[гра з вогнем]

Хтось думає віддавати дитину до військового училища?
Як вважаєте чи піде хлопцю на користь навчання у такому закладі.
Які недоліки та переваги військових училищ?

[Mysterious]

є такі сім'ї де військових цілі покоління, тому і синів дають в училища чи інститути.
Маю багато знайомих і хлопців і декількох дівчат які там вчились. Всі мають хороші роботи зараз.
тут все залежить від усвідомлення людини куди саме вона йде навчатись, немаловажливий казарменний режим.

[Люська*]

гра з вогнем, мій чоловік служив в армії і казав, якщо буде син то обовязково буде теж служити. А після фільму "Кадети" загорівня, що може сина в училище віддати. От такі вони чоловіки, дітей ще нама а вони вже плани на майбутнє.

[Мартин]

гра з вогнем, тут треба зважити, про яке власне училище йдеться - якщо типу West Point, то одна справа, а якщо училище в Україні - зовсім інша...
Я сам встиг відслужити ще в совєтскій армії, маю досить знайомих та родичів військових, так-що можу з впевненістю сказати, що не така-то вже романтика, як показують у фільмах...

[Inverno]

В мене однокласник вчився у нашому Військовому інституті. Враження - цілком нормальні. Хлопець дисциплінований, ввічливий, сам за собою прибирає, шкарпетки зашиває :D :D :D , прасує, ... Короче, думаю, з нього добрий чоловік буде :) Я думаю, що якби мій син хотів бути військовим, я б його туди відпустила.

[гра з вогнем]

так от справа в тому, що напевно діти ще не знають ким вони хоуть бути, чи знаходяться в пошуку, коли треба йти чи до училища чи в кадетський корпус (чи як воно там зветься).
я говорю про випадок, коли дають маленьких і коли вибір роблять батьки.

правильно Мартин сказав, я трохи романтично ставлюся до цієї професії, тому цікаво як насправді і як діє система тих навчальних закладів.

[zajka]

Мені здається, що в плані побуту (бути самостійним в побуті, вміти зашити шкарпетки, щось випрати, попрасувати собі і т.п.) училище є хорошою школою. А от в плані дисципліни і формування особистості...не все так однозначно. Може то стосується не стільки вихованців військових училищ, скільки безпосередньо військових, але у їх родинах дуже часто та дисципліна і субординація аж зашкалює... Є думка чоловіка і є неправильна...він звик командувати і віддавати накази на роботі і забуває "змінитися", коли приходить додому... в родині моїх близьких друзів чоловік - військовий, то я і своїми очима багато чого такого бачила, із слів дружини не раз чула, та й плакала вона у мене на кухні частенько... Ну, і ще, може це за радянських і одразу пострадянських часів таке було, але помітно таке собі "промивання мізків". Не знаю, як це краще пояснити, але в розмовах якось одразу помітно, коли мова заходить за мовне питання, політику, державність і т.п. Ми з чоловіком, до речі, такого висновку дійшли кожен сам і аж здивувалися, коли в розмові це виявили.
Звичайно, все вищенаписане не стосується всіх військових і випускників військових училищ, але те, що певна тенденція є, то для мене факт. ІМХО.

[Mysterious]

в принципі багато дітей поступають в інститути, університети самі і неусвідомлюючи для чого саме вони туди йдуть. Називається- куди батьки запхають. В 12 класі рідко коли учень усвідомлює своє справжнє покликання.
Щодо серіалів типу Солдати чи Кадети, то мій тато часто сміється з того яку казочку там показують. Насправді все зовсім по-іншому.
Але якщо батьки хочуть і син непроти, то спробувати варто.
Дідовщина є всюди, одні ламаються, інші стають сильнішими.
Це так як школа чи дит. садок, одним важко, іншим ні.


Користувач подумав і додав через 3 хв.:
zajka, а до того,що військові люблять промивати мізки і навіть нав'язувати свою думку-типу я один правий, це слушне зауваження. Зразу в голові прокрутила всіх знайомих,згадала іхню манеру розмови.

[MoonRise]

В мене чоловіка брат по життю військовий (40 років), полковник, працює в МО України, помічник міністра ... син його закінчив Суворівське училище в м.Києві, на даний момент навчається в КПІ, як на мене, то якщо син мій би був, я б теж віддала до військового... супер...

[Наташа М]

Привіт всім! Не думала, що натраплю тут на таку темку. Поділюсь своєю історією. Ніколи раніше не думала, що вийду заміж за військового. Але, хоч і неочікувано (одружились через 3 міс. після знайомства), так сталося. Чоловік мій з сімї, де всі військові: батько, два брати. Так склалося, що і моє життя повязане з армією (раніше військові госпіталі, тепер інша військова організація). На мою думку, якщо в армії і є якась романтика, то тільки не в нашій "рідній українській". Я постараюсь, що мої діти були подальше від ЗСУ.

[Sweet one]

мій свекор-полковник у відставці. "Настоящий полковник".Жоден з його синів не захотів йти по його стопам.15-20 років назад,львівське суворівське училище ( теперішній ліцей Героїв Крут) давав дуже хорошу освітню підготовку.випускників з радістю приймав будь-який вуз. як зараз-не знаю.

Користувач подумав і додав через 1 хв.:
мій свекор-полковник у відставці. "Настоящий полковник".Жоден з його синів не захотів йти по його стопам.15-20 років назад,львівське суворівське училище ( теперішній ліцей Героїв Крут) давав дуже хорошу освітню підготовку.випускників з радістю приймав будь-який вуз. як зараз-не знаю.

[Львів'янка]

zajka, напевне так і є. З власного досвіду: маю знайомих - сім'ю військових (мама, тато, два сини) Так от в них - взагалі капєц вдома! Точно так як ти пишеш. Більше того, мама з ними в одній квартирі не живе, бо не може "з тими мужланами", як вона каже. Але регулярно приходить, варить їсти і т. д. А мама, хочу сказати, золота людина! Але має слабе серце, через то як може уникає своєї ж сім'ї. Отака історія.

[Масянічка]

Маю можливіст спостерігати за курсантами військового училища ім. Героїв Крут (дальше Суворівське), бо живу поруч і хочу вам сказати, що таки заклади такого типу дисципліновують та привчають до порядку. А ще користуються чималим попитом (із неофіційних джерел - хабар у розмірі 1000 у.о.) та популярністю (суджу по тому які машини привозять суворівців)

Я б свого сина віддала в заклад схожого типу. Я не кажу про військове майбутнє, але саме в такий перехідний період 15-17 років для хлопця, це хороший варіант. :)

[гра з вогнем]

мені теж здається, що військове училище - це хороший старт, не обов"язково бути військовим, але підготовку дають хорошу.
а з іншого боку я караю себе за те, що хочу перекласти відповідальність за виховання дитини на систему (оскільки армія - це система), і чи не зламає ця система дитину.

чогось зараз в мене такі думки, тому і створила тему.

[Gelsominka]

Погоджуся з масянічкою , що в перехідний період не зашкодить віддати .Нам мамам може і важкувато адекватно прийняти рішення . Мама то є мама , але думаю , для хлопця то піде тільки на користь. В мене брат вже більше 5 років в тій справі крутиться і нічого поганого сказати не можу . НЕ пє , не курить , і прибирає і їсти готує . Тобто робить все все сам . І абсолютно ніякого командування чи зверхності , як сказав так і буде , з його сторони немає. Мабуть це все таки і від домашнього виховання залежить . Так що гра з вогнем ні на кого ви відповідальність не перекинете . Вони просто удосконалять те , що ви самі виховаєте в своєму синочку . Якщо в мене буде син , я його сама б дуже хотіла віддати в такий заклад .

[Світла]

гра з вогнем, ну, вам ще трохи зарано про це думати. Поки то синуля доросте...
Я свого за власної волі туди віддавати не буду - хіба сам захоче. Чоловік (він як знаєте - військовий) - теж не хоче. Якщо просто відівчитися в ліцеї - це одне. Так, хлопцям в такому віці корисно дисципліна, розпорядок, контроль, чоловіче виховання, але пов"язувати своє життя з військом - ліпше не тре. Принаймні таким, яким є воно зараз.
Просто треба намагатися в синах виховувати самостійність, відповідальність, охайність, не прив"язувати їх до своєї спідниці. Бо інакше майбутні невістки нам не подякують.
Ну а якщо не під силу самим - то хай це роблять професіонали.

[Щасливий татусь]

Навчався у Військовому інституті!
Перш за все потрібно зрозуміти, чи хоче хлопець бути військовим, чи ні! Якщо це воля тільки батьків, то слід врахувати, що дитину вони бачитимуть лиш кілька годин під час вихідних днів! У неділю. До того ж пільг на вступ у Військові інститути у них не є дуже багато! Багато хлопців можуть просто не поступити. До того ж за таких умов у хлопців крадеться частина дитинства чи юності. Бачив я кілька курсантів ліцею ім Героїв Крут - діти це, діти! Як на мене краще, най йдуть вчитися у 10-11 класи, після яких най йдуть вступати у Військові інститути. Щодо шкарпет зашивання і прасування сорочок і штанів, то це не проблема - місяць-два без уваги батьків і будь-хто навчиться не тільки шкарпети зашивати і прасувати сорочки, а й готувати різноманітну їжу. гуртожиток - це може бути саме таким середовищем.
А мужніють дітлика і вдома, бо то якраз вік такий, от тільки батьки, діти яких в ліцеї бачать дітей рідко, тому і результат очевиднішей. Іші батьки, бачать дитину щодня і не помічають, як дитина дорослішає! Можу сказати лише одне - ліцей краде дитинсво, але робить дітей самостійнішими.
Якщо дитина самостійнов виявляє бажання навчатися в ліцеї - най йде вчитися.

І ще, я вступав у Військовий інститут, коли мені було 19 років! Я дуже хотів бути військовим, провчився в інституті рік - зрозумів, як добре що я не став курсантом!

[jukon]

Я бы тоже хотела отдать сына в суворовское или в мореходку... но буду руководствоваться исключительно желаниями сына (тем более что придется ехать в другой город, т.к. ни суворовского ни мореходки у нас нет). Мне как раз по душе что в подобных заведениях детей приучают к дисциплине, распорядку и т.д., и т.п. Боюсь что достичь этого всего в домашних условиях не так то просто, по крайней мере мне лично.... И никто не говорит что после училища ребенок обязательно должен стать военным или моряком, не хочет - не надо. В общем я за! военные училища!

[Огнеяра]

А у нас в Запоріжжі є Школа Патріотичного Виховання від МНС - воджу сина на Спас в неї.

Користувач подумав і додав через 2 хв.:
тобто там і тренування окремо існують

[SWEET_lanka]

Маю проблемного племінника (йому 12років), батьки розлучились, мама за ним не доглядає, діда з бабою не слухає, піддається впливу друзів з двору. Я його хресна мама, переживаю, щоб не наробив дурниць в юності, за які треба розплачуватись все життя. Думаю, можливо, варто віддати з 15 років у військове училище, щоб дисципліни навчили, життя показали. Що порадите?