[Віллі Вонка]

Стаття опублікована в журналі
«Лиза. Мой ребенок», лютий 2001р.

Відлучення дитини від грудей, як правило, в уявленні мам - дуже складний і психологічно болісний процес. Причому склалася громадська думка, що чим старше дитина, тим складніше відлучити її від грудей. Через такий міф, мамі яка годує грудьми, рекомендують кидати годувати до року, тому що вже в 1,5 року дитина її «не відпустить». Однак у дійсності відлучення від грудей, яке відбулося у фізіологічний термін проходить безболісно як для матері, так і для дитини.

Лактація, як і будь-який інший процес в організмі, проходить стадію становлення, зрілості й завершення, або інволюції. Становлення лактації відбувається протягом 1-3 місяців після народження дитини. У цей час молозиво змінюється зрілим молоком, молочна залоза адаптується до процесу лактації та проходять болісні відчуття при наповненні грудей. У період зрілої лактації груди вже не переповнюються молоком - його приходить рівно стільки, скільки необхідно дитині й груди лишаються в стані рівноваги. Зрілу лактацію змінює інволюція, яка наступає в 1,5 - 2,5 роки. У період інволюції молочної залози значно змінюється склад грудного молока - воно надзвичайно насичене біологічно активними речовинами: імуноглобулінами, антитілами, гормонами, нейромедіаторами й нейростимуляторами. По імунних властивостях молоко в стадії завершення лактації схоже на молозиво і в цьому є глибоке біологічне значення. Відлучена від грудей дитина втрачає імунну підтримку з боку матері, тому в неї повинен бути запас стійкості до інфекцій, який допоможе дитині вижити. І дійсно, малята, відлучені від грудей у стадії інволюції молочної залози, тобто в 2-3 роки, нічим не хворіють протягом півроку після завершення годування грудьми. При несвоєчасному припиненні грудного вигодовування дитина може важко занедужати протягом місяця.

По яких ознаках на практиці можна визначити, що наступила інволюція молочної залози.

По-перше, по тривалості лактації. Інволюція ніколи не наступає раніше, ніж дитині виповниться 1 рік і 3 місяці. При нормальній лактації вона, як правило, наступає в 1, 5-2,5 роки, а при настанні наступної вагітності або, коли в матері є гормональні розлади, може наступити раніше - у строки від 9 місяців до 1 року й 2 місяців.

По-друге, по фізичному стомленню, яке виникає після годування. Якщо мати готова завершувати лактацію, то під час годування в неї виникає відчуття, начебто дитина «тягне з неї жили». Після годування жінка відчуває слабість і сонливість, іноді не може відразу після годування встати з ліжка, а якщо встає, то в неї може виникнути запаморочення, а іноді жінки втрачають свідомість. Крім того, виникає болісність сосків.

По-третє, по високій смоктальній активності дитини. Це пов'язане з тим, що дитина вже стала великою, а молока стало значно менше. Тому маля намагається стимулювати лактацію надзвичайно частими прикладаннями до грудей, а також ссанням по черзі грудей в одне годування. Маля стає таким же невгамовним сосуном, як немовля.

Четверте, по психологічній втомі. Через невгамовну смоктальну активність дитини, яка накладається на фізичну втому матері та болісні відчуття сосків, у жінки поступово виникає непереборне бажання втекти від своєї кровинки. Однак не слід плутати справжню психологічну
втому жінки з бажанням припинити лактацію в строки, визначені громадською думкою. Оскільки вважається, що годувати потрібно тільки до 1 року, багато жінок починають відчувати «психологічну втому» від грудного вигодовування вже в 1 рік і 2 місяці. Їм здається, що вони героїчно годували дитя набагато довше призначеного терміну й дуже стомилися від дитини - тепер пора від неї відпочити! Тому варто застерегти мам від подібного самообману й, насамперед, подумати про здоров'я й психологічний комфорт дитини. Якщо всі перераховані вище ознаки з'явилися, виходить, мати й дитина готові до припинення грудного вигодовування.

Як краще провести відлучення, якщо наступили фізіологічні строки?

Процес відлучення від грудей, коли і мама, і дитина до нього готові, відбувається спокійно й без проблем. Почавши підготовку до відлучення від грудей, мама повинна врахувати наступні моменти:

• вік маляти, він повинен бути не молодше, ніж 1,5 роки;
  
• стан лактації - чи дійсно вже якийсь час проявляються ознаки інволюції молочної залози? Щоб це перевірити, мамі потрібно розлучитися зі своїм малям на добу, наприклад, залишивши його з бабусею або татом. Якщо через добу не спостерігається хворобливого наповнення грудей, вони не стали щільними і гарячими значить жінка готова до відлучення від грудей. Якщо ж вже через дванадцять годин ненька готова бігти до дитини, щоб та відсмоктала молоко з переповнених грудей, виходить, вона не готова до припинення лактації й подібне насильство над організмом погано позначиться на здоров'ї матері та дитини;
  
• тривалість інволюції - вона повинна бути не менше 2 місяців, інакше дитина не встигає отримати достатню кількість антитіл і імуноглобулінів для імунного захисту;
  
• пора року - для відлучення більше підходять пізня осінь, зима та рання весна, після настання суттєвої відлиги й до перших заморозків підвищується активність патогенної мікрофлори, більш часті кишкові інфекції, тому навіть лікарі не рекомендують віднімати дитини в цей час;
  
• фазу Місяця - цей момент найкраще погодити з консультантом по лактації;
  
• стан дитини - малюк повинен бути цілком здоровий, у нього в цей момент не повинне бути загострення діатезу, росту зубів або іншого нездужання. Якщо маля хворіло, потрібно, щоб пройшло не менше 3 тижнів після закінчення захворювання. Крім цього, малюк повинен вміти лягати спати у відсутність мами без грудей.

Запланувавши відлучення від грудей, і врахувавши всі нюанси, можна приступати до реалізації планів. Це можна зробити двома способами.

Перший спосіб, найбільш фізіологічний та природний, але не завжди доступний. Мама просто йде з будинку на 3-7 днів і з'являється вже в новій якості. Якщо дитина у відсутності матері оточена достатньою турботою тата чи бабусі, вона звичайно не згадує про груди і за 2-3 дні звикає засинати по-іншому. Це може бути вечірня казка, або колискова пісня, або вкладання іграшок і маляти разом з ними.

Ніколи не варто в цій ситуації давати маляті пустушку або пляшку з водою чи молоком. Не можна заміняти спілкування з мамою на спілкування із предметом. Однак варто приготувати на випадок пробудження дитини питво в чашці. Після відлучення від грудей діти часто уві сні відчувають спрагу. Вони можуть прокинутися особливо під час нічного сну, попити й спокійно продовжити свій сон. Тому той, хто залишається з дитиною на час розлучення з мамою, повинен бути готовим до такої ситуації.

Після розлуки мама вертається до маляти вже в новій ролі та говорить, що в неї вже немає молока. зазвичай при твердій поведінці мами маля забуває про груди і припиняє наполягати на поверненні «ци-ці» приблизно через тиждень. Забування відбувається легше при наявності додаткових позитивних емоцій: похід у гості до улюбленої бабусі, катання в парку на каруселях і т.д.

Другий спосіб - це вкладання дитини спати без прикладання до грудей. Тільки це повинна робити інша людина, а не мама. Це може зробити бабуся, тато або нянька, коли мама вдень вийшла, наприклад, у магазин або просто по справах. Спочатку дитина навчається лягати спати без мами вдень, а потім і ввечері. З того моменту, коли дитина почала засинати без грудей, вона залишається спати з татом або бабусею, а мама відправляється спати в іншу постіль. Однак спільний сон можна й зберегти. Потім дитина починає просипати передранкові годування й безболісно розстається з грудьми. Таке відлучення відбувається приблизно протягом місяця.

Що відбувається при відлученні від грудей?

Якщо припинення лактації вписується у фізіологічний термін, то жінка не має потреби в перев'язуванні, додаткових зціджуваннях і будь-якому іншому втручанні. Протягом першої доби після останнього годування груди трошки наповнюються, а потім наповненість зникає. Через тиждень після припинення лактації при натисненні на груди можуть виділитися 1-2 краплі прозорої рідини, яка схожа на молозиво, те що виділяється під час вагітності. Ця рідина тепер буде присутня у молочній залозі досить довго.

Необхідно також враховувати, те що припинення грудного вигодовування позначається на емоційному стані жінки. Вона гостро переживає розлуку з малюком і той факт, що тепер вона не пов'язана з ним настільки тісними узами. Дуже часто в жінок з'являються сентиментальні настрої, плаксивість, коли сльози течуть рікою при найменшому нагадуванні про дитину. Це тимчасове явище і настрій обов'язково стабілізується приблизно через 1-2 тижні. Втішити себе в цій ситуації можна лише тим, що ця розлука повинна була коли-небудь відбутися, що дитина незмінно дорослішає, стає більш самостійною і незмінно віддаляється від матері.

Досить часто мами переносять свої переживання на дитину буквально. Їм здається, що дитина страждає так само, як і вони. Однак діти у віці 2-3 років переносять відлучення від грудей легше мам і швидше забувають про зміни, які відбулися.

Термінове відлучення від грудей.

Не завжди життя тече благополучно. Іноді трапляються ситуації, коли мати змушена відлучити дитину від грудей проти свого бажання. Наприклад, коли мамі необхідно пройти курс лікування, несумісного з грудним вигодовуванням, лягти в лікарню, терміново поїхати і т.д. Така ситуація далеко не завжди є показником для припинення лактації. Якщо мама змушена розстатися з дитиною на 1-3 тижні, то цілком можна скористатися тимчасовим відлученням від грудей. Щоб вберегти себе від неприємностей і зберегти лактацію, необхідно зціджуватися 6 разів у день. Коли мама повернеться до дитини, грудне вигодовування можна відновити.

Варто зауважити, що раннє відлучення дитини від грудей приховує небезпеку, як для матері, так і для маляти. Для матері воно небезпечно виникненням маститу або абсцесу, болісними відчуттями переповнених грудей, які тривають не один тиждень. Для дитини воно небезпечно тим, що через непідготовленість імунної системи вона починає часто хворіти. Вирішивши відлучати малюка, наприклад в 9 місяців, мами часто не підозрюють, що в результаті він може важко занедужати не далі як через місяць. Під час важкої хвороби маленькі діти відмовляються від їжі і питва та страждають від зневоднювання організму. Саме в цей час грудне вигодовування могло б виявитися для дитини порятунком і засобом зцілення, а коли лактація припинена, мати вже не зможе полегшити стан дитини.

Якщо, все ж таки, сталося так, що ситуація безвихідна і лактацію треба припиняти - скористайтеся наступними рекомендаціями:

• не перев'язуйте груди, це не сприяє припиненню лактації, але може стати причиною маститу;
  
• зверніться до лікаря-маммолога або акушера-гінеколога та проведіть припинення лактації під його контролем;
  
• не захоплюйтеся зціджуваннями, оскільки зціджування не допомагають швидко припинити лактацію.

Цареградська Ж.В., психолог-перінатолог.

[Віллі Вонка]

Опубликована в «Лизе» в 06.03

Процесс прекращения лактации столь же физиологичен, как и процесс начала кормления. И в том и в другом случае, не зная биологических законов, по которым протекают эти процессы можно наделать ошибок и искренне считать, что именно так все и должно происходить. Именно такие ошибочные представления часто господствуют в среде наших бабушек, которые пугают молодую кормящую маму «ужасами» отлучения от груди. Каковы же основные закономерности прекращения лактации и как ими правильно пользоваться?
Как «работает» грудь

Грудь в процессе лактации проходит через несколько периодов, каждый их которых сопровождается соответствующими изменениями в ее строении и в составе, производимого ею молока. Наиболее значительные изменения в молочной железе происходят во время беременности, когда в течении 9 месяцев происходит постепенная перестройка организма и начинается секреция молозива. Именно в это время в основном меняется форма и размеры груди.

Непосредственным началом лактации можно считать первое прикладывание новорожденного к груди. В норме оно происходит в первый час после родов и ребенок сразу же начинает получать необходимое ему молозиво.

Затем идет переходный этап, в процессе которого молозиво заменяется зрелым молоком. При смене состава молока грудь испытывает сильное давление, увеличивается в размерах, это состояние многие называют «приливом» молока. Во время «прилива» иногда повышается температура и появляется необходимость в сцеживаниях. В процессе становления лактации у кормящей женщины может быть один или несколько подобных «приливов», после чего наступает период зрелой лактации. У большинства женщин он начинается после 3-ей недели кормления, но бывает, что зрелая лактация устанавливается только после 3 месяцев.

Зрелая лактация характеризуется стабильным поступлением молока, без существенных «приливов». Грудь адаптируется к процессу лактации и становится мягкой. Включились процессы саморегуляции. Теперь молоко прибывает в процессе сосания ребенком груди и в ней больше не формируется запас.

Если мама искусственно регулирует количество молока — например, кормит по режиму, регулярно сцеживается, и т. д. зрелая лактация, как саморегулирующаяся система так и не наступает. Состав молока в этом случае претерпевает существенные изменения, в основном за счет ухудшения иммунных свойств. В результате молоко перестает проявлять активность против многих заболеваний, его количество существенно зависит от высасываемого и сцеживаемого объема. Прекратить лактацию в этом случае достаточно легко, просто уменьшая количество сцеживаний и количество кормлений по режиму. Грудные кормления заменяют прикормом из других продуктов. Такое отлучение от груди происходит без проблем.

Зрелая лактация может продолжаться очень спокойно или протекать с лактационными кризами — временными уменьшениями количества вырабатываемого молока, восстанавливаемыми в течении 3-7 дней. Прекращение кормления в период зрелой лактации биологической природой человека не предусмотрено, поэтому попытки ее приостановить, часто заканчиваются неудачей или серьезными неприятностями для здоровья женщины.

Зрелая лактация при условии ее достаточной продолжительности всегда заканчивается периодом инволюции лактации. Молочная железа при этом уменьшается в размерах, количество вырабатываемого молока начинает отставать от возрастающих потребностей ребенка. Состав молока меняется, и по содержанию антител приближается к молозиву. Прекращение лактации в период ее инволюции не представляет больших проблем ни для мамы, ни для ребенка.
Как выглядит инволюция

По каким признакам мама может понять, что у нее уже наступила инволюция лактации?

Во-первых, кормление начинает значительно утомлять женщину физически. Только не нужно смешивать постоянные оглядки на некормящих подруг и «компетентных» соседей, с физическим утомлением. Если женщина стесняется того, что она до сих пор кормит грудью, это ее личный комплекс неполноценности, неумение любить и уважать себя такой, какая ты есть, не имеющее ничего общего с физиологией! Физическое утомление выглядит, прежде всего, как ощущение сильной слабости, усталости после каждого прикладывания к груди. У женщины повышается утомляемость от простой физической работы, она чаще хочет спать, в чем-то ее самочувствие начинает напоминать состояние женщины в первые 2 недели после родов. «Мне кажется, он меня действительно ест, отъедает по кусочку» — вот типичные жалобы женщин.

Во-вторых, меняется состояние здоровья кормящей женщины. У одних «летят» зубы, ногти, волосы — не спасают никакие витамины и кальциевые добавки! У других начинаются постоянные вялотекущие простуды, из которых организму будто бы не хватает сил вылезти. У третьих появляется болезненность сосков, как при начале кормления. Это наступает не постепенно, а вдруг, сразу.

В-третьих, — несмотря на такие ощущения мамы, а может быть в ответ на это, кормящийся грудью малыш словно вспоминает свой первый месяц жизни — он чрезвычайно активно сосет! Период активного сосания длится обычно 1-2 месяца и буквально изматывает мать. Поэтому когда он заканчивается, и мать и ребенок расстаются даже с облегчением.
Когда могут наступить такие изменения?

При зрелой лактации — не ранее 2 лет, а чаще между 2 и 4 годами.

При первичной гипогалактии (так называют подлинный недостаток молока, связанный с гормональной недостаточностью женщины, встречающийся только у 1-3%) первые признаки могут появиться уже в 9-11 месяцев, но лактация в ночное время сохраняется еще 4-6 месяцев.

Во всех остальных случаях, когда женщина слишком рано начинает уверять, что у нее наступила инволюция, она часто обманывает сама себя. Менталитет нашего общества настолько изменился, что грудное вскармливание больше года стало восприниматься как нечто из ряда вон выходящее. Мамы активно стремятся прекратить кормить в соответствии с социальными установками в обществе и при этом не задумываются, что от этого страдает здоровье ребенка, а также и их собственное здоровье.

Если отлучение от груди происходит после наступления инволюции лактации, здоровье матери защищено от обычных проблем внезапно прекращенной лактации — нет сильных приливов молока, в редких случаях нужно сцеживаться, и то всего 1-2 раза. Женщина в состоянии есть обычную пищу, ей не нужно ограничивать количество жидкости и вообще она с первого дня отлучения от груди в состоянии чувствовать себя здоровой. Конечно, всегда присутствует сожаление, потому что из жизни уходит что-то важное, к чему успели привыкнуть, однако это не мешает ей, например, работать и никогда не приводит к депрессии.

Женщина, которая отлучает ребенка от груди раньше, чем у нее наступила инволюция, переживает много неприятных минут. Во-первых, процесс отлучения сопровождается сильными болями, наполнением и нагрубанием груди, возможными уплотнениями, повышениями температуры, вплоть до мастита и абсцесса. Во-вторых, для предотвращения неприятностей ей приходится много времени ограничивать потребление жидкости, сцеживаться, перевязываться. Кроме того, достаточно быстро появляются сомнения в правильности своих действий, многие мучаются чувством вины и при особой впечатлительности это может привести к настоящей депрессии.

Ребенок, отлученный от груди вовремя, как правило, не болеет в течение 6 месяцев, за счет повышенной дозы антител, полученных в процессе инволюции, не страдает от разлучения с грудью, быстро успокаивается и с удовольствием ест другую еду.

Если ребенка пытаются отлучить от груди раньше, чем он к этому готов, то, как правило, он становится более беспокойным, капризным, заболевает в течение 1 месяца после прекращения грудного вскармливания.
А если мне нужно срочно?

Иногда бывают случаи, когда ребенка срочно отлучают от груди на основании того, что маме нужно уехать, лечь в больницу, пройти курс лечения, и т. д. Такие отлучения чаще всего бывают неоправданны и лучше, если они проходят под контролем врача гинеколога — тогда меньше вероятности возникновения тяжелых последствий. Особенно тяжело проходят срочные отлучения от груди, если ребенок младше 1 года.

Однако не многие мамы знают, что почти всегда вместо срочного отлучения от груди можно использовать временное. На Западе сейчас никто срочно не отлучает ребенка от груди, а наоборот помогают маме сохранять лактацию в любой ситуации. Маме со зрелой лактацией достаточно 6 раз в день сцеживать грудь во время своего отсутствия, чтобы сохранить достаточную выработку молока. После возвращения мамы ребенка можно сразу же прикладывать к груди, и соскучившийся малыш быстро восстановит необходимое ему количество молока.

Когда Алена приехала в понедельник с дачи, чтобы помыться, взять продукты и вернуться обратно к сынишке, она обнаружила, что муж, который уехал с дачи еще в пятницу, домой не приходил! …Оказалось, что по дороге мужу стало плохо и он попал в больницу. 10 дней Алена не отходила от мужа и не могла попасть за город к сыну. Правда с ним была бабушка, только 2-х летний малыш был грудничок и до сих пор ни разу не расставался с мамой! От переживаний у Алены совсем пропало молоко, и она была уверена, что с ее лактацией покончено. Однако, когда она увиделась с сыном, тот сразу же потянулся к груди и уже через день у нее было достаточно молока! Окончательно отлучили малыша от груди спустя еще полгода.

На самом деле 10 дней не предел, возможно отлучение на 2-3 недели, а в исключительных случаях на 1 месяц. Особенно актуально это с той точки зрения, что ребенок, даже переведенный на искусственное вскармливание, не успевает заболеть и начинает опять получать иммунную защиту от вновь поступающего грудного молока. Преимущества грудного вскармливания в этом случае настолько очевидны, что сейчас рекомендуют не прерывать кормление совсем, а временно прекратить его на период применения опасных препаратов, несовместимых с грудным вскармливанием. В нашей практике были несколько случаев, когда женщины были вынуждены это делать на разных сроках кормления и всегда возвращались к кормлению. Одной из них даже пришлось это делать дважды, каждый раз сроком на 3 недели, ради серьезной химиотерапии в возрасте ребенка 11 месяцев и 1 год и 4 месяца, а окончательно она отняла его от груди только в 2 года.
Как это сделать правильно?

Предположим, что признаки инволюции появились и сроки вроде бы подходят, как же это организовать?

У наших бабушек метод был только один — временное разлучение. Мама уезжала из дома на некоторое время (в среднем на 1 неделю), ребенок находился с бабушкой, ел уже «как большой», когда мама возвращалась, грудь ребенку больше не предлагалась. Обычно ребенок быстро «отвыкал» от груди и смирялся с необходимостью общаться с мамой по-другому.

Современная женщина не всегда имеет возможность куда-то уйти, хотя многие продолжают пользоваться «бабушкиным методом», тем более, что это часто и провоцируется решением женщины больше времени посвящать работе.

Настя была работающей кормящей мамой. С 8 месяцев жизни своей малышки она уходила на работу порой на 12 часов в день. 1 выходной в неделю, правда 2-3 раза в неделю случался неполный день, но так бывало не всегда. Она была уверена, что кормя девочку только ночью и утром, она перестанет кормить к 1.5 годам. Однако на удивление, лактация сохранялась даже при таком сосании. И каждый раз, когда мама оставалась дома, она оказывалась в состоянии кормить дочку каждый раз, когда та попросит. Настя радовалась, что при таком напряженном графике успевает передать ребенку свое внимание и любовь. И дочка росла удивительно смышленой девочкой. Но всему на свете приходит конец. В какой-то момент (дочке было уже 2 года и 9 месяцев) Настя почувствовала дикую усталость от процесса кормления и стала с напряжением ждать, когда же наступят признаки инволюции. Она так их ждала, что даже не заметила, что инволюция продолжается уже больше 2 месяцев. После консультации со специалистом, она уехала от дочки в командировку, и была уверена, что будет страдать от жутких приливов, ведь девочка иногда прикладывалась до 10 раз в день! Каково же было ее удивление, когда оказалось, что грудь не болит, сцеживать ничего не надо и вообще все прошло без проблем. По возвращению мамы никто и не вспомнил, что у мамы есть сися. «Мама я уже большая!» — заявила дочка маме.

Если через 12 часов после разлучения, мама не выдерживает и бегом бежит обратно к ребенку — понятно, что инволюция лактации еще не наступила.

Ирина была врачом-гинекологом. Она прекрасно знала, что рекомендуемый срок кормления — 1 год. Однако ее малыш и в 1.5 года не собирался отказываться от груди. «Надо с этим что-то делать, — вовсю советовали подруги на работе и родственники, — ты же врач, что силы воли не хватает?» Наконец Ирина тоже решила, что с нее хватит этих упреков, договорившись с бабушкой, и, перевязав грудь, решительно уехала к подруге. К вечеру удивленная бабушка открыла дверь не менее решительной Ирине, которая буквально влетела в дом и быстро расстегивая одежду произнесла: «Больше не могу, пусть Славик скорее меня ест!». После этого случая Ирина кормила еще 1.5 года и когда мальчику исполнилось 3, уехав к подруге, спокойно выдержала целую неделю. Кстати, ни перевязываться, ни сцеживаться, тогда не пришлось.

Бывает, что женщине просто некуда уйти, а время отлучения уже наступило, тогда особое внимание необходимо уделить ритуалу укладывания ребенка спать и просто дожидаться момента, когда он проспит всю ночь без прикладывания к груди, и с утра уже не грудью не кормить.

Даша кормила грудью уже второго ребенка, первого кормить долго не удалось — она не смогла наладить нормальное грудное вскармливание, и молоко пропало очень рано. Во второй раз все было по-другому, и иногда Даше казалось, что она кормит этого ребенка за двоих — за него самого и за недополучившего молока брата. Теперь она собиралась кормить долго-долго, года три-четыре — ведь это такое наслаждение! Однако, когда ребенку исполнилось 1 год и 10 месяцев, однажды, вставая с кровати после кормления Даша упала в обморок. Оказалось, что последний месяц она регулярно чувствовала небольшое головокружение каждый раз после кормления своего мальчика и стремилась какое-то время полежать и отдохнуть, а тут поспешила встать. Стало понятно, что ее организм больше не справляется с такой нагрузкой и пора отлучать малыша от груди, но как отнесется к этому сын? Он привык укладываться спать под грудью, рядом с мамой, а бабушек для помощи у Даши не было. На семейном совете решили, что укладывать спать ребятенка теперь будет папа. Он просто ложился с малышом в постель и рассказывал длинную сказку. Как только мальчик перестал засыпать под грудью, прикладывания к груди в дневное время стали исчезать сами собой. Даша не спешила ничего убирать, просто ребенок уже не чувствовал в них необходимости. Через месяц, малыш прикладывался 1-4 раза ночью во время сна и разочек днем и все. Однажды, он проспал всю ночь, не просыпаясь, так ни разу и не попросив грудь. Даша решила, что это удобный случай перестать давать ее совсем. На следующую ночь она одела плотную облегающую футболку и проснувшийся ночью малыш, пошарив рукой, ничего не нашел и спокойно заснул дальше. Наутро Даше пришлось сцедить грудь — она села в горячую ванну и стала ее гладить и массировать. К вечеру грудь уже перестала причинять неудобства, зато этой ночью проснулся малыш и попросил «Титю!», а мама не дала. Малыш заплакал, Даша обняла его и тоже заплакала, так они поплакали минут 15 и заснули. Больше ребенок о груди не вспоминал.

Как в первом, так и во втором случае, маме придется в какой-то момент сказать ребенку — «нет» в ответ на просьбу о кормлении. Реакция ребенка на подобный ответ — наилучший показатель того, насколько ребенок готов отказаться от груди. Если он просто капризничает, минут через 15-20 успокаивается, и долго не вспоминает об этом — значит Вы действуете совершенно правильно. Если же у ребенка в ответ истерика, он успокаивается не раньше чем через час, а еще через час опять просит грудь, значит Вы поторопились, он еще совсем не готов к такому повороту событий.

Лена никогда не собиралась кормить долго, ну 6, ну 7 месяцев, ну максимум 9 месяцев. Однако роды были тяжелыми, маленький Максимка был с повышенной нервно-рефлекторной возбудимостью, без прикладываний к груди его жизнь представить было нельзя. Лена дважды пыталась отлучить его от груди, и, наконец, в 11 месяцев смогла уговорить бабушку посидеть с ним неделю. Вернувшись через неделю, она обнаружила ребенка, который спал всего 2 часа в сутки, все остальное время он горько плакал! «Как же мне его теперь успокоить!» Пришлось предложить малышу пустую грудь, слава Богу он от нее не отказался! Через неделю Лена опять кормила. Окончательно отлучила от груди Максимку она в 1 год и 8 месяцев.

Таким образом, если все делать не спеша, в соответствии с физиологическими сроками, процесс отлучения происходит спокойно и без проблем. Обычное время для этого между 2 и 4 годами. Если мама спешит и не пытается скоординировать возраст отлучения ребенка от груди со своей физиологией, а также с состоянием психики своего малыша, возможны проблемы. Для одной пары мать-ребенок, 2 года самый подходящий срок, а для другой — еще слишком рано.
Оценим ситуацию?

Итак, если мама хочет, чтобы отлучение от груди прошло бережно, ей следует отлучать его в соответствии с законами биологии. Лучше дождаться того момента, когда ребенок перестанет сосать сам, без каких бы то ни было специальных действий с ее стороны. Это действительно происходит между 2.5 и 4 годами и является идеальным вариантом отлучения. Ну а если все же хочет поторопить этот процесс, то для того чтобы не вступить в противоречие с природой, стоит учесть следующее

— Сколько продолжается кормление?

Если ребенок младше двух лет мама скорее всего ошибается, считая, что инволюция уже наступила. Как правило, при хорошем контакте с мамой и правильно организованном кормлении ребенок не готов к отлучению в двухлетнем возрасте.

— Переживет ли это грудь?

Если грудь не готова к отлучению, подобное насилие над организмом обязательно скажется на здоровье матери. Одних только признаков инволюции недостаточно. Они могут появиться и при других состояниях мамы, например, при каком-то недомогании. Чтобы проверить готовность груди к отлучению, маме стоит сделать «пробный заход». Для этого достаточно на сутки уйти от ребенка. Если по окончании этого срока грудь не вызывает у мамы болезненных ощущений, значит, она готова отлучению. Уплотнения в груди, болезненность, распирание, желание подцедить грудь — первые признаки того, что отлучать пока рано.

— А что у нас на улице?

Если мама ошиблись со сроками инволюции, ребенок может быть не готов столкнуться с инфекциями в отсутствии иммунной поддержки со стороны мамы. Тогда безопаснее всего отлучать ребенка то время года, когда активность патогенных микроорганизмов самая низкая. Наилучшим временем для этого будет промежуток между первыми серьезными заморозками осенью и первой оттепелью весной. В теплое время года начинать отлучение от груди рискованно.

— Может ли ребенок уснуть без мамы?

Отлучение ребенка от груди раньше биологически оправданных сроков обязательно сказывается на его здоровье, но гораздо больший урон это наносит его психике. Ребенок уже должен быть в состоянии успокаиваться и укладываться спать без прикладывания к груди, если мамы нет рядом и с ним занимается другой взрослый.

Если мама оценила все эти факторы и они благоприятны, значит можно попробовать отлучаться, ну а если нет, стоит повременить с этим процессом. Если же мама не может принять решение самостоятельно или сомневается в его правильности можно обратиться за помощью к консультантам по лактации. Имея опыт решения подобных проблем, консультант всегда поможет маме выбрать правильную тактику.

Майорская М. Б.

[ОЛЬГА]

Девочки привет!Моему Артёмке 1год и 8 месяцев а мы не можем жить без "сиси".Засыпает-сосёт,ночью не меньше трёх раз,просыпается-тоже сосёт.и ещё во время дневного сна.Большая редкость если уснул без груди.Даже не представляю как отлучать.А хочется постепенно.Читала что для ребёнка это не так травматично как резкое отлучение.

[Юлія]

ОЛЬГА (12.11.2007, 0:50) писав:

Девочки привет!Моему Артёмке 1год и 8 месяцев а мы не можем жить без "сиси".Засыпает-сосёт,ночью не меньше трёх раз,просыпается-тоже сосёт.и ещё во время дневного сна.Большая редкость если уснул без груди.Даже не представляю как отлучать.А хочется постепенно.Читала что для ребёнка это не так травматично как резкое отлучение.

Яке рідке явище, це ж щастя, що досі годуєте груддю :)
А докормлювати не пробували? Він тільки грудне молоко їсть, чи не дивлячись на повний раціон ще молока так часто потребує?

[Yaremko]

ОЛЬГА (12.11.2007, 0:50) писав:

Девочки привет!Моему Артёмке 1год и 8 месяцев а мы не можем жить без "сиси".Засыпает-сосёт,ночью не меньше трёх раз,просыпается-тоже сосёт.и ещё во время дневного сна.Большая редкость если уснул без груди.Даже не представляю как отлучать.А хочется постепенно.Читала что для ребёнка это не так травматично как резкое отлучение.

Скажіть буть-ласка чи ви знаєте що ВООЗ рекомендує мінімум до 2-х років годувати грудьми. А те що Ваша дитина хоче груди це цілком є нормально.
Ви просто скажіть чого ви хочете відлучити від грудей незважаючи нінащо чи отримати психологічну підтримку. Бо я завжди всім повторюю, що дитина повиння сама дорости до моменту відлучення від грудей, мама тільки може своєю впертістю ще більше посадити дитину на груди, і тоді нічого не буде цікавити тільки циця.

[Viktoriya]

ОЛЬГА (12.11.2007, 2:50) писав:

Девочки привет!Моему Артёмке 1год и 8 месяцев а мы не можем жить без "сиси".Засыпает-сосёт,ночью не меньше трёх раз,просыпается-тоже сосёт.и ещё во время дневного сна.Большая редкость если уснул без груди.Даже не представляю как отлучать.А хочется постепенно.Читала что для ребёнка это не так травматично как резкое отлучение.

Годуйте ще, я старшого в такому віці відлучила, але і мені і дитині було рано :(
Донечці скоро три роки, а режим смоктання, як у вашого синочка :)
Справжня інволюція - природнє закінчкення ГВ, починається з 2,5 до 4 років, це і є час для закінчення ГВ, природнього закінчення, а не відлучення з прийомом медикаментів та перетягуванням грудей :(
Наші прабабці взагалі не відлучали поки дитина не навчиться ГАРНО розмовляти, тобто не раніше 2 років!

Юлія (12.11.2007, 10:26) писав:

Яке рідке явище, це ж щастя, що досі годуєте груддю :)
А докормлювати не пробували? Він тільки грудне молоко їсть, чи не дивлячись на повний раціон ще молока так часто потребує?

Нащастя зараз це не рідке явище, у мене багато ТАКИХ знайомих :)
А догодовувати не має сенсу, в такому віці дитина вже їсть дорослу їжу.

[Viktoriya]

Yaremko (12.11.2007, 11:51) писав:

... дитина повиння сама дорости до моменту відлучення від грудей, мама тільки може своєю впертістю ще більше посадити дитину на груди, і тоді нічого не буде цікавити тільки циця.

Це точно, щоразу, як з'являються думки "все, пора відлучати" дитина зависає на грудяє ще довше, ніби думки мамині читає :)

[Яблучко]

особисто мені важко уявити як я годуватиму після 2-х років, мені це вже здається занадто, з однієї сторони розумієш що так потрібно, а з другої як уявлю собі це, так і застрелитись хочеться.

[Віллі Вонка]

Яблучко (12.11.2007, 13:54) писав:

особисто мені важко уявити як я годуватиму після 2-х років, мені це вже здається занадто, з однієї сторони розумієш що так потрібно, а з другої як уявлю собі це, так і застрелитись хочеться.

Мені стрілятися хочеться, через те що в свій час допустила деякі помилки у вихованні біля грудей. Малий обожнює під час смоктання крутити сосок іншої циці. Постійно змінює груди, то одну схопить, то іншу. На людях постійно лізе до грудей. Якщо б не ці пустощі, то можна й довго годувати, а так дійсно вже тяжко стає... :( Зараз вночі в нього нова фішка - наївся і не спить а крутить сосок, тільки пробую забрати - кричить, верещить.

[Yaremko]

Яблучко (12.11.2007, 12:54) писав:

особисто мені важко уявити як я годуватиму після 2-х років, мені це вже здається занадто, з однієї сторони розумієш що так потрібно, а з другої як уявлю собі це, так і застрелитись хочеться.

Насправді це нічим не відрізняється як годування після року, тому що в вас не змінюється відношення до дитини і ви її сприймаєте так само маленькою, але з тою різницею що дитина вже значно більше всього може

[Yaremko]

Капітошка (12.11.2007, 13:00) писав:

Мені стрілятися хочеться, через те що в свій час допустила деякі помилки у вихованні біля грудей. Малий обожнює під час смоктання крутити сосок іншої циці. Постійно змінює груди, то одну схопить, то іншу. На людях постійно лізе до грудей. Якщо б не ці пустощі, то можна й довго годувати, а так дійсно вже тяжко стає... :( Зараз вночі в нього нова фішка - наївся і не спить а крутить сосок, тільки пробую забрати - кричить, верещить.

Всі діти після року годування грудьми вибирають собі груди та підчас годування по декілька раз їх міняють.
Щодо просіня грудей при чужих людях то це ви не забезпечуєте його відчуттям безпеки яке він компенсує за рахунок грудей .

[Viktoriya]

Яблучко (12.11.2007, 14:54) писав:

особисто мені важко уявити як я годуватиму після 2-х років, мені це вже здається занадто, з однієї сторони розумієш що так потрібно, а з другої як уявлю собі це, так і застрелитись хочеться.

Чомусь мені здається, що справа не тільки в годуванні груддю ;)
Yaremko, ППКС

[Яблучко]

Viktoriya (12.11.2007, 14:33) писав:

Чомусь мені здається, що справа не тільки в годуванні груддю ;)
Yaremko, ППКС

комусь може й не відрізняється, а мені відрізняється, одне діло коли воно маленьке і нічого не розуміє, а друге коли вже бігає за тобою і вимагає сіську і більше щоб погратися а не поїсти

[Yaremko]

Яблучко (12.11.2007, 16:05) писав:

комусь може й не відрізняється, а мені відрізняється, одне діло коли воно маленьке і нічого не розуміє, а друге коли вже бігає за тобою і вимагає сіську і більше щоб погратися а не поїсти

Про що ви говорите! Про яке бігання? Ну звичайно якщо ви думаєте що ви будете робити щось своє а дитина буде собі тихенько бавитися в кутку ну це ще не той вік. Однозначно що потрібно повністю займатися дитиною, а не лишати її саму на себе. Ну тут ще діє такий закон чим дальше мама тим сильніші вимоги до грудей, а відповідно якщо мама ще й в цей момент буде відпихати свою дитину то буде ще веселіше.

[Viktoriya]

Яблучко (12.11.2007, 18:05) писав:

комусь може й не відрізняється, а мені відрізняється, одне діло коли воно маленьке і нічого не розуміє, а друге коли вже бігає за тобою і вимагає сіську і більше щоб погратися а не поїсти

Цікаво, а коли ж це маленьке і нічого не розуміє? В скільки ви вважаєте потрібно закінчувати ГВ?
Yaremko,

[Yaremko]

Viktoriya (12.11.2007, 14:33) писав:

Чомусь мені здається, що справа не тільки в годуванні груддю ;)

Я з Вами цілком погоджуюся. Як правило мами які не відчули безумовну любов до своєї дитини в перші хвилини її життя, вони сприймають дитину як обов'язок (недоречно но скажу: як валізу без ручок, тяжко нести і шкода кинути). Вони борються з дитиною з самого її народження, ніби хочуть приструмити, виховати, але як правило все закінчується не так як вони це собі уявляли. Можна запитати будь якого психолога, щодо дитини яка є або агресивна або замкнута в собі і він дась одну відповідь МАЛО ЛЮБОВІ до дитини, але як може дати мама ту любов дитині якщо вона не одержувала її в дитинстві, якщо чоловікові байдуже, мов це твої проблеми, чоловік не допомагає, ну і "всезнаюча, всеобізнана люба родина" яка тоже дуже часто не допомагає своїми порадами, я вже не кажу про знайомих.

[Яблучко]

Viktoriya (12.11.2007, 19:03) писав:

Цікаво, а коли ж це маленьке і нічого не розуміє? В скільки ви вважаєте потрібно закінчувати ГВ?
Yaremko,

Ви доколупатися до слів вирішили, чи хочете посперечатися що таке коли дитина маленька, якщо не бачите різниці між дітьми до року і після то я вам відкрию таємницю що вона не тільки у розмірі.
ГВ потрібно завершувати коли мама і дитина готові до цього, сподіваюся років після двох, бо влятку не відлучають, тобто десь вочсени почну про це думати, можливо і раніше, якщо побачу що дитині це вже взагалі не потрібне, хоча у другому варіанті дуже сумніваюся.

Yaremko (12.11.2007, 19:07) писав:

Я з Вами цілком погоджуюся. Як правило мами які не відчули безумовну любов до своєї дитини в перші хвилини її життя, вони сприймають дитину як обов'язок (недоречно но скажу: як валізу без ручок, тяжко нести і шкода кинути). Вони борються з дитиною з самого її народження, ніби хочуть приструмити, виховати, але як правило все закінчується не так як вони це собі уявляли. Можна запитати будь якого психолога, щодо дитини яка є або агресивна або замкнута в собі і він дась одну відповідь МАЛО ЛЮБОВІ до дитини, але як може дати мама ту любов дитині якщо вона не одержувала її в дитинстві, якщо чоловікові байдуже, мов це твої проблеми, чоловік не допомагає, ну і "всезнаюча, всеобізнана люба родина" яка тоже дуже часто не допомагає своїми порадами, я вже не кажу про знайомих.

давайте ви будете обережніші у висловах, бо я можу сприйняти це як особисту образу ;) Хто ви така щоб судити про мене чи мою родину, ми з вами знайомі?

Спочатку почніть тверезо дивитись на життя. І не потрібно собі і усім брехати що ви отримаєте велике задоволеня від недосипу ночами, вічних обмежень,неможливості прийняти ліки, капризів дитини. Якщо так то ви напевне робот. Та якщо мама йде на це все, то вже напевне з великої нелюбові до дитини.
Перестаньте робити культ з грудного вигодовування, так це корисно так це першочергово, але якщо не вийшло, якщо є необхідність завершувати (до вашого відома не кожен може собі дозволити сиді ти вдома і не працювати до 4 років з цицькою в зубах у дитини, бо її просто не буде чим годувати, на 100 грн що дає держава) то такої трагедії вселенської немає і материнська любов тільки в ГВ не є. Ви коли завершите годувати перестанете дитину любити чи як?

[Яблучко]

Yaremko (12.11.2007, 18:43) писав:

Про що ви говорите! Про яке бігання? Ну звичайно якщо ви думаєте що ви будете робити щось своє а дитина буде собі тихенько бавитися в кутку ну це ще не той вік. Однозначно що потрібно повністю займатися дитиною, а не лишати її саму на себе. Ну тут ще діє такий закон чим дальше мама тим сильніші вимоги до грудей, а відповідно якщо мама ще й в цей момент буде відпихати свою дитину то буде ще веселіше.

із серії іноді краще жувати. знаєте моя дитина часто сидить і бавиться у кутку і незадоволення не виказує. і річ не про увагу до дитини, а про сам процес годування. Ваші колеги консультанти радять виставити рамки для дитини щоб вона знала межі. Так ось ці рамки виставити важко, бо дитинка буде знімати з тебе одежу на вулиці бо їй так треба і не скажу що я несказатто щаслива від цього.

[Lara!]

Я погоджуюсь з Яблучко! Ви часто буваєте надто категоричні у висловах. Я не думаю, що ви можете зробити висновки з тих слів, що тут залишають дівчата. А мені здається, що консультант з ГВ має насамперед бути добрим психологом і корегувати дії мамів, яких вони консультують м'яко і ненав'язливо. Тому що будь-які пропозиції, висловлені категорично, як аксіоми, частіше викликають спротив, ніж безперечний послух.
І також погоджуюсь з тим, що ГВ - це безеперечно найважливіше, але робити культ з ГВ не варто. Я думаю, що є ще багато важливих аспектів під час зростання малюка. Я, коли читаю пости ваші, інколи себе в чомусь неповноцінною відчуваю. Невже ви направду переконані, що такі жігки як я, у котрих дуже слабо склалось з ГВ (чи не склалося взагалі) не люблять безумовно свою дитину.
Я навпаки думаю, що потурання всім капризам дитини - це не любов, а слабкість. І у всьому має бути баланс. І я люблю мою дитину, навіть без ГВ. І мама, котра у 1.5 - 2 роки чи й у рік відлучає дитину теж її любить. Просто у всіх різні обставини і різна мотивація. І нікому з нас не судити, хто правий. Та ще й порівнюючи в таких випадках дитину зі старою валізою.

[Юлія]

Yaremko (12.11.2007, 19:07) писав:

Я з Вами цілком погоджуюся. Як правило мами які не відчули безумовну любов до своєї дитини в перші хвилини її життя, вони сприймають дитину як обов'язок (недоречно но скажу: як валізу без ручок, тяжко нести і шкода кинути). Вони борються з дитиною з самого її народження, ніби хочуть приструмити, виховати, але як правило все закінчується не так як вони це собі уявляли. Можна запитати будь якого психолога, щодо дитини яка є або агресивна або замкнута в собі і він дась одну відповідь МАЛО ЛЮБОВІ до дитини, але як може дати мама ту любов дитині якщо вона не одержувала її в дитинстві, якщо чоловікові байдуже, мов це твої проблеми, чоловік не допомагає, ну і "всезнаюча, всеобізнана люба родина" яка тоже дуже часто не допомагає своїми порадами, я вже не кажу про знайомих.

Не згодна з вами категорично. Я так розумію, що якщо в мами не вийшло з якихось причин годувати груддю до 3 років, то вона якась "м"яко кажучи не така як треба" і не любить дитину. А дозволяти абсолютно все дитині - це явно призведе до того, що виростите егоїста, який потім буде постійно вимагати все більше і більше, і думаєте, що не буде агресивним? І грудне виховання - це процес індивідуальний, можна сказати інтимний і не можна всіх міряти на один копил. І невже ви думаєте, що агресивна дитина - це наслідок того, що мама не хоче, щоб дитина на людях падала на землю, била ногами і вимагала або цяцьку, або цицю?
А стосовно психології, то причини агресивності і замкнутості дитини далеко не полягають в тому, що дитину не догодували груддю до трьох років (як я розумію для вас нелюбов до дитини проявляється в тому, що мама не годує груддю до вами ж встановленого терміну).