75.100] (англ. mineral oil [21, п. 75.100], рос. "минеральные масла"), "кам'яновугільна олива" (англ. сoal naphtha [22, т. 1, с. 162], рос. "каменноугольное масло"), "лупакова олива" (англ. shale oil [23, т. 2, с. 17], рос. "сланцевое масло").
Примітка. Лупаковий діал. - прикметник до лупак. Лупак діал. - сланець [24, с. 497].
Щоправда, поряд із ними вживають також деякі, на нашу думку, хибні терміни.
По-перше, це термін "олива технічна", якій уживають у різних значеннях: у [13, п. 75.100] - українським відповідником англ. mineral oil [21, п. 75.100] (рос. "минеральное масло"), а в [22, т. 2, с. 156] - англ. іndustrial oil (рос. "индустриальные масла"). Зауважимо, що олива не може не бути технічною, тому цей термін для української мови є такою самою тавтологією, як "олія рослинна" чи "масло тваринне".
По-друге, це "олива паливна", яку подають відповідником англ. fuel oil [25, с.116] (рос. "мазут" [14, п. 22]) або combustible oil [22, т. 2, с. 44] (рос. "горючие масла", "топливо жидкое"). Цю помилку повторює таке поважне видання як [7, с. 887], автори якого стверджують, що оливи застосовують також "...як пальне". Але згідно з класифікацією нафтопродуктів [26, с. 332] та визначеннями, наведеними в [14; 18] в освітлювальних та паливних пристроях використовують не оливу (рос. "техническое масло"), а світильний гас (рос. "осветительный керосин", англ. lamp oil) [14, п. 26; 18, п. 4.12] або мазут [14, п. 22; 18, п. 4.8].
Тобто через відсутність чіткої класифікації фахівці різних галузей почали терміном "олива" позначати на свій розсуд будь-які матеріали. Щоб усунути ці недоліки, у роботі [27] нафтохімічну термінологію опрацьовано статистико-аналітичним методом, поєднаним із комплексним аналізом фізико-хімічних і споживчих властивостей відповідних класів, видів, типів матеріалів, що дозволило однозначно визначити поняття "олива" і запропонувати таку класифікацію олив за походженням:
Термін Визначення
олива рос. техническое масло англ. oil Рідинна чи тверда нерозчинна у воді суміш, найчастіше вуглеводневої природи, одержана переробленням нафти, вугілля, горючих сланців, деревини тощо, хімічною модифікацією жирів, синтетична або самородна.
Примітка 1. Оливи мають різний хімічний склад і будову, але близькі за фізико-хімічними властивостями.
Примітка 2. Оливи використовують у техніці як мастильний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робочу рідину.
нафтова олива рос. нефтяное масло англ. mineral oil Рідинна або тверда олива, яка є сумішшю парафінових, нафтенових і алкілароматичних вуглеводнів, одержана переробленням нафти або самородна.
дьоготь (дьогтева олива) рос. дегтярное масло англ. oil-tar Олива, що є сумішшю гетероциклічних, ароматичних і аліфатичних сполук, одержаних термохімічним переробленням деревини (деревна олива), кам'яного та бурого вугілля (вугільна олива), горючих сланців (сланцева олива) тощо.
синтетична олива рос. синтетическое масло англ. synthetic oil Олива, яка є синтетичною індивідуальною речовиною чи сумішшю синтетичних вуглеводнів, їхніх галогенпохідних, етерів, естерів, полісиланів, полісилоксанів тощо, а також хімічно модифікованих олій і тваринних жирів.
Примітка 1. Використовують головним чином як мастильний матеріал та як робочу рідину для передавання тиску у гідравлічних приводах.
Примітка 2. Синтетичні оливи більш термостабільні, менш леткі, застигають за нижчих температур, ніж нафтові оливи.
Отже, "олива" - це родове поняття для низки класів природних і штучних матеріалів: нафтопродукти, дьогті (до яких належать вугільні, сланцеві та деревні оливи), синтетичні оливи, а також парафіни, церезини, озокерити, певні олігомерні продукти тощо. Ці речовини, як і ліпіди не можна описати загальною хімічною формулою, але вони близькі за фізико-хімічними властивостями, тому їх можна поєднати в одну групу за основним функційним призначенням. За фізичним станом у нормальних умовах матеріали, позначені терміном "оливи" можуть бути як твердими, так і рідинними. Таке трактування терміна "олива" забезпечує однозначне відокремлення цих суто технічних матеріалів від жирів (зокрема, масла і олій) та восків, запобігаючи тим самим плутанині у їх тлумаченні та непорозумінню між фахівцями різних галузей і сфер діяльності.
Виходячи з вищевикладеного, у стандартах та інших нормативних документах
1) термін "олива" потрібно вживати лише в зазначеному вище значенні і не використовувати його, як це радять деякі словники, наприклад, [24, с. 669], для назви вічнозеленої субтропічної рослини, її плода та виробленої з нього олії. Щоб забезпечити однозначну відповідність терміна поняттю, рослину слід називати "оливкове дерево" [24, с. 669] або "маслина" [10, с. 271] (рос. "оливковое дерево", англ. olive-tree), плід - "оливка" [10, с. 271] (рос. "маслина", англ. olive), а вироблену олію - "оливкова (маслинова) олія" [10, с. 271] (рос. "оливковое масло" англ.. olive oil);
2) як відповідник англ. mineral oil слід вживати термін "нафтові оливи";
3) треба чітко розрізняти технічні олії, що використовують як сировину для виробництва мила, лакофарбових виробів, у текстильній, шкіряній промисловості, у медицині тощо, від хімічно модифікованих олій і тваринних жирів, які називають синтетичними оливами;
4) терміни "тваринне масло", "рослинна олія", "технічна олива", "паливна олива", "природна олива" є помилковими.
Пропонуємо внести відповідні уточнення в українські нормативні документи [8; 13; 18; 20] та український переклад міжнародного класифікатора [22].
Література:
1. Ніколенко А.М. Російсько-українсько-англійський тлумачний словник з хімії. - Харків: Прапор, 1999. - 176 с. (Серія "Від А до Я").
2. Большая Советская Энциклопедия: в 30-ти т. - М.: Сов. энциклопедия, 1969 - 1975. - 30 т.
3. ДК 016-97. Державний класифікатор України. Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП).
4. ГОСТ 25509-82 Маслодельная промышленность. Термины и определения.
5. Українська радянська енциклопедія: в 12-ти томах. - К.: Головна редакція УРЕ, 1983. - 12 т.
6. Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред. Л. О. Симоненко. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. - 416 с.
7. Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. - 3-тє вид., перероб., доп. - К.: Всеувито, Новий друк, 2003. - 1414 с.
8. ДСТУ 2423-94. Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення.
9. ДСТУ 3112-95. Виробництво мила. Терміни та визначення.
10. Російсько-український словник наукової термінології: Біологія, хімія, медицина / С. П. Вассер, І. О. Дудка, В. І. Єрмоленко та ін. - К.: Наук. думка,1996. - 660 с.
11. ДСТУ 3001-95. Виробництво маргарину. Терміни та визначення.
12. Російсько-український словник: 160 000 слів / Уклад.: І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.; За ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Жайворонка. - К.: Абрис, 2003. - 1404 с.
13. ДК 004-2003. Державний класифікатор України. Український класифікатор нормативних документів (ICS:2001, IDT).
14. ГОСТ 26098-84. Нефтепродукты. Термины и определения.
15. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1999. - 207 с.
16. Іщук Ю., Кобилянський Є, Ярмолюк Б. Про вживання деяких нафтохімічних термінів // Вісник Національної Академії Наук України. - 1995. - № 5-6. - С. 93-94.
17. Іщук Ю., Кобилянський Є. Терміни та позначення продуктів нафтоперероблення та нафтохімії // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. IV / Відп. ред. Л.О.Симоненко. - К.: КНЕУ. 2001. - С. 48-51.
18. ДСТУ 3437-96. Нафтопродукти. Терміни та визначення.
19. Гірничий енциклопедичний словник: У 2-х т. / За заг. ред. В. С. Білецького. - Донецьк, Східний видавничий дім, 2001-2002. - Т. 1. - 515 с.; Т. 2. - 632 с.
20. ДСТУ 3464-96. Авіаційні палива, мастильні матеріали, технічні рідини. Терміни та визначення.
21. International Classification for Standards (ІCS), Fifth edition, 2001
22. Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП) (7-а редакція). Частина 1. Абетковий перелік товарів і послуг / Державне патентне відомство України. - Київ, 1997. - Т. 1. - 232 с., Т. 2. - 272 с.
23. Покажчик ключових термінів до 6-ої редакції Міжнародної патентної класифікації / Державне патентне відомство України. - Київ, 1997. - Т. 1. - 265 с.,Т. 2. - 251 с.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
25. Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП) (7-а редакція). Англо-український абетковий покажчик / Державне патентне відомство України. - Київ, 1997. - 336 с.
26. Политехнический словарь / Гл. ред. А. Ю. Ишлинский. - М.: Сов. энциклопедия, 1989. - 656 с.
27. На шляху до внормування української нафтохімічної терміносиситеми / Ю. Іщук, Є. Кобилянський, Б. Ярмолюк, М. Гінзбург, С. Коваленко // Вісник Національної Академії Наук України, 2004. - № 8. - С. 18-26.
© Гінзбург М. Д.