[soloha26]

Прочитала у журналі "Ангеляткова наука" статтю про слухняність.Цитата з журналу:
"Відомий англійський психіатр Рональд Ленг на багатьох прикладах зі своєї лікарської практики довів,що головною причиною шизофренії є ..беззаперечна слухняність у дитинстві! За умов,що така поведінка сприймалася дорослими як позитивна і всіляко заохочувалась."
що ви про це думаєте?

[гра з вогнем]

:) думаю перекладачі або автори статті намутили, як завжди.
слухняність не може бути причиною шизофренії. а тим паче головною :) це смішно.

[MOZILA]

гра з вогнем (12.3.2009, 16:05) писав:

:) думаю перекладачі або автори статті намутили, як завжди.
слухняність не може бути причиною шизофренії. а тим паче головною :) це смішно.

а ось я можливо б думала так само, якби не бачила реальний приклад з життя своєї знайомої

[Оленка2008]

Можливо мається на увазі, на постійна слухняність, а відсутність власної думки (дитина лише виконує вказівки дорослого), повне підпорядкування дорослому і т.д.

[zajka]

Я думаю, що занадто слухняна дитина, може і зручна для батьків у дитинстві, але нічого доброго з того не вийде. Бо у дорослому віці така людина може бути безініціативною, сильно піддаватись чужому впливу, "плисти за течією" і т.п. Бачила таке на близьких людях.
А щодо шизофренії і слухняності - якась маячня, як на мене.

[Sweet one]

Надмірна слухняність-це така ж крайність як і вседозволеність.Реально бачила неодноразово картину виховання дітей в Ізраїлі-там дітям до 5 років навіть у місцях громадського користування дозволяється все. Нікого з відвідувачів не шокувало,коли малюки у кафе вилазили на столи,барні стійки і т.д. А от після 5 років методика виховання у них стає строго протилежною Стосовно слухняності і шизофренії-тяжко сказати про зв язок. З лекцій по судовій психіатрії і практичних занять у психоневрологічній лікарні знаю,що у дітям до 13 років діагноз "шизофренія" не ставиться внаслідок особливостей психологічного розвитку дітей до цього віку та симптоматики даного захворювання.

[Сеструлька]

Мне кажется сомнительным ЛИДИРУЮЩАЯ роль послушания в развитии шизофрении. Во-первых в этом заболевании имет место генетический фактор. Во-вторых оно и с полом связано напрямую,по крайней мере течение заболевания...короче не увязываются в моей голове такие причины и следствия.

[гра з вогнем]

думаю моє запитання цілком в межах цієї теми.

читаючи нашу тему про залякування дітей, а також інші теми виникло у мене таке запитання.

як ви ставитеся до того, щоб вашу дитину на дворі повчали чужі люди? та навіть близькі і не на дворі? чи хотіла б що дитина їх слухалася і виконувала вказівки?

наведу приклади.
маля скаче по калюжах. підходить чужа тьотя і починає соромити, бо дитина заляпається, обмаститься і т.д.
маля підбирає на землі камінці і смакує їх. тьотя читає джитині мораль в традиції "фу, кинь гадість!"

на мою думку в таких ситуаціях краще запитати чи мама дозволила це робити (цілком ймовірно, що дозволила), або звернутися безпосередньо до мами. я особисто б не хотіла, щоб мою дитину повчали, до того ж я можу дозволити їй це робити.

а ще мені здається, що таке слухання чужих дорослих згодом може призвести до непоправних наслідків (про це в же говорилося в одній з тем), коли дитина беззаперечно виконує вказівки старших дядь, не підозрюючи, що робить щось погане.

які думки у вас?

[poiu]

Однозначної відповіді в мене на це питання немає. Звичайно якщо це стосується таких поступків як бігання по калюжах то я звичайно проти втручання( тим більше що збираюся своїй дитині це дозволять, бо памятаю як це було весело, і як прикро коли батьки забороняли). Але якщо дитина вже більша (років 5) і може сама гуляти на вулиці без пильного нагляду батьків починає кидати камінцями в іншу дитину то звичайно що будь-хто може зробити їй зауваження і я не буду проти бо ніколи своїй дитині такого не дозволю. І признаюсь чесно коли бачу на вулиці що одні діти роблять якусь велику шкоду іншим то сама втручаюся.

[Lara!]

Я особисто нікому з чужих не дозволяю повчати мою дитину, можу спокійно стерпіти таке повчання від своєї мами, вона все-таки бабуся, та й живе у сусідньому під'їзді і бере активну участь у житті і вихованні моєї дитини. Проте, бабуся не особливо і повчає, чесно кажучи ;) .
Крім того, моя дитина і сама знає, що не мусить звертати увагу на повчання чужих дядь і тьоть і зауваження сприймає лише від мами-тата, ну ще від дуже близьких і рідних людей.
Сама взагалі ніколи не лізу зі своїм уставом у чужий монастир. Проблеми у поведінці інших дітей повинні вирішувати батьки власне тих дітей. Якщо мене щось у поведінці дитини не задовільняє, то вважаю, що звертатися з претензіями можу лише до батьків дитини і аж ніяк не повчати саму дитину. Є у нас у дворі хлопчик, ну дуже розбалуваний і часто агресивний стосовно інших дітей. Якось підбіг до Юльки і якось миттєво, я навіть не встигла зреагувати, схопив її ззаді за шию і стиснув з уісх сил, мало не підняв (Юлі тоді було десь 1,5 рочку, а йому трохи більше 3-ьох). Я відчепила його і взяла малу на руки, щоб заспокоїти, ніяких зауважень робити не збиралася, це справа його мами. А от мама, якій я розповіла все згодом при зустрічі і попросила пояснити сину, що так не можна робити, мене сильно здивувала. Вона відповіла, що я мала накричати на нього і дати по дупі, бо він у неї "неуправляємий" і його треба "виховувати на кожному кроці". Питання лише у тому, чого виховувати на тому кожному кроці її сина повинна сусідка, але вона, видно такими питаннями не переймається.
До речі, подумала про дітей старших. Зауваження все-таки варто робити, якщо батьків цих дітей поруч немає, і їх дії (тобто дітей) можуть зашкодити іншим дітям, які також гуляють без супроводу батьків. У такому разі не зробити зауваження - це вже неприпустима халатність і байдужість.

[Львів'янка]

Яке кого діло? Рейд по калюжах - та то любиме дитяче заняття! І шо тьотінькам від того? Невже вони дійсно аж тааак переймаються здоров'ям і гігієною наших дітей? Більше, ніж ми, батьки??! То ж тре...
Словом, я - ПРОТИ! І взагалі сприймаю в штики будь-яке повчання чужих тьотічок - чи стосується воно дитини, чи стосується мене самої. Точно так само відношуся до повчань дорогої родини.
Щодо кидання камінням... переважно дітки в тому віці, коли можуть кидатися камінням, завжди гуляють в супроводі дорослих, тому нема потреби в чужих повчаннях, батьки зразу ж відповідно відреагують на таке поводження дитини. Ну, а якшо кидаються камінням в старшому віці - це вже інша історія...

[Світланkа]

Оооо, я одній бабці за таке виписала. Моя дитина щось там робила, не пам"ятаю, а, згадала, вона в колясці викручувалася і вставала. Так от, бабця якась йшла повз нас і підійшла прямо до моєї дитини і давай її розказувати щоб вона не вертілася бо випаде... Ну я і висловила своє бачення даної ситуації. Сказала що біля дитини є мама і контролює ситуацію. І взагалі сказала що не можна лізти до чужих дітей на вулиці...і т.д. і т.п. і трохи повозмущалася а бабця мені сказала що я якась ненормальна, що вона мою дитину не з"іла а тільки доторкнулася щоб поправити.

[leopolisa]

Я ще на рахунок слухняності. Є така думка, що дітям, які вчились в школі лише на п'ятірки в дорослому житті краще виконувати чиїсь вказівки та працювати під чиєюсь опікою. Щоб їм хтось наказував, а ті без вагань виконували. А дітки, які мали різні оцінки, ще в школі намагалися якось викрутитися з ситуації, бо не виконували усіх завдань, що задавали вчителі. От, то такі, вже дорослі люди, проявляють більше фантазії, обдумують як вийти з ситуації не лише одним шляхом. Я думаю це трохи схоже на чемність і слухняність.

[Серенада]

Із слухняних малюків виростають слухняні дорослі.
До повчання перехожих вкрай негативне ставлення, оскільки їм моя дитина байдужа і зауваження можуть зробити у будь-якій формі.

[МІРКА]

Згадала один випадок .Я зі своїм знайомим вели дітей з садочку (дітям по 5 років).Син сусіда підняв з бардюру жувану жуйку і запхав у рот.Я, побачивши це, кинулася до малого, простягнула руку, кричала, щоб виплюнув................Сусід,відсторонюючи мене,заспокоїв і сказав: відійди, нехай жує
А тоді спокійно, йдучи біля нього почав пояснювати синові, як це не гігієнічно, що ту жуйку жували інші люди і там багато бактерій.................Я була в шоці............Потім дитина її виплюнула, але ж потримала у роті хвилин 2-3...УЯВЛЯЄТЕ і потім я ще дістала (морально) від знайомого за те, що впхалася до них, і не моя це справа :D От так буває!!
Вважаю що непотрібно втручатися , я і сама не хотіла б щоб мене навулиці хтось повчав.

[Ясна]

Я проти втручань у виховання чужих людей, якщо це безпосередньо не пов"язано із ризиком для життя дитини.
доброзичливців сусідів я ставила на місце зразу: у дитини є мама, і всі питання вирішуються тільки через мене. Коли тьотя неправа - я дитині це поясню, коли дитина - ми ходили і вибачалися.


Користувач подумав і додав через 6 хв.:
Щодо слухняності.
Непослух дитини: це споба знайти межу між можна і не можна. Дорослий цю межу контролює. Така собі вічна боротьба за територію.
З віком ця територія дитини розширюється.
Адже недаремно слово виховати походить від слова ховати. Дитину ховаєш від світу доти, доки вона сама не стане спроможна вижити в ньому.
А її неслухняність - це спроба пізнати нову територію. Без цієї зацікавленості у новому дитина не зможе сформуватися у повноцінну особистість.

[Time Out]

Не бачу зв"язку між сліхняністю дитини і шизофренією. Хоча, можливо, це один із симптомів її прояву.
Абсолютно слухняних дітей не бачила жодного разу. Мої точно не такі. Поки умовиш щось зробити... Але дитина має право на свою думку, навіть така маленька.

[Сеструлька]

Прочитала все о том, стоит ли влазить в чужим детям с воспитанием и мысли не однозначные...Меня ужасно раздражают люди, которые пристают к сыну на улице, например дедушка со словами"не бугай по канализационным люкам,а-то провалишься" выслушал мои размышления о том,что сами разберемся, добрых бабушек со словами"не слушаешься маму,значит я сейчас тебя заберу" встречала каждая мама. С другой стороны была бы только благодарна,если бы кто-то вытаскивал пожованную жвачку изо рта сына,если б я не заметила этого...Сама никогда не пристаю к детям с нотациями, но на днях высказала девочке лет восьми в детском городке, она решила,что будет уместно кидать в нас(муж с Владом и я с Димой в коляске)битыми стеклами...не слишком тактично объяснила ей,где будут стекла у нее,если еще одно полетит в нас...При этом мама её с подругой сидели рядом, пришлось и с ними поругаться,т.к. они решили сказать,что это не она была, хотя рядом не было вообще никого.

[Malve]

Я бачила в якомусь інтернет-магазині футболку з написами на спині щось на зразок: "Дякую, моїй дитині не холодно, вона не хоче їсти і т.д." :D
Я б собі таку прикупила, чесне слово.
А на рахунок слухняності: все, що занадто, то не добре.
Дитина - це маленька особистість. І батьки повинні це розуміти, звичайно, в межах розумного.

[Раїник Талія]

якшо бабульки роблять зауваження відносно зовнішнього вигляду, або виховання, або ще якихось речей, які їх абсолютно не стосуються - то беззаперечно, я буду поводитись так, щоб моя дитина знала - що мама впевнена в тому що робить і з мамою безпечно