[гра з вогнем]

Пропоную улюбленцям форуму тішити форумчан не лише дописами у різноманітних темах, але й ділитися цікавими фотоісторіями, подіями, розповідями відповідно до отриманих симпатій

Власне у цій темі будемо чекати захоплюючих оповідок від найулюбленіших форумчан!

Дорогі "Симпатії", потіште нас чимось цікавим ;)
Дорогі форумчани, висловлюйте подяки та захоплення, але змістовними дописами

Історія кохання у віршах від Антік, найромантичнішої форумчанки
Історія про те як Щаслива зірочка стала щасливою
Чудова історія від КМР, нашого осіннього художника і її продовження
Спогади Лінтяйки Олі - переможця конкурсу Симпатія року в номінації Краща аватарка.

Дорогі форумчани, ця тема призначена для історій від форумчан, котрі виграли у конкурсі Симпатія форуму!
Нам цікаві всі ваші історії і ми з радістю чекаємо на них. Проте, якщо ви захочете поділитися розповідями з вашого життя, але наразі не є переможцями жодного з конкурсів Симпатія форуму, то ми чекаємо викладення ваших історій в іншій темі - Історії з життя

[Антік]

Обіцяна романтична історія. Історія мого першого кохання, яка тривала 10 довгих років. Розібратися у ній і мені самій складно...
Вибачайте, у віршах. Мені так краще вдається передати свої почуття.

Текст, що розкривається

Твої слова палкі (акровірш)

Я чула крізь пітьму

Твої слова палкі,
Енергія в тилу
Бере уста мої.
Емоції на мить –

Колючим дротом в лід,
Обкрутяться навкруг
Холодної душі.
А ти мовчиш і ті слова
Юрбою линуть в небеса. (с)


Я завинила (білий вірш)

Я завинила тим, що я зустріла
Вороже погляд твій гарячий,
Зневажливо дивилась в очі
І ненавиділа тебе…
Я завинила тим, що я не бачила
Тебе перед собою,
Коли стояв ти і чекав,
Що я на тебе гляну…
Я завинила тим, що ти звірів
І рвав всі струни в серці свому..
Я завинила тим, що я тебе любила
І це кохання в темряву ховала,
А ти відкритим світлом лився всюди..
Я завинила! Так! Перед тобою..
Я каюся, пробач мені, прости..
Прости за те, що божеволів…

Я завинила тим, що обіймала
Інших на твої очах…
Я завинила тим, що чув ти,
Як мені освідчувались у коханні..
І це я весело сприймала!
Для мене це була лиш забавка,
Лиш примха….
О Боже !
Тепер я знаю, як тобі жилося,
Коли була я не твоя…
Пробач мені! Прости
Хоча… я недостойна..
Я завинила… Вибач, милий..
Я божеволіла, коли ти мимоволі
Торкавсь до іншої,
Коли ти поглядом звичайним
Дивився на людей, а не на мене…

Я – не твоя, а ти – не мій..
Така вже наша доля.
Ні, наша доля не жорстока, ні!
Вона спочатку була добра
І йшла нам двом назустріч
Та я прогнала і тебе й її
Із нашого шляху…
Я досі пам’ятаю, як вона на роздоріжжі
Довго думала, із ким піти…
Та я прогнала..
І вона пішла до інших на життєвий шлях..
Вона пішла…
А ти ідеш вузькою стежкою,
А я іду широким полем у потовчених колоссях…
Я завинила…
Я завинила тим, що ти мене кохав…(с)


Як я хочу забути тебе

Темнота огортає мене,
Заливає усе до очей.
Як я хочу забути тебе
І не бачити темних ночей.
Засинаю і бачу тебе
І усмішку на твоїх вустах.
Як я хочу забути тебе
І не бачити привида в снах.
Квітка щастя в душі зацвіте
І опадуть пелюстки за мить.
Як я хочу забути тебе
І хай полум*я квітку спалить.
А ця вічність нехай промине,
Я прокинусь з казкового сну.
Як я хочу забути тебе,
Хоч такого, як ти, не знайду…(с)


Повернися

Повернися до мене — прошу…
Поверни ті жагучі хвилини,
що тримали обоє в руках,
подаруй ту краплину тепла,
що колись дарував мені морем..
Розкажи, що тут сталось без мене,
І чому все тепера не так,
як колись,
Розкажи, як ти міг охолонуть
за ці дні?
Бо не бачила я твої очі,
Ці жагучі перлинки в ночі,
Що шепочуть, шепочуть, шепочуть
Про кохання шалене мені…
Бо не була я поруч з тобою —
Та хіба це все моя вина —
Розлучила, напевне, нас доля
І майбутнє не дала вона.
Не схотіла відкрити нам щастя,
Показати дорогу в світи…
І ми мусим її пробивати,
Та не разом — окремо іти…(с)


Я змучена

Я змучена і я не хочу більше жити
Тобі це все одно, тому що ти
Не зміг мене по-справжньому любити,
Позолотив переді мною сірі кольори.
Тепер ти інший, аніж був учора,
Та інше сяйво у твоїх очах,
А я тобою вже навіки хвора,
Хоча цю гру не ти почав…
Життя кидає нас у пекло,
Нестерпно жити у пітьмі,
Твоє кохання вчора вмерло,
Або ж не жило взагалі…(с)



Неможливо забути

Тебе неможливо забути,
Тебе неможливо знайти
І в снах тихий дотик відчути
Ненависної самоти.
То зводить нас Бог, то розводить,
Для чого це все – не збагну…
Дослідження, мабуть, проводить,
Малює безмежну криву. (с)

[Щаслива зірочка]

Антік, історія в віршах просто суперова!!!!!!! ти справжній романтик

[Matysya]

Антік, відчувається якийсь сум у віршах, це правда чи можливо мені здалося?

[Gelsominka]

Антік зразу відчувається , що вся душа , вся ти в тих віршах. Справді дуже гарні . А як давно ти почала писати?

[Антік]

Matysya, не здалося, справді мало щастя було в тих почуттях, більше болю і переживань... Але зараз я навіть рада, що могла ТАК любити.

Користувач подумав і додав через 1 хв.:
Gelsominka, ще в 3 класі, давно :)

[Roksolana]

Антік, вірші дуже гарні, пронизані почуттями, аж за живе беруть ... У Тебе талант писати вірші.

[Ксюнка]

ОГО! Талантище!!!!!!!!! В твоїх віршах знайшла багато переживань і думок, які і в мене колись були! Просто молодчинка!

[Krizia]

Антік ,ти справжній романтик і молодчина....і дуже талановита Людина!!!!!

[nata1205]

Антік, так гарно...я б також так хотіла, але це не моє...а от читати таке люблю...і поважаю таких людей, які вміють такі красиві вірші писати...Антік, ти просто умнічка!!! :)

[Рената]

Неймовірні вірші, такі чуттєві, романтичні, трохи сумні, але настільки наповнені емоціями, що хочеться плакати, читаючи їх...
Антік, БРАВО!!!

[Лі*Куся]

Антік ти наша найталановитіша симпатія!!!
Дуже романтичні вірші, пронизує на всі 100%
Наступного разу хотілося б почути від тебе щось приємніше і веселіше.

[Люська*]

Антік, Дуже гарні вірші. Відразу видно, що люди яка писала пережила багато. Вони всі пронизані романтичними почуттями. Ще багато вам натхнення.

[Львів'янка]

Антік, супер! Молодець! Окреме дякую за глибину порівнянь!

[Sweet one]

Талановито і проникливо!

[Антік]

Дякую усім!!! :) До речі, ці вірші навіть ніхто з моїх близьких не читав. Вперше їх подаю для загального ознайомлення...

[Щаслива зірочка]

Історія про те, як Щаслива зірочка стала щасливою :D
Довгенько я збиралась написати свою історію .....Напевно з назви ви вже здогадались що це буде моя "love story" , незнаю яка з мене писака, ну але надіюсь що вам сподобається
Почалось все з того що я НАРЕШТІ розійшлась з людиною з якою зустрічались 3 роки :D, змінила місце роботи, перейшла в "Приватбанк" і тішилась свободою :) ну а так як в риваті працювала на автокредитах і роботи деколи взагалі не було, то нас рятувала аська (нас то мене і напарницю)...і от напарниця була на курсах в Дніпрі, познайомилась з іншими приватівцями, ну і по приїзду порозказувала все мені, а ще що був там один пацанчик, який їй сподобався, але на неї не повівся :D ну але номер аськи його на всякий випадок вона взяла :) а так як ноут в нас був один на двох то і спілкувались ми з ним разом, точніше писала вона, а я підсказувала :D через деякий час всетаки він зрозумів що напарнця не одна і так ми і познайомились....ае спілкувались мало, і тут напарниця взяла тиждень відпуску, ну і щоб не скучати на роботі я вирішилась поспілкуватись з цим віртуальним співробітником поближче це все почалось з 26 квітня 2007 року і втягнулись так що за тиждень часу ми мало того що цілий день переписувались, так і вдома кожну вільну хвилину проводили в асьці...подружка була трохи в шоці, ну і не вірила в те що з того щось вийде...спочатку і я не вірила, але коли дойшло до того що ми звечора зависали на телефоні до 3-4 ранку і ніяк не могли наговоритись то зрозуміла що все в житті можливо....
Ми вирішили побачитись.....він з Кременчуга, я зі Львова, а зустрітись вирішили в Києві так що перше наше побачення відбулось 28 червня 2007року. Зараз як згадую ті відчуття з якими їхала на ту зустріч.....радість, страх, цікавість, думки типу - а якщо не приїде, а якщо не той що на фото....ех.... Ну але все-таки ми зустрілись, перші хвилини такі незрозумілі були, ніяк не могли зав"язати розмову, зате через хвилин 10 одни одному роти не могли позатикати :D нагулялись тоді по Києву, а ввечері поїхали у Львів і ще три дні провели разом....ці дні дійсно були дуже суперовими...ось такі ми були в перші дні знайомства


На жаль вихідні закінчились і ми повернулись до роботи...спілкувались і дальше так багато, але нічого наперед не загадували, ні про зустріч ні про якесь спільне життя. Все вирішив Сашка, подзвонив і сказав запрошую тебе на море через два тижні, за все домовився сам ось так і відбулась наша друга зустріч, 10 чудових днів в Судаку

- кожен колір озачає якесь бажання, пам"ятаю що загадувала про те щоб бути разом , і про дитятко яке дуже хотіла.....
в останній день Сашка признався в тому що любить , все було дуже суперово і романтично...на березі моря, схід сонця і ми.....
повертатись з тої казки додому не хотілось.... почались розмови про спільне життя, розуміли що більше можливостей у Львові, і так виникло рішення про переїзд (радувало те що наші мами сприйняли це чудово і підтримували нас)
і з 27 вересня 2007 року почалося наше спільне життя, про яке на даний момент я ні разу не пошкодувала і надіюсь що так буде і далі
а відлік подружнього життя почався з 24 серпня 2008 року



От так в мому житті з"явилося щастя, а ще одне щастячко з"явилось через 9 місяців і три дні після весілля (це самий кращий весільний подарунок який ми собі самі і зробили :D )

але це вже зовсім інша історія......

[Дашка]

ЩАСЛИВА ЗІРОЧКА,ваша розповідь мені дуже сподобалась .Люблю читати такі приємні історії .Прочитала,сиджу і реву як дурочка .

[Щаслива зірочка]

Дашка, дякую!!! плакати не треба!!! історія ж щаслива ;)

[Антік]

Щаслива зірочка, класна, романтична історія! Щастя вам! :)