Світла (1.12.2009, 14:32) писав:
А от Лазарєв щось дуже вже мені сектанством попахує - трохи в крайнощі входить. Та й є живі приклади, коли люди настільки захоплюються його методою, що з ними вже неможливо спілкуватися.
А ще на мене вплинула книжка Юстейна Гордера "Помаранчева дівчинка" - завдяки їй я дуже багато чого впорядкувала в своїй голові стосовно почуттів та людських стосунків. А найголовніше, що те, про що я й так знала, я пам"ятаю тепер кожен день: нема нічого ціннішого за день, годину, хвилину спілкування з близькими людьми. Ніякі гроші, речі, розваги не вартують хоча б однієї усмішки дитини, одного поцілунку коханого, доброго слова мами...!
Я на одній фірмі працювала з такими фанатами Лазарева. І справді - з ними не можливо було спілкуватись - про що б не заводилась розмова, завжди починали свою пісню: "А от Лазарев про то пише, що....."

Мені декілька раз просто в руки засовували його книжки, з тою метою, щоб я ЩОСЬ зрозуміла. Почала читати... вибачайте фанати Лазарева..., але я НІЧОГО не поняла. Така я вже далека.
А от Юстейн Гордер мені набагато зрозуміліший і ближчий.

Закохалась у нього з "Помаранчевої дівчини"багато чого переосмислила...Ще декілька творів перечитала в такому ж філософському дусі. Взагалі, коли читаєш його твори, над багато чим починаєш задумуватись.