Lara! (1.2.2008, 19:03) писав:
Ви ж самі розумієте, що кожна з нас переконана, що з її дитиною НІЧОГО ПОГАНОГО НІКОЛИ НЕ СТАНЕТЬСЯ. Проте, чи завжди достатньо цього переконання... :(
Звичайно, одного переконання недостатньо. Звичайно, батьки самі повинні щось робити. Але, це тільки моя думка, не просто слухати все, що скаже лікар і тільки це робити. Я вже вище писала і відповідала на точно таке питання. З мого досвіду материнства знаю, наскільки лікарі можуть помилятись і скільки всього шкідливого і недоцільного можуть призначати. На жаль, зараз в нас така система.
Коли мені було 20 років, лікар-гінеколог поставив діагноз: дитяча матка, неможливість завагітніти, а якщо вдасться - викидні. Я тоді дуже засмутилась, ридала, але підсвідомо чомусь відчувала, що я все переможу. Я вірю, що жінка сама може і доростити матку до потрібного розміру і, взагалі, налагодити всі процеси в свому організмі. Як - це інше питання. Ні, не простою молитвою і просінням у когось чогось. Бог, якби він не хотів допомогти, але якщо людина сама нічого для покращення не робить - просто не може допомогти. Як говориться в старому анекдоті, йому треба дати шанс. Диво буває тоді, а я вірю в Диво, коли людина вірить, що вона сама здатна досягти його. Я зуміла виростити свою матку. З дитинства вірила в свою репродуктивну здатність і мріяла про дітей. Коли вийшла заміж, мені потрапила до рук перша книжка В.Мегре. Там я зустріла дуже багато думок, близьких мені. Не вірю в випадковості, ця книга потрапила до мене не випадково, я цього прагнула. (це відповідь на питання Оксаночки). Після весілля ми з чоловіком не "предохранялись". 4 місяці я не вагітніла, чоловіка це трошки бентежило, на що я йому відповідала: "наша дитинка прийде до нас в найкращий для цього момент" і була абсолютно спокійна. В січні, 12 і 19(водохрестя) січня, мені дуже захотілось скупатись в озері - ми з чоловіком це зробили. Тоді мені приснився сон, наче іду я по дорозі, навкруги все зелене - дерева, трава, а потім раптом якісь двері - сірі, зякимось візерунком, відкриваються - там дим, чи туман, все сіре і голос Бога питає: "Чого ти хочеш?", відповідала я вже в напівсні: "прожити дуже довге щасливе життя разом з коханим і нашими дітками", на що, як відповідь Бога, мені прийшла думка, що якщо зараз я обійму чоловіка і він зразу прокинеться, то ми сьогодні зачнемо дитинку. Тільки я поклала руку на плече Коханого, як він відразу повернувся до мене і на ранок я вже була впевнена, що в нас все добре і дитинка всередині. Через 2 тижні зробила тест - 2 рисочки є. Пішла до лікаря - вона каже, що ще рано говорити про вагітність, але як я знаю, що вагітна, для чого мені думка лікаря? Протягом вагітності мене один раз намагались лякати тим, що в мене міопія і напевно будуть робити кесарево. Але з тими людьми я просто перестала обговорювати свою вагітність і знала, що дитинка навпаки чи допоможе покращити, чи, принаймні, не погіршить зір. Всю вагітність робила вправи на розслаблення, гімнастику, елементи йоги для вагітних, багато ходила, дивилась на все гарне, уявляла, який синок народиться, хотіла, щоб очі були, як в чоловіка, але мого кольору, волосся як в чоловіка, смуглий як я. Дитинка народилась точно така, як я уявляла :). Писала вірші, співала пісні разом з моїм Чудом в животику. Робила різні розтяжки, зміцнення м'язів, уявляла, як під час пологів я розтягуюсь, як резинова, розповідала синочку (з самого початку знала, що син) про нашу зустріч, про пологи. Говорила з сином і отримувала відповіді на свої запитання. Дитинка ще в утробі багато чого може підказати мамі, в пологах в дитинки є свої рухи, важливо, щоб рухи мами і дитинки були гармонійними. За 2 тижні до пологів пила профілактичну гомеопатію(профілактика кровотеч, хорошого розкриття, потуг).
Коли дитинка народилась, відразу приклали його до грудей - смоктав молозиво, завдяки цьому плацента народилась буквально за кілька хвилин, після чого наш тато завернув сина в свою рубашку і виніс з ванної кімнати. Всю ніч дитинка спала то на моєму животі, то на татовому, пуповину перерізали тільки через добу, коли затихли всі пульсації - і фізичні, і енергетичні. Після цього акушерка зробила бебі-йогу - завдяки цьому розправляються всі кісточки, знімаються можливі блоки, що могли виникнути під час пологів. Потім зробила динамічну гімнастику, потім дитинка поплавала в ванній на спинці, на животику, потім поїв молочка і заснув. Годувались ми до 3 років 3 місяців. Щеплень ми не робили до 1 року і 9 місяців, відповідно зовсім не хворіли до 2-х років. Потім почали готуватись в садочок... Планово по затвердженій педіатрами схемі почали робити щеплення. В дитини почали з'являтись сопельки, потім кашлі, лікарі призначали ліки. Інстукції до ліків я читала. Часто призначались ліки або не від того, або, наприклад, для дитини 2,5 роки - які можна приймати тільки з 6-ти років. З кожним щепленням дитина починала частіше підхоплювати різні ГРВІ і т.д. Правда, вітрянку, підхоплену в садочку, переніс всього за кілька днів, захворів пізніше всіх в садочку, хоча інші дати з групи хворіли по 2 тижні. Після щеплення Priorix(кір, паротит, краснуха) отримав ускладнення, почав кашляти, температура, потім сильний гострий алергоз. Діагноз наші славні лікарі встановлювали 3 дні, відсилаючи один до одного. Потім хотіли покласти нас в лікарні під крапельницю на тиждень(лікувати від алергозу). На що, дай Бог здоров'я тій жінці, сама завідуюча відділення відвела нас в сторону і тихо, по секрету сказала: краще шукайте хорошого гомеопата. Гомеопата ми знайшли в гомеопатичному центрі ім. Попова. Дитина була вся червона (спочатку з'являлись поодинокі плями на обличчі, на руках, потім все злилось) Гомеопат вивела дитину з такого стану за кілька днів. Дзвонила нам вдень і вночі, регулювала прийом і розведення тих чи інших гранул. Потім моя знайома, яка все ж таки потрапила в ту лікарню, розповідала, що виписали її з дитиною ще з гіршими аналізами, чим були при прийомі в лікарню. До цих пір не розумію, як могла "заснути" і дозволити робити щеплення своїй дитині, адже відчувала, що це йому зашкодить.
З тих пір ми щеплень не робимо, знову пишемо відмови. Син, слава Богу, вже рік здоровий, з 1-го вересня до цього часу ходив в садочок без прогулів і відгулів, коли всі діти там засопляні і кашляють, він здоровий. З першого дня від народження після ванної ми обливали його холодною водою, в якій розтало кілька кубиків льоду. Зараз, в 4 роки 4 місяці, він не закінчує купання без обливання принаймні ніжок холодною водою. Їмо ми переважно овочі і фрукти, стараємось запасатись в селі, де жили бабушки і дідусі, щоб знати, що вони нічим не "підлиті". Це коротко :).
В ту ніч, коли завагітніла вдруге, мені знову приснився сон - не сон, наче було наяву, я не спала. Бог мене запитав: "Чого ти хочеш?", я відповіла: "Щоб всім було добре". Через 2 тижні тест на вагітність показав дві рисочки... і я чомусь не здивувалась :). Ну як після такого не повіриш в Диво?!
Бажаю всім Здоров'я і Щастя!
Капітошка, вибач, це, напевно не підходить до цієї теми, якщо треба, я можу перенести в ту, що потрібно, або зовсім витерти, коли той, кому цікаво, прочитає. :)
Допомога
Відправлено 23 лютий 2010 - 12:16
Відправлено 25 лютий 2010 - 12:51
