[Veronika_S]

Рослинна олія - найбільш поширений вид жирів, широко використовуваний в живленні.



Їх витягують з насіння олійних культур (соняшнику, бавовника, арахісу, гірчиці, сої, кунжуту, конопель, рапсу і ін.), м’якоті плодів (маслин, авокадо, кокосових і олійних пальм), горіхів (буку, кедра), кісточок (абрикос, персиків) або коріння.
Олію отримують двома способами:
1. спосіб віджиму (пресування)(віджимання масла під високим тиском із заздалегідь підготовленої сировини, як правило - перемеленого продукту, т.з. пульпи)
2. екстрагуванням (витягання масла розчинником).
Іноді застосовують комбінований спосіб - спочатку пресування, потім екстрагування.

Метод пресування застосовують з якнайдавніших часів, в даний час змінилася лише технологія - на зміну кам’яним жорнам і механічним давильцям прийшли сучасні млини і гідравлічні преси. Метод екстрагування був розроблений в 1870 році в Германії - для цього використовують спеціальні апарати (екстрактори) і різні органічні розчинники.

Рослинна олія - невід"ємна частина повноцінного збалансованого раціону харчування, також це своєрідний "будівельний матеріал".

Види олій:

1. Соняшникова, багате вітаміном Е, містять 90% ненасичених жирів і олеїнової кислоти. Вона як правило піддається нагріванню в процесі виготовлення і тому являється "фаворитом" серед інших олій, які використовуються для термічної обробки їжі.

2. Соєва олія отримують з бобів сої. У світовому виробництві рослинних масел воно займає провідне місце. Воно має солом’яно-жовтий колір, характерний запах і смак. Соєва олія застосовують в їжу і як сировина для виробництва маргарину. Цінним компонентом соєвої олії є лецитин. У їжу використовують тільки рафінованим.
Цей вид олії найбільш поширений в країнах Західної Європи, в США, Японії і Китаї. У Сполучених Штатах соєве масло займає майже 4/5 ринку масла. Соєва олія використовується так само, як і соняшникова.

3. Оливкова (прованське) олія отримують пресуванням м’якоті оливок. Колір оливкового масла - ясно-жовтий із зеленуватим відтінком, смак і запах - приємні, але специфічні. При температурі близько 0 градусів за Цельсієм масло застигає, при нагріванні розплавляється і стає прозорим.
Оливкова олія містить менше незамінних жирних кислот і вітаміну Е, чим деякі інші рослинні олії, але благотворно впливає на травну систему організму.
Набуло широкого поширення і популярність в Європі завдяки так званій ”середземноморській дієті”, суть якої полягає в зменшенні споживання тваринних жирів і заміні їх рослинними.
Кращі сорти оливкової олії отримують способом холодного віджимання (такі олії називаються ”Extra virgin”). У кулінарії таку олію використовують для салатів і для приготування різних блюд при температурі не вище 180 градусів, оскільки при вищих температурах воно розкладається.


4. Кукурудзяна олія отримує із зародків кукурудза. По хімічному складу кукурудзяна олія нагадує соняшникове. Вона золотисто-жовтого кольору, прозоре, без запаху. Лінолевої кислоти в нім до 50%. У продаж поступає тільки рафіноване масло. Використовується в хлібопекарській промисловості, для приготування майонезів, для заправки салатів і обсмажування продуктів.

5. Кунжутна (сезамове=а) олія отримують з насіння кунжуту. Олія майже без запаху і з приємним смаком. Кунжутна олія - харчовий продукт, рівноцінний іншим рослинним оліям, проте, в ній немає вітаміну А і мало вітаміну Е. Олія використовується в кондитерською, консервною і інших промишленностях, а також в технічних цілях.

6. Пальмова олія отримують з плодів олійної пальми. У м’якоті плоду міститься до 70% масла, багатого каротиноїдами і пальмітиновою кислотою. Вона червоний-оранжевого кольору і твердне при температурі нижче 30С. Її застосовують для виробництва маргарину, мила і свічок.

7. Льняна олія, з насіння льону, покращує роботу кашківника, містить "високоякісний білок", вітаміни В1, В2 і С, залізо, цинк, вітамін Е і каротин. Вважається дуже корисною.

8. Бавовняна олія отримують з насіння бавовника. Нерафінована бавовняна олія - рідина червоно-бурого кольору з своєрідним запахом і гірким смаком; рафінована - солом’яно-жовте. У їжу застосовують тільки рафіноване масло, оскільки нерафінована бавовняна олія містить отруйна речовина - госипол.
Хімічний склад і властивості бавовняного масла залежать від сорту бавовника, а також від району і умов його обробітку. Бавовняна олія використовується, в основному, для виробництва оліфи, а рафінованим - в їжу, для виробництва консервів, маргарину і кулінарних жирів.
До харчових олій відносяться також конопляну, кокосову, макову олію, олію какао і деякі інші олії.


Рейтинг рослинних олій (Дж. Ваш ребенок и Вы. Здоровое питание для всей семьи. Уильям и Марта Сирс)

Найкращої якості

1. льняна
2. соєва
3. оливкова
4. олія з насіння гарбуза

Середньої якості

1. Сафлорова
2. Соняшникова
3. Кукурудзяна

Поганої якості

1. бавовняна
2. пальмова
3. кокосова

Повідомлення відредаговано Veronika_S: 16 грудень 2009 - 22:52

[Bila Chocolyadka]

Найбільше люблю кукурудзяну олію нерафіновану - така запашна і смачна!

[Bila Chocolyadka]

Найчастіше використовую до страв кукурудзяну олію, дуже люблю цю олію нерафіновану- така запашна.
До смаження - соняшникову нерафіновану.
До салатів - найчастіше оливкову або кукурудзяну.
Соєва олія не сподобалась - запах різкуватий.
Лляну використовувала в лікувальних цілях.

[Осіння симфонія]

Veronika_S, в українській мові немає рослинних масел. Є олії. Це калька з російської, причому невдала.

[Осіння симфонія]

Що таке масло, олія і олива? В чому різниця.

У російській фаховій мові термін "масло" вживають як загальну назву матеріалів тваринного, рослинного, мінерального та синтетичного походження, які мають певні спільні фізико-хімічні властивості: є нейтральними, горючими, нерозчинними у воді тощо [1, с. 73]. Розмежовують їх, додаючи до родового терміна певні ознаки, наприклад, животное масло, растительное масло, техническое масло.

Українська мова теж має термін "масло", але вживає його в значно вузькому значенні, позначаючи ним лише вужчому значенні, позначаючи ним лише харчовий продукт, який є концентратом молочного жиру, що одержують з молока деяких тварин. Тому скалькований з російської термін "тваринне масло" є тавтологією. Переважно масло виробляють з молока корів, але частково також з молока кіз та овець, а в деяких країнах також яків (Монголія) та зебу (Індія, африканські країни) [2, т. 15, с. 442 - 443; 3, п. 15.51.30]. Тому правильним є термін "коров'яче масло" (рос. коровье масло [4, п. 1]). Для назв різновидів масла вживають терміни "вершкове масло" [3, п. 15.51.3; 5, т. 6, с. 391; 6, с. 161] (рос. сливочное масло [4, п. 2]) та "топлене масло" [3, п. 15.51.30; 6, с. 161] (рос. топленое масло [4, п. 5]). У всіх цих термінах застосовані прикметники лише вказують на технологію вироблення продукту, його різновид, уточнюючи родове поняття "масло" і не змінюючи його сутності.

Терміном "олія" (від лат. oleum) українська мова традиційно позначає природну жирову речовину, яку добувають з насіння або плодів деяких рослин [5, т. 8, с. 7]. Тому тавтологією є скалькований з російської термін "рослинна олія", який, на жаль, можна побачити навіть на сторінках поважного словника-енциклопедії [7, с. 889] та в назві та тексті стандарту [8]. Зауважимо, що за фізичним станом (який можна характеризувати температурою застигання) олії поділяють на рідинні з температурою застигання нижче 0 °C та тверді, температура застигання яких може досягати 40 °C [5, т. 8, с. 7; 9, п. 3.3, 3.4]. Отже, тверді жири рослинного походження українською називають олією, наприклад, кокосова олія [3, п. 15.42.12; 5, т. 8, с. 7; 7, с. 612; 8, додаток Б, п. 18; 10, с. 271; 11, п. А.2], какаова олія [10, с. 271] або какао-олія [5, т. 4, с. 510; 7, с. 540; 12, с. 374].

Олію, використовувану як харчовий продукт, називають харчовою олією [3, п. 15.42.11; 13, п. 67.200], а як сировину для виробництва мила, лакофарбових виробів, а як сировину для виробництва мила, лакофарбових виробів, у текстильній, шкіряній промисловості, у медицині тощо - технічною олією [3, п. 15.42.12].

І масло, і олії за хімічною класифікацією належать до одного класу "Жири".

Складніша ситуація з нерозчинними у воді рідинними чи твердими матеріалами, найчастіше вуглеводневої природи, одержаними переробленням нафти, вугілля, горючих сланців, деревини тощо, хімічною модифікацією жирів. Ці синтетичні або самородні матеріали, мають різний хімічний склад і будову, але близькі за фізико-хімічними властивостями. Російською ці матеріали позначають терміном "техническое масло" [14, п. 13, примечание], який є цілком природним для російської фахової мови, оскільки в ній, як показано вище, родовий термін "масло" має відповідне значення. Довгий час українською їх позначали скалькованим з російської терміном "технічні масла". Але ця українська калька суперечить значенню терміна "масло" в українській мові.

До найважливіших сучасних тенденцій у розвитку української фахової мови можна віднести активізацію власне українського лексичного матеріалу і витіснення відповідних запозичень [15, с. 143]. Це можна проілюструвати поверненням у активний вжиток терміна "олива". Ним колись позначали оливкову олію, яку використовували не як харчовий продукт, а як продукт технічний - для спалювання в лампадах. З часом оливами почали називати будь-які продукти технічного призначення в цій галузі, що зафіксовано в творах Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та інших, посилання на які наведено в [16; 17]. Цей призабутий термін набув другого життя, коли його було застандартизовано, щоб позначати "суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, що використовується в техніці як мастильний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робоча рідина" [18, п. 4.13], тобто те, що російською (англійською) називають "минеральное масло" або "нефтяное масло" (mineral oil).

З набранням чинності ДСТУ 3437-96 [18] стало можливим уживати українські терміни "масло" та "олія" в їхньому природному значенні. Термін "олива" сьогодні фігурує у назвах низки нафтопереробних підприємств, наприклад, ВАТ "АЗМОЛ" ("Азовські мастила і оливи", м. Бердянськ), та у фірмових знаках деяких інших фірм, наприклад: торгові марки "Леол" (АТ "Лебединський нафтомаслозавод", Сумська обл.), "Ольвіт" (ВАТ "ЛДНМЗ", м. Львів) та "Славол" (ЗАТ "Укртатнафта", м. Кременчук). За ці 8 років він став звичним і вживаним у нормативно-технічній документації на нафтопродукти: регламентах, технічних умовах, сертифікатах якості, токсикологічних паспортах, допусках на виробляння і застосування тощо [16; 17]. Хоча й досі навіть в авторитетних енциклопедіях можна побачити в одному й тому самому значенні паралельно "оливу" та "масла мінеральні" [19, т. 2, с. 49, 162].

Але наведене в ДСТУ 3437-96 [18] визначення поняття "олива" залишило термінологічно невизначеними цілу низку таких самих продуктів синтетичного та іншого походження, для яких російська фахова мова вживає родовий термін "техническое масло" [14, п. 13, примечание]. Тому термін "олива" почали трактувати ширше, що знайшло своє відбиття у сучасному українському словнику енциклопедії [7, с. 889], де стверджують, що оливи одержують унаслідок перероблення нафти, кам'яного вугілля або шляхом синтезу. Так само в чинних нормативних документах та українських перекладах міжнародних класифікаторів можна побачити термінологічні словосполуки "природні оливи" (рос. "минеральные масла") [20, п. 5.11], "мінеральні оливи" [13, п. 75.100] (англ. mineral oil [21, п. 75.100], рос. "минеральные масла"), "кам'яновугільна олива" (англ. сoal naphtha [22, т. 1, с. 162], рос. "каменноугольное масло"), "лупакова олива" (англ. shale oil [23, т. 2, с. 17], рос. "сланцевое масло").

Примітка. Лупаковий діал. - прикметник до лупак. Лупак діал. - сланець [24, с. 497].

Щоправда, поряд із ними вживають також деякі, на нашу думку, хибні терміни.

По-перше, це термін "олива технічна", якій уживають у різних значеннях: у [13, п. 75.100] - українським відповідником англ. mineral oil [21, п. 75.100] (рос. "минеральное масло"), а в [22, т. 2, с. 156] - англ. іndustrial oil (рос. "индустриальные масла"). Зауважимо, що олива не може не бути технічною, тому цей термін для української мови є такою самою тавтологією, як "олія рослинна" чи "масло тваринне".

По-друге, це "олива паливна", яку подають відповідником англ. fuel oil [25, с.116] (рос. "мазут" [14, п. 22]) або combustible oil [22, т. 2, с. 44] (рос. "горючие масла", "топливо жидкое"). Цю помилку повторює таке поважне видання як [7, с. 887], автори якого стверджують, що оливи застосовують також "...як пальне". Але згідно з класифікацією нафтопродуктів [26, с. 332] та визначеннями, наведеними в [14; 18] в освітлювальних та паливних пристроях використовують не оливу (рос. "техническое масло"), а світильний гас (рос. "осветительный керосин", англ. lamp oil) [14, п. 26; 18, п. 4.12] або мазут [14, п. 22; 18, п. 4.8].

Тобто через відсутність чіткої класифікації фахівці різних галузей почали терміном "олива" позначати на свій розсуд будь-які матеріали. Щоб усунути ці недоліки, у роботі [27] нафтохімічну термінологію опрацьовано статистико-аналітичним методом, поєднаним із комплексним аналізом фізико-хімічних і споживчих властивостей відповідних класів, видів, типів матеріалів, що дозволило однозначно визначити поняття "олива" і запропонувати таку класифікацію олив за походженням:
Термін Визначення
олива рос. техническое масло англ. oil Рідинна чи тверда нерозчинна у воді суміш, найчастіше вуглеводневої природи, одержана переробленням нафти, вугілля, горючих сланців, деревини тощо, хімічною модифікацією жирів, синтетична або самородна.
Примітка 1. Оливи мають різний хімічний склад і будову, але близькі за фізико-хімічними властивостями.
Примітка 2. Оливи використовують у техніці як мастильний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робочу рідину.
нафтова олива рос. нефтяное масло англ. mineral oil Рідинна або тверда олива, яка є сумішшю парафінових, нафтенових і алкілароматичних вуглеводнів, одержана переробленням нафти або самородна.
дьоготь (дьогтева олива) рос. дегтярное масло англ. oil-tar Олива, що є сумішшю гетероциклічних, ароматичних і аліфатичних сполук, одержаних термохімічним переробленням деревини (деревна олива), кам'яного та бурого вугілля (вугільна олива), горючих сланців (сланцева олива) тощо.
синтетична олива рос. синтетическое масло англ. synthetic oil Олива, яка є синтетичною індивідуальною речовиною чи сумішшю синтетичних вуглеводнів, їхніх галогенпохідних, етерів, естерів, полісиланів, полісилоксанів тощо, а також хімічно модифікованих олій і тваринних жирів.
Примітка 1. Використовують головним чином як мастильний матеріал та як робочу рідину для передавання тиску у гідравлічних приводах.
Примітка 2. Синтетичні оливи більш термостабільні, менш леткі, застигають за нижчих температур, ніж нафтові оливи.

Отже, "олива" - це родове поняття для низки класів природних і штучних матеріалів: нафтопродукти, дьогті (до яких належать вугільні, сланцеві та деревні оливи), синтетичні оливи, а також парафіни, церезини, озокерити, певні олігомерні продукти тощо. Ці речовини, як і ліпіди не можна описати загальною хімічною формулою, але вони близькі за фізико-хімічними властивостями, тому їх можна поєднати в одну групу за основним функційним призначенням. За фізичним станом у нормальних умовах матеріали, позначені терміном "оливи" можуть бути як твердими, так і рідинними. Таке трактування терміна "олива" забезпечує однозначне відокремлення цих суто технічних матеріалів від жирів (зокрема, масла і олій) та восків, запобігаючи тим самим плутанині у їх тлумаченні та непорозумінню між фахівцями різних галузей і сфер діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, у стандартах та інших нормативних документах

1) термін "олива" потрібно вживати лише в зазначеному вище значенні і не використовувати його, як це радять деякі словники, наприклад, [24, с. 669], для назви вічнозеленої субтропічної рослини, її плода та виробленої з нього олії. Щоб забезпечити однозначну відповідність терміна поняттю, рослину слід називати "оливкове дерево" [24, с. 669] або "маслина" [10, с. 271] (рос. "оливковое дерево", англ. olive-tree), плід - "оливка" [10, с. 271] (рос. "маслина", англ. olive), а вироблену олію - "оливкова (маслинова) олія" [10, с. 271] (рос. "оливковое масло" англ.. olive oil);

2) як відповідник англ. mineral oil слід вживати термін "нафтові оливи";

3) треба чітко розрізняти технічні олії, що використовують як сировину для виробництва мила, лакофарбових виробів, у текстильній, шкіряній промисловості, у медицині тощо, від хімічно модифікованих олій і тваринних жирів, які називають синтетичними оливами;

4) терміни "тваринне масло", "рослинна олія", "технічна олива", "паливна олива", "природна олива" є помилковими.

Пропонуємо внести відповідні уточнення в українські нормативні документи [8; 13; 18; 20] та український переклад міжнародного класифікатора [22].

Література:

1. Ніколенко А.М. Російсько-українсько-англійський тлумачний словник з хімії. - Харків: Прапор, 1999. - 176 с. (Серія "Від А до Я").
2. Большая Советская Энциклопедия: в 30-ти т. - М.: Сов. энциклопедия, 1969 - 1975. - 30 т.
3. ДК 016-97. Державний класифікатор України. Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП).
4. ГОСТ 25509-82 Маслодельная промышленность. Термины и определения.
5. Українська радянська енциклопедія: в 12-ти томах. - К.: Головна редакція УРЕ, 1983. - 12 т.
6. Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред. Л. О. Симоненко. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. - 416 с.
7. Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. - 3-тє вид., перероб., доп. - К.: Всеувито, Новий друк, 2003. - 1414 с.
8. ДСТУ 2423-94. Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення.
9. ДСТУ 3112-95. Виробництво мила. Терміни та визначення.
10. Російсько-український словник наукової термінології: Біологія, хімія, медицина / С. П. Вассер, І. О. Дудка, В. І. Єрмоленко та ін. - К.: Наук. думка,1996. - 660 с.
11. ДСТУ 3001-95. Виробництво маргарину. Терміни та визначення.
12. Російсько-український словник: 160 000 слів / Уклад.: І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.; За ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Жайворонка. - К.: Абрис, 2003. - 1404 с.
13. ДК 004-2003. Державний класифікатор України. Український класифікатор нормативних документів (ICS:2001, IDT).
14. ГОСТ 26098-84. Нефтепродукты. Термины и определения.
15. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1999. - 207 с.
16. Іщук Ю., Кобилянський Є, Ярмолюк Б. Про вживання деяких нафтохімічних термінів // Вісник Національної Академії Наук України. - 1995. - № 5-6. - С. 93-94.
17. Іщук Ю., Кобилянський Є. Терміни та позначення продуктів нафтоперероблення та нафтохімії // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Вип. IV / Відп. ред. Л.О.Симоненко. - К.: КНЕУ. 2001. - С. 48-51.
18. ДСТУ 3437-96. Нафтопродукти. Терміни та визначення.
19. Гірничий енциклопедичний словник: У 2-х т. / За заг. ред. В. С. Білецького. - Донецьк, Східний видавничий дім, 2001-2002. - Т. 1. - 515 с.; Т. 2. - 632 с.
20. ДСТУ 3464-96. Авіаційні палива, мастильні матеріали, технічні рідини. Терміни та визначення.
21. International Classification for Standards (ІCS), Fifth edition, 2001
22. Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП) (7-а редакція). Частина 1. Абетковий перелік товарів і послуг / Державне патентне відомство України. - Київ, 1997. - Т. 1. - 232 с., Т. 2. - 272 с.
23. Покажчик ключових термінів до 6-ої редакції Міжнародної патентної класифікації / Державне патентне відомство України. - Київ, 1997. - Т. 1. - 265 с.,Т. 2. - 251 с.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
25. Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП) (7-а редакція). Англо-український абетковий покажчик / Державне патентне відомство України. - Київ, 1997. - 336 с.
26. Политехнический словарь / Гл. ред. А. Ю. Ишлинский. - М.: Сов. энциклопедия, 1989. - 656 с.
27. На шляху до внормування української нафтохімічної терміносиситеми / Ю. Іщук, Є. Кобилянський, Б. Ярмолюк, М. Гінзбург, С. Коваленко // Вісник Національної Академії Наук України, 2004. - № 8. - С. 18-26.

© Гінзбург М. Д.

[Осіння симфонія]

[quote name='Kagor' post='253212' date='16.12.2009, 22:38']
російське слово масло українською мовою = олія

Повідомлення від модератора martka

зайве цитування на форумі не вітається!

Користувач подумав і додав через 13 хв.:
а як це розуміти зайве цитування на форумі не вітається!?
Робота модератора має бути повязана з вирішенням таких "масляних" проблем.
А коли вже роблять зауваження користувачі (зайве цитування) модераторам щодо наповнення форуму, то звиняйте - проблеми не у користувачів, а в непрофесійній роботі модератора.
[/quote]

Повідомлення від модератора martka

Kagor, ви знову вирішили "поспілкуватися" з модератором і порушити п.3.8 Правил Форуму?[quote]
3.8. Не допускається відкрите обговорення дій модеpатоpів. Якщо вам щось не подобається в діях модератора - напишіть кому-небудь із vip-модераторів форуму або створіть тему в «Питання до адміністрації форуму».[/quote]

Про зайве цитування також
сказано в Правилах Форуму:[quote]
п. 4.2. Не вітається зайве цитування. Якщо Ви хочете відповісти на велике повідомлення невеликою фразою, не обов'язково при цьому повністю цитувати вихідне повідомлення – виділіть лише найбільш важливу його частину.[/quote]

Раджу уважно нарешті прочитати Правила, щоб надалі у нас з вами не виникало таких недорозуміннь.

[Kagor]

ось трохи про олію ( там я також трішки писав)

Прихований текст

http://uk.wikipedia....%BB%D1%96%D1%8F

Повідомлення відредаговано martka: 16 грудень 2009 - 23:19

[Осіння симфонія]

Суворе попередження від модератора martka

Відкриті посилання на зовнішні ресурси на форумі зоборонені.
І не показуйте себе розумнішим за інших.

[Veronika_S]

Прихований текст

Види олій

[Time Out]

Все почалося з опитування, хто яку олію використовує. Отож, для смаження я використовую соняшникову рафіновану, для салатів нерафіновану або оливкову.
Кукурудзяну жодного разу не пробувала, але з ваших дописів зрозуміла, що це смачно.

[kukla]

Я використовую соняшникову... оливкову...і олію розторопші....))) Кукурудзяну, як і мамаПашіЖеніБогдана ніколи не куштувала...але хотілось би спробувати...

[Мавпусик]

Для смаженяя використовую соняшникову олію, для всіх інших цілей оливкову.

[місКСЮ]

ух, тут такіф інтриги.... але про олію.... звичайно соняшникову...

[Mamma Felice]

Використовую соняшникову нерафіновану, а до салатів і малому-оливкову, а от кукурудзяна то не моє.

[melanja]

Лляне масло (олія) на варті здоров'я

Текст, що розкривається

Сучасні наукові дослідження показали, що вживання лляної олії в їжу знижує ризик інсульту на 40%. Вживаючи лляне масло можна не боятися таких страшних хвороб, як цукровий діабет, атеросклероз, ішемічна хвороба серця та багатьох інших. У народній медицині олія з насіння льону використовують від глистів, печії, різних видів виразок. Лляне масло допомагає зберегти молодість шкіри, нігтів і волосся.

Льон олійний, або льон-кудряш - це дивовижна рослина, яку вирощують спеціально на насіння. Люди почали обробляти цю рослину ще за 5 тисяч років до нашої ери в Єгипті, Сирії, Палестині. На Русі теж завжди шанували льон. Це цілюща рослина здатна подарувати нам здоров'я і красу.

Отримують натуральне лляне масло шляхом холодного віджимання лляної борошна (перед отжимом насіння льону потрібно подрібнити) пресом (жомом). У результаті виходить два корисних продукту: лляної макуха і нерафінована лляне масло. У маслі з лляного насіння сконцентровані цінні ненасичені жирні кислоти і більша частина вітамінів, а в льняному макусі залишаються біологічно цінні грубі харчові волокна (клітковина, целюлоза), мінеральні речовини та вітаміни групи В.

Завдяки своєму унікальному складу і дієтичним властивостям, лляне масло знайшло можна застосувати не тільки в харчовій промисловості, він високо цінуватися в медицині, дієтології та косметології.

Сьогодні вже науково підтверджено, що вживання в їжу лляної олії та інших продуктів з лляного насіння: лляної борошна, лляної каші та ін благотворно впливає на діяльність головного мозку, покращує пам'ять і швидкість реакції. Цьому сприяє великий вміст у льняному маслі незамінних поліненасичених жирних кислот: лінолевої (омега-6) і альфа-ліноленової (омега-3) кислот.

Лляне масло і схуднення
Проблема зайвої ваги сьогодні стоїть досить гостро. Багато людей вирішують, для досягнення заповітної мети - схуднення, повністю відмовитися від вживання будь-яких жирів, включаючи рослинні олії. Цього робити не варто.

Справа в тому, що клітини нашого мозку більш ніж на половуну складаються з жирів. Для повноцінної життєдіяльності мозку деякі види жирів життєво необхідні. Не включаючи абсолютно всі жири з раціону харчування, ми змушуємо свій мозок голодувати.

Існують дві незамінні жирні кислоти, альфа-ліноленова кислота, яка називається "Омега-3", і лінолева кислота, яка називається "Омега-6". Їх називають "незамінними", або життєво важливими, тому що з них організм утворює всі інші потрібні жири. Крім того, самостійно синтезувати дані жирні кислоти наш організм не може, а отримує їх виключно з їжею.

Як саме той жир, який нам найбільше потрібен, а саме альфа-ліноленова кислота, найменше і рідше всього входить в нашу дієту. Дефіцит незамінних жирних кислот є однією з основних причин хронічних дегенеративних захворювань, таких як рак, хвороби серця, гіпертонія та інсульт.

Крім того, без цих незамінних жирних кислот також відзначається погіршення роботи мозку. Хоча ми поглинаємо з їжею масу всяких жирів, але зазвичай це жири неправильного типу, які отримують з яловичини і гідрогенізованих масел. Частково гідрогенезірованние жири та олії містять токсичні жири, які можуть шкідливо діяти на мозок.

У цій ситуації відмінним "помічником" та постачальником незамінних жирних кислот може стати лляне масло. До того ж, вживання в їжу лляної олії саме по собі сприяє схудненню і зниження ваги, тому що лляне масло номалізует жировий обмін і обмін речовин в цілому. Саме з цієї причини, дієтологи радять лляне масло, як засіб допомагає позбутися зайвої ваги.

Цілющі властивості олії льону
За вмістом ненасичених жирних кислот лляне масло перевершує продукти звичайного раціону і всього 1-2 столові ложки лляного масла забезпечують їх добову потребу.

Лляне масло по своїй біологічній цінності стоїть на першому місці серед харчових масел. У насінні льону міститься 46% вітаміну F, який не синтезується в організмі, а привноситься ззовні. До складу лляної олії входять цінні ненасичені кислоти і велика кількість вітамінів А і Е.

Лляне масло містить достатню кількість вітамінів та інших біологічно активних речовин, необхідних для здорового харчування.
Найбільш важливими компонентами лляної олії є жирні кислоти:

- Альфа-ліноленова кислота - 60% (Омега-3);

- Лінолева кислота - 20% (Омега-6),

- Оленів кислота - 10% (Омега-9)

- Інші насичені жирні кислоти - 10%.

Якщо Омега-6 є, крім лляного, в соняшниковій, соєвому, ріпаковому, гірчичному, оливковій олії, то Омега-3 є в достатній кількості лише в риб'ячому жирі і - в льняному маслі. У цьому полягає унікальність лляної олії, звідси його специфічний запах, так знайомий нам по рибьему жиру, і це показник високої якості олії льону, його чистоти, а також доказ того, що його не змішали з іншими рослинними оліями.

Щоденне вживання лляної олії сприяє:
- Профілактиці розвитку серцевих нападів, інсульту та інфаркту міокарда (зниження навантаження на серце і судини через зменшення в'язкості крові і нормалізації рівня жирів);

- Зниження артеріального тиску;

- Зниження ризику розвитку раку молочної залози і прямої кишки;

- Зниженню частоти діабетичної нейропатії при цукровому діабеті;
Лляне масло важливий елемент живлення жінки, його вживання сприяє:

- Полегшення протікання передменструального синдрому та предменопаузе;

- Поліпшення стану шкіри і волосся;

- Благотворно впливає на нервову систему;

- Допомагає роботі нирок при набряках;

- Поліпшує зір;

- Сприяє послабленню і лікування астми.

Лляне масло можна застосовувати як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими рослинними оліями, можна змішувати з медом, фруктами, сиропом. Олія лляного насіння додасть незабутній смак і аромат овочевим салати, перших і других страв. Масло льону - найкраща заправка для квашеної капусти.

Увага! Лляне масло не переносить тривалої термічної обробки, тому його краще додавати у вже готові страви. Для смаження лляне масло не придатне!

[vitalinka]

я змішую оливкову (італійську) і соняшникову нашу(чумацький шлях)

[Оленка2008]

А мені зовсім не подобається оливкова олія.
Тому я використовую соняшникову або кукурудзяну

[Лі*Куся]

оливкову олію додаю переважно до салатів, і також соняшникову рафіновану.
А для смаження тільки соняшникову, останнім часом "Щедрий дар", бо "Чумак" і "Олейна" сильно бризкають, а перша навпаки супер!!! :)

[гра з вогнем]

я обрала "іншу"
ми зараз використовуємо арахісову олію.
вона мені найбільше подобається.

ще інколи користуємося кукурудзяною.

[Зайка*]

Я використовую соняшникову. Деколи овочеву. Надіюся, що по-українськи вона так і називається, якщо ні- вибачте! Ще люблю оливкову, але чоловікові вона не дуже подобається. Але саме вона мені найкраще підходить, коли роблю якийсь маринад для м"яса.