[Тоська]

Минулого тижня їхіла на вихідні до свого коханого на потязі. Сусідом по купе був чоловік років 60.Ну звісно в купе заводиться якась бесіда... Почав розповідати, що їде від доньки. 3 місяці гостював у Берліні. Каже, мовляв, у нас не життя, а виживання. Нічого тут робити. Мовляв, треба тікати, шукати чоловіка десь там - де Європа не лише географічне місце. А чи дійсно там так добре?

[Сонячна]

Дійсно цікаво,чи є на нашому форумі дівчатка, які вийшли заміж за іноземців?

[larisa]

Як заміжня за тим самим іноземцем ,відповім так всю де добре .Треба вибирати не країну ,а людину з якою жити хочеш ,а переїхати завжди можна . Уявіть себе на хвилинку десь невзнайомому місці ,з людиною яку ви тільки терпете ......Будуть конкретні запитання до мене ,можу відповісти зі свого досвіду .

[Marykold]

Не знаю, чи є на форумі такі дівчата, але у мене подруга вийшла заміж за еквадорця. Зараз у них дитині скоро 2 роки і живуть вони на Україні. Подрузі подобається - вона каже, що він більший джентльмен, ніж наші чоловіки і взагалі хороша людина. А мовний бар"єр їм не заважає - він досить добре знає українську, а вона вивчає іспанську.

[Soveniatko]

На днях дивилась про це передачу. 80% іноземців по шлюбних оголошеннях шукають слов"янок, тому, шо їхні жінки такого б не терпіли. Або збоченці, або б"ють, або просто використовують як рабиню для роботи. Повернутись не дають, лякають відібрати дітей чи фізичною розправою. Так, що не дуже дівчата туди поспішайте. Хоч думаю є і щасливі браки по любові і т.д.
ААА ..про батьків. Деякі не повертаюця, бо батьки за них дуже горді... Типу дочка - зіміж зіноземця. Фотки класнючі щасливі висилають. А насправді тримають їх ледь не в хліву.

Користувач подумав і додав через 2 хв.:
larisa а ви з чоловіком як знайомились?

[larisa]

Через агество ,спочатку!- 2 роки переписувались ,потім 1 зустрічались (тобто він приїзджав ) ,а далі приїхали його батьки і ми одружились . Але в нас був договір ,тобто я їду на три місяці як туристка ми пробуємо жити разом ,якщо відчуємо що так не помилились то оформлюємо наші відносини в Голландії і я їду туди жити ,а ні то повертаємось і розлучаємось .Тому і шлюб в церкві не брали(я вагалась), але маємо намір взяти як Івась підросте .

[Сонячна]

larisa (23.10.2009, 17:02) писав:

Треба вибирати не країну ,а людину з якою жити хочеш ,а переїхати завжди можна . Уявіть себе на хвилинку десь невзнайомому місці ,з людиною яку ви тільки терпете ......

Не завжди заміж виходять за коханням, бувають шлюби з розрахунку. І найбільший відсоток таких шлюбів власне з іноземцями ( ні в якому разі не хочу вас образити і щиро сподіваюсь, що Ви вийняток з цього правила).Дівчата(жінки) таким чином намагаються вирватись з тяжкої краіни, де немає майбутнього ні в них, ні в їх ще ненароджених діточок. І незнайоме місце з часом стає рідним, а нелюб...головне щоб гаманець тугий був, ну і щобне був збоченцем, а на все решта можна закривати очі і ...зрештою мати коханця до душі і тіла.
Це не зразок для наслідування,звичайно, але таких ситуацій чимало. До прикладу, моя знайома вийшла заміж за пана, який старший за неї на 40 років і переїхала в Німеччину. Про її теперішні статки можемо тільки здогадуватись...ну і про інтимне життя теж ;) , бо чоловіку зараз 75 років...

[larisa]

Скажу чесно ,що в хліву нікого з наших тут не бачила,але ситуації різні бувають . Я важаю так кожна жінка сама обирає ставлення до себе і тут і там . А за батьків то дитячий садок починається ,щось назразок :не скажу мамі що вагітна бо виб є .

Користувач подумав і додав через 5 хв.:
Дівчатка ,тут живуть 90 -100 років ,напенсію ідуть 65 не розбитими ,так що вік людини тут не головний (різниця між моєю бабусею і дідусем були більше 20 років ,моя бабуся була старшою на рік за старшого сина мого дідуся ) і вони мали разом ще двох синів . Тут чоловіки в 40-50 ще о гоого

Користувач подумав і додав через 15 хв.:
Я читаю по залякування , ти ж ненелигал ,ти маєш контракт ,тільки щоб в їхати в країну (тобто ,там ідеться про те що чоловік матеріально спроможній ,повністю несе відповідальність за тебе і твоє здоров я) , доки ти неотримаєш вид на життя не маєш право працювати ,вчитися -ти турист . Якщо мене тут хоч пальцем ,або психологічно ,то це не тільки розлучення (фінансово дуже коштує ,а якщо контракту немає половина всього твоя) , то цей чоловік надалі ніколи не може привести жінку з іншої країни ,на тобі штамп . А полція тут буде під двирима за пару хвилин .

[Soveniatko]

Я тільки перказую те, що бачила в тій передачі. І сама б не ризикнула, та і не хотіла б десь їхати.
Але в нас люблять назнімати передач типу " Внук убіл і с"єл бабушку" Так можливо там і перебільшують, а насправді ситуація не настільки катастрофічна :) .
Правді в тій пердачі чоловік таки вбив дружину, щоб їй ніц не дісталось при розлучені.

[larisa]

Тоді вірю ,за гроші вбють де завгодно . Я нівякому разі непишу ,ну от приїхала і все ,ні не все все тільки починається (навіть з коханим під боком ) ,тобто мова ,культура ,знайти своє місце в чужій країні (я його ще не знайшла ) дуже багато аспектів ,і рідних немає , але це був мій вибір -я вибрала собі чоловіка ,і я вибрала собі долю .Ви мене зрозумійте правільно.

[Сонячна]

larisa, якщо не секрет, яка країна?

[larisa]

Голландія

[Bridgitta]

моя подруга вже два роки живе в Швейцарії. до того вони з чоловіком ще два роки зустрічались на відстані, правда він приїздив кожного року і дзвонив мало не щодня. як на мене, то вона повністю розбила всі стереотипи, що жінок з України беруть туди як домогосподарок, бо спить довго, їсти не готує, скоріше він щось привозить напівготове або вони разом куховарять. На кожні вихідні в них якийсь план відпочинку, кудись їдуть відпочити, тобто він ще й зобовязаний її розважати. І кожного літа вона приїжджає на місяць в Україну, привозить всім подарунки, а це при тому, що вона там не працює, хіба підробляє тим, що вчить когось російську мову. Словом, моя позиція така: бачили очі, що купували. не треба спішити і треба добре встигнути придивитись до тієї людини, найкраще пожити разом. І головне бути впевненим, що та людина замінить тобі сім"ю, друзів, оточення.

[mum of 4]

zyabka (23.10.2009, 17:08) писав:

На днях дивилась про це передачу. 80% іноземців по шлюбних оголошеннях шукають слов"янок, тому, шо їхні жінки такого б не терпіли. Або збоченці, або б"ють, або просто використовують як рабиню для роботи. Повернутись не дають, лякають відібрати дітей чи фізичною розправою. Так, що не дуже дівчата туди поспішайте. Хоч думаю є і щасливі браки по любові і т.д.
ААА ..про батьків. Деякі не повертаюця, бо батьки за них дуже горді... Типу дочка - зіміж зіноземця. Фотки класнючі щасливі висилають. А насправді тримають їх ледь не в хліву.

Передачі розраховані на певну тематику і завжди шукають чогось гостренького і кривавого. Так, наші укрїнки є чуть не рабинями у мусульманських країнах (Авганістан, Ірак, Іран і тд) але.... і там є винятки із правил, коли носять на руках і боготворять.

А в цивілізованих країнах страждають тільки ті, які не знають держмови тої країни, залякані і невпевнені в собі, тому що закон там є на їх стороні більше як того ж чоловіка у власній країні.

Сонячна (23.10.2009, 17:20) писав:

Не завжди заміж виходять за коханням, бувають шлюби з розрахунку. І найбільший відсоток таких шлюбів власне з іноземцями ( ні в якому разі не хочу вас образити і щиро сподіваюсь, що Ви вийняток з цього правила).Дівчата(жінки) таким чином намагаються вирватись з тяжкої краіни, де немає майбутнього ні в них, ні в їх ще ненароджених діточок. І незнайоме місце з часом стає рідним, а нелюб...головне щоб гаманець тугий був, ну і щобне був збоченцем, а на все решта можна закривати очі і ...зрештою мати коханця до душі і тіла.
Це не зразок для наслідування,звичайно, але таких ситуацій чимало. До прикладу, моя знайома вийшла заміж за пана, який старший за неї на 40 років і переїхала в Німеччину. Про її теперішні статки можемо тільки здогадуватись...ну і про інтимне життя теж ;) , бо чоловіку зараз 75 років...

Маю 6 знайомих сімей, що одружувались фіктивно заради статусу пообоюїдній згоді.... Тепер щасливі у шлюбі і мають по 2-3 діточок.

[Котяра]

Майже всі мої коліжанки з універу вийшли заміж за іноземців. Тільки в однієї з них шлюб розпався, зараз вона в стані розлучення. Чоловік австрієць, а жили вони в Німечині. Всі вони (мої коліжакни) впевнені в собі жінки, позакінчували вузи європейькі, а хто і американські. В деяких з них вже є дітки, а в кого ще й нема. Ця що зараз розлучається, то тішиться, що це з нею сталося не в Україні. В Німечині вона захищена законом, отримує гроші на дитину і ще якісь соціальні виплати, за які вона спокійно з дитиною може прожити, правда так в притик (але в німецький притик, тобто нормально харчується, оплачує квартиру, машину і навіть купує час від часу собі і дитині одяг). Всі вони щасливі зі своїми чоловіками і всі вони скучають за Україною. Короче ностальгія - це нормально, вона завжди є і не лікується, хіба що заліковується короткочасними візитами на Україну. Та й таке то. Правда всі мої коліжанки чудово володіють мовою країн, де прживають. І володіли ними ще до приїзду і до виходу заміж.

[Parybok]

З того що я бачив в своєму житті, вийти заміж за іноземця це не проблема.
Все суть полягає лише у внутрішньому світі і бажання самої людини.... Хтось хоче просто жити за кордоном, хтось хоче іноземця, бо вони їсти вміють готувати, ще хтось - хоче за іноземнця, бо не хоче няньчити укр. чоловіка, якого мама нічого не навчила і йому треба і зварити і попрати і так далі, а хтось - просто шукає своє кохання. Якщо Ви дійшно шукаєте кохання і воно знайшлося не в Україні - то це чудово, але якщо ви його спеціально шукаєте там, або й ще гірше внушаєте собі, що лише там вам буде добре, то тоді (як життя показує) не завждии так виходить. Прикладів у мене є дуже багато, як позитивних - так і кардинально протилежних. Якщо хтось ще сумнівається, то подумайте про те, чи вам буде з ким і про що поговорити вдвох холодного і дощового осіннього вечора... навіть коли й в хаті тепло. (а дощ може падати дуже довго...). так що шукайте своє кохання в першу чергу, а не місце прописки (хто ще сумнівається, то скажу що пройде час, і навіть ковбаса вже буде не така смачна як колись)

Любімося, бо ми того варта.

[Львів'янка]

Думаю, тре добре подумати перед тим як вийти заміж за представника іншої країни. Тут важливо все: від релігійних факторів до самих простих уподобань того місця (села, міста, країни...) де ти залишаєшся жити і будуть жити твої діти (!)
Одне діло жити з білою людиною (і тут кожна країна має свої особливості, але не все так погано ;)); інше - з чорною; зовсім інше - з мусульманином, який замотає тебе в "простирадло", шоб стирчали одні очі... чи якимось там пакистанцем, який взагалі - вб'є нафіг, як порушиш їх закони і т.д.
Одне діло - знати мову країни, де живеш, мати нормальні документи, добру роботу (працювати взагалі) і знайомих, до яких можна звернутися в разі чого... зовсім інше - ледве спілкуватися, без документів, без роботи, не мати нікого для допомоги і все життя варитися в тому, шо колись здавалося раєм, а тепер - ніде дітися, тай діти "тримають";
А взагалі, по великому рахунку, все залежить від самої дівчини-жінки, її характеру і уявлення про поняття ЩАСТЯ. Бо те, шо для одної є рутиною (уся хатня і позахатня робота, вариво і т. д., догляд за дітьми, чоловіком і його батьками...) для іншої є якраз тим найбільшим щастям! І якшо одна відчуває якусь порожнечу і те, шо її використовують як рабиню, то інша буде діставати насолоду від такої "турботи" за тих, хто без неї "жити не може" ;)

[mum of 4]

Тут такі "сильні" три останні дописи --- хотіла подякувати , а кнопочки нема, шкода!

[Gelsominka]

З свого досвіду скажу , що всюди всі люди ОДНАКОВІ . Чорні білі жовті зелені .... Як в Україні є хороші і погані , так і поза її межами . З шлюбом можна попасти як і в нас , так і за-кордоном . Вище хтось писав , все залежить від того , як самі люди сприймають цей шлюб і що від нього хочуть . Оце і є найголовніша причина , чи він буде щасливий , чи розпадеться .Тільки чомусь , якщо в нас розвалюється чуть не кожна друга сімя , то про це ніхто не говорить , то нормально не зійшлися характерами і тд . А коли хтось десь взнає , що розпався якийсь інтернаціональний , то обмиють всі кісточки і ще й додумають , щоб цікавіше було .

[mary 25]

Я прожила довго закордоном, бачила багато наших дівчат замужем за італійцями, але хоч одну щасливу , яка б була задоволена цим шлюбом я незустрічала. Вони живуть в країні яка дуже відрізняється культурою, їжею, мисленням ...багато можна перечисляти.Одна моя близька подруга зустрічалась з італійцем дуже довго , сіяла від щастя поки не завагітніла вони розписались, і тут все почалось , він почав закривати кухню щоб вона лишнього не з!їла , не випускав її з хати, не дозволяв мати телефон, а до того був ангелом ми всі раділи що в неї все так добре , а тут на тобі.Вона зверталась за допомогою до міліції, щоб якось вирватись від нього, вони сказали що закон на його боці,і проти нього вони без підстав не підуть,ще принизили її , тіпа а що ти хотіла...поїхати додому не може він не впускає , чекає коли народить дитину і віддасть йому, а з дитиною не відпустить ,ось так...Бувають випадки , що живуть але тоді треба бути черствим душею і байдужим до всього , а людина не камінь...рано чи пізно захочеться щось свого рідного , близького твому серцю , посидіти в компанії випити поговорити посміятись, з"їсти вареників, виговоритись на своїй мові , бо на чужій не те, чому дерево тяжко приживається в чужій стороні , на чужій землі, так і людина , як добре б не було , а додому все хочеться...Я не проти шлюбів з іноземцями, але мені здається своє є своє, в нас є багато хлопців набагато кращих за любого іноземця...Якою сильною любов би не була , але різниця все буде відчутна , особливо матеріальна повірте...