Чоловічі сльози - ознака слабкості? А ваш коханий плаче?, Цікаво чи плакав колись ваш єдиний і чому?
#1
Відправлено 09 вересень 2009 - 14:38
А як справлятись з емоціями чоловікам?
В нас вважається, що чоловіки не плачуть, що сльози - це прерогатива жінок, що плачуть лище слабкі чоловіки... Чи насправді це так? Яке ваше ставлення до чоловічих сліз?
Чоловіки, а чи приходилось вам плакати і коли?
І як заспокоїти чоловіка в данній ситуації?

Навіть якщо ти - ангел, завжди знайдеться той, кому не сподобається шелест твоїх крил...
#2
Відправлено 09 вересень 2009 - 14:47
Звісно..дівчатка плачуть частіше.. (я, наприклад..часто..коли дивлюсь сумне кіно..або мультик...або навпаки - романтичне.. через те, що завжди все близько сприймаю і переймаюсь...)...
Але коли чоловік плаче...якщо втрачає близьку людину (принаймні мені зустрічалось таке)... або ще щось таке... то це навпаки говрить про те, що він не закритий від світу..і не боїться своїх почуттів... імхо!
#3
Відправлено 09 вересень 2009 - 14:47
Я вважаю що чоловік може плакати, а часами навіть мусить. Все залежить від ситуації. І тут пригадується фраза з одного радянського фільму: "Мужчины не плачут... мужчины огорчаются"....
З медичної точки зору сльози навіть корисні. З ними виходять з організму те, що провокує серцеві напади.

Якщо падати, то тільки в чиїсь обійми!
#4
Відправлено 09 вересень 2009 - 14:48
коли пропонував вийти за нього заміж
під час розписки (там на бандурах грали якусь сумну пісеньку)
коли народилась Іваночка.
А так вро більше не помічала
#5
Відправлено 09 вересень 2009 - 14:48

У столичному PinchukArtCentre відкрили виставку всесвітньо відомої британської художниці Сем Тейлор-Вуд “Чоловіки, які плачуть”
Ця експозиція – серія з 27 фотопортретів відомих кіноакторів: Дастіна Хофмана, Тіма Рота, Гебріела Бірна, Лоуренса Фішбурна, Вуді Гарельсона, Макла Гамбона, Джуда Лоу, Гайдена Крістіансена, Райяна Гослінга, Роберта Доуні-молодшого, Пола Ньюмена, Еда Гарріса, Бенісіо Дель Торо, Віллема Дефо й інших.
Ці світлини не є власне портретами знаменитостей, вони представляють різні стани їхнього емоційного зламу. Авторка просила акторів грати перед камерою певні ролі, що передають інтимні переживання людини, балансуючи на межі справжніх емоцій і кінематографічної майстерності. Відтак перед глядачем постає дилема: де справжні емоції, а де лише акторське мистецтво? Попри те, що, згідно з поширеною думкою, хороший актор без проблем може зобразити все, що завгодно, дехто так і не зміг змусити себе заплакати по-справжньому, тож довелося застосовувати штучні сльози.

Якщо падати, то тільки в чиїсь обійми!
#6
Відправлено 09 вересень 2009 - 14:51
#7
Відправлено 09 вересень 2009 - 15:31
kukla (9.9.2009, 15:51) писав:
kukla
Ці дивовижні відкриття свідчать, що, цілком можливо, існує фізіологічна основа для вислову «добре поплакати». Душевний і фізичний біль можуть знайти вихід в сльозах.

Якщо падати, то тільки в чиїсь обійми!
#8
Відправлено 09 вересень 2009 - 17:49
Це природній прояв емоцій, а те,що якийсь закомплексований сказав, що плакати чоловікам неможна, то це дурниця.
#9
Відправлено 09 вересень 2009 - 18:05
#10
Відправлено 09 вересень 2009 - 18:15
#11
Відправлено 09 вересень 2009 - 18:55
Якщо ж для когось це театр, інструмент для досягнення певних цілей, то треба подалі триматись від таких акторів.

У житті мало бути розумним, треба ще не бути дурнем....
#12
Відправлено 09 вересень 2009 - 19:01
#13
Відправлено 09 вересень 2009 - 23:02
Повідомлення відредаговано turquoise: 10 вересень 2009 - 00:16
#14
Відправлено 09 вересень 2009 - 23:11
Vesta* (9.9.2009, 20:01) писав:
Як сумно...... В двох реченнях така концентрація смутку і горя. Хай береже Господь Вашу родину !
#15
Відправлено 10 вересень 2009 - 07:55
Якщо ж чоловік плаче, наприклад, через те що його дівчина пішла до другого (а ще часом по його ж вині)
Якщо чоловік плаче під впливом романтичного настрою - весілля, освідчення в коханні і т.п. - це для мене те ж дещо дивакувато, адже романтизм все ж притаманний більш жінкам.Хоча можливо - це дивакувато мені.
Особисто мені приємно, коли мій чоловік плаче від здорового і щасливого сміху
Повідомлення відредаговано MOZILA: 10 вересень 2009 - 07:56
#16
Відправлено 10 вересень 2009 - 08:16
#17
Відправлено 10 вересень 2009 - 09:09
#18
Відправлено 10 вересень 2009 - 09:22
#19
Відправлено 10 вересень 2009 - 09:34
Колись була розмова з чоловіком на цю тему, я сказала, що якщо є причина поважна, то чому не поплакати. На що він відповів що плакати просто не вміє. З дитинства. Я жодного разу не бачила як плаче мій чоловік. Мене це трохи бентежить, бо справді зі слізьми виходить вся негативна енергія, всі емоції, стає легше.
#20
Відправлено 11 вересень 2009 - 19:30
Ну от,
Знаю, що мій стан передається моєму пузожителю і нічого не змогла з собою вдіяти.
Вибач Іллюха, я не хотіла тебе засмучувати?
От така я сльозлива, а мій чоловік плакав у мене на очах один раз у житті.
Ми з ним тоді прозустрічалися 2,5 роки. Було у нас усе причудово і фантистично.
Та я як запрограмована машина, була налаштовано підсвідомо на нещасливе кохання, бо я ж погана, мені не можна убти щасливою.
Так от, переклинило мене і вирішила, що ми не пара.
десь тиждень він не знав, що то я таке верзу і як йому бути.
І в останню нашу зустріч він розревівся, облаяв мене і пішов.
Через рік поневірянь, я йому зателефонувала
Мій висновок, якщо чоловік плаче, то хтось дуже постарався, то в такі би ситуації я б не просто плакала, а заливалася і думала, що помираю

Допомога











































