Гучний вираз УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ! Особливості нашого життя, або невже нам не світить гарно жити?
#1
Відправлено 07 серпень 2009 - 09:23
Особливості нашого життя, або невже нам не світить гарно жити?
Звернемо увагу на нашу історію. Все що зараз коїться у наші країні вже було! Все повторюється, часи руїни були весь час на наших землях. З часів племен, княжої Русі, литовської Русі, козатчини, імперського плазування, советчини і на решті незалежна Хохляндія! Ми тисячоліття вступаємо у ту саму яму... Це маленький вступ, а зараз по темі.
МЕНТАЛІТЕТ, -у, ч. Сукупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних і т. ін. особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда. (СЛОВНИК)
Зразу хочу попередити всіх. -Я гордий тим, що я Українець! Я люблю Україну, хочу жити в Україні... Тому не починайте з фраз типа... "Не зациклюйся", "не ний" і т.д.
Як багато гарних слів в пояснені слова МЕНТАЛІТЕТ. Психічних, Інтелектуальних, Ідеологічних, Релігійних, Естетичних і т. ін. Та інше... ще багато такіх особливостей, та куди не подивись одні особливості... Ми хороші тільки для чужих, іноземців. Бігаємо їм в зуби заглядаємо. Ви подивіться які ми чемні, добрі, чистеньки, гарненьки, які у нас вишиваночки, шароварки, сало, горілочка...А які ми класні! Ми центр Європи, у нас сама більша річка в Європі, земля, вода, повітря, гори, трава. У нас самі класні вчені, медики, війскові, вчителі, політики, президенти... А як часто бувають сварки між українцями! Як часто "кидають", "розводять","обмивають"... Не дай бог сусід краще жити буде... Наприклад сталося горе у Чорнобилі, ким стали ці бідні люди? Лишилися всього - землі, житла, своїх надій, планів на життя... Як ставимося до них ми? А ветерани? Люди пройшли голод, війну, п,ятирічки, пропахали все життя, а помирають жебраками! А президент парад на Хрещатик виводить за 70 000 000грн... Показуха, а чим? Літаки старі, танки 1970х але ж модернізовані!!! Краще за ці гроші лікарню для діточок онкологічно хворих побудував і сто років йому ДЯКУЮ казали б люди. Маємо гарну землю, людей, природу, культуру, а як живемо?На сьогодні багато мінусів в нашому житті... А що ми робимо щоб хоч щось змінити? Продовжуємо викидати сміття на землю, Говерлу затоптали, ліси дорубуємо, пляжі закривають для білих людей... Мову нашу знищуємо, культура деградує, політика, краще промовчати!!! А як ми травимо людей які на йоту відрізняються від нас?!.. Як сказала одна моя знайома, -"Вас дивує, що я не така? Ні це я дивуюсь , що ви всі однакові!" Коли ми станемо добрішими, терпимішими, розумними... Кожна людина має право на краще життя так давайте почнемо мінятися, з простого! Почнемо вчитися на помилках наших предків. Все велике починається з малого! Згадаємо що "брудно не там де приберають, а там де не смітять!"
PS. Вибачте що скачу з теми на тему, просто так багато поганого і гарного, що про все не напишеш.
#2
Відправлено 21 вересень 2011 - 11:23
ГЛАВА V.
Как воевать со Славянами225, Антами и т.п. народами.
Племена Славян и Антов ведут одинаковый образ жизни, у них одни нравы, любят свободу и не склонны ни к рабству, ни к повиновению, храбры, в особенности в своей земле, выносливы – легко переносят холод и жару, недостаток в одежде и в пище(порівняйте з козаками чи з УПА). К чужестранцам благосклонны, усердно заботятся о них и провожают их из одного места в другое, куда пожелают, здравыми и невредимыми, так что если бы чужестранцу был причинен вред в хижине того, кто должен был о нем заботиться, то на него нападает сосед, вполне уверенный в том, что мстя за иностранца, совершает благочестивое дело(славнозвісна українська гостинність). Взятые в плен у них не обращаются навсегда в рабство, как у других народов, но состоят в неволе только на определенный срок, а затем им предлагается на выбор: или, заплатив выкуп, вернуться на родину, или оставаться у них свободными в качестве друзей. У них многочисленные стада скота и много произведений земли, в особенности пшена и проса, которые складываются в кучи. Женщины их целомудренны и очень любят своих мужей, так что в случае смерти последних, они ищут себе утешения в собственной смерти и добровольно убивают сами себя, не будучи в силах переносить одиночества. Селятся в лесах или около рек, болот и озер – вообще в местах труднодоступных. В своих жилищах устраивают много выходов на всякий случай. Все необходимое прячут в землю(в погріб) и скрывая все лишнее, живут как воры(теж наша риса) . Сражаться с неприятелем любят в местах труднодоступных, теснинах и вообще в закрытых. Делают частые набеги и нечаянные нападения днем и ночью, употребляют много хитростей различного рода и вообще как бы дразнят неприятеля. Они особенно способны переправляться через реки. Потому что они дольше и лучше, чем остальные люди умеют держаться на воде и часто некоторые из них, испуганные нечаянным вторжением в их владения, ложатся на дно реки навзничь и дышат, держа во рту длинные, нарочно для этого просверленные внутри камыши, концы которых выходят на поверхность воды; и это могут выдерживать долгое время, так что совершенно нельзя догадаться об их присутствии. И не знающие этого при виде качающихся камышей, думают, что они растут в воде. А знающие если различать по положению камыша или по виду, что он не настоящий, то могут или им же проткнуть им рты или вырвать, чем и заставить вынырнуть из воды, так как без камыша они не могут долго оставаться в ней(порівняйте з козаками). Каждый из них вооружен двумя дротиками, а также прочными, но труднопереносимыми с места на место щитами; кроме того они употребляют деревянные луки и стрелы... В начальники никого не выбирают и вечно в ссоре между собой(козацька рада). Строя не знают, не стараются сражаться вместе или выходить на ровную и открытую местность, а если случайно и отважатся идти в бой, то наступают вместе медленно, издавая крик и если неприятель отзовется на него, то живо повертывают назад, а если нет, то прямо обращаются в бегство, не стараясь вовсе дружно померяться с неприятелем. Впрочем, они стараются занимать леса, очень усиливающие их, так как прекрасно умеют сражаться в закрытых местах; нередко они бросают добычу, как бы от страха и уходят в леса, а затем, внезапно бросаясь оттуда, наносят большой урон тем, кто подойдет к добыче. Они стараются делать это различным образом, выставляя, напр. съестные припасы, на которые и ловится неприятель(козацька хитрість, порівняйте із бойовими звичаями козаків у Д. Яворницького). Совершенно вероломны и нелегко соглашаются на мирные договоры, так что их покорить можно более страхом (силой), нежели подарками. Так как между ними царят различные мнения, то они или не соглашаются между собой, или же если которые и согласятся, то другие делают им наперекор, потому что они все различного мнения друг о друге и никто из них не хочет послушаться другого.(Де три українці там два гетьмани)
#3
Відправлено 21 вересень 2011 - 16:57
Цитата
1 француз - ДонЖуан,2 французи - дуель,3 французи - революція.
1 росіянин - не буває,2 росіянини - бійка,3 росіянини - пянка.
1 українець - сам собі пан,2 українці - партизанський загін, 3 українці - партизанський загін зі зрадником.
От чомусь гірко стало. Не спроста ж його придумано. І хай це жарт, але ж в кожному жарті доля правди. Невже ми такі погані?
Повідомлення відредаговано Карлсон: 21 вересень 2011 - 16:59
#4
Відправлено 22 вересень 2011 - 07:08
1) активні:
1.1) достойні;
1.2) недостойні.
Так наразі склалося, що недостойних дещо більше і вони трохи ліпше організовані.
2) пасивна маса, яка живе за правилами, які їй пише і нав"язує активна частина.
Нашій масі довгі роки писали правила не самі достойні люди: феодали, поміщики, комуністи. "Ти ніхто, ти раб" - ось що вбивали в голову. А що керівні посади завжди були за іноземцями, то й відповідно є прагнення принизити свого, щоб заслужити прихильність начальства. Такі вади лікуються елементарною дресурою за принципом собаки Павлова: неповага до українського = максимальний дискомфорт (по морді, приниження моральне, судовий позов тощо). По-друге, тоді стане вигідно бути українцем, коли на нашому боці буде сила. А хто нам її дасть? Самі маємо в собі розвивати і тішитися, що живемо у такий відповідальний час і маємо таку важливу місію.
Якось із хлопцями у Києві ненароком (так ся стало! :)) влаштували невеличкий "перфоманс", коли на кинуту у спину фразу ("панаєхалі бендери, кірпіча просят") поставили авторів цих слів на коліна прямо посеред вулиці, просити пробачення :) Що цікаво, без насильства майже, чисто вербально "загрузивши". Треба було бачити обличчя перехожих - одразу видно, хто був українець (ті дивилися із явним інтересом і втіхою), а хто москаль чи хахол (ті зирили, ніби побиті пси, звісно, ніхто навіть не спробував втрутитись).
Нам пощастило - наш історичний противник (москалі (не плутати із росіянами) та хахли) напрочуд слабкий і боягузливий, їх просто ПОКИ ЩО трохи більше, бо маса більше тягнеться до них. Хто переможе - менталітет того і наслідуватиме маса. По-моєму, все просто, як Божий день.
#5
Відправлено 22 вересень 2011 - 07:54
#6
Відправлено 22 вересень 2011 - 08:29
Знаєте народне продовження цієї приказки?
Моя хата скраю, я всю біду знаю.
Бо тих хто скраю першими витоптували, палили, галтували та оббирали.
#7
Відправлено 22 вересень 2011 - 08:40
Знаєте народне продовження цієї приказки?
Моя хата скраю, я всю біду знаю.
Бо тих хто скраю першими витоптували, палили, галтували та оббирали.
Та яка різниця, яке продовження. Його забули вже давно. Важливим є те, що більшості людей важливі лише вони, максимум - ще їх сімї. А на всіх інших можна ...
#8
Відправлено 22 вересень 2011 - 08:41
Попал новопреставленный в ад, видит стоит 3 больших котла:
в первом варится много грешников и вокруг стоят 10 чертей охраны.
во втором -аналогично но 5 чертей охраны.
в третьем - грешники и нет охраны.
Вот он спрашивает у чертей
-А чего возле первого столько охраны?
-Тут варятся евреи, если один немного поднимется, то по цепочке всех за собой вытянет, а мы их назад запихаем.
-А у второго чего только 5?
-Тут варятся русские, как напьются то очень дерутся, приходится раздирать.
-А третий чего без охраны?
-Да там украинцы варятся, как только один попытается вылезти, его соседние за ноги назад затянут.
#9
Відправлено 22 вересень 2011 - 08:42
Женевьєва (22.9.2011, 9:41) писав:
Попал новопреставленный в ад, видит стоит 3 больших котла:
в первом варится много грешников и вокруг стоят 10 чертей охраны.
во втором -аналогично но 5 чертей охраны.
в третьем - грешники и нет охраны.
Вот он спрашивает у чертей
-А чего возле первого столько охраны?
-Тут варятся евреи, если один немного поднимется, то по цепочке всех за собой вытянет, а мы их назад запихаем.
-А у второго чего только 5?
-Тут варятся русские, как напьются то очень дерутся, приходится раздирать.
-А третий чего без охраны?
-Да там украинцы варятся, как только один попытается вылезти, его соседние за ноги назад затянут.
От і я про те ж - ну не можуть такі анекдоти створюватись на порожньому місці.
#11
Відправлено 22 вересень 2011 - 08:49
Mira-bella (22.9.2011, 9:45) писав:
100%. Я на собі завжди відчуваю погляди, як на чужака, коли встряю в ситуацію, яка мене не стосується, але просто не відповідає моїм принципам. Так ніби і хочуть сказати - куди ти лізеш? Воно тобі треба?
Користувач подумав і додав через 1 хв.:
А ще нашому менталітету ну дуже притаманне - "а всі так роблять"...
Повідомлення відредаговано Карлсон: 22 вересень 2011 - 08:49
#12
Відправлено 22 вересень 2011 - 08:56
#13
Відправлено 22 вересень 2011 - 10:02
Якою б не йшов - вишні, яблуні, груші, шовковиці, сливи, абрикоси.
Доки додому дійдеш - наїсишся від пуза.
І нікого не ганяли. Ні дорослих ні дітей.
Садили як казав дідусь: для людей.
А для себе - у дворі. туду вже зась.
Повідомлення відредаговано Ясна: 22 вересень 2011 - 10:03
#14
Відправлено 22 вересень 2011 - 10:13
#15
Відправлено 22 вересень 2011 - 10:22

я все зумію, все встигаю! А часу зовсім я не гаю :)
#16
Відправлено 22 вересень 2011 - 10:23
#17
Відправлено 22 вересень 2011 - 10:25
ясочка (22.9.2011, 11:13) писав:
то брудом поливають не українці. а ті хто хочуть, щоб ми такими були. анекдоти пускають. Щоб у свідомість врізалося. змалечку. Що ми от такі.
Користувач подумав і додав через 1 хв.:
тетянка2003 (22.9.2011, 11:23) писав:
А ви часто є небайдужими до прохань сусідів?
#18
Відправлено 22 вересень 2011 - 10:27
ясочка (22.9.2011, 11:13) писав:
Я не хочу поливати брудом, якщо це про мене. Просто вчора читав анекдот, і надто сильно вїлось в мозок.
Користувач подумав і додав через 3 хв.:
Ясна (22.9.2011, 11:25) писав:
Хм, можливо. Виходить, авторами таких анекдотів не є українці? Виходить, плоди така праця приносить - мені ж бо врізалось. А бо я таки сіра маса... Що теж варіант...
Ясна (22.9.2011, 11:25) писав:
Хвалитись не планував.
Повідомлення відредаговано Карлсон: 22 вересень 2011 - 10:35
#19
Відправлено 22 вересень 2011 - 10:34
Я не можу зрозуміти, чому нас обуріють дурниці, на кшталт дрібязкових змін в законопроектах. Чи то дали комусь героя, чи відбрали. А головне, те, що робиться в державі ми спокійно ковтаємо. Ми поливаємо і ганимо брудом політиків за столом з горілкою, але нічого не робимо щоб змінити ситуацію.
Мине перехоплюємо цінний досвід інших держав, але залюбки робимо їхні помилки. І ми українці. Ми будемо чубити і бити один одного за мову, за Ющенків з Януковичами, а треба було обєднатись проти обох. Ми ганимо своїх же, тільки тому що говорять вони по-російськи, а думають не так. А ті свої, в свою чергу роблять так само.
У нас якщо чоловік старшого віку лежить на вулиці, то алкоголік, а з новин дізнаємось, що у нього стався інфаркт. Наша молодь, проходить байдуже повз таких людей у кращому випадку. У гіршому зніме на мобільний і виставить в інтернет "поржати" з друзями. І це наша молодь українська. Це ми.

Допомога

























