[Ymai]

Я завжди мріяла про дитину. Але з маленького віку у мене були порушення в менструальному циклі, потім виявився полікістоз. З раннього віку я стала вживати різні гормональні засоби для лікування і врівноваження менструації але нічого не допомагало. У віці 16 років, якось вночі, мене схопив страшний біль, як виявилось в мене розірвалась пухлина на яйнику. Все зашили, але повідомили що завагітніти мені буде дуже складно і якщо я поспішу до 20 років це буде здійснити імовірніше. Так склалось, що до 20 я не одружилась, та й хлопця що взяв би на себе роль батька мого майбутнього маля, не знайшлось. І в 21 і в 22 і навіть в 23.... Тоді мені порадили лікаря що спеціалізується на безплідді у жінок, звати його Бевз Юрій Анатолійович. І він і його батько відомі лікарі у Львові. Відомі своїм професіоналізмом і переліком людей яким допомогли у свій час. Так склалось і в мене. Через пару місяців лікування моя пухлина зникла, хоча 10 років мого життя в кого я тільки не була, що мені тільки не радили, але позбавити мене від неї не могли....

Приблизно через рік, на 6 тижні, я взнала що вагітна... Батьком моєї дитини був одружений чоловік. І розлучитись він не міг. Не міг він і підтримати мене у рішенні залишити дитину. Так само як і батьки. В моєї мами тільки народився хлопчик і ні фінансово ні морально вони підтримати мене не могли. Крім усього рік до того я попала в аварію і зламала собі хребет. і лікарі заборонили мені вагітніти на протязі наступних 3-х років, бо імовірніше всього що мене паралізувало б.
Попри те, що я в сльозах просила усіх про підтримку у рішенні бути мамою, усі настоювали на тому, що це не час.... Усе це зламало мене. Напевно я просто слабка духом....

Ми купили дорогі таблетки (біля 3.5 тис. грн.) які спричиняють аборт і я випила їх так як було вказано... Пішли місячні... Через тиждень я прийшла на огляд і взнала про те, що таблетки не подіяли....
Ось тут всі хором заохали, що це чудо, що такий випадок буває 1 раз із 100, що це знак і так як з дитиною нічого не станеться, що ніяким чином це не нашкодить їй в майбутньому розвитку... І батьки і батько дитини вирішили що підтримають мене усім що мають....

Як я зраділа!!! Так було страшно, але яка я була щаслива ще декілька тижнів! Поки низ живота не почав різати.... Я не могла спати вночі... потім почались виділення дивні, а згодом невеликі кровотечі.

Я звернулась до лікарів по аборту і була повідомлена про те, що після прийому таких таблеток як я випила, дитину лишати не можна! в любому випадку треба робити чистку.

Мене ніби вбили,воскресили і знову вбили!

в той же день я лягла на крісло для операції. Коли я прокинулась від наркозу, хотілось померти! І навіть та дика біль внизу живота не могла порівнятись з тим як боліло щось в серці.

Я так мріяла про це немовля а коли мрія здійснилась я злякалась залишить самотньою.... І мала б я шанс повернути все назад, я б віддала все щоб ніколи не зробити цього кроку!

[Лисичка]

Побачила Ваше повідомлення і захотілось підтримати Вас. Важко було підібрати слова, бо ситуація дуже нелегка...Співчуваю Вам за те, що довелось пережити. Чудово розумію, як важко морально. Ви зробили велику помилку в житті, і не одну.... (маю на увазі відносини з жонатим чоловіком). Але..... не впадайте у відчай, ще не все втрачено. Від помилок у житті ніхто не застрахований, тому ніхто не має права судити. Це дуже добре, що Ви розумієте, що вчинили неправильно. Це вже перший крок до Прощення... Хочу сказати, щоб Ви простили спочатку самі себе і щиро, з глибини Вашої душі, попросили пробачення в Господа. А Бог дуже добрий і милосердний! Тоді Вам стане легше на серці і Ви навчитеся з цими спогадами жити....Все буде добре.

[mailan]

цю пустоту і біль в душі після аборта ні з чим незрівняти,але є причини,і ми через них робимо навіть те чого дуже нехочемо,навть якщо будемо про це шкодувати все життя.я тебе розумію,тому бажаю щоб в тебе все налагодилося

[Ymai]

Лисичка (20.8.2009, 7:24) писав:

Побачила Ваше повідомлення і захотілось підтримати Вас. Важко було підібрати слова, бо ситуація дуже нелегка...Співчуваю Вам за те, що довелось пережити. Чудово розумію, як важко морально. Ви зробили велику помилку в житті, і не одну.... (маю на увазі відносини з жонатим чоловіком). Але..... не впадайте у відчай, ще не все втрачено. Від помилок у житті ніхто не застрахований, тому ніхто не має права судити. Це дуже добре, що Ви розумієте, що вчинили неправильно. Це вже перший крок до Прощення... Хочу сказати, щоб Ви простили спочатку самі себе і щиро, з глибини Вашої душі, попросили пробачення в Господа. А Бог дуже добрий і милосердний! Тоді Вам стане легше на серці і Ви навчитеся з цими спогадами жити....Все буде добре.

Це зовсім не просто. Але Ви праві на всі 100. Дякую Вам, я намагатимусь!!!

[Лелечка]

Шкода, що просто поруч не виявилося однієї людини(медсестри, лікаря, приятельки будь-кого) хто зумів би переконати, а точніше - посіяти зернинку надії. Не все ж так погано було! А цю ситуацію загоїть час.
Лисичка дуже гарно сказала про прощення самої себе.
А якщо все переосмислити з роками, то небо обов"язково дасть іще шанс.

[irunka]

В мене мурашки по тілу,тримайтесь,вірте та надійтесь на Бога,він добрий і все пробачає.

[Оськін]

Боже,скільки випробувань у твоєму житті!Та час все лікує!Бажаю,щоб на твоїй дорозі зустрілися добрі люди і все налагодилося!

[kukla]

Ymai, дуже шкода, що таке випробування випало... але треба жити далі...і триматись! Все обов"язково налагодиться.. і обов"язково ще буде дитинка..бажана...здоровенька... і буде татко в дитинки..і всі підтримають і допоможуть... Мабуть, важко це все пережити і важко тримати в серці... і якби час не лікував, все-одно буде важко..але треба триматись!!!!!!!!!!

[ksu3]

Ymai, ту пустоту дуже тяжко заповнити, по собі знаю і неодноразово, але життя іде і все минає, настроюйся, що в тебе все ще попереду і ти знову станеш мамою, просто вір у це, тиж перший раз повірила.........тому не втрачай і тепер цю надію, все буде добре.
А от батьки і коханий чоловік.....я повір ніяк не можу їх зрозуміти

[Ліньтяйка]

Ymai, не впадай в відчай - ще все життя попереду, ще буде і дитячий сміх і коханий чоловік, от побачиш, головне вірити і не зациклюватися на попередніх невдачах. В житті всяке буває, не всі можуть в певний момент при певних обставинах зробити правильний вибір і в мене є декілька знайомих, які пили такі абортивні пігулки, а дехто взагалі страшні речі робили - пили вино, настій з лаврового листка і залізали в гарячущу ванну (добре, що ту дівчину врятували від кровотечі).
Ти зараз шкодуєш, але не факт, що ти б витримала всі випробування долі - виносити, народити дитину самій без підтримки і допомоги. Але звичайно на своїх помилках вчаться - якщо тобі буде дано другий шанс - не упусти його - треба по любому народжувати - тому що діточки це сенс нашого майбутнього життя.
Ти ще знайдеш чудового чоловіка, який тебе полюбить і від якого народиш прекрасну крихітку і ви будете щасливі. А зараз старайся чимось зайнятися корисним - будуй кар'єру, допомагай батькам, насолоджуйся молодістю, розважайся з друзями.

Повідомлення відредаговано Ліньтяйка: 15 вересень 2009 - 16:22

[Сеструлька]

Очень надеюсь когда-то прочитать Ваш счастливый рассказ о том как Вы стали мамой. Держитесь,простите себе и близким и живите дальше.

[Nilatanka]

таке звичайно практично неможливо забути...з часом відчуття про це лиш притуплюються...дійсно, треба саму себе наагатися пробачити (хоча це також дуже важко...) і просити в Бога прощення і ще діточок і здоров"я...я вірю, що у Вас, Ymai, все буде гаразд, адже коли людина розкаюється у своїх гріхах, то я думаю це вже дуже багато значить...

[Кориця]

В нашому житті часто буває так, що Бог посилає випробовування, на жаль Ymai, ти свого не пройшла...свого часу і я не пройшла свого випробовування яке випало на мою долю і тепер маю починати все життя з початку молячи Господа щоб пробачив мені.....Моліться, Господь добрий, якщо щиро покаєтесь неодмінно отримаєте Боже благословення. І все у нас буде і дитина і коханий чоловік - головне вірити.

[Myrra]

Ymai,головне що ти справді про це жалієш.............якщо каєшся то тебе Бог простить і ще подарує гарну долю.............лиш хочу тебе попросити щоб ти помолилась за твою не народжену дитинку бо їй також тяжко,її душу треба визволяти з чистилища......є спеціальний порядок молитов при сповіді тобі скаже священник які саме- а головне потім на душі буде лекше.............Щасти тобі!!

[natalia220]

Сумна історія, співчуваю вам...але ж яке продовження цієї історії? Як ви живете зараз? Вірте в краще і все буде добре!

[tusij]

Ужасная история. Первый раз ты оступилась, когда связалась с женатым мужчиной. Что ты хотела? На что надеялась? Вот и пришлось пройти через все муки ада.
Сочуствствую потере ребенка, но это было твое решение. Так что на родственников не греши. Поступала так как считала нужным. Значит нужен был в первую очередь тот мужчина, но... Чужая семья - дебри!
Жалко что не хватило силы воли и моральных принципов отказаться от таких отношений. Но и ты причинила страдания. Так что плакать над несчастной судьбой не надо, а взять себя в руки и жить дальше. Расскаилась? Ну вот и хорошо. Проси прощения у тех людей, в чью жизнь ты вторгнулась и считай то, что с тобой случилось справедливым наказанием. Тогда и груз саможаления отпадет.

[Котя]

Дуже і дуже шкода, що біля вас в той момент не було людини, яка б змогла допомогти чи, хоча б, зрозуміти. Моя подруга теж пройшла через подібне. За аборт були всі, противилася лише вона одна. Навіть ходила до церкви на сповідь і за порадою, де батюшка сказав слухати батьків, а після аборту відмолити тричі "Отче наш" і все... На фоні такого тотального нерозуміння в неї стався викидень.
Багато хто думає, що зробити правильний вибір легко, головне - сила волі і моральні принципи, та не дай Бог їм опинитися на вашому місці, коли весь світ проти. Ваше рішення я не підтримую і не виправдовую, але й не підтримую тих хто вважає смерть ненародженої дитини покаранням. Тримайтесь, вірю ви знайдете заспокоєння і обов"язково народите дитинку.

[An_ya]

Ymai в цьому вчинку винні тільки Ви і не треба це перекладати на своїх батьків чи батька дитини. Ви - приймали таблетки щоб вбити власну дитину. А те що чоловік одружений, то можна самій виховати цілко мнормальну дитину, треба тільки захотіти, чого з вами на жаль не відбулося.
Значить ви так хотіли дитину якщо так вчинили...

[Маруся]

Ymai, кріпіться, в житті бувають дива! У вас ще буде дитинка!
В мене дуже схожа історія, але одночас і зовсім не така. Я вже мама гарного здорового малючка. Після народження синочка, на огляді в гінеколога, та мене переконала поставити спіраль. Мов, абортів не робила, та й не надо воно тобі, -так сказала.
Через рік після того,як я поставила спіраль, я дізналася, що вагітна. Це для мене був шок. Чоловік хотів, щоб я зробила аборт, а мені так шкода було моєї лялечки. Він здався, і я пішла ставати на облік.
Я вже мріяла, що буду мамою двох манюсиків, що в них буде невелика різниця у віці, і вони будуть найкращими друзями. Я вже мріяла кормити груддю, вибирала ім'я, думала як я буду сравлятися з двома бешкетниками.
Ставши на облік, мені моя врачиха зробила УЗД, все було добре.
Через кілька днів їй вздумалось витягнути спіраль. (Через спіраль в мене був тонус).
А потім як в страшному сні. Я прийшла до генетиків на УЗД(вже здала кров), і там почула звістку про лімфатичний набряк плоду, на головці не всі кістки, сердце не в нормі. Діагноз: рекомендація преривання вагітності.
На слідуйчий день я пішла на саму страшну операцію в цьому світі. Я вбила свою дитину. Я і досі не можу отямитися, у ві сні пусту коляску катаю. Подивлюсь туди, а там нікого.


Користувач подумав і додав через 2 хв.:
An_ya, Не судіть, ви не Бог! Кожен має право на помилку, бо тільки цій людині з цим жити!

[Katrysya75]

Прощення треба попросити у тої душі що не народилась і їй і вам буде трошки легше, ще краще у церкві при молитві..