[perchyk]

Привiтик всiм.

Як ваши дiтки ростуть i розвиваються? Чи траплялися вже якiсь цiкавi iстоpii?
У нас от сьогоднi Наташка захлопнула дверi,залишившись сама в квартирi разом з телефоном та ключами. Добре що отвiр е у дверях для почти,хоч якось могла ii розважати.Кажу iй дай ключi,а вона менi- нi.Повертается i каже: ку-ку мама. Потiм вдарилася десь в дверi i почала плакати, я кажу давай поцьомаю, а вона в дирку хоче голову засунути,а голова не пролазить. Тут доця зрозумiла що це надовго i почала хникати. Я вже вiд сусидiв чоловiку дзвонила, щоб ранiше з роботи прийшов,але набирала не правильний номер...Добре що вiн сам звiльнився ранiше, а то 2 години довелося б отак сидiти, або i дверi вибивати. Тому ми вирiшили залишати ключi також десь не в квартирi, щоб iсторiя не повторилася.

[Осока]

Щось завжди траплється вперше... Радіоняня зашуміла, чоловік підійшов до кімнати, де спав малий, але двері відкрити не зміг Ключ (чому він був там? не розумію) був у замку, але ж Даня ще вчора до нього навіть дотягнутись не міг! Декількох хвилин було достатньо для того, щоб він закрився на ключ. Квартира на 10 поверсі, але добре, що був вихід з іншої кімнати на парапет, який іде по периметру квартири, і був доступ до вікон кімнати, де спав Даня. Після декількох намагань відкрити вікно чоловік просто вибив раму вікна і зайшов через вікно до кімнати. Всі ці 20 хвилин дійства Даня, звичайно, дуже плакав, а я з ним розмовляла через глухі двері, як могла заспокоювала
Дякувати Богові, все обійшлось... А страху натерпілись усі втрьох...

[Юлія]

Осока (26.1.2008, 15:18) писав:

Щось завжди траплється вперше... Радіоняня зашуміла, чоловік підійшов до кімнати, де спав малий, але двері відкрити не зміг Ключ (чому він був там? не розумію) був у замку, але ж Даня ще вчора до нього навіть дотягнутись не міг! Декількох хвилин було достатньо для того, щоб він закрився на ключ. Квартира на 10 поверсі, але добре, що був вихід з іншої кімнати на парапет, який іде по периметру квартири, і був доступ до вікон кімнати, де спав Даня. Після декількох намагань відкрити вікно чоловік просто вибив раму вікна і зайшов через вікно до кімнати. Всі ці 20 хвилин дійства Даня, звичайно, дуже плакав, а я з ним розмовляла через глухі двері, як могла заспокоювала
Дякувати Богові, все обійшлось... А страху натерпілись усі втрьох...

Ти до ключа прибий палку подовшу і закинь подалі... бідолашки, уявляю чого ви натерпілись, я б геть і збожеволіла...

[Женева]

Мене Маша закрила на балконі, коли я вішала білизну. Добре, що чоловік був дома. Тепер на балкон не заходжу коли лишаюсь з малою сама.

[Наталочка]

В мене з Данькою на щастя ще нічого такого не було. Але от в брата мого чоловіка малий теж закрив маму на балконі , коли та вішала білизну. І вдома вони були самі. І як мама не пояснювала , що треба відкрити двері ,Ігорчик не розумів і плакав страшенно. То тоді мама мусіла вибити скло у форточці . Тоді вже змогла відкрити вікно і залізти в хату. Страху натерпілися обоє. Та ще й скло треба було терміново вставляти , бо зима надворі.

[Галочка]

В нас на ДИВО нічого такого не було ,чому на диво ,бо Настя гіперактивна дитина,ні секунди на одному місті.
Так написала , що тепер буду чекати пригод. :D

[Віллі Вонка]

В нас поки теж не було пригод. Але до того все йде. Підозрюю, що місцем заточення виявиться туалет. Там частенько замок клинить. А все ні як руки не доходять його змінити.

[ясочка]

Було і у мене... Діти спали поруч на дивані (2 роки і 6 місяців). Я вибігла у магазин за два будинки від дому і ... загубила ключа. Поки знайшла, звідки подзвонити (12 років тому мобільні були розкішшю), поки наш тато приїхав... Сиділа під дверми і вмовляла старшого, щоб не відходив від дверей і не чіпав братика - боронь боже. скине з дивана. Що станеться, коли менший прокинеться і почне крутитися - навіть боялася думати. На щастя, обійшлося.
Давайте краще про веселіші історії. Повезла я дітей до бабусі у село. Одного дня вивів мій (тоді менший, а зараз уже середній) син бабусю у сад і просить: "Бабусю, гуську". А день перед тим вона йому якраз гусенят давала погладити. Пояснює бабуся, що гусей зараз удома нема, вони пішли на річку, ввечері повернуться і тоді можна буде знову погладити гуску. Син вислухав і знову:"Бабусю, гуську". Пішло пояснення по другому разу. Малий вислухав і уже зі сльозами у голосі:"Бабусю, гуську". Бабуся починає розуміти, що вона чогось не розуміє, і просить: "Покажи мені, де ти бачиш гуску." Дитина тицяє пальцем кудись угору. Бабуся піднімає голову і бачить просто над собою величезні жовті ГРУШІ на гілці - онук тоді ще "р" не вимовляв.

[Utaru]

Коли моїй хрещениці було два роки, поки батьки дивились телевізор, вона переносила все борошно та весь цукор в пральну машину-автомат. Отак.

[Галочка]

А я не давно в машинці постірала багато лишніх предметів: іграшки , чисті речі,тапочки і т.д.
Чемна доця хотіла мамі помогти!

[Щасливий татусь]

Якось з дружиною вложили катрусю спати, а самі напекли бульби у духовці і з пивцем і квашеною капустою приговорили ту бульбу і певце. лягли спати о 12.00. Просипається мама вночі, а дитини в ліжку нема, мало того її неде не було видно. Чесно кажучи, серце не тільки в мами виривалися з тіла але й у мене. Але досить швидко ми найшли катрусю. вона вночі вилізла з ліжка перелізла через маму. і зверху на пуховій ковдрі між татом і мамою заснула. Та так заснула що ковдра її з обох країв накрила. отаке от.

[Daile]

Учили мы нашу Настюшу в три года выговаривать букву "Р".
- Настенька, скажи "рыба"...
Она долго молчала, морщилась, думала.
Я ей опять:
- Настенька, скажи "рыба"...
- Селёдка! - радостно ответила Настюша.

[Емма]

Utaru (28.1.2008, 15:01) писав:

Коли моїй хрещениці було два роки, поки батьки дивились телевізор, вона переносила все борошно та весь цукор в пральну машину-автомат. Отак.

Ото господинька росте Може вона хотіла щось спекти але перепутала з духовкою. :D

[Варвара 24]

А в нас Таня дуже папулю любить, не хоче щоб він лишній раз перетрудився і щоб папа нікуди не дівся. Я її розумію, папа завжди на роботі, потім прийде, каже, що втомлений, дитина й придумала, щоб він сидів тільки з нею і гуляв.
Якось клеїли шпалери і треба було перетягнути шафу. (Тоді Тані було 1рік і 10 міс) Перетягували брат Юра, мама і чоловік. Мала розплакалася і кричить: "Папочка, Сашуля, не треба, йди до мене, йди, не піднімай, хай Юра робить!". Вийшло так, наче ми її навчили. Юра був у такому шоці, наче аж образився. А ми так сміялися.

[Татусечка]

Ми збирались в гості до родичів і дужеж кортіло порадівати тьотю з дядею тим як наша 1.5 Лізка розмовляє кажим їй кажи НАТАША каже НАТАСА а скажи САША - АСА ми почали сміятись. Потім кажу їй Лізочка не АСА а САША скажи СА ША , а вона мені А Я НЕ ВМІЮ Я кажу вмієш НЕВМІЮ І більше жодного разу не сказала САША доки не навчилась правильно вимовляти літери С та Ш

[Time Out]

Павлик був маленький, десь років два, і появилася в нього звичка трогати пісюн, як гуляє. Я йому кажу, не трогай, бо відірвеш. А він так серйозно дивиться на мене і каже: я його тримаю (щоб не відпав, мабуть). Зараз йому розказую це, сміється, не вірить.
А малявка моя якось взяла пральний порошок, принесла в кімнату і висипала з півпачки на диван, а тоді це чудо пішло на кухню, взяло віник і спробувало все виправити. Добре, що в мене хороший пилосос. А де була в цей час мама? Мама на кухні обідала. :D

[Sonya]

Варвара 24 (1.2.2008, 9:52) писав:

А в нас Таня дуже папулю любить, не хоче щоб він лишній раз перетрудився і щоб папа нікуди не дівся. Я її розумію, папа завжди на роботі, потім прийде, каже, що втомлений, дитина й придумала, щоб він сидів тільки з нею і гуляв.
Якось клеїли шпалери і треба було перетягнути шафу. (Тоді Тані було 1рік і 10 міс) Перетягували брат Юра, мама і чоловік. Мала розплакалася і кричить: "Папочка, Сашуля, не треба, йди до мене, йди, не піднімай, хай Юра робить!". Вийшло так, наче ми її навчили. Юра був у такому шоці, наче аж образився. А ми так сміялися.

Варвара, вибачте, читаючи Вашу розповідь згадала дуже смішну ситуацію, що трапилась з донькою моїх приятелів

Дитина почала ходити до садочку, ну і зрозуміло, спілкується там з ровесниками. Чує, діти між собою згадують якогось "папу", слово за слово, питаються де її "папа", а вона каже, що немає у неї такого :)))) Так пройшло десь декілька місяців, аж поки одного дня дитина не прийшла додому і не влаштувала істерику: чого це у всіх дітей є папа, а у неї немає
І тільки тут з нею розібрались, що "папа" це є тато, який у неї, звичайно ж, є

[Галочка]

От непонятка получилась!

[musia_79]

Sonya (19.3.2008, 11:51) писав:

Дитина почала ходити до садочку, ну і зрозуміло, спілкується там з ровесниками. Чує, діти між собою згадують якогось "папу", слово за слово, питаються де її "папа", а вона каже, що немає у неї такого :)))) Так пройшло десь декілька місяців, аж поки одного дня дитина не прийшла додому і не влаштувала істерику: чого це у всіх дітей є папа, а у неї немає
І тільки тут з нею розібрались, що "папа" це є тато, який у неї, звичайно ж, є

Така весела тема! :D А ваша, Sonya, історія про папу сама-сама!

[Щасливий татусь]

Згадав анектдот на тему діти і садочок!

Приходить дитина із садочка, поїла, встає і потягується говорчи при цьому мусікапи! І так щодня після їжі.
Батьки в шоці! Пішли до садка тай дивляться що там робиться.
А вихователька нахававшись манки встає із-за столу потягуючись каже
Мужика би!