[Татусечка]

Спочатку після пологів , незвичайно та дико від того, що в животику ніхто вітаючись не пинається !!! А зараз, все частіше згадую, як протікала вагітність ... і так хочеться знов через все те пройти . Навіть через страшенний токсикоз !!!
може це здається дивним, та мені сподобалось ... Цеж таке щастя відчувати, як росте пузик... поступово випинаючи з під одягу . А далі найщасливіший момент появи на світ !!!
Перші рухи, звуки і ще багато чого в перше... хочу малюка, чесно! Найбільше люблю малявок до 3 місяців, вони такі ніжні ...

[zajka]

Я теж зараз вже сумую за тим часом, тими відчуттями... Ловлю себе на думці, що серцем вже ЗАРАЗ хочу другу дитину, хоча розум усвідомлює, що ще рано і ЗАРАЗ точно не час. Ось таке роздвоєння. А ще коли поспілкуюся з тими, хто ось-ось зустрінеться з своєю крихіткою ...просто серце щемить.

[Емма]

татіка (12.2.2008, 18:07) писав:

Спочатку після пологів , незвичайно та дико від того, що в животику ніхто вітаючись не пинається !!! А зараз, все частіше згадую, як протікала вагітність ... і так хочеться знов через все те пройти . Навіть через страшенний токсикоз !!!
може це здається дивним, та мені сподобалось ... Цеж таке щастя відчувати, як росте пузик... поступово випинаючи з під одягу . А далі найщасливіший момент появи на світ !!!
Перші рухи, звуки і ще багато чого в перше... хочу малюка, чесно! Найбільше люблю малявок до 3 місяців, вони такі ніжні ...

Ти молодець, що підняла таку чудову тему!
Я після пологів десь місяців три кожного вечора як лягала спати подумки згадувала той блаженній стан, а також з приємним трепетом в душі свої пологи. Пережовувала кожну деталь, розпитувала чоловіка одним словом перебувала під сильним враженням від пережитого.

Носити під серцем людинку, так близько, що ближче вже не може бути. Які ми щасливі що є жінками. Яке глибоке і всепоглинаюче почуття МАТЕРИНСТВА!

Розповім невеличку смішинку. Тижнів зо 2 після пологів мені потрібно було кудись поїхати у справах, я зайшла в маршрутку і подумки розсердилася: що таке ? усі сидять і не пропонують місце! Потім зловила себе на думці що я вже без пузіка :-))


А на немовляток я також лакомлюся, дійсно хочеться по другому колу напевно увійшла в смак :-) Янголятка так приємно пахнуть, такі беспорадні а як вони, скручують язичок коли цьомають цицю! Розійшлася я ......

[Щасливий татусь]

Дружина сумує, каже що таке прикольне відчуття, коли воно там булька, плаває, купається, грюкається, борюкається, казиться, спить... І хоче знов бути вагітною.
В цьму плані напевне добре слонихам, вони виношують дитинча 3 роки!

[Viktoriya]

Ой, не знаю, як там слонихам, але про жінок скажу :)
Складно, особливо тим у кого перша дитина, звикнутися до думки, що вже не ти з пузіком центр всесвіту, а ось воно кричить і весь час вимагає твоєї уваги

[Осока]

Сумую надзвичайно! Задивляюсь на майбутніх мам з животиками! А повз малечу пройти не можу, які вони гарнюні. Передивлялись фото, коли Дані було 2-3 місяці, аж серце заходиться! Вже навіть не віриться, що він був такий як на фото, ще не міг сам (бігати викреслюю) кроку ступити! Мабуть пора на друге коло :)

[Галочка]

Щей як сумую,і не проти би по другому колу.
Маленькі дітки просто чудо і похнуть ще маминим молочком так солодко

[Ромiна]

Привiт. щасливi мамусi! Цiлком згiдна з вами нарахунок "солоденьких" i пахнючих немовляток-ангеляток.хотiлося б ще одненьке.Та як згадаю.що з 9мiсяцiв моєi вагiтностi. тiльки 1м. я себе бiльш-менш добре почувала а решта пройшли жахливо!!! Цiкаво чи є ще iншi мамусi.якi теж згадують свою вагiтнiсть не з таким iнтузiазмом як ви? А то начиталась ваших емоцiй i аж завидки беруть(по-доброму).

[Сонце]

Я теж дуже сумую за тим чудесним періодом!!! Це був найбільш безтурботливий час. Інколи навіть думаю, що не насолодилась цим періодом тоді сповна!
Теж задумуємось про "другий круг" навіть плануємо з осені принймати відповідні міри для реалізаці нашого задуму
Хоча страх на мене наводить думка : "Як я дам собі з двома раду!" :D

[Ira frankivsk]

Я не сумую. В мене вагітність протікала важко і я дуже хотіла пошвидше народити вже. І тому не сумую за пузіком. Мені набагато цікавіше дивитись на малюка так ніж через УЗІ. Але другого карапузіка хочу. І сподіваюсь через 1-3 обовязково буду з пузіком.

[Красунечка]

Моя вагітність протікала просто казково! Разом з чоловіком я на 3-місяці каталася на лижих на Драгобраті, на 6 - їздили на море на машині, на 8 - їздили на Десну відпочивати. І ще було чимало недалеких подорожей! Також разом ходили в басейн 2 рази на тиждень, багато гуляли і кохалися !!!)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
А вагітність просто обожнювала - ти така особлива, в тобі зароджується таке довгожданне життя!
Дуже любила яскраво одягатися - яскраві короткі сукні, сексі кофтинки, зачіски та посмішка(її не можна було приховати - бо це таке щастя, носити під серцем синочка!!!!!!!!)
АЛЕ за вагітністю я не сумую, а просто чекаю наступної. Сподіваюся, вона буде такою ж чудовою!
А бачачи красиву вагітну дівчину, просто посміхаюся їй, радію за неї, бо вона зараз переживає таку щасливу мить свого життя!!!!!!

[Ольг@]

Ой, Єммочко! Ви так гарно все описали, що я ледь не розривілася Я б навіть якощо й хотіла, краще не сказала Дуже хочу знову великий пуз....

[Оленка]

Я за вагітністю не то що сумую, а просто згадую з задоволенням. Особливо, затамувавши подих, згадуэться те, як донечка штовхалася у животі, як випихала ножку... Це так приємно....
А зараз буває що щось,(гази напевно) булькнеться інколи в животі, так від цього відчуття аж серце починає швидше стукати.
Побачивши на вулиці вагітну жінку я не можу нею намилуватися і відразу хочеться ще разок відчути малюка під серцем.

[Olesya]

Мені теж дуже подобалося бути вагітною. Я навіть іноді пропоную своїй Юлечці переселитися назад животик, правда з її вагою 8,3 кг це було б трошки проблематично.

[Кравчоля]

Ех, мамусі, ну хіба ж можна так зі мною, як ви оце?! Через вас я тепер всплакнула... Які слова та емоції!!!
Я, щойно дізналась, що вагітна, зразу прилипла до дзеркала! Заглядала до нього по 100 разів на день і чекала, коли ж нарешті буде видно всю красу. Мені здавалось, що там вже й так все видно, а Саша лише посміювався.
Можу підписатися під кожним словом Красунечки, бо у мене було все так само (тільки ми їздили до Львова гуляти, відпочивали на Світязі). Я так гордилася тим, що скоро стану мамою!!! Тепер не менше годжуся, що нею стала. Коли йду з колясочкою, думаю, що в ній сопе мій Носик, здається, що в мене за спиною крила розпрямляються.
ХОЧУ ЩЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!!

[svetoch]

Дівчатка, знаєте, в мене був кесарів розтин (незапланований) - так от, видно, не пройшовши через пологи, як такі, досі не можу звикнутися з тим, що вже 4 місяці! я без пузика. А ще, маю дуже мало фоток (перед тим, як здаватися в пологовий будинок - трохи) і дуже сумую, що не задокументувала себе кулькоподібну!
Хочу ще-е-е-е-е! І пузик хочу, і того, хто буде в ньому - братика чи сестричку синочку Тарасику!

[Time Out]

Я теж згадую свої вагітності з ностальгією. Так було добре, приємно, це передчуття щастя і довне відчуття, що в тобі росте твоя дитинка.
Коли була вагітною, все хотіла поскоріше народити, особливо в останні дні перед пологами. А ще часто думала, яке воно, моє дитятко, на кого схоже, з яким характером. А зараз як дивлюся на вагітних жінок, особливо на останніх тижнях, мене охоплюють дивні відчуття. З одного боку, я знаю, що все найскладніше в них попереду, треба буде багато трудитися, зате яке ДИВО на них чекає!

[Сеструлька]

Животик сначала очень ностальгично вспоминала, странно было,что он такой плоский. За жизнью беременной тож тосковала, занимаешься только собой, спишь сколько хочешь, отдыхаешь...теперь беременна снова,но это совсем не то, с первым ребенком все время на ногах, постоянно усталость, отдохнуть и поспать некогда...короче того,что было не вернуть, но буду искать наслаждение в новой роли

[Golka]

Я підозрювала, що вагітна, коли ще навіть не було затримки, тобто про вагітність знали відразу!!! А на першому УЗД - плакала від радості, коли побачила дитинку всередині себе. Ну хіба це не ЧУДО??? Не можу передати словами своє захоплення від того стану, то - надзвичайно!! А останній місяць я постійно переживала:"як це тепер я буду без пузика??? Тепер моя дитинка буде окремо від мене????" Навіть зараз задивляюся за вагітними - такі гарнюні пузики
Ех, матусі, добре, що ми жінки і виношуємо під серцем життя! ;)

[Ляля]

була в понеділок в консультації, там так багато жінок з пузиками. Така ностальгія на мене нахлинула, просто жах. та другу дитинку ще мабуть ранувато