[Svit-svit]

Другий раз пішли в перший клас. Лише тепер з дочкою. Звернула увагу (та з розмов з іншими батьками) на дуже різну підготовку дошколят - клас вийшов дуже строкатий.
Є діти, які читають, є діти, які не знають навіть букв. Чи розумно їх об'єднувати в один клас, ті, що адже доки "відстаючі" вивчатимуть букви і рахування, інші почнуть нудьгувати. Так, потім все вирівняється. Але, виходить, не за рахунок того, що підтягнуть непідготовлених до рівня моїй, а навпаки. Не хочу себе розхвалювати, але я свою дитину готувала сама за допомогою комп'ютерного посібника "Першокласний портфель" (воно інтересне, анімаційне), це не коштувало мені безсонних ночей і не віднімало масу часу. І результатом я задоволена - дочка пішла спокійна, упевнена, готова до всіх предметів, не як інші діти, що я бачила у школі.

Чом би не виробити єдиний стандарт для тих, що поступають? Або зробити декілька класів для дітей з різним рівнем підготовки? А то наша освітня система складається з неінтегрованих частин: дітсадок, школа, вузи... І перехід на кожну подальший рівень - серйозне випробування для дітей і батьків.

[Soveniatko]

На скільки я розумію існує якась шкільна програма, в якій написано: перший урок - буква "А".....30 урок - читання по складам казки "колобок" і чи 10 % дітей вміють першого вересня читати , чи 80%, на цю програму сильно не вплинуь. Дуже добре, що ви займалися з дитино, але не всі мають таку можливість і це не є якоюсь дивиною завжди одні діти вчились краще, а інші гірше. А якщо ваша дитина така розумна тре було її віддавати в якусь гімназію, або зразу в другий клас.

Повідомлення відредаговано zyabka: 07 вересень 2009 - 16:16

[mum of 4]

Не розумію, чому ми всі ішли не підготовлені до школи, в класі було 30 чоловік, вчились 11 років і всі успішно все засвоїли.
Тепер, дітей треба нашпигувати всіма знаннями ще до школи (не всі то можуть, не у всіх є час і гроші) та й осмвіта тепер 12 років.
Якийсь абсурд виходить, наші батьки мали 10 річну освіту, купу гуртків, збір металолому і макулатури ---- і теж все встигали....
Для чого потрібна така шкільна світа, що діти мусять все вивчати дома і 12 років протирати штани?!

[kukla]

Svit-svit, а чому було не віддати доню до якогось спеціалізованого класу... чи у вашій колі не можна було обрати?
Бо ще коли я ішла до школи (то звісно було 15 років тому))))..але в нас із 7 перших класів було 3 спеціалізовані... Кожну дитинку приводили на співбесіду (хоча школа звичайна...ніяка не гімназія).. мама повинна була вийти за двері... і з нею говрили..питали різні загадки...або й задачки... просили прочитати кілька слів..або й написати... дивились за поведінкою дитинки (чи губиться і лякається..чи впевнена...) і за таким критерієм розподіляли - класи загальноосвітні..і класи з тітками, котрі вже є підготовленими...
Зрозуміло, що зараз освітня система мала б зробити крок вперед... то теж якийсь конкурсний відбір повинен був бути...

Kokhanovska, просто у кожно своя думка на цей рахунок... особисто я вважаю, що це добре, коли з дитинкою займались мама з татком..або старший братик-сестричка...або бабуся з дідусем... думаю, така малеча буде більш оганізована..легше буде все схоплювати... звісно, це імхо!
але, наприклад, у мої родині, то зажди бабусі і дідусі вчили малечу різних віршиків...читати...рахувати... хоча у кожного це по-різному...

Повідомлення відредаговано kukla: 07 вересень 2009 - 16:46

[Soveniatko]

І взагалі мені здаєця, шо дітей занадто перегружають. На роботі одна жіночка дуже хотіла свою малу відправити в гімназію, здаєця з англійським ухилом. Вони готувались ціле літо, обійшлась їй дуже дорого (мама одиначка, а робота не дуже прибуткова) Здали екзамени, мала пішла туди в 5 клас. Але потім виявилось ше веселіше. Мама приходила після 18 додому, шось нашвидкоруч їли і сідали робити уроки до 21-22, а інколи до 24...А мама жалілась : " Я божеволію від їх англійської" і це тільки 5 клас. І кому це потрібно? Всі хочуть дати дітям хорошу освіту як шлях до майбутнього, але діти це не маленькі зомбіки, їм потрібне спілкування, ігри і розваги (причому бажано не комп"юерні з віртуальними друзями), а на це в них часу не вистачає. Діти зара навіть маленькі всі такі серйозні і розумні, шо аж моторошно стає.

[Сонях]

якщо дитина вміє писати, читати, рахувати - то що їй робити в першому класі, програма загальноосвівтньої школи одна для всіх, не подобається - шукайте спеціалізовану школу, а то дитині дійсно буде нудно.

[oka]

Мені здається зараз в кожній школі є то розвиваючі класи, то спеціалізовані. Дитинку, яка має раній хист до навчання краще віддавати до таких класів, а не звинувачувати шкільну систему. Більшість дітей у 6 років хочуть лише гратися, а зовсім не вчитися. Зараз перший клас, то підготовча група у садочку, у наш час. Міністерство заборонило в садочку вивчати букви - це програма 1 класу.
Svit-svit, якщо ваша дитинка вже досить вільно читає, не є хворобливою (зміна середовища, кола спілкування може принести за собою нові хвороби) спробуйте перевести її до другого класу. Деякі з моїх знайомих так робили і деякі з них були задоволені, а деякі змінювали школу. головне щоб дитинці було комфортно.

[Svit-svit]

Kokhanovska (7.9.2009, 17:22) писав:

Не розумію, чому ми всі ішли не підготовлені до школи, в класі було 30 чоловік, вчились 11 років і всі успішно все засвоїли.
Тепер, дітей треба нашпигувати всіма знаннями ще до школи (не всі то можуть, не у всіх є час і гроші) та й осмвіта тепер 12 років.
Якийсь абсурд виходить, наші батьки мали 10 річну освіту, купу гуртків, збір металолому і макулатури ---- і теж все встигали....
Для чого потрібна така шкільна світа, що діти мусять все вивчати дома і 12 років протирати штани?!

А чому ви кажете за усіх? Я, наприклад, читати навчилася в чотири роки, а літери з трьох знала.
Але я пам'ятаю, що з дитячого садка мене вчили спілкуватися з іншими дітьми, тому у школі мені було зручно, хоча і з 6 років мене батьки віддали.

[jane]

не чула про наявність різних за рівнем класів в звичайних школах, але завжди можна знайти гімназію чи ліцей, де дітки перед першим класом ходять на курси підготовчі і приходять вчитись вже з відповідним рівнем. але в таких школах набагато більше навантаження на дитину, і не завжди така перегрузка виправдана

[Svit-svit]

oka (7.9.2009, 17:50) писав:

Міністерство заборонило в садочку вивчати букви - це програма 1 класу.
Svit-svit, якщо ваша дитинка вже досить вільно читає, не є хворобливою (зміна середовища, кола спілкування може принести за собою нові хвороби) спробуйте перевести її до другого класу. Деякі з моїх знайомих так робили і деякі з них були задоволені, а деякі змінювали школу. головне щоб дитинці було комфортно.

Так це міністерство винне в тому, що деякі діти в шість років не те, що читати, а й літер не розуміють? Мені соромно було б, якби моя дитина була така занедбана у шість років.

[гра з вогнем]

до чого тут занедбаність7
це зараз всі женуть наперед батька в пекло.
дитина в 1 класі має вчити літери, це нормально. якщо дитина уже знає літери і вміє читати - це добре, але не обов"язково.
занедбаність тут ні до чого.

[jane]

Svit-svit, багато батьків зараз нагружають дитину ранньою освітою так, що вона і читати в три роки вміє, і англійською в 4 балакає. а інші батьки вважають, що краще дитина в пісочку пограється чи конструктор позбирає, і навряд чи вони дуже вже неправі. мами хочуть показати всім що їх діти самі незанедбані і більше всіх знають - це зрозуміло і починається ледь не з народження, "а моя доця вже сама перевертається, а в нас зубчик виліз" - але це більше треба мамі ніж дитині.

[Дашка]

Svit-svit (7.9.2009, 15:56) писав:

Другий раз пішли в перший клас. Лише тепер з дочкою. Звернула увагу (та з розмов з іншими батьками) на дуже різну підготовку дошколят - клас вийшов дуже строкатий.
Є діти, які читають, є діти, які не знають навіть букв. Чи розумно їх об'єднувати в один клас, ті, що адже доки "відстаючі" вивчатимуть букви і рахування, інші почнуть нудьгувати. Так, потім все вирівняється. Але, виходить, не за рахунок того, що підтягнуть непідготовлених до рівня моїй, а навпаки. Не хочу себе розхвалювати, але я свою дитину готувала сама за допомогою комп'ютерного посібника "Першокласний портфель" (воно інтересне, анімаційне), це не коштувало мені безсонних ночей і не віднімало масу часу. І результатом я задоволена - дочка пішла спокійна, упевнена, готова до всіх предметів, не як інші діти, що я бачила у школі.

Чом би не виробити єдиний стандарт для тих, що поступають? Або зробити декілька класів для дітей з різним рівнем підготовки? А то наша освітня система складається з неінтегрованих частин: дітсадок, школа, вузи... І перехід на кожну подальший рівень - серйозне випробування для дітей і батьків.

А ви собі уявіть перший клас,в якому всі діти читають і пишуть......,що ж тоді вчительці там робити? :) Не можливо всіх дітей підігнати під одну лінійку,мусить бути хтось більш підготовлений,а хтось менш,і я не думаю що ваша дитина від цього постраждає,просто займайтеся з нею далі.А якщо вона вже дійсно така розумна,то попитайтеся на рахунок того,щоб перевести її зразу в другий клас.Наприклад я після садочка,в 6 років,пішла в другий клас,хоча мене ніхто не підготовлював,але в 5 років читала в садочку дітям казки,і в школі сказали,що в першому класі нема чого мене тримати.

[Настюша]

Не розумію першого допису, абсолютно. Скорше подібне на вихваляння. Мій малий пішов у перший клас і ніхто нічого не вимагав - так і сказали, що той, хто не вміє читати - навчиться, на те вона і школа (хоча мій вміє читати досконало, але є дітьки, які зовсім не вміють і я їх абсолютно не вважаю якимись тупими чи "занедбаними").
І не видумуйте, немає зараз ніяких вимог, що дитина повинна вміти читати чи писати! Буквально за пару місяців одні догонять інших, я в цьому впевнена - завжди так було і буде.
Чи ви вважаєте, що якщо дитина навчилась на рік скорше читати, вона в майбутньому буде від всіх розумніша і їй треба йти в супер-пупер клас? Читання - абсолютно не показник, це просто означає, що батьки (чи садочок) більше приділяли уваги цьому заняттю.

[mum of 4]

kukla (7.9.2009, 17:36) писав:

Kokhanovska[/b], просто у кожно своя думка на цей рахунок... особисто я вважаю, що це добре, коли з дитинкою займались мама з татком..або старший братик-сестричка...або бабуся з дідусем... думаю, така малеча буде більш оганізована..легше буде все схоплювати... звісно, це імхо!
але, наприклад, у мої родині, то зажди бабусі і дідусі вчили малечу різних віршиків...читати...рахувати... хоча у кожного це по-різному...

Я ніколи не казала, що займатись з дитиною це погано і тільки є обов"язком школи. З дитиною ТРЕБА займатись з "пеленок", але не роблячи акцент, щоб читала до школи (і бажано в 3 роки) і писала каліграфічно і вплоть до таблички множення --- є і такі батьки, що своїх дітей в 4 роки вчать усіх країн світу і їх столиці і табличку множення напам"ять. А толку? Чи це обов"язкова запорука успішності в школі, чи в житті?
Дитина повинна бути всесторонньо розвинута на свій вік. Вміти думати, а не видавати зазубрені результати на подив гостей.

Svit-svit (7.9.2009, 18:00) писав:

А чому ви кажете за усіх? Я, наприклад, читати навчилася в чотири роки, а літери з трьох знала.
Але я пам'ятаю, що з дитячого садка мене вчили спілкуватися з іншими дітьми, тому у школі мені було зручно, хоча і з 6 років мене батьки віддали.

Я теж читала з 4 років, а двоюрідний брат, який не скінчив 8 класів (йому вже поза 30) з 3 років читав і його ніхто спеціально не вчив просто післяобіду молодшу групу зєднювали з підготовчою......

Своїх не спішу вчити читати, хоча букви Юлько знає і малий за ним тягнувся. Але ми їх стараємось навчити вчитися, а не відбити охоту від навчання.

[Nemira]

Ой, а я автора теми дуже добре розумію, тому що сама пішла в перший клас, вміючи читати і додавати прості числа. Нудилась там страшенно і перші дні закатувала мамі істерики, що "більше не піду туди, вони там букви тільки вчать!". Потім мама знайшла вихід - давала мені книжку, яку я тихенько собі читала на уроках, вчительна не заперечувала. Але ніяким насиллям мамину домашню науку не вважаю. Мені просто було цікаво - я хотіла, щоб не мама читала казку, а сама. От мене і навчили мама та старший брат. І гуляти я мала час і з іншими дітками гратись, що не завадило навчитись буквам і цифрам.
Не виключаю, що і моя дитина буде вміти читати чи рахувати ще до школи, але заставляти його не стану. Зацікавиться - навчу, ні - то піде до школи "занедбаним", як висловилась автор теми.
І ще одне - не всім діткам виростати другими Патонами, Сікорськими чи Склодовськими-Кюрі... У всіх різні схильності і таланти - хтось може не бути дуже сильним в науках, зате стане Олімпійським чемпіоном або талановитим актором тощо. Якщо прослідкувати біографії видатних особистостей, далеко не всі з них відмінно вчились.

Повідомлення відредаговано Хмельничанка: 07 вересень 2009 - 19:26

[Sonya]

Настюша (7.9.2009, 20:03) писав:

І не видумуйте, немає зараз ніяких вимог, що дитина повинна вміти читати чи писати!

В Києві дуже багато загальноосвітніх шкіл, ну , і звичайно, спеціалізованих мають такі вимоги, і ще й які.
У моїх приятелі син цього року пішов до школи, і ще у декількох діти друго, третьокласники. Так от, базові вимоги до дитини, котру батьки хочуть віддати в конкретну гімназію: читати 40 слів в хвилину, арифметичні дії додавання-віднімання двозначні цифри до 20, 50 слів англійською мовою, ну і ще по ходу діла купа вимог, які я не запам'ятала (хоча можу уточнити). І якщо дитина не відповідає цим критеріям, то ніхто навчатись її не візьме.
Зрозуміло, що мова йде про гімназію, але такі чи приблизно такі самі вимоги у більшості київських шкіл, які хоча б трішки приділяють увагу достойному рівню освіти і мають хороших вчителів. І якщо батьки хочуть, щоб їх дитина вчилась в хорошій школі, то просто змушені виконувати ці вимоги, бо інакше конкурс не пройти.
У мене також виникало логічне запитання: а що ж робитиме ця дитина в школі перші три роки і чи буде цікаво їй на уроках. Проте тут питання навіть швидше не до батьків, а до самої організації освіти в наших школах.
Як вже писала, багато батьків шукає для своїх дітей спеціалізовану школу чи гімназію не для того, щоб задовільнити свої власні амбіції, а для того, щоб дитина вчилась у нормальному середовищі. А з другого боку ці школи виставляють завищені вимоги до рівня підготовки. От і виходить замкнене коло.

До речі, в Києві зіштовхнулась ще з однією проблемою. Виявляється дуже важко знайти якісну школу з хорошими педагогами, цікавою позашкільною програмою, але з нормальними "немажорними" дітьми. Мої друзі ось вже третю школу дитині міняють, бо не хочуть щоб єдиною темою на перервах у школярів було б про кого на якій машині привезли на навчання, скільки у кого iPhonів є, і що одягатись треба лише в Армані або інакше ти лох.

[Кохавит]

нарываюсь в очередной раз на забрасывание меня тапочками (и всем тяжелым что есть под рукой). Но промолчать не могу. Дайте высказаться, а тогда бросайтесь

Не зря запретили изучать в садике много того, что изучалось раньше, запретили учить писать - только обводить буквы. Причина - потом в первом классе приходится переучивать, что значительно тяжелее.
Не зря существует методика, дошкольного воспитания, методика начальной школы, методика средней школы, методика старшей школы.

Когда мы, хотим сделать как лучше, учим детей. мы учим по тем дискам и всему что найдем. Но потом могут начаться проблемы.
А переучить намного тяжелее, чем научить . Вот отсюда и фразы "Училка дура". И это еще самая "ласковая" фраза. Ребенок проходит определенные периоды - период песочницы, период игр, да у него очень большое рвение к знанием, это обусловлено психологией развития. Но если перестараться, то потом ребенок после первых занятий в школе просто возненавидит ее - учат не так как дома, что-то требуют и т.д.

Говорю как педагог, преподаватель педагогического ВУЗа

[Sonya]

Ktara (7.9.2009, 21:41) писав:

Не зря запретили изучать в садике много того, что изучалось раньше, запретили учить писать - только обводить буквы. Причина - потом в первом классе приходится переучивать, что значительно тяжелее.
Не зря существует методика, дошкольного воспитания, методика начальной школы, методика средней школы, методика старшей школы.

Когда мы, хотим сделать как лучше, учим детей. мы учим по тем дискам и всему что найдем. Но потом могут начаться проблемы.
А переучить намного тяжелее, чем научить . Вот отсюда и фразы "Училка дура". И это еще самая "ласковая" фраза. Ребенок проходит определенные периоды - период песочницы, период игр, да у него очень большое рвение к знанием, это обусловлено психологией развития. Но если перестараться, то потом ребенок после первых занятий в школе просто возненавидит ее - учат не так как дома, что-то требуют и т.д.

Говорю как педагог, преподаватель педагогического ВУЗа

Цікава тоді Ваша думка як педагога і викладача профільного ВУЗу - чому ж величезна кількість шкіл (в першу чергу київських, а Ви ж якраз з Києва) вимагають від дітей при поступленні в перший клас знання ледь не на рівні третього класу ? Вони якими методиками керуються ?

[Ліньтяйка]

Я в 4 роки навчилася читати, в 5 писати, в 7 років я вже вміла розв'язувати задачі і це все завдяки моїй цікавості - я сама все випитувала у всіх і передивлялася книжки, батьки не мали ні часу ні можливості зі мною дуже займатися, в 4 роки я ходила на підготовчі курси перед школою (тому що ходила моя сестра на 2 роки старша і не було з ким мене залишати вдома).
Коли я пішла в 1 клас мені зовсім не було нудно, я почувала себе розумнішою, допомагала однокласникам, а вдома вчила нову інформацію і мама в той час якраз звільнилася з роботи і почала мною займатися більше. Я вважаю не потрібно ніяких спецкласів, спецшкол і т.д. і нічого в тому не має страшного, якщо одні діти підготовлені, інші ні - не до всіх так все швидко доходить. Зі мною сиділа одна дівчинка, дуже старанна, акуратна, весела, добра, але вона вчилася на 2 і 3, тому що до неї все доходило як до жирафа на 10 день, але вона виросла чудовою людиною, зараз є прекрасною матір'ю і те, що вона не вміла нічого як йшла в 1 клас не означає, що вона мені цим заважала чи портила мої зібності, знання. Вдома дитина може продовжувати навчатися по тих комп'ютерних програмах, вона просто в школі буде почувати себе більш впевненою в собі і розумничкою № 1 для вчителів - головне не зробити з неї вискочку.

Користувач подумав і додав через 14 хв.:
Доречі свого малого вчу (як би то не було смішно) вже читати, хоча йому ще пів року нема. Просто мені до рук попалася цікава книжка, про те, як розвивається пам'ять в дітей до року і що вони без нудоти і зусиль все легенько запам'ятовують. Я просто щодня показую йому листки формату А4 з надписами букв, слів і говорю їх в голос, також час від часу прикладаю до себе, чоловіка, його мами, ліжка, вікна відповідні слова - "мама", "тато", "бабуся"... і за тою програмою дитина до року буде знати як пишуться букви і найпростіші слова, а коли дитина підросте, то пам'ять сама відновить все необхідне.

Повідомлення відредаговано Ліньтяйка: 07 вересень 2009 - 22:01