Допомога
Вподобай нас на Фейсбуці
Ми ВКонтакі
Ми в Однокласниках
Що було зі мною,коли підійшла до цього місця почала плакати,не знаю чому.Дуже давно мучила біль у коліні, після стояння у сліду ця біль прошла .Чоловік каже,що це я собі придумала.
Дивний камінь-навіть у найнижчому місці він теплий.У щілині під каменем почала з"являтись вода,кажуть буде джерело.І нас постійно супрводжував метелик, сидів на руках,не тікав.
Звичайно зараз відгуки можуть бути різними,хтось повірить ,хтось -ні.У кожного своя думка.
Ось ,що накопала у неті
Текст, що розкривається
Три відбитки слідів людини у великій гранітній скелі неподалік від Умані (Черкаська область) завели вчених в глухий кут. Поки вони намагаються це розгадати, місцеві жителі використовують феномен як здравницю і... витверезник.
Жителі маленького села Коржовий Кут давно випасають корів тільки в цій долині – молоко корівки дають просто цілюще! Ще тут є колодязь, вода з якого знімає біль і розгладжує зморшки на обличчі. А до дивних відбитків на граніті, яким приписують чудеса, селяни так звикли, що й не розмовляють вже про них. Так би феномен і зберігався в таємниці, якби його не помітила дівчинка з села Бабанка. Вона гостювала в Коржовому Куті у бабусі, а коли повернулася додому, розповіла про знахідку вчительці.
Два сліди ідентичні слідам сучасної дорослої людини. Розмір стопи біля 43-го, але форма жіноча, вузька. Третій слід – дитячий. Одна неув'язка – граніт в цих місцях застиг понад 5 мільйонів років тому, а наші пращури з'явилися на землі не раніше 45 тисяч років тому. І форма сліду у стародавньої людини була іншою.
Директор Черкаського уфологічного клубу Юлія Головко вважає, що сліди могли належати представникам загадкової цивілізації, яка населяла Землю мільйони років тому. Така ж вірогідна версія відвідин інопланетян. Розглянувши супутниковий знімок місцевості, де лежить дивний камінь, уфолог сказала, що географія схожа на так звані аномальні зони. До слова, на початку минулого століття місцеві писарі зафіксували розповіді селян, які говорили про вогненні диски, що спустилися з неба, передає «Блик».
Текст, що розкривається
48-річний Олександр Василенко з Умані пробує полікувати на камені з села Коржовий Кут застуджені на будівництві руки. Нещодавно виявлений слід на камені віруючі порівнюють зі стопою Божої Матері в Почаївській Лаврі (фото: Ольга ДАНИЛЕНКО)
Під селом Коржовий Кут Уманського району на Черкащині на поверхні гранітного каменя виявили сліди босих людських ніг. Подібний знак в Україні відомий лише один — слід стопи Божої Матері у Почаївській Лаврі.
Коржовий Кут — чи не найменше село в районі. Живе тут всього 168 чоловік. Жителі покладають неабиякі надії на знахідку — сподіваються, що тепер до них у село почнуть їздити мандрівники та паломники і його вдасться розбудувати.
Слід знайшла школярка Рита Вдовиченко, коли пасла корову. Сіла на камінь і випадково помітила його під мохом. Розповіла вдома бабусі, й виявилося, що старі люди знають про слід, просто забули розповідати про нього малечі.
Рита Вдовичекно у школі відвідує історичний клуб ”Пошук”. Діти влаштували похід до каменю у долину річки Ревухи. Коли зішкребли мох, то знайшли аж три сліди та ямки, схожі на відбитки лап тварини.
Вирахували, що слід відповідає нозі 42 розміру. Привели до каменя собаку й дійшли висновку, що ходив тут пес, не менший за вівчарку.
Сільський голова Коржового Кута Валерій Дмитренко повідомив про знахідку працівників Уманського краєзнавчого музею. Ті описали та сфотографували її, а матеріали передали до Національної академії наук. Науковці припускають, що камінь — це надмогильна плита епохи бронзи, і що під нею поховано людину.
— Колись, ще в 1915 році, у Білогрудівському лісі під Уманню знайшли схожі плити, — каже краєзнавець музею Микола Вихристюк, 58 років. — Там на камені були контури людини та відбитки стоп. Ці пам’ятки зберігалися в нашому музеї. Одна є і досі, другу під час війни гітлерівці вивезли за кордон. Пізніше її повернули в Україну, але до Умані не довезли. ”Прижилася” в одному зі столичних музеїв.
Доки вчені шукають наукове пояснення слідів на камені, місцеві селяни поставили поруч із ним каплицю, яку назвали Свято-Миколаївською. Вірять, що місце є святим.
44-річний сільський голова Валерій Дмитренко запрошує до каплички. На столику поруч зі скринькою для пожертвувань запалює свічку.
— Коли заговорили про ці сліди, я шукав у книжках, в Інтернеті, що це може бути. Тільки ж нічого конкретного не вичитав, — каже Валерій Владиславович. — Поїхав до знайомого священика отця Олександра у Свято-Троїцьку церкву в Умані. Це найстаріша з уманських церков. Її муровані в ХVІІІ столітті стіни пам’ятають ще Коліївщину. У приході отця Олександра є сліпа дівчинка-провидиця. Їй розповіли про слід на камені, вона сказала, що бачила уві сні: в цій долині були колись святі з німбами над головами, а серед них Святий Миколай.
— Я не можу ані стверджувати, ані заперечувати, чи бачить видіння Аня, — розмірковує отець Олександр, 54 роки. — Але доля цієї дитини особлива. Вона вже була сліпою, коли почалися ці видіння. Якось дівчинка мені сказала: їй було видіння, що прозріє на Великдень. І так воно й сталося. Після служби вона раптом почала розказувати, як одягнені півчі на хорах. Тепер вона бачить на одне око, вчиться в педагогічному університеті, — веде далі священик.
Селяни кажуть, що відколи знайшли камінь, справи у Коржовому Куті пішли краще.
— У нас почали порожні хати під дачі купувати, — каже сільський голова. — Із Києва приїхав із сім’єю один відповідальний працівник — он їхня дача, за річкою. Може це й справді прихильність Божа до села? Якщо зможемо розкрутити справу з туризмом, це стане порятунком.
Днями до Коржового Кута приїздили дві жінки з Італії — за зціленням.
— Одна раніше тут уже була, а тепер маму привезла, — хваляться селяни.
Повідомлення відредаговано Тетянка: 08 вересень 2009 - 15:26
