[/i]Народився мій синочок в далекій Італії. Багато хто говорив мені ,ще перед родами , яка я щаслива ,що буду народжувати там,де як всі думають, кращі лікарі, кращі умовиі не треба нікому платити. А тепер напишу ,як все було на справді ... Умови там казкові, чисто,стерильно,нема ніякого запаху.Постіль міняли два рази на день,годували як поросят.Але саме більше чим я була задоволена,що чоловік був весь час біля мене і в день, і в ночі ,і приходити можна всім відразу після пологів.Виписали на третій день, після кесарового розтину.Це те що мені сподобалось там.Але не так все було добре...Все почалось дома,коли я приїхала в лікарню,була 9.00 ранку , в мене вже все почалося.Поставили капельницю,посадили на крісло,пощупали живіт сказали,що молода (для них 28 років, то ще дитина)трохи жиру ,дитину не дивились, тобто чи пропорційно з бедрами,чи вона пройде нічого такого не було.Лікар який мене вів , відношення до родів там немає,він все передає в лікарню і все,його робота закінчена.Так от,все ніби йшло добре мучилась я мучилась,бачу вони почали нервувати,тоді один самий високий ,бере крісло ,стає збоку і непопередивши мене тисне живіт ,починає видавлювати дитину .Тоді я зрозуміла що родити сама неможу.Давили вони,десь три рази ,нічого,ходили ,ходили ,аж поки неприйшов головний лікар , він як подивився на всьо шо вони зі мною робили,він був шокований.За хвилину я була на операційному столі, різали мене в живу ,бо дитина була вже давно під загрозою,хоч мені ніхто нічого не говорив.Тай наврят я б шось зрозуміла ,чоловік настільки був перестрашений ,шо йому мову відняло,він незнав що робити,як мені допомогти.Коли мене різали той біль я незможу передати словами,після операції було дуже холодно.А саме головне що я дотепер дякую Богові ,що він залишив мені ту дитинку.Вони його довго відкачували, бо мені показали його тільки в палаті.Він бідненький небрав груди три дні,постійно рвав,плакав.Він був дуже великий на мій таз,я немогла ніяк його родити сама.Народився з вагою 4,100,53 см.Після родів постійно плакав,десь через місяць ,ми з чоловіком його купали,як завжди , я його вділа і тут наш Назарчик,раптово дістає спазму,починає дитина мені на руках синіти.Визвали скору,в лікарні перевірили все добре,так буває.Таке в нас бувало часто.Мене в лікарні мали вже за істеричку не хотіли говорити.Я вирішила їхати додому на Україну і перевірити його тут.В нас в Чорнобильські лікарні сказали,при родах здавили головку ,пішло порушення в центральній нервовій системі головного мозгу.Через це і спазми ,і плач ,неспокій.Пролежали ми в лікарні два тижні.До року він неспав мені ,неспокійний був,плакав ,а плакати неможна було ,зразу починалась судорога.Ось такі в нас були роди в Італії.
Допомога
Відправлено 15 липень 2009 - 19:43
