[Mysterious]

Ситуації, коли чоловік і жінка працюють разом зустрічаються частенько.
Для одних це справжня ідилія, а для інших важкі випробування.
Ми працюємо з чоловіком разом, бачимось постійно, передзвонюємся. Одні скажуть,що це суперово, коли постійно знаєш де і що робить твоя половинка. Але є і інший бік цього. Відносини на роботі це не відносини в ліжку. Тут в кожного є cвої обов'язки, за невиконання який несеш відповідальність тільки ти. Тут вже не скажеш -вибач коханий, якщо не передала вчасно факс, чи здала звіт.
На роботі,як на роботі.
А про сварки -я взагалі мовчу. Думаю,якби моїм шефом був би хтось інший, я б ніколи з ним так не сварилась,як ми з чоловіком.
Я підрахувала,що за останній тиждень з всіх наших суперечок тільки дві були на тему хати і сім'ї, решта все по роботі.
А чи є тут такі, які працюють зі своїми половинками? і як у вас справи?
і чи могли б ви працювати разом зі соїм чоловіком(дружиною) разом?

[Barbarris Vulgais]

я б дуже хотіла, але сфери у нас не перетинаються...

[Смугастий Равлик]

Ми працювали в одному кабінеті, але як колеги, а не шеф і підлеглий. З однієї сторони - бачиш коханого і день, і ніч, а з іншого - набридає, не встигали заскучати один за одним. Зате раніше всі недоліки були виявлені, і якби я була нашим директором, то й дня не тримала такого ледачого лоботряса, як мій чоловік: постійно затримує тексти, редагує в день по 2-3 сторінки неважкого тексту, коли був відповідальним за випуск журналу - затримав аж чотири номери, постійно запізнюється на роботу, коротше, кошмар.

[Тімуся_s]

Я працювала з чоловіком майже два роки.. правда ні я в нього, ні він у мене у підпорядкуванні не були... хоча я йому з\п нараховувала і видавала :))
Ми не сварились через роботу.. зато зручно було.. разом на роботу їхдили ( а то до того йому приходилось мене відвозити.. ), спільний колектив.. разом на корпоративах були :)) прикривали один одного... ну плюсів більше

надіюсь коли вийду із декрету - знову будемо разом працювати :))

[Tanyusha]

Ми працюємо в одній установі, але посеред робочого дня бачимось рідко, без потреби намагаюсь не дзвонити, навіщо нагружати його в робочий час якимось іншими проблемами, для того є вечір і дім. Обідаємо разом, їздимо на роботу разом. Він знає всіх моїх співробітників, я - всіх його співробітників. Спільна робота не створює нам жодного дискомфорту, можливо тому що жоден з нас не є безпосереднім керівником іншого.

[kukla]

Я із своїм коханим також працюю разом... але так само, як Тімуся_s, не в підпорядкуванні одне в одного... для мене це дуже классно... тому що я знаю, що він десь тут поряд в офісі (хоча в нього не зовсім така робота, що він постійно на робочому місці...)..але для мене дуже класно, що він поряд... усі корпоративи так само разом... здорово!

Хоча справді є ті, хто дивується такому укладу речей... є знайомі, котрі питають чи ми ще не божеволіємо від того, що стільки часу разом проводимо)) але мені наша спіьна робота тільки до щастя!

[Люська*]

Ми із чоловіком працювали 3 місяці разом. Не сварились, але нащастя це все закінчилось. Кожний на роботі хоче відчувати себе головним, старший і важливим. А як хочеться показати, що ти знаєш більше, хочеться покомандувати. Коли ти працюєш із коханою людиною ти собі це не дозволиш. Емоції накоплюються і рано чи пізно ти вибухаєш. І ворогу не побажаю працювати із ранку до вечера і бачити свого чоловіка щохвилини 24 години на добу. У кожного повинен бути хоч не значний але свій світ.
Мої батьки вже 15 років працюють разом. Це вічні скандали, сварки, завжди винен тато, навіть якщо мама сама щось забула.
Думаю, що працюючи разом і не сваритись можна тільки тоді, коли у вас різні напрямки і ви пересікаєтесь рідко, у кожного свої підлеглі, а ви так само як і чоловік для вас на роботі як надійна підтримка.

[Time Out]

Я проти того, щоб працювати в одній установі. Мабуть, важко бачитися і вдома, і на роботі. У кожної людини має бути власне життя, чи на роботі, чи якісь лише свої друзі. Знаю, ми би не змогли працювати разом.
Хоча ми часто спілкуємося про роботу, обговорюємо проблеми. Ми знаємо про роботу один одного багато, але все-таки моменти інтимності повинні бути.

[Львів'янка]

Мені здається, шо все-таки ліпше окремо. Хоч б тому, шо навіть за оті 8 робочих годин без чоловіка встигаєш скучити за ним, і спілкування вдома стає більш різноманітним ;) А так... весь час одне і те ж обличчя, одні і ті ж напрямки думок... не цікаво... може і набриднути (ттт) ;)

[MOZILA]

Для мене, думаю, також було б важко працювати в компанії з чоловіком.
Тут не справа, що часом хочеться покомандувати один одним - це в мене і побуті табу, оскільки все ж намагаємся командувати кожен своїм напрямком. Та й не в командуванні справа. А ситуація, коли чоловік підлеглий для мене взагалі просто некомфортна.
Справа у особистому просторі, - разом 24 години на добу, може це і звучить піднесено і романтично, але це занадто, ми б почали приїдатися один одному...

[tanya1]

А ми з чоловіком якраз на роботі і познайомилися. Я прийшла до них працювати. Він працював керівником ( але не моїм ), а я бухгалтером. Нас сиділо 4 чоловік в одному кабінеті. Так у мене почався "служебний роман"...
Але я так тішилася, коли через рік мене перевели в інший офіс... Просто була на сьомому небі. З того часу вже 5 років пройшло. Я б не хотіла знову опинитися з ним в одному кабінеті... Справді, на роботі і вдома кожна людина поводить себе по-різному. Якраз на своїй роботі я відриваюся по повному і чоловік теж. А дома ми зовсім інакші люди, які люблять одне одного...

А ще. Коли ми разом працювали, то мені багато чого не подобалося в його поведінці, в його манері керування людьми. І я після роботи завжди щось намагалася йому пояснити, підкоректівати... Короче лізла постійно в його справи. Мене це дуже втомлювало. Він і так як працював, так і працює. І його поважають. Тобто мої поради були ні до чого. Просто характери у нас різні і погляди на роботу. А домашні погляди і на життя - однакові. Ось так !

[RoksanaVW]

Ми теж з чоловіком разом працювали до декрету...там і познайомилися...на роботі пересікалися не дуже часто...але декілька разів на день було...мені подобалося разом працювати...:)))...
Я була менеджером а він за стінкою працювам в ремзоні - діагностом.

[Ліньтяйка]

Якщо б ми мали свій власний бізнес, то я б дуже хотіла працювати разом, щоб добитися дійсно хороших результатів, але якщо це підприємство, де існує якась ієрархія - він мій шеф, чи я його шеф, чи в нас спільний шеф - то ні в якому разі - хай буде у кожного своя робота - я вже 5 років працювала зі своєю мамою і було більше мінусів ніж плюсів.

[Lavina]

Я з чоловіком вчилася в одному класі ( з 1-го класу), потім в одній групі в універі і зараз в одній установі( і таке буває... ( правда на даний час я в декреті ). Ми вже так звикли бути разом, не уявляю, як було б по-іншому. Замітила, що зараз, коли ми окремо , буває більтше суперечок, ніж колись.

[Nemira]

Ми працювали в паралельних відділах на рівноцінних посадах. У страховій компанії я була спеціалістом зі страхування. Мені особисті стосунки тоді дуже помагали в роботі. Тому що переконати клієнта оформити страховку найлегше, коли він у нас вже страхувався і швидко та безпроблемно отримав відшкодування. А відшкодуваннями саме відав мій чоловік :)

Та й коли вийшла в декрет, він носив мені всілякі папірці додому, які треба було на роботі підписати, чим позбавив мене того всього бюрократичного клопоту.

[Ptaszka]

Ми з чоловіком працювали разом уже двічі, постійно одне одного виручали. Але це дуже дратувало працівників і начальство - ось так! Зате, коли я почала допомагати чоловікові в бізнесі - все пішло лише на користь , а чоловік взагаліє балдіє, як я йому щось допомагаю, конкуренції в нас ніколи не було.

[marjana lv]

коли в організації мого чоловіка з*явилась вакансія - то він одразу запропонував її мені ну і звісно що я погодилась. але через декілька днів він сказав що краще нам не працювати в одному офісі, я звичайно образилась, ну хто так робить спочатку пропонує а потім сам відмовляє. Але він пояснив мені просту ієрархічну істину істину: директор - мій чоловік - я. якщо зі сторони мого чоловіка і не буде прензій то від директора дійсно можна очікувати проблем (директор - кобіта старша, незаміжня, яку дратують сімейні відносини). і якщо недайбоже вона буде мене пилять "по-поводу і без" то чоловік не зможе це терпіти і тоді прийдеться з роботи піти нам обом. ось яка історія.
Думаю що працювати разом - це супер АЛЕ КОЛИ У ВАС СВІЙ ВЛАСНИЙ БІЗНЕС. бо якщо працювати на когось то ниття одного з партнерів ("який паршивий начальник, він мене щемить") виведе другого з рівноваги, а це вже зовсім не допоможе будувати здорові сімейні відносини.

[Nilatanka]

я в такій ситуації не була, тому мені важко судити про це не маючи відповідного досвіду, але думаю що це важко працювати разом з чоловіком....особливо якщо хтось у когось в підпорядкуванні...я б наприклад, так не хотіла, хоча всяке трапляється.

[ViroN]

tanya1,в мене аналогічна ситуація,ми з чоловіком якраз на роботі і познайомилися,коли я прийшла на роботу,то він був звичайним менеджером,а тепер директор,і 1.5 роки ми працювали в одному офісі,і це дуже важко,бо я завжди аналізувала його поведінку і потім розказувала ось це ти не так робиш,з тим ти за строго говориш,і це кожного разу приводу до конфлікту,а зараз я теж там працюю,але вже не в одному офісі,по деяких обставинах я свою роботу виконую вдома,і ми бачимось тільки по вечорах,і якщо сказати чесно це дуже добре.Я б більше не хотіла працювати з своїм чоловіком,бо це призводить тільки до конфліктів

[Вишенька]

Ми теж з чоловіком разом працювали (десь 2 роки) і коли я ішла в декрет, то ледь не плакала... так звикла разом в автобус сідати, на чайок ходити, на обід, потім ввечері додому теж разом. І чоловік перший час ніяк не міг звикнути, що сам на роботу ходить.
Якщо мені була потрібна допомога по роботі - завжди є до кого звернутись, так і у чоловіка (завжди є я). Зараз працюю вдома, то чоловік завжди допомогає, як щось треба. Ну, і різні папери на підпис (щодо декретної відпустки і т.ін.) приносить чи мої заяви відносить - дуже зручно :)

Але ідилія получилась, бо ми працюємо в різних відділах і професійно майже не перетинаємось. Якби хтось був директором, а інший підлеглий - то швидше за все б не спрацювались і сварок було б більше.