Мамусі-Татусі багаті на діточок Ділимось радощами і труднощами у вихованні 3 і більше дітей
#1
Відправлено 28 листопад 2009 - 08:14
А як вам вдається виховувати троє, четверо, п"ятеро...... і так далі...
Хотілось би почути з якими труднощами ви стикаєтесь кожен день. Можливо, отримаєте тут корисну пораду від інших "бувалих".
Добре б було, якби по-можливості ділились своїми досягненнями у вихованні.
Дуже прошу взяти участь в опитуванні.
#2
Відправлено 28 листопад 2009 - 10:09

Хочу, як у дитинстві: гроші скінчилися - пішов, нарвав...
#3
Відправлено 28 листопад 2009 - 17:35
Я хоч маю тільки 2 наразі, але ще двоє вдорозі. І я їх з зачаття вважаю ДІТКАМИ, а не ембріонами чи плодами, як вважає наша медицина. Дітки в животику від початку мають вплив на сім"ю і на братиків-сестричок, чи не так?
Дівчатка, хто проголосував, якщо маєте час відпишіть як ви даєте собі раду.
Хоч і опитування далеке від ідеального, так все ж можна буде провести певну статистику, то ж цікаво скільки нас, правда?
#4
Відправлено 28 листопад 2009 - 18:31
Скількі себе знаю я завжди хотіла бути вихователькою в дитячому садку, або мати велику родину. Тож моя мрія як некрути, а здійснилась.
Що до виховання, то можу сказати що до 10років дитину виховувати цікаво і легко, але після 10 років не те що важче, але тут вже треба рахуватись з думкою, май же дорослої людини, а іноді знаходити компромісс, щоб кожен залишився задоволеним, бо тут вже одні розмови, чи домовленості можуть не пройтити, бо в нього вже є своя позиція яка на його думку зараз є правильною (хоча для мами скількі років її дитини не буде, все одно залишиться, маминою дитинкою)
Мої знайомі які мають лише одну дитинку, то мене питають коли він скоріше сяде, чи буде вже ходити, чи скоріше б він виріс, а я кажу та ви що насолоджуйтесь кожною мит*ю бо цього вже потіцм не поверниш, час так швидко летить, і навіть коли в вас буде ще одна дитинка, і ви знову будете робити те саме що і за першою дитинкою, але вже це буде інша дитинка, і вона може по іншому посміхатись, чи повзати не вперед а назад, і показувати нові перли, які перша дитинка цього не робила. Це ж таке задоволення спостерігати, допомагати, і брати участь в формуванні життя своєї дитинки .
Хоча виховання, забирає чи багато сил, але це є і метою щоб жити, вчитися багато чого в своїх дітей, і ставати ще гарнішою!!!!!!
#5
Відправлено 28 листопад 2009 - 21:43
Переживю тільки де буде спати менший (чи то вже середній :) ), бо не хоче вступатись від мене.... Думаю чи не купити двоповерхове ліжко. А чи не зарано для 5.5 років на другому рівні спати? Як ви своїх дітей "розміщуєте"?
#6
Відправлено 28 листопад 2009 - 22:26
#7
Відправлено 28 листопад 2009 - 22:39
На рахунок двоповерхового ліжка - в мене племінниця 4 рочки вже півроку спить на другому поверсі такого ліжечка, а татко - на першому (у них в родині теж з*явилася маленька ляля, а ліжечко з прицілом на майбутнє). Тож, я гадаю, що вам буде в самий раз, хоча дітки всі різні. А як старший відносится до такої ідеї? Думаю дітки завжди тільки "за" такий екстрім!

Хочу, як у дитинстві: гроші скінчилися - пішов, нарвав...
#8
Відправлено 28 листопад 2009 - 22:45
tusik (28.11.2009, 23:39) писав:
Я з ним тільки по телефону говорю... і то рідко..... Його татко навіть і не посвящає, що він стане найбільшим братчиком вже тром меншим....
Користувач подумав і додав через 2 хв.:
Доречі нас вже 7. А ще є Мама Паші+Жені+Богданчика, Елеонорка, Мартин і ще багато....
#9
#11
Відправлено 29 листопад 2009 - 10:51
mum of 4 (28.11.2009, 23:11) писав:
Дякувати Богу та вашим молитвам, все добре.
Недавно стали на облік, ходили на огляд та першу УЗД (в нас тепер чогось перший раз на 10 тижні посилають...)
Аналізи та УЗД в нормі, УЗД навіть термін підтвердила :)
Хіба-що тепер зуби зранку почистити не можем :) Бе-е-е відразу... За Максимом такого не було...
Дякую за турботу! Нам приємно... :)

Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. (1 Ів. 4:16)
#12
Відправлено 01 грудень 2009 - 15:37
І ми вже з вами.
Як добре, що нас - багатодітних батьків трохи є.
Недавно чоловік запитав, чи не боюся я, що у нас троє діткй. Чого вже тут боятися? Боятися треба було раніше.
Ніколи не думала, що матиму аж троє, але ні хвилинки не жалкувала про счвоє рішення. Наш Богданчик - дарунок Божий, наш мізинчик, наша кровиночка. Спить у мене на колінах, через що приходиться друкувати однією рукою.
А як він пахне! Найприємніших запах у світі!!!
До речі, вітаю Мартина з майбутнім поповненням. Надзвичайно за вас з дружиною рада. Якщо народжувати дітей, то вже таким людям. Ви для мене як совість форуму.
Легкої вагітності!
#13
Відправлено 08 грудень 2009 - 15:43
#14
Відправлено 08 грудень 2009 - 18:26
#15
Відправлено 09 грудень 2009 - 11:44
#16
Відправлено 09 грудень 2009 - 14:28
nagirnyi_v (9.12.2009, 11:44) писав:
Привіт, а старші хлопці чи теж дівчатка? Немає чого стидатися.Нехай стидаються ті, що аборти роблять. А ми маємо гордитися своїми дітками.
#17
Відправлено 09 грудень 2009 - 15:39
мамаПашіЖені (9.12.2009, 16:28) писав:
Привіт старші це хлопчики-бешкетники,одному 6р. другому2,5р. тепер нам Бог подарив доцю-7м і ми дуже пишаємось своїми дітками.А ви як проводите час, чи ходять діти в школу,садік?
#18
Відправлено 10 грудень 2009 - 10:48
Женя пішов у цьому році в садочок. Вже має кращого друа - з ним і грається, і б"ється.
А Богданчик весь день з мамою.
У мене питання. Як ви справляєтеся з дітьми ввечері? Мої коли посходяться, то іноді неможливо в хаті всидіти. То граються, що аж вуха закладає, то сваряться за якусь іграшку. І саме цікаве - Паші вже 10 років, ніби має вже розуміти. Чи то ревність така, чи я забагато вимагаю?
#19
Відправлено 10 грудень 2009 - 13:59
Коли ми одружилися, я не думала, що за 4,5 років народжу 3 дітей. Але не жалкую зовсім, а радію, що маю таке велике багатство - своїх донечок!
Будучи вагітною третьою дитинкою ловила на собі різні погляди знайомих, підкріплені словами - осуджуючі (знов залетіла, що то не можна було застерігатися, тільки потім працюй на них), не розуміючі (для чого та ще й так швидко знову та третя дитина, то ж є вже 2 ще маленьких), співчутливі (це ж в наш час так важко!), захоплені (як класно! знову вагітна - яка відважна), заздрісні (в наш час може собі дозволити таку розкіш - третю дитину, напевне непогано живуть і чоловіка має доброго).
Після народження третьої дівчинки всі насмішливо питалися чи будемо родити дітей, поки хлопчик не получиться. Дехто обізвав мого чоловіка бракоробом, бо три дівчинки. Дехто і зараз під"юджує його, що все, рід закінчився, як це так - сина по собі не залишив - продовжувача роду. І дуже багато безпардонних людей кидають образливе " Шо то в вас самі дівки? Ужас! Ото влетіли. Шо ж ви з ними робити будете? з хлопцями ж набагато легше, а дівок зара попробуй одінь, заміж видай..."
І це говорять якраз жінки, які самі уже і заміж вийшли, і нічого страшного з ними не сталося - виховали їх мами, одівали, наряжали і т.д. Не розумію я цього брєда, просто трусить мене від таких дурних слів
Нас в сім"ї теж було три сестри і я від цього дуже радію, бо з обома живу в злагоді і всі ми одна одній допомагаємо і мама наша нами тішиться. Якої статі Бог дитинку дав - таку і люблю, головне, щоб була здоровою і щасливою.
Старші мої дітки від червня цього року ходять в садок - їм дуже подобається, люблять колектив, навчання, музичні уроки. Старшенька дуже гарно малює.
Дітки мої мають різні характери, часто сваряться, можуть побитися за іграшку, але відходять швидко - за хвилину знову граються. А шкоду люблять робити разом і дуже тихо, хоча молодша більший шкідник, ніж старша. І своєї вини ніколи не визнає - все спихає або на старшу, або на дівчинку одну з дитсадка, хоч її і близько там не було. Коротше, я з ними не скучаю.
З народженням третьої доці мої старшенькі стали трохи обділені маминою увагою. На початках було дуже важко - поведінка їхня була просто нестерпна! Але поступово все вертається в своє русло і всі звикають до теперішньої ситуації.
Ввечері, коли приходять з садочка завжди знаходжу їм нові (або давно заховані старі) забавки - пазлики, доміно, лото - вони це дуже люблять. Включаю мультики, читаю книжку. Чоловік теж деколи підключається, а спати їх ложить тільки він і в садочок заводить, та й забирає часто.
Домашні справи я роблю вже автоматично. В мені закладена програмка, що маю зробити за день і я не особо напрягаючись її виконую. Їсти варю, коли діти в садку. А на вихідні, коли чимось їх займу, хоча вони і самі до цього процесу не байдужі - люблять мені "допомагати"
Так що, в загальному, жити можна. Це для тих, хто сильно боїться стати багатодітним
Бо де є любов і мисочка зупки для двох дітей, там і для третьої знайдеться ;)
А те, що важко - дрібниці. Кому зараз не важко. Є такі, що й з однією дитиною ради не можуть дати і проблими сипляться одна за одною. Аби всі здорові були, а Бог долею не обділить, раз уже послав дитинку на цей світ

Красавицы могут всё
Красавиц счастливей нет
Они никогда не плачут
У них не бывает бед (В.Меладзе)
#20
Відправлено 10 грудень 2009 - 14:40

Допомога






























